справа № 381/1900/25
провадження № 22-ц/824/5733/2026
головуючий у суді І інстанції Ковалевська Л.М.
05 травня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
за участю секретаря судового засідання - Івкової Д.Л.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Фастівської міської ради про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів,
В квітні 2025 року позивач ОСОБА_2 звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення її батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнути аліменти з відповідачки ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі по частини заробітку (доходу) боржника, а також, стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2025 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Фастівської міської ради про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів задоволено частково.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позбавлено батьківських прав відносно двох малолітніх дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та відносно доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановлено стягувати з ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/3 частини її заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь піклувальника, якого буде призначено, задля утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 10 квітня 2025 року і до повноліття дітей.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із указаним рішенням суду ОСОБА_1 звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що обставини, які виникли ще в 2021, 2023 роках, коли було подано позов не можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав у 2025 році. Жодних доказів, які передбачені СК України для ухвалення рішення про задоволення позову, до суду позивачем не надано.
Вказує, що суд першої інстанції, незважаючи на те, що відповідач заперечувала проти задоволення позову, просила надати їй можливість реалізувати свої батьківські обов'язки, а дітям шанс налагодити сімейні зв'язки з матір'ю, що б відповідало найкращим інтересам дітей, ухвалив неправосудне рішення.
Також зазначає, що судом не враховано і того факту, що під час надання пояснень малолітньою ОСОБА_5 в судовому засіданні, її поведінка була досить явно вираженою, оскільки дитина перебувала в значному психологічному напруженні. Це проявлялось, зокрема, у тому, що дитина постійно потирала свої руки, що є характерною ознакою тривожності та невербального переживання. Така невербальна поведінка свідчить про її емоційний дискомфорт і внутрішні стрес у момент висловлення своєї позиції і не є обґрунтованою позицією своїх міркувань. В даному випадку вбачалась залежність її від позиції та налаштування проти матері бабусею.
Звертає увагу апеляційного суду на те, що відповідач ОСОБА_1 наголошувала на тому, що її мати ОСОБА_2 не сприяє налагодженню стосунків між ОСОБА_1 та її дітьми. Навпаки, поведінки бабусі - позивачки ОСОБА_2 свідчить про цілеспрямоване перешкоджання спілкуванню з доньками та формування негативного емоційного зв'язку між ними.
Таким чином вважає, що суд безпідставно визнав доводи позивача доведеними, хоч вони не підтверджені ні документально, ні показами свідків.
Вказує, що посилання в тексті позовної заяви та посилання в тексті рішення на якісь отруєння чадним газом в 2021 році не є причинно-наслідковим зв'язком, між позбавленням батьківських прав, з позовною заявою 2025 року. Доводи відповідачки були проігноровані, а у рішенні відсутні мотиви їх відхилення, що свідчить про формальний та необ'єктивний підхід.
Також, в обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що позивачка ОСОБА_2 зазначає, що діти негативно відносяться до свої матері тому діти проживають з нею разом. Проживання дітей з бабусею не є підставою для позбавлення батьківських прав, однак суд в супереч інтересам дитини ухвалює з цих підстав рішення про позбавлення батьківських прав. Судом не надано оцінки і тому факту, що ні бабусі ОСОБА_2 , ні третя сторона по справі, не намагались вчинити дії щодо налагодження стосунків, а навпаки створюють умови для загострення конфлікту висвітлюючи в судовому засіданні при дитини їхню матір з негативної сторони.
Вважає, що жодних доказів того, що відповідач ухиляється від виконання свої материнських обов'язків, позивачем не надано.
Звертаючись до суду з позовом, позивачка ОСОБА_2 як підставу для позбавлення батьківських прав зазначає пункт 2 частини першої статті 164 СК України, тобто ухилення відповідачкою від виконання своїх обов'язків та отримання відповідачкою кредитів, які ніби то вона не сплачувала. Проте, з позовної заяви позивачки та долучених доказів до справи не встановлено таких фактів, які б свідчили про те, що перебування відповідачки ОСОБА_1 у статусі матері становить загрозу з її боку для дітей. Саме по собі позбавлення відповідачки статусу матері ніяк не покращить становище дітей. Відповідач ніколи не вчиняла, ніяких активних дій, спрямованих на шкоду дітям чи відібрання дітей тощо.
