ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
про закриття провадження у справі
17 січня 2011 року м. Київ№ 2а-17727/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Винокурова К.С., секретаря судового засідання Ісаковій Є.К., розглянувши позовну заяву
за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові
до Ліквідатора Акціонерного комерційного банку "Європейський"
про визнання незаконними дій
СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові звернулась до суду з позовом до ліквідатора АКБ "Європейський" про визнання протиправними дії щодо неакцептування та не включення до переліку акцептованих вимог для їх затвердження Національним банком України документально підтверджених грошових вимог СДПІ до боржника на загальну суму 6 394 390,19 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2010 р. відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2010 р. зазначена ухвала у справі скасована, справу направлено до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Згідно з ухвалою суду від 09.12.2010 відкрито провадження у справі, призначено попереднє судове засідання на 17.01.2011.
17 січня 2011 від представника відповідача у справі надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі того, що у Господарському суді міста Києва знаходиться на розгляді справа № 15/393 за позовною заявою СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові до ліквідатора АКБ "Європейський" Левченко О.М. про визнання незаконними дії ліквідатора щодо неакцептування та не включення до переліку акцептованих вимог для їх затвердження Національним банком України документально підтверджених грошових вимог СДПІ до боржника на загальну суму 6 394 390,19 грн.
В обґрунтування своєї заяви відповідач надав постанову Вищого господарського суду України від 13.10.2010 № 05-6-10/112, якою скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.03.2010 про відмову у прийнятті позовної заяви та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2010, якою було залишено без змін вказану ухвалу.
У судовому засіданні 17.01.2011 року представник позивача заперечував проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі.
Розглянувши подану відповідачем заяву, заслухавши позицію представника позивача, суд приходить до висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
При цьому відповідно до ст. 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єкт (особа) за нормами КАС України вважається суб'єктом владних повноважень лише тоді, коли він у конкретних правових відносинах, у яких виник спір, здійснює владні управлінські функції (владно керує поведінкою інших суб'єктів, а ці суб'єкти законодавчо підкоряються вимогам та приписам такого владного суб'єкта). У випадку, якщо суб'єкт (в тому числі орган державної влади, місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказаних владних управлінських функцій (відносно іншого суб'єкта, який є учасником спору), такий суб'єкт не знаходиться “при здійсненні владних управлінських функцій”, та не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України необхідних ознак суб'єкта владних повноважень.
Отже, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 КАС України адміністративний позов -це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Вказані норми права встановлюють, що в порядку адміністративного судочинства захищаються права та інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин. У публічно-правових відносинах одна особа має та реалізує певні публічні права чи інтереси, а інша особа відповідно виконує певні публічні обов'язки або дотримується публічних заборон. У разі невиконання останньою своїх публічних обов'язків або недотримання публічних заборон, вона порушує публічні права чи інтереси першої особи, яка не в змозі їх належним чином реалізувати. За цих обставин ця особа має право подати до суду адміністративний позов на захист своїх порушених публічних прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Таким чином, до адміністративного суду з адміністративним позовом має право звернутись особа за захистом саме публічного права, свободи чи інтересу у сфері публічно-правових відносин. Звернення особи з позовом до суду на захист іншого крім публічного права, свободи чи інтересу, наприклад, приватного цивільного чи господарського права, інтересу відповідно до норм Цивільного чи Господарського кодексів України, не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу акцептування вимог позивача та включення документально підтверджених грошових вимог до реєстру вимог кредиторів.
У постанові Вищого господарського суду України від 13.10.2010 року зазначено, що з урахуванням приписів Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" скарги на дії ліквідатора, пов'язані з результатом розгляду ним грошових вимог кредиторів банку та формування реєстру вимог кредиторів повинні розглядатися господарськими судами за особливою формою судового процесу, визначеною частиною 2 статті 4-1 ГПК України - у порядку провадження, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з урахуванням процедури розгляду грошових вимог кредиторів банку, визначеної статтею 93 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов поданий на розгляд суду не має ознак публічно-правового спору, відповідач у спірних відносинах не є суб'єктом владних повноважень, а тому таку заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Отже, в даному випадку виходячи з характеру спірних правовідносин, суд вважає, що дану справу належить розглядати в порядку господарського судочинства, що в свою чергу виключає розгляд справи у порядку адміністративного судочинства.
У відповідності до ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Закрити провадження в адміністративній справі № 2а-17727/10/2670 за позовом СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові до ліквідатора АКБ "Європейський" про визнання протиправними дії щодо неакцептування та не включення до переліку акцептованих вимог для їх затвердження Національним банком України документально підтверджених грошових вимог СДПІ до боржника на загальну суму 6 394 390,19 грн.
2. Попередити позивача, що повторне звернення з тією самою заявою не допускається.
3. Ухвалу направити сторонам.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя К.С. Винокуров