ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про залишення апеляційної скарги без руху
"08" травня 2026 р. Справа № 918/1133/25
Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Бучинська Г.Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Мулика Олега Леонідовича на рішення Господарського суду Рівненської області від 06 січня 2026 року у справі №918/1133/25 (повний текст складено 12 січня 2026 року, суддя Романюк Р.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Львівського відділення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України"
до фізичної особи - підприємця Мулика Олега Леонідовича
про стягнення коштів
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 06 січня 2026 року у справі №918/1133/25 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Львівського відділення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" до фізичної особи - підприємця Мулика Олега Леонідовича про стягнення коштів.
Присуджено до стягнення з фізичної особи - підприємця Мулика Олега Леонідовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" (02141, м. Київ, вул. Мишуги Олександра, буд. 10, прим. 309, код ЄДРПОУ 34067398) в особі Львівського відділення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" (79008, м. Львів, пл. Соборна, буд. 12а, кім. 53, код ЄДРПОУ 43003345) 855 516,04 грн (вісімсот п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот шістнадцять гривень 04 копійки) заборгованості, з яких: 777 784,00 грн (сімсот сімдесят сім тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) - заборгованість за тілом кредиту, 77 732,04 грн (сімдесят сім тисяч сімсот тридцять дві гривні 04 копійки) - заборгованість за процентами та 12 832,74 грн (дванадцять тисяч вісімсот тридцять дві гривні 74 копійки) витрат по сплаті судового збору.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, фізична особа-підприємець Мулик Олег Леонідович звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, перевіривши відповідність їх вимогам Господарського процесуального кодексу України, суд встановив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Загальні вимоги, яким має відповідати апеляційна скарга встановлені статтею 258 ГПК України, відповідно до пункту 2 частини 3 якої, зокрема, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно з частиною 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги до господарського суду визначено Законом України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову або у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за розгляд апеляційних скарг на рішення суду передбачена сплата судового збору у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
За положеннями частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 06 січня 2026 року у справі №918/1133/25 необхідно сплатити 15 399,30 грн. судового збору (855516,04 грн. * 1,5% * 150% * 0,8).
Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга фізичної особи-підприємця Мулик Олега Леонідовича на рішення Господарського суду Рівненської області від 06 січня 2026 року у справі №918/1133/25 оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 258 ГПК України.
В апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Рівненської області від 06 січня 2026 року у справі №918/1133/25.
Клопотання мотивоване тим, що про наявність судового рішення апелянту стало відомо 20 квітня 2026 року, коли судове рішення прийшло скаржнику через застосунок дія. Тому апелянт вважає що строк на оскарження рішення місцевого суду був пропущений з поважних причин, що призвело до звернення за правовою допомогою для подачі апеляційної скарги.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів вважає наведені в ньому обставини недостатніми для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з п. п. 2, 5, 11 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч. 7 ст. 242 ГПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Згідно з ч. 1 ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з ч. 4 ст. 116 ГПК України закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
У ч. 6 ст. 116 ГПК України визначено, що останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Згідно з даними комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" представником фізичної особи-підприємця Мулика Олега Леонідовича в Господарському суді Рівненської області був адвокат Лабік Геннадій Іванович, який 06 квітня 2026 року об 10 год 40 хв отримав копію рішення Господарського суду Рівненської області від 06 січня 2026 року у справі №918/1133/25, що підтверджується відповідною довідкою про доставку.
Отже наведене свідчить про обізнаність адвоката Лабіка Геннадія Івановича про наявність винесеного рішення місцевого суду.
Колегія суддів вважає, що доводи, викладені скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не дають підстав для висновку про наявність поважної причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Також суд зауважує, що апеляційну скаргу подано адвокатом Лабіком Геннадієм Івановичем, який здійснював представництво інтересів відповідача під час розгляду справи судом першої інстанції.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99 від 14.10.2003).
За змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Частиною 4 ст. 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин, апеляційна скарга фізичної особи-підприємця Мулика Олега Леонідовича на рішення Господарського суду Рівненської області від 06 січня 2026 року у справі №918/1133/25 підлягає залишенню без руху, на підставі статей 174, 260 Господарського процесуального кодексу України, з метою надання стороні можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подачі заяви про усунення недоліків апеляційної скарги до якої долучити докази сплати судового збору у розмірі 15 399,30 грн. та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів, які підтверджують наведені підстави.
Керуючись статтями 119,174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Мулика Олега Леонідовича на рішення Господарського суду Рівненської області від 06 січня 2026 року у справі №918/1133/25 - залишити без руху.
2. Запропонувати скаржнику усунути протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, шляхом подання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги до якої долучити докази сплати судового збору у розмірі 15 399,30 грн. та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів, які підтверджують наведені підстави.
3. Роз'яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.
Суддя Бучинська Г.Б.