Позивачем не надано і в засіданні не встановлено належних та допустимих доказів винної поведінки та ухилення відповідачки ОСОБА_1 від виконання батьківських обов'язків, наслідком, яких може бути позбавлення її батьківських прав.
Позивач не довела обставин, які б свідчили про те, що відповідач не бажає спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні остаточно і свідомо самоусунулася від виконання своїх обов'язків щодо виховання дітей.
13 березня до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
13 березня 2026 року до Київського апеляційного суду також надійшли пояснення Служби у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Фастівської міської ради, у яких зазначено прохання врахувати позицію третьої особи при розгляді справи, а також апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У судовому засіданні 05 травня 2026 року позивач ОСОБА_2 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник Служби у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Фастівської міської ради - Змаженко Л.А. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У судове засідання призначене на 05 травня 2026 року апелянт - ОСОБА_1 не з'явилася і не повідомила причин неявки. Думка щодо оскаржуваного рішення викладена повністю у апеляційній скарзі. Від представника апелянта - ОСОБА_6 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням за межами України. При цьому, поважні причини за яких ОСОБА_6 виїхала за межі України представником не указано.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про дату, час і місце слухання справи.
Оскільки доводи апелянта щодо оскаржуваного рішення викладені письмово в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, доповідача, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону відповідає в повному обсязі.
При ухваленні рішення судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_3 , її батьками у свідоцтві про народження записані: батько - ОСОБА_7 , мати - ОСОБА_1 (а.с.16).
ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_4 , її батьками у свідоцтві про народження записані: батько - ОСОБА_8 , мати - ОСОБА_9 (а.с.17).
Як було встановлено у ході судового розгляду, на даний час діти не зареєстровані за будь - якою за адресою, однак, з жовтня 2024 року фактично проживають разом із бабусею ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Фастівської міської ради від 10.04.2025 (а.с.12).
22.02.2024 року ОСОБА_2 звернулась до Служби у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Фастівської міської ради із заявою щодо невиконання батьківських обов'язків ОСОБА_10 , у якій зазначила про існування небезпеки для життя і здоров'я дітей.
У судовому засіданні в суді першої інстанції було оглянуто матеріали особової справи за зверненням ОСОБА_2 , копії яких є додатками до позовної заяви.
Служба у справах дітей та сім'ї 01.03.2024 отримала пояснення від ОСОБА_1 , у якого вона зазначає щодо узгодженої домовленості між нею та бабусею онуків про проживання малолітніх дітей за адресою місця проживання бабусі - АДРЕСА_1 з у зв'язку з тим, що діти поки не готові спілкуватися з матір'ю. Зі слів ОСОБА_11 вона приймає ліки від алкогольної залежності та активно шукає роботу. Зобов'язалась матеріально забезпечувати дітей та не припиняти з ними спілкуватись.
Отже, за зверненням ОСОБА_2 службою у справах дітей та сім'ї було постановлено наказ №11 від 23.08.2024 про тимчасове влаштування малолітніх дітей, залишених без батьківського піклування до бабусі дітей - ОСОБА_2 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 строком на 6 місяців (а.с.43).
Як вбачається з матеріалів особової справи, 30.05.2021 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 знаходились на стаціонарному лікуванні у педіатричному відділенні у зв'язку з отруєнням чадним газом (а.с.28,29).
Судом встановлено, що зазначений випадок трапився коли діти проживали з матір'ю в орендованому будинку.
Згідно талону - повідомлення Єдиного обліку № 15633 від 13.11.2023, 07.11.2023 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_2 повідомила, що доньку побив співмешканець (а.с.42).
Також, згідно талону-повідомлення Єдиного обліку №17233 від 05.12.2023 з заявою до поліції звернулась ОСОБА_2 у якій зазначила про необхідність вжиття заходів щодо співмешканця її доньки ОСОБА_12 , який неправомірно поводиться відносно її доньки та онуків (а.с.36).
