вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" травня 2026 р. Справа№ 920/906/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Крижного О.М.
суддів: Гаврилюка О.М.
Майданевича А.Г.
секретар судового засідання: Нечасний О.Л.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю охоронна агенція «Альфа - СБ»
на рішення Господарського суду Сумської області від 02.12.2025
у справі №920/906/24 (суддя Джепа Ю.А.)
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю охоронна агенція "Альфа-СБ"
про зобов'язання вчинити дії
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просила зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю охоронну агенцію "Альфа - СБ" повідомити ОСОБА_1 вартість частки станом на 08.11.2023, що підлягає виплаті їй як колишньому учаснику товариства, надати обґрунтований розрахунок вартості її частки та засвідчені копії документів, які були використані при такому розрахунку.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 02.12.2025 позов задоволено. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю охоронну агенцію "Альфа - СБ" повідомити ОСОБА_1 вартість частки станом на 08.11.2023, що підлягає виплаті їй як колишньому учаснику товариства, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю охоронної агенції "Альфа - СБ" на користь ОСОБА_1 3 028,00 грн. відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Суд першої інстанції у рішенні вказав, що позивач, користуючись своїм правом як учасника товариства, передбаченим частиною 1 статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", здійснила вихід зі складу учасників на підставі заяви від 08.11.2023, посвідченої приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Бурбики Т.А. за реєстровим номером 3355.
Суд першої інстанції дійшов до висновку, що у відповідача на підставі положень частини 6 статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виник обов'язок повідомити позивача, як колишнього учасника, вартість її частки, визначений станом на день, що передував дню подання нею відповідної заяви, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку, строк виконання якого настав.
При цьому суд першої інстанції відхилив доводи відповідача й наданні в їх обґрунтування докази про те, що у позові слід відмовити, оскільки позивачем, як колишнім управителем товариства не повернуто товариству первинну бухгалтерську документацію, доступи до електронних бухгалтерських регістрів, печатки та інше майно товариства, що є необхідним для розрахунку її частки, з тих підстав, що з 22.09.2023 (з часу державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу щодо зміни керівника ТОВ Охоронна Агенція "Альфа-СБ", коли ОСОБА_2 було обрано директором), тобто раніше часу державної реєстрації внесення відповідних змін про виключення ОСОБА_1 (позивача) зі складу учасників товариства (09.11.2023).
Судом першої інстанції вказано, що відповідач не спростував порушення ним прав позивача на отримання відповідної інформації та не довів додержання закріпленого у частиною 6 статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції) імперативного обов'язку товариства та задовольнив позовні вимоги.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись із рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю охоронної агенції "Альфа - СБ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 02.12.2025 у справі №920/906/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку, що ОСОБА_1 була призначена лише управителем корпоративних прав, а не управителем майна. При цьому, суд першої інстанції не дослідив наявні докази, а саме додатки до відзиву на позовну заяву, де з Виписки ЄДР від 31.08.2022 вбачається, що саме ОСОБА_1 була керівником товариства, а отже і відповідальною за майно товариства, зокрема і за документи, печатки, регістри і т.д.
Апелянт звертає увагу, що з аудиторського висновку № 21.05/1 від 21.05.2025 вбачається, що неможливо здійснити розрахунок вартості частки колишнього учасника товариства ОСОБА_1 за відсутності первинно бухгалтерської документації та відповідних регістрів. Саме на підставі документів Товариства, які знаходяться в ОСОБА_1 може здійснити розрахунок вартості частки станом на 08.11.2023, що підлягає виплаті позивачці як колишньому учаснику товариства, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку.
За висновком апелянта, позивачка сама створила умови для подання цього позову, знаючи що відповідач просто не зможе його виконати за відсутності документів, а отже не застосування статті 43 ГПК призведе до задоволення штучного позову.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач, користуючись своїм правом як учасника товариства, передбаченим частиною 1 статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", здійснила вихід зі складу учасників на підставі заяви від 08.11.2023, посвідченої приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Бурбики Т.А. за реєстровим номером 3355, тому у відповідача виник обов'язок повідомити позивача, як колишнього учасника, вартість її частки, визначений станом на день, що передував дню подання нею відповідної заяви, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку, строк виконання якого настав.
