ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.05.2026Справа № 910/1417/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Невечери С.А., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу КИЇВРАДИ (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО"
до Фізичної особи-підприємця Бабича Дмитра Борисовича
про стягнення 265615,62 грн
представники учасників процесу:
від позивача: Антоненко Л.Л.
від відповідача: не з'явився
РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ.
Короткий зміст позовних вимог.
Комунальне підприємство виконавчого органу КИЇВРАДИ (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Бабича Дмитра Борисовича про стягнення 265615,62 грн неустойки.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач неправомірно користувався об'єктом оренди після закінчення дії договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №3189 від 31.01.2020, у зв'язку з чим наявні підстави для нарахування неустойки на підставі ст. 785 ЦК України у період з 14.03.2025 по 23.06.2025.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань.
Ухвалою від 16.02.2026 Господарський суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/1417/26, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
Ухвалою від 17.04.2026 Господарський суд міста Києва призначив судове засідання у справі №910/1417/26 на 29.04.2026.
27.04.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли пояснення від 24.04.2026.
У зв'язку з перебуванням судді Турчина С.О. у відпустці, ухвалою від 28.04.2026 Господарський суд міста Києва призначив засідання на 07.05.2026.
У судовому засіданні 07.05.2026 представник позивача надав пояснення по суті позовних вимог, позов просив задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання 07.05.2026 не з'явився.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Оскільки у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, що забезпечує обмін документам, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвали суду направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно із п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Направлена на адресу відповідача ухвала суду від 16.02.2026 вручена відповідачу особисто 24.02.2026, що підтверджується поштовим повідомленням R068063371070.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 07.09.2022 у справі № 910/10569/21).
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17.
У судовому засіданні 07.05.2026, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.
У порядку ст.240 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 07.05.2026 судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 31.01.2020 між позивачем, відповідачем та Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 3189, відповідно до якого відповідачу в оренду передані нежитлові приміщення загальною площею 124,0 кв.м. за адресою: місто Київ, вул. Прирічна, буд. 27.
Рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 у справі № 910/17206/23, яке набрало законної сили 14.03.2024, постановлено розірвати договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 31.01.2020 № 3189 та виселити Бабича Дмитра Борисовича з нежитлових приміщень загальною площею 124,0 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, буд. 27.
Однак виселення відповідача відбулось в примусовому порядку лише 23.06.2025, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження.
Оскільки відповідач після припинення договору оренди продовжував неправомірно використовувати об'єкт оренди, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача неустойки за період з 14.03.2024 по 23.06.2025 в сумі 265615,62 грн на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України.
Позиція відповідача
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
31.01.2020 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - орендодавець), Фізичною особою - підприємцем Бабичем Дмитром Борисовичем (далі - орендар) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - балансоутримувач) укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 3189 (далі - договір).
Згідно з пунктами 1.1., 2.1. договору орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київради з питань власності від 05.11.2019 № 44/179 передає, в орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Прирічна, буд. 27, для розміщення пункту доочищення та продажу питної води (20,0 кв.м) та перукарні (104,0 кв.м). Об'єктом оренди є: нежитлові приміщення загальною площею 124,00 кв.м. на І та ІІ поверхах згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину договору.
Відповідно до п. 2.4 договору орендар вступає у строкове платне користування об'єктом у термін, указаний в у цьому договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі об'єкта.
13.02.2020 між орендодавцем, орендарем та підприємством-балансоутримувачем підписаний Акт приймання-передачі нерухомого майна в оренду.
Згідно з п. 3.1 договору (в редакції договору № 1 про внесення змін до договору від 25.06.2020) орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 (із змінами) та згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 1) становить без ПДВ: 45, 73 грн за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку лютий 2020 - 5 670,00 грн.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.2 договору).
Відповідно до п. 3.6 договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.
В подальшому Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Бабич Дмитра Борисовича про розірвання договору та виселення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 у справі № 910/17206/23, яке набрало законної сили 14.03.2024, постановлено розірвати договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 31.01.2020 № 3189 та виселити Бабича Дмитра Борисовича з нежитлових приміщень загальною площею 124,0 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, буд. 27.
23.06.2025 відбулось примусове виселення відповідача, що підтверджується постановою старшого державного виконавця Оболонського відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про закінчення виконавчого провадження № 75414635.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить стягнути з відповідача неустойку за час неправомірного користування об'єктом оренди після закінчення дії договру: в період з 14.03.2024о по 23.06.2025 у розмірі 265615,62 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як встановлено судом вище, сторони 31.01.2020 уклали договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 3189.
Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч.1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до частини 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Частиною другою статті 785 ЦК України визначено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Відповідно до частини другої ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.
Отже, виходячи із змісту частини першої статті 759 та частини першої статті 785 Цивільного кодексу України, договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди; припинення договору найму зумовлює обов'язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.10.2019 у справі № 904/3315/18, у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.12.2019 у справі № 910/20370/17.
З матеріалів справи вбачається, що дія спірного договору оренди припинена з 14.03.2024 - дата набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 у справі № 910/17206/23 про розірвання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 31.01.2020 № 3189.
Відповідно до частини 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Тобто, припинення договору оренди свідчить про відсутність у орендаря правових підстав для подальшого користування об'єктом оренди та виникає зобов'язання з повернення об'єкту оренди.
Отже, оскільки договір припинив свою дію 14.03.2024, а відповідач повернув орендоване майно лише 23.06.2025, то відповідачем допущено прострочення виконання зобов'язання з повернення майна з оренди.
Позивачем заявлено до стягнення неустойку в порядку частини другої статті 785 Цивільного кодексу України в сумі 265615,62 грн, яка розрахована ним за період: з 14.03.2024 по 23.06.2025, з урахуванням того, що орендна плата станом на 14.03.2024 враховуючи щомісячну індексацію становила 8653,49 грн.
Перевіривши період нарахування неустойки, суд встановив, що він є не правильним, оскільки 23.06.2025 відбулося фактичне виселення відповідача, а тому з 23.06.2025 відповідач вже не є таким, що прострочив виконання зобов'язання з повернення орендованого майна.
Отже, на переконання суду, правомірним є нарахування неустойки за період з 14.03.2024 по 22.06.2025.
За перерахунком суду загальний розмір неустойки за період: з 14.03.2024 по 22.06.2025 становить 265038,72 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка в сумі 265038,72 грн, у зв'язку з чим суд задовольняє позовні вимоги частково.
Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
ВИСНОВКИ СУДУ.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу КИЇВРАДИ (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" до Фізичної особи-підприємця Бабича Дмитра Борисовича, а саме в частині стягнення 265038,72 грн неустойки.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бабича Дмитра Борисовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу КИЇВРАДИ (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (01001, м.Київ, пл.Івана Франка, буд.5, ідентифікаційний код 40538421) 265038,72 грн неустойки та 3180,46 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 11.05.2026.
Суддя С.О. Турчин