Справа № 569/6594/25
1-кс/569/2839/26
24 квітня 2026 року м. Рівне
Слідча суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчий ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в м.Рівне клопотання представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження №42024180000000071 від 30.10.2024 року про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 24.11.2025 року, -
Представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 звернувся до слідчої судді із вищевказаним клопотанням в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 24.11.2025 року у справі №569/6594/25 на майно, що було вилучене 20.11.2025 року під час під час обшуку, а саме:мобільний телефон «Хіаоmі Note 14» IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 iз абонентськими номерами телефону НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , який поміщено до спец пакету НПУ NPU 5129643.
В обґрунтування клопотання представник вказав, що 20.11.2025 року в ході досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду від 14.11.2025 у громадянина ОСОБА_4 було проведено обшук за адресую його фактичного проживання: АДРЕСА_1 .
В ході обшуку було виявлено та вилучено мобільний телефон «Хіаоmі Note 14» IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 iз абонентськими номерами телефону НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , який поміщено до спец пакету НПУ NPU 5129643.
24 листопада 2025 слідчим суддею Рівненського міського суду на вищевказаний мобільний телефон було накладено арешт із забороною користуватися та розпоряджатися зазначеним майном.
На даний час, кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 виділено за номером №12026180000000094 від 26.02.2026 та скеровано до суду на підставі укладеної угоди ( 08.03.2026 Сарненським судом угода затверджена).
Однак вилучений телефон залишився в кримінальному провадженні за номером №42024180000000071.
Представник заявника звертає увагу суду на те, що при винесенні вищевказаної ухвали слідчим суддею не були враховані зазначені вимоги законодавства, а саме : слідчий суддя не перевірив та не встановив наявність належних підстав для арешту майна; відсутність достатніх доказів, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення, розгляд клопотання слідчого про арешт майна за відсутності власника майна, накладення арешту на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.
Слідчий в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, оскільки майно необхідне для проведення ряду слідчих дій.
Представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, до суду надіслав заяву про розгляд клопотання за їх відсутності.
Дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя дійшла наступного висновку.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 24.11.2025 року у справі №569/6594/25 накладено арешт на майно, що було вилучене 20.11.2025 року під час під час обшуку, а саме:мобільний телефон «Хіаоmі Note 14» IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 iз абонентськими номерами телефону НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , який поміщено до спец пакету НПУ NPU 5129643.
Відповідно, до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як убачається із п.7 ч.2 ст.131 КПК України, що заходом забезпечення кримінального провадження для досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що метою забезпечення арешту майна є збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідча суддя дійшла висновку, що доводи заявника про те, що арешт майна втратив своє процесуальне призначення як засіб забезпечення доказів - є необґрунтованим, оскільки вищевказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, в якому на даний час тривають слідчі дії.
За наведених обставин, слідча суддя вважає що клопотання до задоволення не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 174, 372 КПК України, слідча суддя -
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження №42024180000000071 від 30.10.2024 року про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 24.11.2025 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя Рівненського міського суду ОСОБА_7