СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/4052/26
ун. № 759/11770/26
07 травня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Святошинського УП ГУНП у м. Києві про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026100080000633 від 11.03.2026 щодо ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
До слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва надійшло вказане клопотання, в якому слідчий за погодженням з прокурором, просив продовжити щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Тобто тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винуватим, вже обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання він може вчинити спробу переховування. Також ОСОБА_4 не має власної сім'ї та утриманців, постійного місця роботи, що в сукупності свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, а нинішнє місце проживання не є сталим та постійним. Крім того, згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на всій території України від 24 лютого 2022 року, введений воєнний стан, який в подальшому було неодноразово продовжено та який діє по сьогоднішній день. Тобто ОСОБА_4 , користуючись ситуацією в країні, має змогу переховуватися від органу досудового розслідування, зокрема, в місцях постійного проведення бойових дій або місцях непідконтрольних органам державної влади України. Також є підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, оскільки підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має офіційних доходів, раніше судимий та підозрюється у вчинені злочину з корисливих мотивів у період невідбутого строку покарання за попереднім вироком.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти клопотання. Свою позицію обґрунтували тим, що ризики, вказані прокурором безпідставні та необґрунтовані, підозрюваний перебуває під вартою 2 місяці, отже такі ризики значно зменшились. Також просять врахувати, що ОСОБА_4 є особою з інвалідністю, хворіє, а тримання під вартою позбавляє його права на належну медичну допомогу. Крім того, підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом із матір'ю ОСОБА_6 , яка надала згоду на проживання сина та перебування його під домашнім арештом. Захисник також зазначила, що підозрюваний не має наміру перешкоджати кримінальному провадження, а суворість можливого покарання не може бути єдиною підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просять відмовити у задоволенні клопотання та змінити запобіжний захід на домашній арешт з покладенням відповідних обов'язків, серед яких і носіння електронного засобу контролю.
Заслухавши думку сторін провадження, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Згідно ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити всі обставини, які можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 11.03.2026 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень підтверджується зібраною у кримінальному провадженні сукупністю доказів.
ОСОБА_4 раніше судимий, підозрюється у кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, а отже, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні є достатньою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому слідчий суддя, звертає увагу на те, що тяжкість вчиненого кримінального правопорушення все ж є визначаючим елементом, хоча не єдиним, при оцінці ризику ухилення від суду.
Також прокурором у судовому засіданні доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають значення для кримінального провадження або іншим чином перешкодити кримінальне провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення. Отже, існує достатньо підстав вважати, що підозрюваний, опинившись на волі зможе перешкодити встановленню істини у справі під час досудового розслідування.
Слідчий суддя відповідно до вимог ст.178 КПК України приймає до уваги інші дані про особу підозрюваного, зокрема міцність його соціальних зв'язків. Крім того, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я підозрюваного щодо якої на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування під вартою.
Обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_4 слідчим суддею, на даному етапі не встановлено та стороною захисту не доведено.
З огляду на викладене, слідчий суддя, вважає, що існують підстави для продовження щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки будь-яких даних про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, який би усунув вказані ризики та забезпечив його належну процесуальну поведінку не встановлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, розмір якої, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, має бути визначений в розмірі, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому суд враховує, і те, що відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Проте враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, доводи сторони захисту та прокурора, слідчий суддя, знаходить правові підстави для визначення ОСОБА_4 застави, у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та вважає, що саме такий розмір здатний забезпечити виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 182-184, 193-194, 196, 369 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого Святошинського УП ГУНП у м. Києві про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026100080000633 від 11.03.2026 щодо ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування тобто до 12.06.2026 включно та утримувати його в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089; отримувач ТУ ДСА України в м. Києві), після внесення якої ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора і суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1