Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/2997/26
23 квітня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представників скаржника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
слідчого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на постанову слідчого про зупинення досудового розслідування,-
Захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Подільського районного суду міста Києва зі скаргою, в якій просить скасувати постанову старшого слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 від 14.11.2025 про оголошення в розшук підозрюваного ОСОБА_6 та зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024100120000195, внесеному до ЄРДР 21.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що в провадженні слідчого відділу УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 1202410012000195, відомості щодо якого внесено до ЄРДР 21.10.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
06.11.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
14.11.2025 старшим слідчим УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України винесено постанову про оголошення підозрюваного в розшук та зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Сторона захисту вважає таку постанову слідчого необґрунтованою, невмотивованою та такою, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Пунктом третім частини першої статті 280 КПК України передбачено, що досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру, зокрема у разі, якщо оголошено в розшук підозрюваного.
Відповідно до ч. 4 ст. 280 КПК України досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого, дізнавача за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Копія постанови надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які мають право її оскаржити слідчому судді.
Відповідно до ст. 281 КПК України оголошення в розшук можливе за умови, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
Разом з тим, у постанові слідчого від 14.11.2025 зазначено наступне:
«06.11.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчинені злочину передбаченого, ч. 4 ст. 190 КК України.
Після чого, 06.11.2025 слідчим належним чином було викликано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до слідчого на 10 год. 00 хв. 11.11.2025, 12.11.2025 та 13.11.2025 для проведення допиту в якості підозрюваного та проведення інших процесуальних дій.
В подальшому ОСОБА_8 , будучи належним чином повідомленим про необхідність явки до слідчого, на виклики слідчого не прибув та не повідомив про причини свого неприбуття.
Крім того, на даний час місце знаходження підозрюваного ОСОБА_9 також невідоме та останній вживає заходів щодо переховування від органів досудового розслідування та суду».
Однак у даному випадку орган досудового розслідування не здійснив реальних дій щодо встановлення місцезнаходження особи - не було зроблено відповідних запитів, не допитано родичів тощо.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 280 КПК України до зупинення досудового розслідування слідчий, дізнавач зобов'язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв'язку з обставинами, передбаченими пунктом 2 частини першої цієї статті.
Відтак, з огляду на зазначене, у постанові від 14.11.2025 факт виконання всіх слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, проведення яких необхідне та можливе на даному етапі досудового розслідування, не реалізоване органом досудового розслідування, а тому винесення оскаржуваної постанови суперечить приписам ч. 2 ст. 282 КПК України.
Крім того, за твердженнями сторони захисту, існують об'єктивні підстави вважати, що дії органу досудового розслідування, а саме - прийняття оскаржуваної постанови від 14.11.2025, спрямовані на штучне затягування строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №1202410012000195 від 21.10.2024, що призводить до невиправданого порушення права підозрюваного ОСОБА_6 на розумні строки проведення досудового розслідування відносно нього.
Із зазначених підстав захисник просить скасувати вказану постанову прокурора.
У судовому засіданні захисники підозрюваного скаргу підтримали, просили її задовольнити із наведених у ній підстав.
Слідчий щодо задоволення скарги заперечив, вказуючи на її безпідставність та необґрунтованість.
Заслухавши доводи захисників та слідчого, дослідивши матеріали за скаргою та надані органом досудового розслідування матеріали кримінального провадження №1202410012000195 від 21.10.2024, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу УП в метрополітені ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12024100120000195, внесене до ЄРДР 21.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.
06.11.2025 органом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024100120000195 від 21.10.2024 повідомлено про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Постановою старшого слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 від 14.11.2025 оголошено в розшук підозрюваного ОСОБА_6 та зупинено досудове розслідування у кримінальному провадженні.
Як вбачається зі змісту постанови слідчого, приймаючи таке рішення, слідчий виходив із того, що підозрюваний, будучи викликаним до слідчого для проведення слідчих дій, не з'явився до слідчого та не повідомив про причини неявки.
