Справа № 350/274/26
1-кс/350/210/2026
11 травня 2026 року селище Рожнятів
Слідчий суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання начальника СД відділення поліції №2 (селище Рожнятів) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні №12026096220000009 від 13.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358Кримінального кодексу України (далі за текстом КК України), -
установив:
У клопотанні дізнавач просить надати дозвіл на тимчасовий доступ з можливістю вилучення інформації в ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що містить інформацію про телефонні дзвінки мобільного терміналу із сім-картки НОМЕР_1 у період часу з 01.01.2025 по теперішній час.
Клопотання мотивовано тим, що у провадженні сектору дізнання відділення поліції № 2 (селище Рожнятів) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12026096220000009 від 13.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України з приводу того, що у відділення поліції № 2 (селище Рожнятів) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області надійшов рапорт ст. оперуповноваженого СКП ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_5 надав до Рожнятівського районного суду клопотання про неможливість з'явитися на судовий розгляд адміністративних матеріалів, так як знаходиться на лікуванні, долучивши завідомо підроблені довідки з КНП " ІНФОРМАЦІЯ_2 " про перебування ним на лікарняному за період 27-29 січня 2025 року та 10-11 жовтня 2025 року.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 користується номером мобільного телефону НОМЕР_1 , який належить ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
З метою встановлення місцеперебування ОСОБА_5 в момент вчинення кримінального правопорушення та встановлення кола осіб і каналів зв'язку є необхідність з'ясування телефонних дзвінків, здійснених з вище вказаного номеру мобільного телефону ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », та в отриманні тимчасового доступу до речей і документів, а саме інформації про телефонні дзвінки вказаного абонента, про місцеперебування ОСОБА_5 у період часу 27-29 січня 2025 року та 10-11 жовтня 2025 року.
Згідно п. 7 ст. 162 КПК України, до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю відноситься інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо, та зазначена інформація не є різновидом втручання у приватне спілкування.
Відомості, що містяться в зазначених речах і документах відповідно до ст.ст. 84, 101 КПК України, можуть бути використані як доказ у даному кримінальному провадженні.
Беручи до уваги вище викладене та враховуючи те, що іншим способом отримати відомості про обставини, які мають доказове значення у даному кримінальному провадженні не представляється можливим, з метою швидкого, повного та неупередженого розслідування, на даний час виникла необхідність у отриманні тимчасового доступу до речей і документів, а саме доступ до інформації, що перебуває у володінні оператора мобільного зв'язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у тому числі отримання послуг, їх тривалості, маршрутів передавання.
У судове засідання дізнавач не прибула, однак у клопотанні зазначила, що просить його задоволити у повному об'ємі та розглянути у її відсутності.
З огляду на наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення такої інформації, розгляд даного клопотання необхідно проводити без виклику особи, у володінні якої знаходиться інформація, на підставі ч.2 ст.163 КПК України.
Зважаючи на те, що сторони даного кримінального провадження у судове засідання для розгляду даного клопотання не прибули, суд вважає за можливе розглянути подане клопотання у порядку визначеному ч.4 ст.107 КПК України - без фіксування судового провадження за допомогою технічних засобів.
Перевіривши наведені в клопотанні доводи та дослідивши подані матеріали, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Відповідно до ч. 1 ст.160 КПК України, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися до слідчого судді із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.
Частина 5 статті 163 КПК України передбачає, що слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:
1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;
3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Як вбачається із відомостей, зазначених у самому клопотанні та матеріалів, поданих на його обґрунтування, існують достатні підстави вважати, що документи, до яких слідчий просить надати доступ перебувають у володінні юридичної особи, зазначеної у клопотанні.
Документи, до яких дізнавач просить надати доступ з можливістю їхнього вилучення не є документами, доступ до яких заборонено у розумінні ст.161 КПК України.
Відповідно до ч .6 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Згідно зі ст. 165 КПК України особа, яка зазначена в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів як володілець речей або документів, зобов'язана надати тимчасовий доступ до зазначених в ухвалі речей і документів особі, зазначеній у відповідній ухвалі слідчого судді, суду. Зазначена в ухвалі слідчого судді, суду особа зобов'язана пред'явити особі, яка зазначена в ухвалі як володілець речей і документів, оригінал ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів та вручити її копію. Особа, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, зобов'язана залишити володільцю речей і документів опис речей і документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді, суду. На вимогу володільця особою, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, має бути залишено копію вилучених документів. Копії вилучених документів виготовляються з використанням копіювальної техніки, електронних засобів володільця (за його згодою) або копіювальної техніки, електронних засобів особи, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів.
Із досліджених матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється за фактом можливого використання ОСОБА_5 завідомо підроблених медичних довідок щодо перебування на лікуванні у конкретні проміжки часу, а саме за періоди 27-29 січня 2025 року та 10-11 жовтня 2025 року.
