Справа № 948/189/26
Номер провадження 2/948/310/26
07.05.2026
іменем України
07.05.2026 року с-ще Машівка Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Тимофєєвої Г.Л.,
з участю секретаря
судового засідання - Порохні І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 948/189/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», яка подана представником позивача - Сипливою Тетяною Анатоліївною до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
12 березня 2026 року представник позивача звернулася до суду з позовом з вимогою стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог представник зазначила, що 28.09.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 27.09.2023-100000297. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі - 13000 грн, строком на 140 днів, дата повернення кредиту 14.02.2024. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом. Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 15% від суми кредиту та дорівнює 1950грн 00 коп.
Кредит перераховується позичальнику з використанням електронного платіжного засобу споживача: 4149-43ХХ-ХХХХ-4751. Позивач виконав умови кредитного договору та надав відповідачу кредитні кошти у розмірі встановленому договором.
Відповідач належним чином не виконує зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим, станом на дату подання позовної заяви утворилася заборгованість у розмірі 15765,57 грн, що складається з 9613,22 грн - заборгованості по тілу кредиту, 6152,35 грн - проценти.
Посилаючись на викладене, представник позивача просила суд, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 15765,57 грн, а також понесені судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, в позовній заяві просила проводити розгляд справи за її відсутності, не заперечувала щодо заочного розгляду справи.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, про що свідчать поштове повідомлення про невручення через відсутність адресата (а.с.48,49), а також повернуте повідомлення про отримання відповідачем судової повістки про виклик до суду на 17.04.2026 та 07.05.2026 (а.с.42,53) .
Відзиву відповідач не подав.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
28.09.2023 року ОСОБА_1 підписав пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (оферта) та заявку до кредитного договору № 27.09.2023-100000297 від 28.09.2023 (далі Заявка), за умовами якої ОСОБА_1 надано кредит у сумі 13000,00 грн (п. 2); строком на 140 днів (п.3); дата повернення кредиту - 14.02.2024 (п.4); процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом (п.7). Комісія, пов'язана з наданням кредиту -15% від суми Кредиту та дорівнює 1950,00 (п.9). Неустойка: 130,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання (п.12) (а.с.18 на зв.-23).
Договір укладено в електронній формі та підписано ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором Н788.
На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовим наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначено в ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як вбачається із Заявки, позичальник ОСОБА_1 зазначив реквізити належного йому електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику за договором: 4149-43ХХ-ХХХХ-4751 (а.с.22).
01.11.2020 між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Споживчий Центр» укладено договір №4507 про надання послуг в системі LiqPay (а.с.27-32).
Відповідно до квитанції АТ КБ «ПриватБанк», 28.09.2023 о 09:24 було перераховано кошти у сумі 13000,00 грн, на платіжну картку номер НОМЕР_1 .Призначення платіжної операції: видача за договором №27.09.2023-100000297 (а.с.10).
Судом встановлено, що позивач виконав зобов'язання та надав відповідачу кошти у розмірі 13000,00 грн, як встановлено у кредитному договорі.
Згідно з наданою довідкою - розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 27.09.2023-100000297 від 28.09.2023, заборгованість ОСОБА_1 складає 15765,54 грн, з яких: 9613,22 грн - основний борг, 6152,32 грн - проценти (а.с.11).
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення за кредитним договором 9613,22 грн - суми заборгованості за основною сумою боргу, 6152,32 грн - суми заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.
Судом із досліджених доказів встановлено, що за кредитним договором (оферти) № № 27.09.2023-100000297 від 28.09.2023, відповідач отримав кредитні кошти в сумі 13000,00 грн.
Крім того, судом встановлено, що розмір відсотків за користування кредитними коштами встановлений у кредитному договорі відповідає розміру встановленому в ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування».
Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти зобов'язання з їх повернення не виконав, відсотки у встановлених договором розмірі не сплатив, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 9613,22 грн - суми заборгованості за основною сумою боргу, 6152,32 грн - суми заборгованості за відсотками є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Доказів щодо повернення кредиту та спростування вказаного розміру заборгованості відповідачем суду не надано.
При вирішення питання стягнення судових витрат, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як зазначено в п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У позовній заяві, представник позивача просить судові витрати покласти на відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, що на момент подання позову до суду складає 2662,40 грн.
Позовна заява з доданими до неї матеріалами позивачем подано через систему «Електронний суд» та сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн.
Позивачем при подачі позову до суду було заявлено позовні вимоги в загальному розмірі 15765,54 грн, судом задоволено позовні вимоги у повному обсязі.
Отже з відповідача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2662,40 грн.
Керуючись ст. ст. 2,19,76-81,89,133,141,258,259,263-265,268,273,352 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, заборгованість за кредитним договором № 27.09.2023-100000297 від 28.09.2023:
9613,22 грн - заборгованість за тілом кредиту,
6152,32 грн - заборгованість за процентами,
а всього 15765,54 грн (п'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят п'ять гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833);
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Г.Л.Тимофєєва