Рівненський апеляційний суд
Іменем України
05 травня 2026 року м. Рівне
Справа № 562/2124/18
Провадження № 11-кп/4815/285/26
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Здолбунівського районного суду Рівненської області від 04 листопада 2025 року щодо звільнення засудженого ОСОБА_6 від призначеного покарання з випробуванням після закінчення терміну іспитового строку,
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 04 листопада 2025 року відмовлено в задоволенні подання Рівненського районного відділу № 2 філії ДУ “Центр пробації» у Рівненській області про звільнення засудженого ОСОБА_6 від покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку.
В апеляційній скарзі прокурор, покликаючись на незаконність судового рішення, доводить, що ухвала підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що іспитовий термін ОСОБА_6 , встановлений судом, закінчився 20.06.2020 року і можливості його скасування поза визначеними межами іспитового строку відсутні. ОСОБА_6 під час іспитового строку до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягався, а, відтак, він підлягає звільненню від призначеного покарання з випробуванням у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Іншими учасниками судового розгляду ухвалу в апеляційному порядку не оскаржено.
Засуджений ОСОБА_6 за адресою, зазначеною у матеріалах провадження, повідомлений про день і час розгляду апеляційної скарги прокурора, у якій не ставиться питання про погіршення його становища.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 75 КК України, суд звільняє засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно вимог ч.1 ст. 78 КК України та ч.2 ст. 165 КВК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладенні на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
Із роз'яснень, що містяться в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року “Про практику призначення судами кримінального покарання», вбачається, що, відповідно до положень ч. 2 статті 75 КК України, суд за наявності визначених законом підстав може ухвалити рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Системний аналіз закону свідчить про те, що саме вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати, як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання.
Згідно ч. 1 ст. 165 КВК України та роз'яснень, що містяться в абз. 4 п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року “Про практику призначення судами кримінального покарання», іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного до трьох років, а неповнолітньому - від одного до двох, і цей строк обчислюється з дня постановлення вироку не залежно від того, судом якої інстанції застосовано ст.75 КК України.
Як вбачається з матеріалів провадження та матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_6 № 53/2018, 20 червня 2018 року вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області ОСОБА_6 засуджений за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України з призначенням остаточного покарання - три роки позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням - іспитовим строком у два роки та покладенням обов'язків: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтись для реєстрації.
Вирок набрав законної сили - 23.07.2018 року.
Зазначені матеріали свідчать, що на момент розгляду подання органу пробації іспитовий термін щодо ОСОБА_6 , перебіг якого, згідно положень ст. 165 КВК України, слід обчислювати з дня постановлення вироку - 20.06.2018 року, закінчився і можливості його скасування поза визначеними межами іспитового строку відсутні.
У матеріалах, наданих в розпорядження суду першої та апеляційної інстанції, відсутні дані про притягнення ОСОБА_6 в період іспитового строку до кримінальної чи адміністративної відповідальності, і прокурор ствердила, що засуджений у вказаний період не вчиняв нових злочинів.
За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора щодо неправильного застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, до яких, віднесено і неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точного змісту, і з врахуванням положень п. 4 ст. 409 КПК України вбачає підстави для скасування судового рішення.
Подання Рівненського районного відділу № 2 філії ДУ «Центр пробації» у Рівненській області про звільнення засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання за закінченням іспитового строкупідлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.
Ухвалу Здолбунівсського районного суду Рівненської області від 04 листопада 2025 року щодо засудженого ОСОБА_6 - скасувати.
Подання Рівненського районного відділу № 2 філії ДУ «Центр пробації» у Рівненській області про звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання за закінченням іспитового строку, встановленого вирокомЗдолбунівського районного суду Рівненської області від 20.06.2018 року, задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання за закінченням іспитового строку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2