Позивач вказує, що судом першої інстанції правильно відхилено доводи відповідача про те, що позивачем, як колишнім управителем товариства не повернуто товариству первинну бухгалтерську документацію, доступи до електронних бухгалтерських регістрів, печатки та інше майно товариства, що є необхідним для розрахунку її частки, оскільки з 22.09.2023 (з часу державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу щодо зміни керівника ТОВ Охоронна Агенція "Альфа-СБ", коли ОСОБА_2 було обрано директором), тобто раніше часу державної реєстрації внесення відповідних змін про виключення ОСОБА_1 (позивача) зі складу учасників товариства (09.11.2023).
Позивач вважає, що відповідач не спростував порушення ним прав позивача на отримання відповідної інформації та не довів додержання закріпленого у частиною 6 статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції) імперативного обов'язку товариства надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку, строк виконання якого настав.
Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був директором, єдиним учасником та засновником Товариства з обмеженою відповідальністю охоронна агенція "Альфа-СБ".
ІНФОРМАЦІЯ_3 дружина померлого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , звернулась до приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Бурбики Т.А., в результаті нотаріусом було відкрито спадкову справу №38/2022 та видано ОСОБА_1 свідоцтво управителя спадщиною/управителя корпоративними правами товариства.
Після вступу в спадщину ОСОБА_2 та отримання Свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.07.2023, ОСОБА_2 21.09.2023 було обрано директором Товариства з обмеженою відповідальністю охоронна агенція "Альфа-СБ" відповідно до протоколу засідання позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю охоронна агенція "Альфа-СБ" від 21.09.2023.
06.10.2023 ОСОБА_1 успадкувала 1/3 частку статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю охоронна агенція "Альфа-СБ", що підтверджується свідоцтвом про право власності за законом № 306, спадкова справа № 38/2022.
Відтак, ОСОБА_1 стала учасником Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна Агенція "Альфа-СБ".
08.11.2023 ОСОБА_1 подала державному реєстратору нотаріальну заяву про вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю охоронна агенція "Альфа-СБ" та просила повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю охоронну агенцію "Альфа-СБ" про вартість її частки, надати обґрунтований розрахунок і копії документів, необхідних для такого розрахунку, не пізніше 30 днів з дня отримання цієї заяви.
09.11.2023 державним реєстратором були внесені відповідні зміни до державного реєстру та було виключено позивача з числа учасників Товариства з обмеженою відповідальністю охоронна агенція "Альфа-СБ". Також державним реєстратором направлено повідомлення Товариству з обмеженою відповідальністю охоронній агенції "Альфа-СБ" про надходження відповідної заяви та необхідності внесення відповідних змін.
10.11.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю охоронною агенцією "Альфа-СБ" внесені зміни до реєстру та зменшено статутний капітал товариства у зв'язку з виходом учасника товариства.
18.01.2024 ОСОБА_1 у зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю охоронною агенцією "Альфа-СБ" обов'язку про повідомлення вартості колишньому учаснику вартості його частки протягом 30 днів з моменту виходу, направлено лист-вимогу про надання відповідних відомостей.
Позивачем заявлено вимогу про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю охоронну агенцію "Альфа - СБ" повідомити ОСОБА_1 вартість частки станом на 08.11.2023, що підлягає виплаті їй як колишньому учаснику товариства, надати обґрунтований розрахунок вартості її частки та засвідчені копії документів, які були використані при такому розрахунку.
Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився / не погодився з висновками суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач, користуючись своїм правом як учасника товариства, передбаченим частиною 1 статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", здійснила вихід зі складу учасників на підставі заяви від 08.11.2023, посвідченої приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Бурбики Т.А. за реєстровим номером 3355.
09.11.2023 відбулась державна реєстрація виходу позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю охоронної агенції "Альфа - СБ".
