Справа № 948/156/26
Номер провадження 2/948/295/26
07.05.2026
07 травня 2026 року с-ще Машівка
Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Тимофєєвої Г.Л,
за участю секретаря судового засідання Порохні І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,
06 березня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позикив розмірі 21670,00 грн, судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 25.11.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №72988643, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 5 500,00 грн. строк позики - 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 2.5 % в день. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Позикодавець на виконання Договору позики №72988643 від 25.11.2022 року, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 5 500,00 грн. за посередництвом платіжної системи ТОВ «ФК Фінекспрес», на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 шляхом перерахування на картку.
03.04.2023 р. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу № 033-030423 від 03.04.2023 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №72988643 від 25.11.2022 р.
05.12.2025 р. ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 р. за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №72988643 від 25.11.2022 р.
Відповідно до Реєстру прав вимог №05/12/25 від 05.12.2025 року - позивач на був право вимоги заборгованості до відповідача в сумі 21 670,00 грн. з яких 5 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 16 170,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Відповідач належним чином зобов'язання щодо повернення основних сум боргу за Договором позики та заборгованості за процентами - не виконав ні перед позикодавцем/первісним кредитором, ані перед позивачем/фактором - ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», що набуло право вимоги за договором позики №72988643 на підставі договору факторингу.
Ухвалою судді Машівського районного суду Полтавської області від 23.03.2026 провадження у справі відкрито та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін, цією ж ухвалою витребувано від АТ «Державний ощадний банк України» докази (а.с.60); 14.04.2026 від АТ «Державний ощадний банк України» надійшли витребувані судом докази (а.с.78-80).
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час, дату та місце розгляду повідомлений належним чином шляхом направлення тексту судової повістки до електронного кабінету позивача та представника позивача (а.с.69-70,86-87). У позовній заяві представник позивача просив розгляд справи здійснювати за його відсутності (а.с. 4 на зв.). Крім цього, 27.03.2026 та 21.04.2026 від представника позивача надійшли заяви про розгляду справи у відсутності представника ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (а.с.71,88).
За нормами ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності
Відповідач у судове засідання 17.04.2026 та 07.05.2026 не з'явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням за зареєстрованим місцем проживання, які повернулися до суду з відміткою адресат відсутній (а.с.76-77, 90-91).
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, повістка вважається такою, що вручена відповідачу.
Повідомлень про причину неявки у судове засідання від відповідача до суду не надійшло.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, вважає за необхідне проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд установив таке.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
25.11.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №72988643 (а.с.16-18) за умовами якого позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківських рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (п.1).
Відповідно до п.2.2. договору позики, сума кредиту - 5500,00 гр, строк позики 30 днів, процентна ставка (базова/день) -2,50%, знижене процентна ставка/день - 0,75%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день - 2,7%, дата надання кредиту - 25.11.2022, дата повернення - 25.12.2022.
За умовами п.5 цього договору, підписанням цього договору позичальник підтверджує , що він ознайомився з повною інформацією щодо позикодавця та його послуг, з офіційними Правилами програми лояльності, вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику.
Згідно з п.20 Договору, цей договір укладено у вигляді електронного документа, шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Позичальник ОСОБА_1 у договорі зазначила свої дані, зокрема дату народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер паспорта, РНОКПП - НОМЕР_2 , поштову адресу - АДРЕСА_1 , номер телефону, е-mail - ІНФОРМАЦІЯ_2
Рахунок: НОМЕР_1
Даний договір підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором HiRjbK3hDn (а.с.17 на зв).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, якими є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Частиною першою статті 627 ЦК України, визначено, що у відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Таким чином, судом встановлено, що між первісним кредитором та відповідачем було укладено кредитний договір у якому сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору та який підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, отже кредитний договір між сторонами був укладений в електронній формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Частиною 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» установлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ст. 12 Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (абзац 3 ч.1).
Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що ОСОБА_1 , ідентифікована ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису при укладенні договору №72988643 одноразовий ідентифікатор HiRjbK3hDn час відправки ідентифікатора позичальнику - 25.11.2022 13:16:24 , електронна пошта на яку направлено одноразовий ідентифікатор - ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.19).
Тобто, договір позики ОСОБА_1 підписано електронним підписом, одноразовим ідентифікатором, що свідчить про прийняття нею умов договору щодо розміру, строку кредитування, процентної ставки та взяття на себе зобов'язань, передбачених умовами договору.
Суд вважає, що вказаний договір укладено саме з ОСОБА_1 , оскільки без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету, укладання договору між сторонами є технічно неможливим. Належних і документальних доказів на спростування тверджень позивача щодо наявності на договорі електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора відповідачем не надано.
Первісний кредитор ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» є фінансовою, а не банківською установою. Зважаючи на положення Закону України «Про платіжні послуги», інформаційний лист платіжного сервісу (платіжної системи), через який здійснювалося перерахування коштів, є первинним обліковим документом, що підтверджує факт здійснення платіжної операції та всі її реквізити..
