Житомирський апеляційний суд
Справа №273/2480/24 Головуючий у 1-й інст. Бєлкіна Д. С.
Номер провадження №33/4805/390/26
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
06 травня 2026 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Ковальчук Руслани Миколаївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Ковальчук Руслани Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Баранівського районного суду Житомирської області від 19 вересня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Баранівського районного суду Житомирської області від 19 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 06 грудня 2024 року о 16 год 30 хв у м. Баранівка по вул. Костельній, 21 керував транспортним засобом Peugeot Partner, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, адвокат Ковальчук Р.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
В обґрунтування скарги зазначає, що справа судом першої інстанції розглянута без участі ОСОБА_1 та його захисника за наявності клопотання про відкладення розгляду справи та надання можливості ознайомитися з матеріалами справи, чим порушено право на захист та право на справедливий суд. Звертає увагу, що обставини, викладені в постанові як встановлені в судовому засіданні, зокрема щодо отримання пояснень ОСОБА_1 , захисника та поліцейського, належними доказами не підтверджені, при цьому у справі відсутні протокол судового засідання та технічний запис його проведення. Також зазначає, що долучений до матеріалів справи відеозапис не підтверджує наявності у водія ознак алкогольного сп'яніння, окрім запаху алкоголю, а вимога поліцейського про проходження огляду не супроводжувалася належним роз'ясненням порядку його проведення та прав особи. Крім того, вказує на невідповідність доказів між собою, зокрема щодо часу вчинення правопорушення, що, на її думку, свідчить про недоведеність обставин справи. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог закону, у зв'язку з чим він не може бути визнаний належним та допустимим доказом. Також посилається на практику Європейського суду з прав людини та положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження захисник вказала, що вимоги постанови Житомирського апеляційного суду від 20.10.2025 нею виконані.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідає фактичним обставинам справи та зроблений передчасно.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №661483 від 06.12.2024, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в найближчому медичному закладі.
Разом з тим, як встановлено під час апеляційного розгляду, такі висновки не підтверджуються належними та допустимими доказами.
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використання спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у даному випадку полягає у відмові особи від проходження огляду, яка повинна бути чіткою, однозначною та усвідомленою.
Однак із дослідженого відеозапису обставин події не вбачається чіткої, однозначної та усвідомленої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
Зокрема, з відеозапису не вбачається, що працівником поліції ОСОБА_1 було чітко роз'яснено порядок проходження огляду на стан сп'яніння, а саме запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу.
Також на відеозаписі не зафіксовано чіткої та однозначної відповіді ОСОБА_1 , яка б свідчила про його відмову від проходження огляду.
З відеозапису вбачається, що працівник поліції, не отримавши однозначної відповіді від водія, фактично самостійно інтерпретує його поведінку як відмову та одразу повідомляє про складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Водночас висловлення водієм наміру з'ясувати обставини («я подзвоню») не може розцінюватися як відмова від проходження огляду у розумінні вимог ст.130 КУпАП.
Таким чином, належних доказів того, що ОСОБА_1 чітко, однозначно та усвідомлено відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, матеріали справи не містять.
Посилання суду першої інстанції на протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду та інші письмові матеріали не можуть бути безумовною підставою для висновку про наявність відмови, оскільки такі документи складені працівниками поліції та не підтверджені об'єктивними даними відеофіксації у частині волевиявлення особи.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 ґрунтується на припущеннях, що є неприпустимим.
Відповідно до вимог ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на відсутність належних і допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені обставини не доведені поза розумним сумнівом, а тому у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з цим постанова судді місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
постановив:
Клопотання Ковальчук Руслани Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Баранівського районного суду Житомирської області від 19 вересня 2025 року.
Апеляційну скаргу адвоката Ковальчук Руслани Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , - задовольнити.
Постанову Баранівського районного суду Житомирської області від 19 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, - скасувати.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич