Справа № 569/6594/25
1-кс/569/3034/26
23 квітня 2026 року м. Рівне
Слідча суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчий ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в м.Рівне клопотання ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №42024180000000071 від 31.10.2024 року про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 24.11.2025 року, -
ОСОБА_4 звернувся до слідчої судді із вищевказаним клопотанням в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 24.11.2025 року у справі №569/6594/25 на майно, що було вилучене 20.11.2025 року під час під час обшуку у квартирі ОСОБА_4 , що розташована за адресою АДРЕСА_1 , було проведено обшук. В ході проведення обшуку на підставі вище вказаної Ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області, ОСОБА_4 добровільно видав належний йому мобільний телефон марки РОСО Х5 5G IMEI1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 ; сім карту оператора мобільного зв?язку НОМЕР_3 , які було вилучено.
В обґрунтування клопотання заявник вказав, що в даному кримінальному провадженні йому не повідомлялось про підозру, а тривале накладення арешту на його майно, позбавляє його права, як власника можливості розпоряджатись і користуватись майном.
Заявник в судове засідання не з'явився. До суду надіслав заяву про розгляд за його відсутності, клопотання просив задоволити.
Слідчий в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, оскільки майно необхідне для проведення ряду слідчих дій.
Дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя дійшла наступного висновку.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 24.11.2025 року у справі №569/6594/25 накладено арешт на майно, що було вилучене 20.11.2025 року під час під час обшуку у квартирі ОСОБА_4 , що розташована за адресою АДРЕСА_1 , було проведено обшук. В ході проведення обшуку на підставі вище вказаної Ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області, ОСОБА_4 добровільно видав належний йому мобільний телефон марки РОСО Х5 5G IMEI1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 ; сім карту оператора мобільного зв?язку НОМЕР_3 , які було вилучено.
Відповідно, до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як убачається із п.7 ч.2 ст.131 КПК України, що заходом забезпечення кримінального провадження для досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що метою забезпечення арешту майна є збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідча суддя дійшла висновку, що доводи заявника про те, що арешт майна втратив своє процесуальне призначення як засіб забезпечення доказів - є необґрунтованим, оскільки вищевказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, в якому на даний час тривають слідчі дії.
За наведених обставин, слідча суддя вважає що клопотання підлягає до задоволення частково.
На підставі викладеного, керуючись ст. 174, 372 КПК України, слідча суддя -
У задоволенні клопотання ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №42024180000000071 від 31.10.2024 року про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 24.11.2025 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя Рівненського міського суду ОСОБА_5