Суд першої інстанції дійшов до правльного висновку, що у відповідача на підставі положень частини 6 статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виник обов'язок повідомити позивача, як колишнього учасника, вартість її частки, визначений станом на день, що передував дню подання нею відповідної заяви, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку, строк виконання якого настав.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про відхилення доводів відповідача про те, що позивачем, як колишнім управителем товариства не повернуто товариству первинну бухгалтерську документацію, доступи до електронних бухгалтерських регістрів, печатки та інше майно товариства, що є необхідним для розрахунку її частки, враховуючи, що 22.09.2023 (відбулась державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу щодо зміни керівника ТОВ Охоронна Агенція "Альфа-СБ" - обрано ОСОБА_2 директором товариства), тобто раніше державної реєстрації внесення змін про виключення ОСОБА_1 (позивача) зі складу учасників товариства (09.11.2023).
Апеляційний суд погоджується, що до компетенції виконавчого органу товариства (директора) належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення), а також обов'язок із зберігання документів товариства та забезпечення кожному учаснику (його представнику) доступу до документів.
При цьому, апелянт не спростував порушення ним прав позивача на отримання відповідної інформації та не довів додержання закріпленого у частиною 6 статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" обов'язку товариства надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку, строк виконання якого настав.
Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
Суд не погоджується із доводами апелянта, що суд першої інстанції не з'ясував обставин, що мають значення для справи.
Так, судом першої інстанції встановлено, що 29.08.2022 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 звернулась до приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Бурбики Т.А., в результаті нотаріусом було відкрито спадкову справу №38/2022 та видано ОСОБА_1 свідоцтво управителя спадщиною/управителя корпоративними правами товариства.
21.09.2023 директором Товариства з обмеженою відповідальністю охоронна агенція "Альфа-СБ" відповідно до протоколу засідання позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю охоронна агенція "Альфа-СБ" від 21.09.2023 було обрано ОСОБА_2 .
06.10.2023 ОСОБА_1 успадкувала 1/3 частку статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю охоронна агенція "Альфа-СБ", що підтверджується свідоцтвом про право власності за законом № 306, спадкова справа № 38/2022 та стала учасником Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна Агенція "Альфа-СБ".
08.11.2023 ОСОБА_1 подала державному реєстратору нотаріальну заяву про вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю охоронна агенція "Альфа-СБ" та просила повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю охоронну агенцію "Альфа-СБ" про вартість її частки, надати обґрунтований розрахунок і копії документів, необхідних для такого розрахунку, не пізніше 30 днів з дня отримання цієї заяви.
Таким чином, ОСОБА_2 стала директором Товариства з обмеженою відповідальністю охоронна агенція "Альфа-СБ" до набуття ОСОБА_1 частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна Агенція "Альфа-СБ" та до подачі заяви про позивача про вихід її зі складу учасників.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 29.07.2025 у справі №909/56/24 управління спадщиною, що здійснюється згідно зі статтею 1285 Цивільного кодексу України, не є тотожним (рівнозначним) за змістом праву власності, яке набувається спадкоємцями в разі прийняття спадщини, та праву на управління товариством. Права управителя спадщиною не є безумовними та необмеженими. Верховний Суд робить висновок, що управління спадщиною має характер строкового повноваження спеціального призначення, яке виникає на підставі договору. Воно має ознаки тимчасовості (діє до з'явлення спадкоємців або до прийняття спадщини), цільового характеру (має на меті збереження спадщини), оплатності, вчиняється на користь третьої особи.
Відповідно до положень статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство зобов'язано зберігати такі документи, як: протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); статут товариства та зміни до статуту; протоколи загальних зборів учасників; документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; річну фінансову звітність; документи звітності, що подаються відповідним державним органам; документи, пов'язані з випуском емісійних цінних паперів; інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; документи, що підтверджують права товариства на майно; документи бухгалтерського обліку. Відповідальність за зберігання документів товариства покладається на виконавчий орган товариства та на головного бухгалтера (у разі призначення) - щодо документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів.
