ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
30.04.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1497/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., при секретарі судового засідання Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116
до відповідача: Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул. Б. Хмельницького, буд. 59 А, м. Івано-Франківськ, 76007
про стягнення боргу у розмірі 180931142,36 грн,
за участі:
від позивача: Кемінь Віталій Васильович (в режимі вкз);
від відповідача: Біян Богдан Романович.
встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про стягнення боргу у розмірі 180931142,36 грн.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу № 9686-ТКЕ(24)-08 від 04.10.2024 в частині повної сплати вартості поставленого газу протягом жовтня 2024 року - квітня 2025 року, внаслідок чого утворився борг в сумі 180931142,36 грн.
Позиція відповідача.
У відзиві на позов, запереченнях просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що заборгованість за природний газ, що є предметом позовних вимог, підлягає врегулюванню відповідно до норм Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення" №1730-VШ від 03.11.2016
Нормами ст. 3 Закону "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" №2479-ІХ передбачено, що фінансування компенсацій, передбачених статтею 2 цього Закону, здійснюється за рахунок видатків державного бюджету за цільовим призначенням, що передбачаються Законом України «Про Державний бюджет України 2025 рік». Кошти, отримані з державного бюджету на фінансування вказаних гарантів і компенсацій, використовуються виключно для розрахунків з визначеними суб'єктами господарювання в сфері постачання та транспортування природного газу, в тому числі з товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".
Закони №1730-VIII, №2479-ІХ містять імперативні приписи щодо порядку врегулювання заборгованості суб'єктів господарювання у сфері теплопостачання, визначають спеціальні механізми взаєморозрахунків і списання заборгованості, а отже безпосередньо регулюють правовідносини сторін у даній справі.
Відповідно до норм ст. 4 Закону №2479-ІХ обсяг заборгованості з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії підтверджується територіальними комісіями з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, створеними відповідно до вимог цього Закону.
Територіальна комісія з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах при Івано-Франківській обласній державній адміністрації узгодила заборгованість з різниці в тарифах, яка підлягає відшкодуванню відповідно до норм Закону, для державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" за період з 01 червня 2021 року по 30 вересня 2025 року станом на 01 жовтня 2025 в сумі 514776294,18 грн, що засвідчують протоколи вказаної комісії №№1-14. Вказана сума заборгованості з різниці в тарифах не виплачена відповідачу з державного бюджету станом на дату подання цього відзиву на позов.
Таким чином, сума заборгованості держави перед відповідачем з компенсації різниці в тарифах (514776294,18 грн) перевищує значно суму заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений природний газ, яка є предметом позовних вимог (180931142,36 грн.).
Зазначена заборгованість з різниці в тарифах повинна бути спрямована відповідно до вимог Закону для погашення вказаної заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений природний газ.
Обставини справи, дослідження доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (як постачальником) та Державним міським підприємством "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (як споживачем) 04.10.2024 укладено договір постачання природного газу № 9686-ТКЕ(24)-08 (далі - договір).
Відповідно до пункту 5.1. договору споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:
- 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту/актів приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Згідно п. 3.5 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Згідно п. 4.1. договору ціна на природний газ, який постачається за договором, встановлюється наступним чином: 4.1.1. ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1. договору як обсяг І (фіксований) за 1000 куб.м. газу без ПДВ - 6 183,33 грн, крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ - 7 420,00 грн.
Відповідно до п. 4.1.2. ціна природного газу для обсягу ІІ визначається щомісячно для виробника теплової енергії за формулою (формула визначена в зазначеному пункті договору).
Окрім цього, постачальник щомісячно розміщує інформацію щодо зміни ціни газу за обсягом ІІ на офіційному сайті постачальника або відповідна інформація надсилається споживчу листом на електронну адресу (Інформація про ціну газу на обсягом ІІ була розміщена на офіційному сайті постачальника - https://www.naftogaztrading.com.ua/news/cina-gazu).
Пунктом 4.1.3. передбачено, що ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1. договору як обсяг ІІІ (фіксований) за 1000 куб.м. газу без ПДВ - 13 658,33 грн, крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ - 16390,00 грн.
Згідно п. 4.3. загальна фактична вартість договору дорівнює вартості фактично використаного за договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування.
Згідно п. 3.5.4 після підписання сторонами актів приймання-передачі, замовлені обсяги природного газу за договором вважаються скоригованими.
На виконання умов договору, протягом жовтня 2024 року - квітня 2025 року позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 349620248,22 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу. Оплату за переданий газ відповідач здійснив частково на суму 168689105,86 грн, внаслідок чого утворився борг в сумі 180931142,36 грн.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення. Висновки суду.
Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (частина 2 статті 714 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару, а продавець зобов'язаний передати у власність покупця оплачений товар.
Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом та визнається відповідачем, позивачем за період протягом жовтня 2024 року - квітня 2025 року поставлено відповідачу газ на загальну суму 349620248,22 грн, однак відповідачем здійснено оплату за отриманий газ частково, внаслідок чого у відповідача утворився борг в сумі 180931142,36 грн.