Як вбачається з листа відповіді Фастівського РУП у ході перевірки відомостей по заяві ОСОБА_2 була проведена профілактична бесіда з гр. ОСОБА_13 , проте у зв'язку з заявою гр. ОСОБА_1 , яка вказує на відсутність претензій до останнього, розгляд даного матеріалу було припинено (а.с.41).
01.05.2024 до Фастівського РУП надійшла заява ОСОБА_2 щодо неправомірних дій з боку доньки ОСОБА_1 , яка без дозволу приходить до садочку та вчиняє конфлікти з вихователькою (а.с.52).
Як вбачається з відповіді Фастівського РУП від 19.04.2024, протягом 2024 року ОСОБА_1 двічі притягувалась до адміністративної відповідальності за ст.. 184 КУпАП (ухилення батьків від виконання обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей). (а.с.53).
Матеріали особової справи також містять два акти про факт передачі дитини від 17.09.2024, з яких вбачається, що Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Фастівської міської ради у присутності ОСОБА_2 - бабусі дітей, передає дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 матері дітей ОСОБА_1 на підставі її заяви та витягу з протоколу засідання комісії з питань захисту прав дітей (а.с.54,55).
Проте, з жовтня 2024 року діти знову фактично проживають разом із бабусею ОСОБА_2 , що підтверджується матеріалами особової справи.
З письмових пояснень від 05.04.2024 ОСОБА_1 зазначила, що її діти проживають у бабусі у зв'язку зі складними обставинами які склалися з 18.02.2024 року. Зазначила, що деякі кошти сплачувала за харчування в дошкільному закладі та оплатила випускний альбом, також надала бабусі 3000,00 грн. Зі слів ОСОБА_11 вона з дітьми не спілкується у зв'язку з тим, що бабуся чинить перешкоди у спілкування дітей з матір'ю.
22.03.2025 надійшло повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_7 про те, що колишня дружина ОСОБА_1 не належним чином доглядає доньку заявника, якій 11 років, жінка часто у стані алкогольного сп'яніння, витрачає аліменти на себе ( а.с.5).
Виконавчим комітетом Фастівської міської ради 22.07.2025 року за № 06-23/4039 надано Висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 по відношенню до дітей : ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с.86-91).
У висновку зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір'ю 2 дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідно повторного свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого 22.02.2024 відділом ДРАЦС реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції у Київській області), батько, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідно повторного свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого 28.08.2024 Фастівським міськрайонним відділом РАЦС Головного територіального управління юстиції у Київській області), батько, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
ОСОБА_1 та ОСОБА_8 перебували в зареєстрованому шлюбі від 22.11.2017 року (рішенням Фастівського міськрайонного суду від 27.12.2018 - шлюб розірвано).
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 від 17.07.2019 (рішенням Фастівського міськрайонного суду від 20.04.2021 - розірвано).
Дана родина потрапила до служби у справах дітей та сім'ї в поле зору 2024 році.
22.02.2024 до служби у справах дітей та сім'ї надійшла заява ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , матері, ОСОБА_1 , в якій вона повідомила, що малолітні: ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 проживають на даний час з бабусею за адресою: АДРЕСА_1 , до того часу з кінця жовтня 2023 року - 11.01.2024 також перебували на її утриманні.
Як зазначає ОСОБА_14 про дітей піклувалася вона, забезпечувала продуктами І харчування, доглядом та відвідуванням навчального закладу.
01.03.2024 отримано пояснення матері, ОСОБА_1 , в якому вона зазначає, що на даний час її діти проживають у бабусі, тому що вони не готові спілкуватися з матір'ю, у зв'язку з наявними образами. ОСОБА_11 зазначила, що приймає ліки від алкогольної залежності, також в подальшому вирішила працювати з психологом щоб урівноважити свій емоційний стан та влаштуватися на роботу.
Згідно характеристики ЗДО № 4 «Зірочка» від 07.03.2024, відомо, що з початку 2024 року приводить та забирає із садочку бабуся, яка дослухається до порад та рекомендацій. Мати не бере активної участі в житті дитини. В дошкільному закладі не з'являлась.
