Справа №: 343/595/26
Провадження №: 3/343/149/26
11 травня 2026 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Монташевич С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано- Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , українки, громадянки України, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , жительки АДРЕСА_2 , яка має на утриманні одну малолітню дитину, не працює, притягувалась до адміністративної відповідальності 07.11.2025 за ч. 2 ст. 184 КУпАП,
за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
І. Обставини, які встановив суд під час розгляду справи:
ОСОБА_1 , будучи матір'ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання малолітньої дитини.
Правопорушення вчинила за таких обставин.
ОСОБА_1 повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме 09.03.2026 була з ознаками алкогольного сп'яніння в присутності сина, якого виховувала в антисанітарних умовах для проживання, чим порушила вимоги ст. 150 СК України,
Крім того, ОСОБА_1 повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме 25.03.2026 перебувала в алкогольному сп'янінні, що унеможливило доставлення сина до лікувального закладу для надання медичної допомоги, чим порушила вимоги ст. 150 СК України,
ІІ. Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності:
в судове засідання ОСОБА_1 на неодноразові виклики не з'явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку. Суд направляв рекомендовані повідомлення про виклики до суду за вказаною нею у протоколах адресою (а.с. 1, 27), які повернулися на адресу суду з відмітками про відсутність адресата (а.с. 19-20, 23-24) та публікував оголошення про виклики до суду на офіційному сайті Судової влади України (а.с. 22, 49). Також були здійснені телефонні виклики на вказаний у протоколах номер мобільного телефону, на один з яких вона відповіла (а.с. 18, 44).
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а також зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Зокрема, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнов проти України", в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (пункт 69).
Враховуючи зазначене вище та вимоги ст. 268 КУпАП, яка не передбачає обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 184 КУпАП, а також беручи до уваги, що ОСОБА_1 знала про складені відносно неї протоколи, отримала їх копії, про що свідчать її підписи на них, як і була обізнана про розгляд справи у Долинському районному суді Івано-Франківської області, судові виклики не отримувала, не цікавилилась розглядом складених відносно неї протоколів та не з'явилася в судові засідання, в які викликалася, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за її відсутності.
ІІI. Досліджені в судовому засіданні письмові докази:
на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 184 КУпАП, надано такі досліджені в судовому засіданні доказами, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 738918 від 09.03.2026, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, яке ставиться у провину ОСОБА_1 . Із протоколом остання ознайомилася та отримала його копію, що засвідчила власним підписом (а.с. 1);
- рапорт від 09.03.2026, відповідно до якого 09.03.2026 до інспектора СЮП поступив дзвінок від старости Рахинянського старостинського округу Долинської міської ради по факту неналежного догляду ОСОБА_1 малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки вона систематично зловживає алкогольними напоями, в будинку антисанітарні умови проживання (а.с. 2);
- пояснення ОСОБА_1 від 09.03.2026, в яких остання зазначила, що востаннє алкоголь вживала 07.03.2026. В будинку були антисанітрані умови, оскільки вона не прибирала, а вживала алкоголь. Визнає, що ухилилась від виконання батьківських обов'язків... (а.с. 3);
- акт обстеження матеріально-побутових умов від 09.03.2026, згідно з яким за місцем проживання ОСОБА_1 та її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не прибрано, відсутня постільна білизна, присутній неприємний запах, прохолодно. З ОСОБА_1 проведено бесіду щодо відповідального ставлення до виконання батьківських обов'язків, приведення житла в належний стан для можливості належного проживання дитини, недопущення випадків зловживання алкогольними напоями (а.с. 5);
- фотосвітлини за місцем проживання ОСОБА_1 , на яких зафіксовані антисанітарні умови проживання (а.с. 6-7);
- DVD+R диск (а.с. 4), на якому ОСОБА_1 зафіксовано 11.03.2026, хоча адмінматеріалми складені відносно останньої за подію, яка мала місце 09.03.2026, тому суд уважає, що зафіксовний відеозапис не має доказового значення при розгляду справи;
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № ВАД № 738958 від 27.04.2026, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, яке ставиться у провину ОСОБА_1 . Із протоколом остання ознайомилася та отримала його копію, що засвідчила власним підписом (а.с. 27);
- службове повідомлення старости Рахинянського старостинського округу від 30.03.2026, в якому він указав, що до нього 25.03.2026 звернулася жителька села ОСОБА_3 , яка просила посприяти у доставленні її племінника ОСОБА_4 до лікувального закладу у зв'язку з погіршенням його здоров'я. З її слів, мати дитини ОСОБА_1 мала погане самопочуття та ознаки алкогольного сп'яніння, тому не могла супроводжувати дитину до лікарні. Він посприяв у доставленні дитини у лікувальний заклад, де за результатами огляду було встановлено, що в дитини перелом лівого плеча... (а.с. 29);
- пояснення ОСОБА_5 від 27.04.2026, в яких остання зазначила, що 25.03.2026 під час огляду ОСОБА_4 було виявлено опухлість у ділянці ключиці, у зв'язку з чим необхідно зробити рентген. Тоді вони зателефонували до мами ОСОБА_6 , однак вона на телефон не відповідала. На їхній виклик до дитячого садка приїхала тітка ОСОБА_3 , яка разом зі старостою села доправила дитину до лікувального закладу... (а.с. 30);
- пояснення ОСОБА_3 від 27.04.2026, у яких вона зазначила, що 25.03.2026 їй зателефонували працівники садка та повідомили, що її племінника слід доправити до лікувального закладу, а його мама не відповідає на дзвінки. Коли вона приїхала до дитини та сама зателефонувала до ОСОБА_2 , якій повідомила про необхідність доставлення сина до лікарні, остання вказала, що погано себе почуває, тому просить її відвезти його до лікувальнго закладу. По приїзді було встановлено, що в малолітнього ОСОБА_4 перелом верхньої лівої ключиці... (а.с. 31);
- пояснення ОСОБА_1 від 27.04.2026, у яких остання вказала, що 24.03.2026 її син впав із велобігу, однак сказав, що його нічого не болить. На наступний день вона відвела його в садок, а сама зустрілась зі своїм знайомим, із яким розпивала спиртні напої. В обід їй зателефонувала її братова ОСОБА_3 , яка повідомила, що її сина болить рука і його слід відвезти в лікувальний заклад. Оскільки вона вживала алкогольні напої, тому пропросила, щоб ОСОБА_3 його туди відвезла. Пізніше їй стало відомо, що син зламав ключицю .. (а.с. 32);
- свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 07.09.2022, згідно з яким матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , записана ОСОБА_1 (а.с. 11, 41);
- постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 07.11.2025, яка набрала законної сили 18.12.2025, згідно із якою суд притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП за ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітньої дитини та наклав стягнення у виді штрафу (а.с. 12-15, 33-37).
ІV. Оцінка суду та норми права, які застосував суд:
оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суддя зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Під всебічним, повним та об'єктивним з'ясуванням всіх обставин справи необхідно розуміти максимально повне дослідження події, яка відбулась, шляхом відібрання пояснень у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, допиту свідків та вчинення інших необхідних процесуальних дій.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною 1 статті 184 КУпАП встановлена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Як визначено ч. 2 ст. 184 КУпАП, ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог ст. 150 СК України, батьки зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено обов'язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини.
Більш детальний аналіз поняттю ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків наведено в п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.07.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», в якому вказано, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Оскільки ОСОБА_1 повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що мало місце 09.03.2026 та 25.03.2026, чим порушила вимоги ст. 150 СК України, тому її дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.
Враховуючи характер та обставини вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, ступінь допущених порушень та їх вплив на стан здоров'я дитини, наслідки, які можуть настати, зважаючи на малолітній вік дитини, яка потребує особливої батьківської уваги, постійного догляду, забезпечення безпечних умов для проживання, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд уважає за доцільне призначити адміністративне стягнення з врахуванням вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП в межах санкції ч. 2 ст. 184 КУпАП.
V. Вирішення питання судового збору:
відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», керуючись ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених:
- ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (за протоколом серії ВАД №738918 від 09.03.2026) та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 (одну тисячу сімсот) гривень.
- ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (за протоколом серії ВАД №738958 від 27.04.2026) та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, остаточно визначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у видi штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) -899998; рахунок отримувача № UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету -22030106) судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня отримання постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя: С.М.Монташевич