Згідно ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" №1730-VIII:
- взаєморозрахунки - розрахунки з погашення заборгованості, що проводяться за рахунок видатків державного бюджету учасниками процедури врегулювання заборгованості;
- договір про організацію взаєморозрахунків - договір, який укладається учасниками процедури врегулювання заборгованості для погашення заборгованості та є підставою для проведення взаєморозрахунків відповідно до цього Закону;
- до заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, включається заборгованість, щодо якої ухвалено судове рішення про стягнення або затверджено мирову угоду.
Частиною 1 ст. 4 вказаного Закону №1730-VIII визначено, що взаєморозрахунки або перерахування субвенції проводяться щодо врегулювання заборгованості з різниці в тарифах для погашення кредиторської заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" за спожитий природний газ з 1 червня 2021 року по останнє число шостого місяця після місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан (без урахування розміру зобов'язань із сплати неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашеної на початок місяця, в якому укладається договір про організацію взаєморозрахунків.
Згідно з абз. 9 ст. 4 Закону №1730-VIII, взаєморозрахунки або перерахування субвенції проводяться у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, за рахунок та в межах видатків державного бюджету за цільовим призначенням, джерелом формування яких є надходження, визначені Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" та на наступні роки на погашення заборгованості з різниці в тарифах.
Згідно з абз. 13 ст. 4 Закону №1730-VIII, обсяг заборгованості з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, установам і організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, іншим споживачам та/або іншим підприємствам теплопостачання, що постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води населенню, організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, іншим споживачам, утвореної після 1 червня 2021 року, підтверджується територіальними комісіями з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах.
Таким чином, врегулювання заборгованості в рамках Закону №1730-VIII для учасників процедури врегулювання заборгованості, здійснюється шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості, згідно договорів проведення взаєморозрахунків та договорів реструктуризації заборгованості.
Договір про організацію взаєморозрахунків визначає як наявність заборгованості, так і її обсяг, що відповідає заборгованості, підтвердженої територіальними комісіями з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах.
Згідно п. 5 постанови КМУ від 20.12.2022 №1403 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2022 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води згідно із Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення", підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається суб'єктами господарювання та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості.
Отже, заборгованість з різниці в тарифах підлягають врегулюванню на умовах та в порядку, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення", шляхом укладення договору про організацію взаєморозрахунків. Джерелом компенсації заборгованості з різниці в тарифах є кошти державного бюджету, які надаються в вигляді субвенцій місцевим бюджетам.
Закон України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" 2479-IX встановлює єдину підставу для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах - це договір про організацію взаєморозрахунків, і не встановлює можливість проведення таких взаєморозрахунків за рішенням суду при вирішенні спору про стягнення заборгованості за спожитий газ.
Верховний Суд у постанові від 23.04.2024 у справі № 925/636/23 навів такий правовий висновок щодо застосування норм статті 4 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" № 1730-VIII в редакції Закону України від 29 липня 2022 року № 2479-IX:
1) стаття 4 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" № 1730-VIII в редакції Закону України від 29 липня 2022 року № 2479-IX має на меті врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ з 1 червня 2021 року. Це врегулювання здійснюється шляхом взаєморозрахунків між сторонами заборгованості; перерахування субвенції з державного бюджету теплопостачальним та теплогенеруючим організаціям для погашення заборгованості;
2) наявність заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з її постачання не є достатньою підставою для звільнення теплопостачальних та теплогенеруючих організацій від обов'язку оплатити спожитий ними природний газ, а також послуги з його розподілу та транспортування. Для застосування цього механізму сторони мають укласти договір про організацію взаєморозрахунків. Умови та порядок проведення взаєморозрахунків або перерахування субвенції у 2022 році визначені постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2022 року № 1403;
3) Закон не передбачає можливість проведення взаєморозрахунків за рішенням суду при вирішенні спору про стягнення заборгованості за спожитий газ. Суд не може провести таке зарахування самостійно.
За наведеного, доводи відповідача щодо відсутності зобов'язання з оплати вартості поставленого позивачем природного газу з посиланням на застосовування норм вищенаведених Законів України є безпідставним.
Матеріалами справи підтверджується наявність боргу відповідача перед позивачем, відповідач доводів позивача не спростував, отже, позовні вимоги про стягнення 180931142,36 грн боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Судові витрати.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позову, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 73, 74, 76-80, 129, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про стягнення 180931142,36 грн - задовольнити.
Стягнути з Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул. Б. Хмельницького, буд. 59 А, м. Івано-Франківськ, 76007 (ідентифікаційний код 03346058) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116 (ідентифікаційний код 31679569) 180931142 (сто вісімдесят мільйонів дев'ятсот тридцять одну тисячу сто сорок дві) грн 36 коп. боргу, 847840 (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок) грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 11.05.2026.
Суддя Неверовська Л.М.