Згідно з копії платіжної інструкції №c0848c61-34d9-42ee-b63f-6926c6502041, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», перерахувало 25.11.2022 на карту № НОМЕР_1 5500,00 грн, фінансові послуги надало ТОВ «ФК «Фінекспрес» (а.с.21).
Довідкою № КД-000106290/ТНПП від 12.01.2026 ТОВ «ФК «Фінекспрес», яка діє на підставі ліцензії про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, підтвердило перерахування 25.11.2022 5500,00 грн отримувачу ДЕРГОУСОВА ВІКТОРІЯ - ЕПЗ номер НОМЕР_1 , номер платежу c0848c61-34d9-42ee-b63f-6926 НОМЕР_3 (а.с.20 на зв.).
Саме такий номер картки для зарахування коштів зазначено у договорі позики №72988643 від 25.11.2022, що укладений ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» з ОСОБА_1 (а.с.18 на зв.).
Інформацією наданою АТ «Державний ощадний банк України», що витребувана на підставі ухвали Машівського районного суду Полтавської області від 23.03.2026, підтверджується, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), відкрито банківський рахунок № НОМЕР_4 , який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_5 (а.с.78).
Отже, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало свої зобов'язання за Договором позики та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку № НОМЕР_1 , яку вона зазначила при оформленні кредиту.
Суд зазначає, що саме боржник має доступ до свого рахунку, зазначеного в договорі, а тому є всі підстави стверджувати, що ОСОБА_1 отримала від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 5500,00 грн кредитних коштів та скористалася ними на власний розсуд.
Доказів на спростування вказаного відповідач не надала.
03.04.2023 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи - 42827134) уклали Договір факторингу № 033-030423 за умовами якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» зобов'язується відступити ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» Права вимоги, зазначених у відповідних реєстрах за плату (а.с.32-35).
Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимог №04/05/23 до Договору факторингу №033-03042022 від 03.04.2023, ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 за договором № 72988643 від 25.11.2022, сума заборгованості за тілом 5500,00 грн, сума заборгованість по процентам - 16170,00 грн, загальна сума заборгованості - 21670,00 грн (а.с.36).
Платіжною інструкцією № 1278 від 06.06.2024 підтверджується сплата коштів в сумі 19769,00 грн по призначенню фінансування згідно реєстру, договір факторингу №033-030423 від 03.04.2023 (а.с.37).
05.12.2025 ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали Договір факторингу №05/12/25-01 за умовами якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» зобов'язується відступити ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» зобов'язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти фінансування за відповідний Реєстр за плату (а.с.37 на зв. - 41).
Згідно з Витягом з Реєстру прав вимог №05/1225 до Договору факторингу 05/12/25-01 від 05.12.2025, ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 за договором №72988643 від 25.11.2022, сума заборгованості за тілом 5500,00 грн, сума заборгованість по процентам - 16170,00 грн, загальна сума заборгованості - 21670,00 грн (а.с.41 на зв.- 42).
Платіжною інструкцією № 579936556.1 від 05.12.2025 підтверджується сплата коштів в сумі 6792131,40 грн згідно договору факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 (а.с.43).
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема п. 1 ч. 1 цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
За змістом ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Позивачем надано договори факторингу, які оформлені та підписані належним чином, витяги з реєстру боржників, платіжні інструкції про перерахування узгодженої суми за договором факторингу, зокрема відносно боржника ОСОБА_1 .
Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У постанові Верховного Суду від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 Як зазначено, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Таким чином у суду відсутні підстави ставити під сумнів укладені договори факторингу та реєстри боржників, у зв'язку з чим суд вважає, що ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» має право вимоги від боржника ОСОБА_1 заборгованості, що утворилася на підставі договору позики №72988643 від 25.11.2022.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту суд зазначає таке.
Згідно розрахунку заборгованості за Договором позики №72988643 від 25.11.2022 вбачається, що станом на 10.02.2026 заборгованість ОСОБА_1 за цим кредитним договором складає 21670,00 грн, з яких: 5500 грн. - сума тіла кредиту, 16170,00 грн - сума нарахованих процентів (а.с.7).
За вимогами ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
Як визначено в ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 статті 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом установлено, що за договором позики № 72988643 від 25.11.2022 відповідач отримала кредит в розмірі 55 00,00 грн.
Доказів, які б підтверджували повернення тіла кредиту в повному обсязі, відповідач не надала. Отже, зобов'язання за кредитним договором щодо повернення тіла кредиту в повному обсязі відповідачем не виконані, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню на суму 5500,00 грн.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами суд зазначає.
За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до п.2.2., 2.3. договору позики, строк позики становить 30 днів, процентна ставка (базова/день) -2,5%, знижене процентна ставка/день - 0,75%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день - 2,7%, дата надання кредиту - 25.11.2022, дата повернення - 25.12.2022. (а.с.16).
З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом нараховані з 25.11.2022 по 24.12.2022 (30 днів) по зниженій (акційній) процентній ставці -0,75% в день від суми кредиту, що становить 41,25 грн., 26.12.2022 були нараховані проценти в сумі 3025,00 грн., з 27.12.2022 по 25.03.2023 (89 днів) по базовій процентній ставці - 2,5 % в день від суми кредиту, що становить 137,50 грн. Крім цього вбачається сплата позичальником 13.02.2023 коштів в сумі 330, 00 грн, що зараховані на погашення процентів (а.с.14-15).