Апелянт звертає увагу, що з аудиторського висновку № 21.05/1 від 21.05.2025 вбачається, про неможливість здійснити розрахунок вартості частки колишнього учасника товариства ОСОБА_1 за відсутності первинно бухгалтерської документації та відповідних регістрів, тому відповідач (апелянт) не може здійснити розрахунок вартості частки станом на 08.11.2023, що підлягає виплаті позивачці як колишньому учаснику товариства, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку.
Між тим, саме до компетенції виконавчого органу товариства (директора) належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення), а також обов'язок із зберігання документів товариства та забезпечення кожному учаснику (його представнику) доступу до документів.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладені у постанові від 03.07.2024 у справі № 911/2850/22 надання товариством інформації та документів, необхідних для визначення вартості частки колишнього учасника, є обов'язком товариства, безпосередньо встановленим законом. У разі ненадання таких документів звернення до суду з позовом про їх надання є належним та ефективним способом захисту права колишнього учасника бути обізнаним із підставами визначення вартості його частки. Верховний Суд також зазначив, що реалізація цього права не обмежується лише випадками наявності спору про стягнення вартості частки, оскільки колишній учасник має право отримати відповідну інформацію для прогнозування або перевірки розрахунку вартості належної йому частки.
Крім того, право на отримання інформації гарантується статтею 200 Цивільного кодексу України та статтями 5 і 7 Закону України "Про інформацію", які передбачають право особи вільно отримувати інформацію, необхідну для реалізації своїх прав та законних інтересів, і вимагати усунення порушень цього права.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ненадання відповідачем позивачу обґрунтованого розрахунку вартості частки та копій документів, необхідних для її визначення, є порушенням прав та законних інтересів позивача як колишнього учасника товариства.
Встановивши, що відповідач не виконав передбачений законом обов'язок щодо надання позивачу інформації та документів, необхідних для визначення вартості його частки, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
При цьому, апелянт не спростував порушення ним прав позивача на отримання відповідної інформації та не довів додержання закріпленого у частиною 6 статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" обов'язку товариства надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку, строк виконання якого настав.
Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду.
Суд констатує право сторони на звернення до суду із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції. У межах розгляду справи права відповідача порушені не були.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
За приписами частини 2 статті 7 Закону України "Про інформацію" ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції) учасники товариства мають такі права: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; 2) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; 3) брати участь у розподілі прибутку товариства; 4) отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України. Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства.
Частинами 1, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції) передбачено:
- учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50%, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників;
- учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу; вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється;
не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов'язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку; вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";
- товариство зобов'язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки; Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати;
- вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника;
- за погодженням учасника товариства, який вийшов та товариства, зобов'язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов'язанням із передачі іншого майна;
- товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника;
- товариство зобов'язане надавати учаснику, який вийшов з товариства, доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки;
- Статутом товариства можуть бути передбачені інші строк, порядок, розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, а також порядок вибору суб'єкта оціночної діяльності. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
Згідно з частиною 3 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у разі проведення державної реєстрації змін до відомостей Єдиного державного реєстру щодо виключення або виходу учасника (спадкоємця або правонаступника) товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, а також пов'язаних з переданням (набуттям) частки (частини частки) у статутному капіталі самому товариству з обмеженою або додатковою відповідальністю, державний реєстратор одночасно вносить запис про зменшення розміру статутного капіталу на розмір відповідної частки (частини частки) у статутному капіталі, що і було зроблено у даному випадку.
Таким чином, вихід учасника з товариства з обмеженою відповідальністю - це безумовне та добровільне волевиявлення учасника, направлене на припинення його корпоративних правовідносин з господарським товариством, та яке фіксується у письмовій формі - заяві про вихід.
Згідно з частиною 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються документи: заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; документ про сплату адміністративного збору; один із відповідних документів, зокрема, заява про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
Справжність підписів на документі, визначеному підпунктом "г" цієї частини, засвідчується нотаріально з обов'язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів.
Тобто, право ініціювати реєстрацію змін у складі учасників товариства з обмеженою відповідальністю надано відповідним учасникам товариства.
Така реєстрація в державному реєстрі здійснюється (за ініціативи як товариства, так і учасника) в межах правовідносин з державної реєстрації юридичних осіб та з метою фіксації змін відомостей про юридичну особу, засвідчення державою змін у статутних документах товариства, що відбулися на підставі відповідних юридичних фактів.
Частиною 6 статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції) встановлено імперативну норму, що не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов'язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Зобов'язання вчинення відповідачем зазначених дій, зокрема, надання відповідної інформації є належним способом захисту права учасника господарського товариства на отримання інформації про діяльність товариства, та, зокрема, про вартість належної колишньому учаснику частки, її обґрунтованого розрахунку та необхідних для його здійснення документів.
Ненадання відповідної інформації його учаснику про вартість частки в статутному капіталі у спосіб, в який просить учасник, є за своєю суттю безпідставним обмеженням права особи у виборі форми одержання інформації всупереч вимогам Конституції України, Закону України "Про інформацію" та статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Так, статтею 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Статтями 15 та 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі.
Згідно із статтями 200, 302 Цивільного кодексу України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом. Фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.
Відповідно до положень статтей. 2, 5 та 7 Закону України "Про інформацію" основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію та відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією. Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Таким чином, за приписами наведених правових норм праву позивача, як колишнього учасника, на одержання інформації кореспондує обов'язок товариства надати учаснику відповідну інформацію на її вимогу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 904/3679/17.
Відповідно до положень статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство (відповідач) зобов'язано зберігати такі документи, як: протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); статут товариства та зміни до статуту; протоколи загальних зборів учасників; документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; річну фінансову звітність; документи звітності, що подаються відповідним державним органам; документи, пов'язані з випуском емісійних цінних паперів; інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; документи, що підтверджують права товариства на майно; документи бухгалтерського обліку. Відповідальність за зберігання документів товариства покладається на виконавчий орган товариства та на головного бухгалтера (у разі призначення) - щодо документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що місцевий господарський суд правильно встановив, що позивач, користуючись своїм правом як учасника товариства, передбаченим частиною 1 статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", здійснила вихід зі складу учасників на підставі заяви від 08.11.2023, посвідченої приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Бурбики Т.А. за реєстровим номером 3355.
09.11.2023 відбулась державна реєстрація виходу позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю охоронної агенції "Альфа - СБ".
18.01.2024 у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку про повідомлення вартості колишньому учаснику вартості його частки протягом 30 днів з моменту виходу, позивачем направлено лист-вимогу про надання відповідних відомостей.
Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що у відповідача на підставі положень частини 6 статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виник обов'язок повідомити позивача, як колишнього учасника, вартість її частки, визначений станом на день, що передував дню подання нею відповідної заяви, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку, строк виконання якого настав.
Саме до компетенції виконавчого органу товариства (директора) належало й належить станом на час розгляду справи вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення), а також обов'язок із зберігання документів товариства та забезпечення кожному учаснику (його представнику) доступу до документів.
Судом першої інстанції правильно вказано, що відповідач не спростував порушення ним прав позивача на отримання відповідної інформації та не довів додержання закріпленого у частиною 6 статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції) імперативного обов'язку товариства та задовольнив позовні вимоги.
За таких обставин апеляційний господарський суду погоджується із висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.
Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Судові витрати
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю охоронна агенція "Альфа-СБ" - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 02.12.2025 - залишити без змін.
3. Судовий збір, сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю охоронна агенція "Альфа-СБ" за подання апеляційної скарги, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю охоронна агенція "Альфа-СБ".
4. Матеріали справи повернути до Господарського суду Сумської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287 - 291 ГПК України.
Повний текст постанови складено - 07.05.2026.
Головуючий суддя О.М. Крижний
Судді О.М. Гаврилюк
А.Г. Майданевич