02.04.2024 отримана заява ОСОБА_2 щодо ухилення її дочки ОСОБА_1 від батьківських обов'язків відносно дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . На момент коли діти проживали з матір'ю, вони часто лишалися в помешканні без нагляду дорослих. ОСОБА_11 зловживає алкогольними напоями, неодноразово була в синцях. Аліменти, які нараховують на утримання доньки ОСОБА_3 витрачаються тільки на власні потреби. На сьогоднішній день ОСОБА_11 відмовили у проживанні в орендованому помешканні, у зв'язку з наявною заборгованістю за оренду квартири.
05.04.2024 відповідно до пояснення ОСОБА_11 зазначила, що її діти проживають у бабусі у зв'язку зі складними обставинами, які склалися з 18.02.2024 року. Зазначила, що деякі кошти сплачувала за харчування в дошкільному закладі та оплатила випускний альбом, також надала бабусі 3000,00 грн. Зі слів ОСОБА_11 вона з дітьми не спілкується у зв'язку з тим, що бабуся чинить перешкоди у спілкування дітей з матір'ю.
12.04.2024 зареєстрована чергова заява ОСОБА_2 , щодо ухилення від виконання батьківських обов'язків ОСОБА_15 відносно малолітніх дітей. Не виконує свої обіцянки які зазначала в своїх попередніх поясненнях, зловживає алкогольні напої та невідомі речовини, у зв'язку з якими буває агресивна. Не намагається налагодити відносини з дочками, не забезпечує їх потреби, аліменти витрачає на власні потреби.
ОСОБА_2 зазначає, що була подана заява до Фастівського управління поліції щодо неналежного виконання батьківських обов'язків.
Спеціалістами ССДС отримано пояснення ОСОБА_11 щодо фактів, викладених заяві ОСОБА_2 та проведена профілактична бесіда, в ході якої роз'яснена ст. 150 Сімейного кодексу України, обов'язки батьків по вихованню та розвитку дитини, також матір попереджено про адміністративну відповідальність за ухилення від виконання батьківських обов'язків.
Також стало з'ясовано, що до Фастівського міськрайонного суду з позовною заявою щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно її малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся батько дитини, ОСОБА_7 (ухвала про відкриття провадження у справі № 381/3687/24 від 08.08.2024) - на даний час залишена без розгляду.
Одночасно до суду зверталася і ОСОБА_2 з позовною заявою щодо позбавлення батьківських прав своєї доньки, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно її іншої малолітньої доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ухвала про відкриття загального позовного провадження у справі № 381/2784/24.
03.09.2024 ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про залишення без розгляду даної справи, згідно якої 12.09.2024 Фастівський міськрайонний суд постановив ухвалу про залишення позову без розгляду (справа № 381/2784/24, провадження № 2/381/1295/24).
23.08.2024 до служби у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Фастівської міської ради звернулась ОСОБА_2 з заявою про те, що її донька, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишила їй своїх малолітніх дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Про місце перебування матері дітей, ОСОБА_1 , ОСОБА_16 невідомо, на телефонні дзвінки ОСОБА_11 не відповідає. Батьки дітей, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зі слів ОСОБА_17 перебувають в лавах Збройних сил України на військовій службі. За наказами служби у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Фастівської міської ради від 23.08.2024 № 507 та № 508 малолітні діти, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 взяті на первинний облік дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування як діти, залишені без батьківського піклування.
Врахувавши ті факти, що малолітні діти, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є онуками ОСОБА_2 та заяву ОСОБА_17 від 23.08.2024 про тимчасове влаштування ОСОБА_5 та ОСОБА_18 до неї в родину, спеціалістами служби у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Фастівської міської ради було відвідано родину ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , та складено акт обстеження умов проживання.
На підставі п. 31 Поряджу провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008 за наказом служби у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Фастівської міської ради від 23.08.2024 № 11, малолітні діти, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 були тимчасово влаштовані в родину до рідної бабусі, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
27.08.2024 до служби у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Фастівської міської ради звернулась мати дітей, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та надала усні та письмові пояснення щодо факту залишення нею своїх малолітніх дітей. Працівниками служби у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Фастівської міської ради з матір'ю було проведено профілактичну та роз'яснювальну роботу по факту залишення нею дітей. ОСОБА_11 пообіцяла налагодити відносини з дітьми та приймати участь у їх житті.