Відповідно до ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Отже, за приписом зазначеної статті нарахування процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку користування кредитом.
Тобто, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється виключно в межах строку кредиту, що передбачено, крім ст. 1048 ЦК України, і самим Договором.
Аналіз викладених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (позиція Великої Палати Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018року у справі № 202/4494/16-ц).
Проценти за «користування кредитом» нараховані після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов'язання.
На період після прострочення виконання зобов'язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від5 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження N12-16гс22).
За умовами п.6 Договору №72988643 від 25.11.2022, позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація). Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку позики відбувається без змін умов договору в бік погіршення для позичальника. При продовженні строку користування позикою (пролонгації) процентна ставка за кожен день продовження буде розраховуватись за базовою процентною ставкою, визначеною в п.п. 2.3. п. 2 Договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв'язку з продовженням строку позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами та відображаються позичальнику в особистому кабінеті. (а.с.16 на зв.).
Матеріали справи не містять додаткової угоди на підтвердження продовження строку дії договору (пролонгації).
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, враховуючи те що доказів на підтвердження пролонгації договору позивачем не надано, приходить до висновку про безпідставність нарахування процентів поза межами строку дії договору.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти за 30 днів, з 25.11.2022 по 24.12.2022, що становить 907,50 грн, при цьому суд враховав, що 13.02.2023 року відповідачем сплачено 330,00 грн., які були зараховані на погашення процентів.
Таким чином, вимога представника позивача щодо стягнення з відповідача процентів за користування кредитом підлягають частковому задоволенню, в розмірі 907,50 грн.
Підсумовуючи викладене, приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти, зобов'язання з повернення тіла кредиту та процентів за користування кредитними коштами в повному обсязі не виконав, належних та допустимих доказів щодо спростування доводів позивача суду не надав, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню на загальну суму в розмірі 6407,50 грн, де 5500,00 тіло кредиту, 907,50 проценти.
При вирішення питання стягнення судових витрат, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Частиною 1,2 стаття 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, що на момент подання позову до суду складає 2662,40 грн.
Позовна заява з доданими до неї матеріалами позивачем подано через систему «Електронний суд» та сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн.
Позивачем при подачі позову до суду було заявлено позовні вимоги в загальному розмірі 21670,00 грн, судом задоволено позовні вимоги на суму 6407,50 грн, що становить 29,57% від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 787,27 що становить 29,57% від 2662,40 грн.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до договору №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 про надання правової допомоги Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» та адвокат «Ткаченко Юлія Олегівна» уклали договір, за умовами якого остання зобов'язалася надати правову допомогу при зверненні до суду та розгляді в суді цивільної справи. (а.с.43 на зв. - 46). Згідно з витягу від 02.01.2026 з акту №5-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, адвокат «Ткаченко Юлія Олегівна» надала Товариству з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» правову допомогу, а саме: вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів / доказів (у разі відсутності у клієнта необхідних документів) для формування позовної заяви вартість 500 грн, судовий супровід у суді -4000 грн. Всього 4500 грн (а.с.46 на зв). Актом про приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, що є додатком до Договору №№22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, підтверджується факт прийняття адвокатом зобов'язання надати правничу допомогу щодо справи ОСОБА_1 (а.с.47-48).
Відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів №579938009.1 від 16.01.2026 ТОВ ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» перерахував ОСОБА_2 175500,00 грн оплати згідно з акту №5ДІЛ від 02.01.2026 приймання наданої правової допомоги за договором про надання правової допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 без ПДВ (а.с.48 на зв)
Судом установлено, що сума витрат відповідно до витягу з акту приймання передачі наданої правової допомоги становить 4500 грн.
За приписами п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати пов'язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки позов задоволено частково, витрати, які поніс позивач на професійну правничу допомогу, підлягають стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог на суму 1330,65 грн, що складає 29,57 % від 4500,00 грн.
На підставі наведеного, ст.247,263-265,273,279,354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитузадовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», заборгованість за договором позики №72988643 від 25.11.2022 у сумі 6407,50 (шість тисяч чотириста сім гривень 50 коп), де 5500,00 грн - тіло кредиту, 907,50 грн - проценти.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» 787,27 (сімсот вісімдесят сім гривень 27 коп) в рахунок відшкодування коштів за судовий збір сплачений при подачі позовної заяви та 1330,65 грн (одну тисячу триста тридцять гривень 65 коп) витрат на правничу допомогу.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Повне найменування сторін та учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», код ЄДРПОУ: 44280974, .місцезнаходження: 08205, місто Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3.
Представник позивача: директор Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» Велікданов Сергій Костянтинович, адреса 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3.
Представник позивача: адвокат Ткаченко Юлія Олегівна, РНОКПП НОМЕР_6 , адреса 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд.6/5.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Г.Л.Тимофєєва