Справа № 295/13752/25 Головуючий у 1-й інст. Біднина О. В.
Категорія 39 Доповідач Панкеєва В. А.
07 травня 2026 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Панкеєвої В.А.,
суддів Григорусь Н.Й.,
Галацевич О.М.,
вирішуючи відповідно до вимог ст.359 ЦПК України питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 11 лютого 2026 року у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 11 лютого 2026 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" заборгованість за кредитним договором № 1284-7526 від 09.10.2023 в сумі 95 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" судовий збір в сумі 2 422,40 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням, 10 квітня 2026 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язку подав апеляційну скаргу.
До апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на його апеляційне оскарження. Як підставу для поновлення строку вказує, що оскаржуване рішення засобами поштового зв'язку йому не надходило, доступу до Електронного кбінету в нього не було. Самостійно зайшовши 06 квітня 2026 року у Єдиний державний реєстр судових рішень він ознайомився з рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 11 лютого 2026 року. Також зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька, військовослужбовця ОСОБА_2 , було поранено у зоні бойових дій, а тому його увага була зосереджена на рятуванні життя батька і він не мав фізичної та моральної змоги відвідати суд і поцікавитись станом розгляду справи.
15 квітня 2026 року із суду першої інстанції до Житомирського апеляційного суду надійшли матеріали цивільної справи №295/13752/253.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 21.04.2026 визнано наведені ОСОБА_1 причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення Богунського районного суду м. Житомира від 11 лютого 2026 року неповажними. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 11 лютого 2026 року залишено без руху. Надано строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для звернення до Житомирського апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження із належними доказами поважності причин пропуску процесуального строку. Роз'яснено заявнику, що якщо заяву не буде подано в зазначений строк, то у відкритті апеляційного провадження судом буде відмовлено у порядку, встановленому ст.358 ЦПК України. Також надано скаржнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ним копії даної ухвали. Роз'яснено скаржнику, що належно оформлена апеляційна скарга разом із копіями скарги в новій редакції відповідно до кількості учасників справи та докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, мають бути подані безпосередньо до апеляційного суду Житомирської області. У випадку невиконання вимог ухвали в зазначеній частині у встановлений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута.
04 травня 2026 року до Житомирського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про усунення недоліків апеляційної скарги до якої долучено платіжну інструкцію від 30.04.2026 , апеляційну скаргу в новій редакції та клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
В вищезазначеному клопотанні ОСОБА_1 повторно навів доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, поданого разом з апеляційною скаргою від 10 квітня 2026 року. Зокрема вказав, що спірне рішення винесено 11 лютого 2026 року (повний текст 14 лютого 2026 року). 07 жовтня 2025 року його батька, військовослужбовця ОСОБА_2 , було поранено у зоні бойових дій, а тому його увага була зосереджена на рятуванні життя батька. Пізніше йому надійшла ухвала від 16 жовтня 2025 року про відкриття спрощеного позовного провадження у даній справі і він дізнався про наявність спору з відповідачем. Самостійно писати відзив чи прибути до суду не міг, оскільки був зайнятий важливими справами по рятуванню життя батька, тому уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом від 4 грудня 2025 року. Але оскільки всі кошти йшли на лікування батька, то правова допомога полягала лише у написанні відзиву і 30 грудня 2025 року він припинив співпрацю з адвокатом, який більше не володів ситуацією у справі та не надавав правову допомогу. В подальшому будь-які документи у справі йому не надходили, доступу до кабінету Електронного суду у нього не було. Оскаржуване рішення суду йому досі не надійшло поштою, не було вручено. Самостійно зайшовши 6 квітня 2026 року у Єдиний державний реєстр судових рішень він побачив, що позов задоволено, а з нього стягнуто величезні кошти. В додаток до всіх вище перелічених підстав пропуск терміну, зазначив, що 30 березня 2026 року він зламав пальці на руці і перебував на лікуванні у КП "Лікарня №1" ЖМР, з накладенням гіпсової пов'язки, а тому не мав фізичної можливості вчасно оскаржити рішення Богунського районного суду міста Житомир від 11.02.2026 року, оскільки потребував стороннього догляду через свій неповноцінний фізичний стан, обмежену рухливість і лікування. Вказане, на думку скаржника, свідчить про поважність пропуску строків та необхідність їх поновлення.
Розглянувши клопотання по суті колегія суддів зазначає наступне.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першоїстатті 358 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 грудня 2021 року в справі № 592/6701/19 (провадження № 61-15286св20) зазначено, що "суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першоїстатті 358 ЦПК України). Наведені вимоги процесуального закону унеможливлюють відкриття апеляційного провадження та апеляційний перегляд справи до вирішення питання щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження".
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18) зазначено, що "апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження. Суд апеляційної інстанції не навів мотивів, за яких уважав причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції поважними. Сама по собі вказівка про наявність поважних причин для поновлення строку та/або погодження з доводами особи, яка подала апеляційну скаргу та відповідне клопотання, з урахуванням отримання представником ОСОБА_2 копії рішення 20 липня 2020 року, не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції".
Можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов'язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості (див., зокрема, пункти 74, 75 постанови Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2024 року в справі №752/8449/20).
Як вбачається з матеріалів справи, Богунським районним судом м. Житомира 11 лютого 2026 року було ухвалено рішення у даній справі. Доводи відповідача про те, що повний текст оскаржуваного рішення виготовлено 14 лютого 2026 року не відповідають фактичним обставинам справи.
Таким чином, строк на апеляційне оскарження необхідно обраховувати з 12 лютого 2026 року та який закінчився 13 березня 2026 року.
Копію зазначеного вище рішення суду, скаржник та його представник - адвокат Антонюк О.М. у порядку, передбаченому п.2 ч.6 ст.272 ЦПК України отримали у Електронний кабінет 04 березня 2026 року о 05:04:34 год та о 05:07:01, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.
Частиною 6, 7 статті 272 ЦПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Таким чином, відповідно до ч.6, 7 ст.272 ЦПК України рішення суду вважається врученим 04 березня 2026 року.
Однак, скаржником подано до Житомирського апеляційного суду апеляційну скаргу через засоби поштового зв'язку 10 квітня 2026 року, тобто з порушенням строків, встановлених процесуальним законом.
Будь-яких інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження клопотання не містить.
Посилання заявника на відсутність доступу до Електронного кабінету за наявності доказів доставлення судового рішення (в електронному вигляді) не можуть бути визнані судом поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки внутрішні труднощі користувача з системою вважаються суб'єктивними факторами.
Доводи скаржника про те, що правова допомога адвоката полягала лише у написанні відзиву і 30 грудня 2025 року вони припинили співпрацю спростовуються матеріалами справи, оскільки 09 лютого 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Антонюк О.М. подала до Богунського районного суду м. Житомира заяву про розгляд справи без участі, в якій вказала, що судове засідання у справі призначене 11 лютого 2026 року о 11 год.00 хв., та просила проводити таке без неї та її клієнта.
Також додані скажником до клопотання про поновлення строку довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 27.10.2025 №1241 та довідка військово-лікарської комісії від 20.01.2026 №2026-0120-1049-4278-3, згідно з якими батько відповідача - ОСОБА_2 отримав поранення поблизу н.п. Гришине Покровського району Донецької області, не можуть бути доказом поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки скаржником не зазначено у який період існували такі перешкоди, як ці обставини об'єктивно перешкоджали своєчасному поданню апеляційної скарги та який зв'язок між пораненням батька та неможливістю відповідача реалізувати право на апеляційне оскарження.
Щодо доводів скаржина про те, що 30 березня 2026 року він зламав пальці на руці і перебував на лікуванні у КП "Лікарня №1" ЖМР, з накладенням гіпсової пов'язки, а тому не мав фізичної можливості вчасно оскаржити рішення Богунського районного суду міста Житомир від 11.02.2026 року, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідо до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого) від 30 березня 2026 року №2855 ОСОБА_1 на стаціонарне лікування з вищезазначеним діагнозом діагнозом не направлявся.
При цьому, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 12.02.2020 у справі № 560/3070/19, від 27.08.2021 у справі № 520/17941/2020, амбулаторне лікування полягає в лікувально-профілактичних діях, які надаються особі в амбулаторії (без залишення в лікарні на стаціонар) та / або вдома. Перебування на амбулаторному лікуванні не є перешкодою для звернення до суду з позовом та не є об'єктивно непереборними обставинами, оскільки залежать виключно від волевиявлення самого позивача та належного використання ним своїх прав, визначених нормами закону.
Зазначений висновок, узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.11.2019 у справі № 120/4137/18-а, відповідно до якої перебування особи на амбулаторному лікуванні, на відміну від стаціонарного, не позбавляє можливості такої особи реалізувати своє право на захист порушених прав, як самому, так і через представника.
Статтею 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим законом.
Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Поновлення процесуального строку за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України").
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані неповажними, а інші причини не вказані, апеляційний суд на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 11 лютого 2026 року.
Керуючись статтями 357,358,381 ЦПК України, суд
постановив:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 11 лютого 2026 року у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий В.А. Панкеєва
Судді Н.Й. Григорусь
О.М. Галацевич