З того моменту ОСОБА_11 часто телефонувала до служби у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Фастівської міської ради та повідомляла про свої відвідування дітей у бабусі, ОСОБА_2 , про винайм житла та наміри влаштування на роботу.
13.09.2024 ОСОБА_1 звернулась до служби у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Фастівської міської ради з заявою про повернення їй на виховання малолітніх дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як постійно приймає участь у житті доньок, порозумілася з ними та винайняла житло, яке облаштувала і мріє там жити з ОСОБА_5 та ОСОБА_18 .
Спеціалістами служби у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Фастівської міської ради 16.09.2024 було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_3 та складено акт обстеження умов проживання, відповідно до якого для дітей створено всі належні умови (є місця для сну, навчання, шафа для зберігання одягу, наявні продукти харчування, засоби гігієни, побутова техніка, всі належні комунікації). Житло прибране, санітарно-гігієнічний стан квартири задовільний.
Згідно акту про факт передачі дитини від 17.09.2024 малолітні: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , були передані матері на виховання.
02.04.2025 до служби у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Фастівської міської ради надійшла заява ОСОБА_2 щодо проживання онук разом з бабусею та неналежного виконання батьківських обов'язків ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей, ОСОБА_5 та ОСОБА_18 .
Провести роботу з матір'ю не вдалося, у зв'язку з відсутністю будь-якої достовірної інформації про місце перебування/проживання ОСОБА_1 , а також відсутністю зворотного зв'язку з її боку (відсутність відповіді на телефонні дзвінки), спеціалісти Служби у справах дітей не мали можливості належним чином розглянути подане звернення по суті.
Також службою у справах дітей були вивчені наступні документи:
Згідно характеристик Фастівського ліцею № 1 від 26.06.2025, відомо: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається з 2024 року. На уроках працює старанно. Завдання виконує охайно, вчасно та відповідально.
Мати, ОСОБА_1 не цікавиться навчанням доньки та шкільним життям. За період навчання учениці в 5 класі мама відвідувала один раз батьківські збори. Про відсутність дитини в школі не попереджала та не підтверджувала документально. Зазвичай дівчинка лишалася доглядати молодшу сестричку.
З жовтня 2024 року навчанням та вихованням повністю займається бабуся. Відколи дитина проживає в бабусі вона не запізнюється на уроки та не пропускає заняття без поважних причин. Бабуся приділяє належну увагу онуки.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається з першого класу в даному закладі. Емоційний стан у дитини завжди позитивний. Не пропускає заняття без поважних причин.
Мама Теони рідко відвідує заклад, на батьківських зборах була тільки 1 раз. Не цікавиться навчанням доньки та її стосунками з однолітками. З березня 2025 ОСОБА_19 до ліцею не приходила.
З початку 5 класу навчанням та вихованням повністю займається бабуся, ОСОБА_2 , яка піклується про онуку, забезпечує її всім необхідним. Коли дитина почала проживати у бабусі, то вона не запізнюється на уроки та не пропускає заняття без поважних причин. Бабуся приділяє належну увагу онуки.
Відповідно листа КНП ФМР «ФМЦПМСД» від 18.06.2025 відомо, що в дітей укладена декларація із сімейним лікарем. Останнім часом діти на прийом до лікаря приходять з бабусею, всі рекомендації виконуються за призначенням.
Згідно інформації «Судова влада України» в провадженні Фастівського міськрайонного суду Київської області знаходиться:
Справа № 381/662/24 від 05.04.2024 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, невиконання батьками обов'язків щодо виховання дітей.
Справа 381/1718/25 від 04.06.2025 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ухилялася від виконання своїх батьківських обов'язків відносно дітей.