Звертаючись до слідчого судді із даним клопотанням, сторона кримінального провадження просить надати тимчасовий доступ до значного масиву інформації, що містить охоронювану законом таємницю, а фактично - до повної телекомунікаційної активності особи за тривалий проміжок часу, а саме з 01.01.2025 року по теперішній час. Із змісту клопотання вбачається, що дізнавач просить надати доступ не лише до інформації про телефонні з'єднання у дні, які мають безпосереднє значення для предмета досудового розслідування, але й до повної інформації про усі вхідні та вихідні телефонні з'єднання, SMS та MMS повідомлення, GPRS трафік, переадресації, інформацію про місцеперебування абонента, адреси та номери базових станцій, IMSI та IMEI мобільного терміналу, інформацію про абонентів, з якими відбувався зв'язок, з'єднання нульової тривалості та інші телекомунікаційні дані, що фактично дають можливість отримати повне уявлення про приватне життя особи, її пересування, коло спілкування, сталі соціальні зв'язки, інтенсивність комунікації та телекомунікаційну активність упродовж значного проміжку часу.
На обґрунтування необхідності такого ступеня втручання у право особи на повагу до приватного життя сторона кримінального провадження посилається на необхідність встановлення місце перебування ОСОБА_5 у періоди 27-29 січня 2025 року та 10-11 жовтня 2025 року, а також встановлення кола осіб та каналів зв'язку. Разом із цим, із досліджених матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні фактично стосується перевірки обставин можливого використання медичних довідок щодо перебування особи на лікуванні у конкретні проміжки часу.
Слідчий суддя враховує, що кримінальне правопорушення, у межах якого подано клопотання, не відноситься до категорії тяжких чи особливо тяжких злочинів, а предмет досудового розслідування є чітко визначеним та обмежується перевіркою факту можливого перебування або неперебування особи у медичному закладі у конкретні дні. Заявлений стороною кримінального провадження обсяг інформації фактично охоплює повну телекомунікаційну активність особи за тривалий проміжок часу та дає можливість отримати повне уявлення про її приватне життя, пересування, коло спілкування, сталі соціальні зв'язки, інтенсивність контактів, місця перебування, а також іншу інформацію, яка безпосередньо не стосується предмета доказування у даному кримінальному провадженні.
На переконання слідчого судді, такий обсяг втручання у право особи на повагу до приватного життя не є співмірним із завданнями досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та не відповідає вимогам ст. 132 КПК України.
Окрім цього, слідчим не наведено достатніх переконливих доводів щодо необхідності отримання саме GPRS-трафіку, MMS-повідомлень, переадресацій, IMSI та IMEI мобільного терміналу, інформації про всіх абонентів, з якими контактувала особа, а також інформації щодо всієї телекомунікаційної активності за період понад один рік.
Також стороною кримінального провадження не доведено неможливість встановлення обставин кримінального провадження шляхом проведення інших слідчих та процесуальних дій, які не є втручанням у права особи, зокрема шляхом отримання та дослідження медичної документації, допиту працівників медичного закладу, витребування журналів реєстрації пацієнтів, перевірки відомостей медичних інформаційних систем, допиту свідків чи дослідження матеріалів судового провадження, до якого подавались відповідні довідки.
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005), а також у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005), Європейський суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи можливе лише за умови, якщо втручання держави є законним, необхідним та не свавільним.
У цьому контексті слід зазначити, що надання тимчасового доступу до такого обсягу телекомунікаційної інформації може призвести до порушення основоположних прав і свобод не лише особи, щодо якої подано клопотання, але й інших осіб, які взагалі не причетні до даного кримінального провадження, однак контактували із відповідним абонентом, а тому задоволення клопотання у такому обсязі може призвести до порушення принципу пропорційності між суспільними та приватними інтересами.
Відповідно до ст. 31 Конституції України кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, та лише за умови, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
Завданням кримінального провадження є не лише забезпечення ефективного розслідування кримінального правопорушення, але й охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, недопущення необґрунтованого процесуального примусу та безпідставного обмеження конституційних прав особи.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також забезпечити, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При цьому саме по собі посилання сторони кримінального провадження на неможливість отримання відповідних відомостей іншим способом, без належного обґрунтування та підтвердження відповідними матеріалами кримінального провадження, не може вважатися достатньою підставою для настільки істотного втручання у конституційні права та свободи особи.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що стороною кримінального провадження не доведено необхідності такого ступеня втручання у права та свободи особи, про який ідеться у клопотанні, а тому заявлене клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 107, 132, 159-165 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
У задоволенні клопотання начальника СД відділення поліції №2 (селище Рожнятів) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні №12026096220000009 від 13.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1