Також отримано психологічний висновок (2024 року) за результатами психодіагностичного обстеження, виданий психологом Центру життєстійкості « ОСОБА_20 », ОСОБА_21 , в якому зазначено: ОСОБА_3 під час спілкування була досить активною, відвертою, добре залученою у діалог, легко йшла на контакт. Свою маму дівчинка описує як агресивну, нервову людину, яка веде дуже поганий спосіб життя, а саме вживає алкоголь та наркотичні речовини.
Було помітно, що Теоні трохи дискомфортно й неприємно згадувати той період життя, коли вона проживала з мамою. Більшість спогадів пов'язані з тим як мама неодноразово залишала її або її сестру ОСОБА_18 одну вдома, без нагляду дорослих.
ОСОБА_4 в процесі бесіди дівчинка була спокійною, веселою, охоче виконувала завдання. Вільний час їй подобається проводити з сестричками та бабусею.
Членів своєї родини (бабусю, ОСОБА_5 та ОСОБА_22 ) дівчинка співвіднесла з позитивним та хорошим персонажем. Вираженої прихильності до мами чи бажання повернутися до неї - зафіксовано не було.
Спеціалістами ССДС обстежені умови проживання малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_23 , за адресою: АДРЕСА_4 , про що складений відповідний акт. Умови проживання належні. Діти мають окремі спальні місця, забезпеченні продуктами харчування, одягом. Наявні мобільні телефони.
Також, згідно інформації з позовної заяви зазначено, що ОСОБА_1 неодноразово брала кошти в кредит без змоги повернути вчасно. У зв'язку з чим неодноразово ОСОБА_11 телефонували з фінансових установ про повернення коштів.
Згідно акту бесіди з малолітніми ОСОБА_5 та ОСОБА_18 від 25.06.2025 зазначено:
Діти не виявляють бажання проживати з матір'ю, ОСОБА_15 . У зв'язку з тим, що ОСОБА_11 зловживає алкогольними напоями, поводить себе агресивно, часто лишала дітей без нагляду дорослих, бували випадки - на ніч. Останній раз бачили матір на початку березня 2025 року, телефонувала мати - 04.04.2025. Станом на сьогодні діти з матір'ю не зустрічалися, в телефонному режимі не спілкувалися.
Як зазначають дівчатка: мама мала можливість виправитися та налагодити стосунки з ними, але вона цією можливістю так і не скористалася.
Додатково повідомленоо, що згідно свідоцтва про смерть (серія НОМЕР_3 від 27.12.2024 Фастівським відділом ДРАЦС У Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), загинув в наслідок проходження військової служби в лавах ЗСУ, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батько малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Виконавчим комітетом Фастівської міської ради, у зв'язку з подачею до Фастівського міськрайонного суду позовну заяву щодо позбавлення батьківських прав матері, ОСОБА_1 та у зв'язку з фактичним проживанням дітей з бабусею, був надісланий лист до ІНФОРМАЦІЯ_9 та до начальника НОМЕР_4 прикордонного загону ім. К.В. Великого.
Метою направлення даних листів є врахування зазначеної інформації при розгляді питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця Збройних Сил України в період дії воєнного стану.
Пояснення від ОСОБА_1 отримати не вдалося, листом поштового зв'язку та в телефонному режимі - смс повідомленням ОСОБА_11 було попереджено про розгляд питання щодо позбавлення її батьківських прав відносно малолітніх дітей. На сьогоднішній день з'ясувати думку матері щодо розгляду даного питання не вдалося.
Спеціалістами ССДС здійснено виїзд за адресою, яку зазначила ОСОБА_11 , а саме: і АДРЕСА_5 , обстежити умови проживання не вдалося. Зі слів господаря який проживає по даній адресі, ОСОБА_11 не знає, в даному помешканні така не проживає.
Надаючи оцінку обставинам, що викладені третьою особою у висновку, наявні підстави вважати, що понад рік діти проживають з бабусею, а мати фактично самоусунулася від їх виховання та утримання, період часу, що був наданий Службою позитивного результату не дав, оскільки мати не спромоглася налагодити з доньками зв'язок, який був втрачений у наслідок її аморальної поведінки.
У суді першої інстанції було опитано старшу доньку відповідача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка у присутності психолога пояснила, що вона би хотіла, щоб матір позбавили батьківських прав та ці права перейшли до бабусі. Мати їх з сестрою майже постійно залишала одних. Часто була у стані алкогольного сп'яніння. Навідувала мама її нещодавно у школі, (у період розгляду даної справи), принесла пакет солодощів та просила передати молодшій сестрі, при цьому її життям та здоров'ям не поцікавилася. Бабуся не забороняє їм спілкуватись з мамою, проте до них мама не приходить. На жодні розваги їх мама ніколи не водила, на відпочинок не возила. Спілкуватись з мамою вона не має бажання.
Відповідачка заперечувала проти обставин, викладених в позові, надала документи, які, на її думку, доводять належне виконання нею своїх батьківських обов'язків щодо дітей, зокрема: довідки від Фастівської БЛІЛ, у яких зазначено, що на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.с.125), довідку Фастівської керуючої компанії № 67 від 08.08.2025 про фактичне місце проживання ОСОБА_1 без реєстрації за адресою АДРЕСА_6 з квітня 2025 (а.с.107) та характеристику з місця проживання, у якій зазначено, що за період проживання зарекомендувала себе з позитивної сторони (а.с.109).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що позивачкою не надано доказів неправомірного поводження матері з дітьми (медичні документи, висновки експертизи, показання свідків).
Відповідачка не надала доказів того, що вона належним чином виконує свої батьківські обов'язки щодо двох малолітніх дітей.
Натомість судом встановлено, що діти з 2023 року періодично проживали з бабусею, з жовтня 2024 року діти проживають з бабусею, а мати жодним чином не намагалась їх повернути в сім'ю.
Перерахування грошових коштів на картку один-два рази за майже два роки не є доказом утримання дітей чи належного виконання батьківських обов'язків.
Працевлаштувалася мати лише у серпні 2025 року, тобто вже у період судового розгляду даної справи.
При цьому, відповідач отримує на даний час аліменти на утримання старшої дитини, проте дані кошти не перераховує на утримання дитини.
Мати самоусунулась від питання виховання та навчання власних дітей, внаслідок чого старша донька не має бажання з нею спілкуватись.
Доказів того, що позивач ОСОБА_2 налаштовує дітей проти матері чи негативно на них впливає, також не надано.
Отже, сторони не підтвердили належними й допустимими доказами обставини, на які вони посилаються.
Разом з тим, суд врахував думку старшої дитини ОСОБА_3 , яка не бажає жити з матір'ю, вважає, що її необхідно позбавити батьківських прав, а також позицію органу опіки та піклування, який надав висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, та також те, що діти вже понад рік ( з жовтня 2024) проживають без матері, знаходяться на утриманні та вихованні бабусі.
Ненадання позивачкою доказів неправомірного поводження ОСОБА_1 з доньками не виключає самого факту неправомірного поводження. Суд не може не прийняти до уваги висновок служби у справах дітей та сім'ї щодо підтвердження фактів, викладених у двох зверненнях ОСОБА_2 про невиконання батьківських обов'язків ОСОБА_15 та неправомірного з ними поводження.
Аналізуючи наведені факти та обставини, суд дійшов до переконання, що ОСОБА_1 усунулась від виховання своїх малолітніх дітей та виконання своїх обов'язків. Фактично не цікавиться долею своїх дітей, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідне харчування, медичний догляд, лікування дітей, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення; не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; та взагалі не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обставини, на які покликається позивач у своєму позові, є достовірними та такими, що не викликають у суду сумніву, а отже, відповідачем порушено право її дітей на рівень життя, достатній для їх фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, яке гарантоване ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» і яке підлягає захисту на підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України шляхом позбавлення її, як матері, батьківських прав відносно малолітніх дітей, оскільки вона ухиляється від виконання своїх обов'язків по їх вихованню, що в свою чергу не буде суперечити інтересам дітей.
Одночасно суд роз'яснив відповідачці її право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, за наявності підстав передбачених частинами 3 - 5 ст. 169 СК України.
Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання двох дітей в розмірі частки з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, суд першої інстанції задовольняючи частково виходив з такого.
Аліменти стягуються на користь матері, батька, або іншого законного представника дитини, разом з яким проживає дитина.
У пункті третьому прохальної частини позову, позивач не зазначає на користь кого слід стягнути аліменти на утримання дітей, проте, оскільки позивач ОСОБА_2 - бабуся дітей на даний час не є законним представником онучок, вимога про стягнення аліментів з відповідачки на її користь була би фактично неправомірною.
Отже, аліменти необхідно стягнути на користь піклувальника, якого буде призначено у подальшому.
Щодо розміру аліментів, то суд враховує той факт, що відповідачка має двох малолітніх доньок, які потребують утримання, тому відповідно стягненню підлягає 1/3 частка її заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.
Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК Українивизначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК Українидозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
У силу частини шостої статті 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (параграф 100).
Так судом першої інстанції правильно встановлено, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів безпосереднього неправомірного поводження відповідачки з дітьми, зокрема медичних документів, висновків експертиз чи показань свідків. Водночас відсутність таких доказів сама по собі не виключає можливості позбавлення батьківських прав, оскільки відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України підставою для такого заходу є не лише жорстоке поводження з дитиною, а й ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо її виховання.
Суд першої інстанції обґрунтовано визнав доведеними та такими, що не спростовані відповідачкою, обставини неналежного виконання нею батьківських обов'язків, що підтверджується сукупністю досліджених доказів, а саме: систематичним залишенням малолітніх дітей без нагляду дорослих, відсутністю належного матеріального забезпечення дітей у зв'язку з не працевлаштованістю відповідачки, а також використанням коштів, призначених для утримання дітей (аліменти на утримання старшої дитини), на власні потреби. Такі дії свідчать про свідоме нехтування відповідачкою своїми обов'язками матері та є проявом її ухилення від виконання батьківських обов'язків.
Суд апеляційної інстанції також враховує те, що відповідачці вже був наданий реальний шанс змінити свою поведінку та належним чином виконувати батьківські обов'язки після попереднього звернення ОСОБА_2 до суду з аналогічними вимогами, яке було залишено без розгляду.
Проте, як правильно було зазначено судом першої інстанції, ОСОБА_1 цим шансом не скористалася, належних висновків не зробила та своєї поведінки не змінила, продовжуючи свідомо ухилятися від виконання обов'язків щодо виховання та утримання дітей.
Крім того, суд першої інстанції правомірно врахував висновок служби у справах дітей, складений за результатами перевірки звернень, яким підтверджено факт неналежного виконання відповідачкою батьківських обов'язків, а також думку дитини, висловлену під час її опитування в судовому засіданні. Вказані докази були оцінені судом у сукупності з іншими матеріалами справи, що відповідає вимогам процесуального закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції поклав в основу рішення обставини, які мали місце у 2021-2023 роках, не свідчать про порушення норм процесуального права. Зазначені обставини можуть бути враховані судом для оцінки поведінки відповідачки у динаміці та встановлення її ставлення до виконання батьківських обов'язків, тим більше, що попередня позовна заява була залишена без розгляду.
Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги щодо відсутності виключних обставин для позбавлення батьківських прав. Суд першої інстанції надав належну оцінку поведінці відповідачки та дійшов обґрунтованого висновку про те, що після попереднього звернення до суду вона не змінила свого ставлення до виконання батьківських обов'язків, продовжує свідомо нехтувати своїми обов'язками по відношенню до доньок та не вживає заходів для налагодження належного виховання і утримання дітей.
Суд апеляційної інстанції також враховує, що батьки дітей проходять військову службу у Збройних Силах України, при цьому один із них загинув, що в умовах підвищеної вразливості дітей покладає на матір особливий обов'язок забезпечити належне виховання, догляд та стабільні умови для їхнього життя і розвитку.
Посилання апелянта на те, що позбавлення батьківських прав не покращить становище дітей, є необґрунтованими, оскільки при вирішенні даної категорії справ визначальним є забезпечення найкращих інтересів дитини.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду першої інстанції, однак не містять обґрунтованих посилань на порушення норм матеріального чи процесуального права, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим із дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської областівід 14 листопада 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Т.О. Писана
Судді К.П. Приходько
С.О. Журба