Так, у постанові слідчий зазначив наступне:
«06.11.2025 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчинені злочину передбаченого, ч. 4 ст. 190 КК України.
Після чого, 06.11.2025 року слідчим, належним чином, було викликано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до слідчого на 10 год. 00 хв. 11.11.2025, 12.11.2025 та 13.11.2025 для проведення допиту в якості підозрюваного та проведення інших процесуальних дій.
В подальшому ОСОБА_6 будучи належним чином повідомленим про не необхідність явки до слідчого, на виклики слідчого не прибув та не повідомив про причини свого не прибуття.
Крім того, на даний час місце знаходження підозрюваного ОСОБА_9 також не відоме та останній вживає заходів щодо переховування від органів досудового розслідування та суду».
Враховуючи вище зазначене, слідчий дійшов висновку про наявність підстав для оголошення підозрюваного ОСОБА_6 в розшук та зупинення досудового розслідування на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.
Разом із цим, із досліджених слідчим суддею матеріалів кримінального провадження встановлено, що повістки про виклик до слідчого на 11.11.2025, 12.11.2025 та 13.11.2025 направлялися підозрюваному ОСОБА_6 на відомі адреси його місця проживання в м. Києві, а саме за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
Відомості щодо фактичного отримання підозрюваним вказаних повісток в матеріалах кримінального провадження відсутні.
При цьому, як з'ясовано слідчим суддею, у тому числі із пояснень слідчого в судовому засіданні, станом на дату складення та відправлення вказаних повісток органу досудового розслідування було достеменно відомо про те, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуває за межами України.
Так, з інформації, наданої слідчому органом державної прикордонної служби щодо перетину підозрюваним державного кордону, встановлено, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13.02.2025 о 12 год. 02 хв. перетнув кордон України в напрямку виїзду в пункті пропуску «Ужгород» на легковому автомобілі BMW, д.н.з. НОМЕР_1 .
У судовому засіданні слідчий не спростував вказаної обставини.
Крім того, як встановлено слідчим суддею із наданих матеріалів кримінального провадження № 12024100120000195 від 21.10.2024, після повідомлення підозри ОСОБА_6 слідчий ОСОБА_5 звертався до Подільського районного суду міста Києва з відповідними клопотаннями, у яких зазначав про наявність у органу досудового розслідування відомостей про те, що підозрюваний ОСОБА_6 13.02.2025 через пропускний пункт перетину «Ужгород» перетнув державний кордон України, після чого назад до України не повернувся.
Слідчий суддя враховує, що зупинення досудового розслідування на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України допускається лише після повідомлення особі про підозру та за умови оголошення цієї особи вже після набуття статусу підозрюваного у розшук.
Водночас, для оголошення особи у розшук за ст. 281 КПК України повинна існувати сукупність наступних обставин: набуття особою статусу підозрюваного; відсутність інформації щодо місцезнаходження підозрюваного чи перебування його за межами України; здійснення належного повідомлення підозрюваного про необхідність явки до прокурора чи слідчого, декілька (дві або більше) неявок підозрюваного без поважних причин на такі виклики.
Відповідно до ч. 1. ст. 280 КПК України досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо: 1) підозрюваний захворів на тяжку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком; 2) оголошено в розшук підозрюваного; 2-1) слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування; 3) наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.
Згідно із ч. 2. ст. 280 КПК України до зупинення досудового розслідування слідчий зобов'язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв'язку з обставинами, передбаченими пунктом 2 частини першої цієї статті.
Згідно із ч. 4 ст. 280 КПК України досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Копія постанови надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які мають право її оскаржити слідчому судді.
Відповідно до ст. 281 КПК України якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.
Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Здійснення розшуку підозрюваного може бути доручено оперативним підрозділам.
Відповідно до ч. 7 ст. 42 КПК України підозрюваний, обвинувачений зобов'язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.
Виклик слідчим, прокурором є однім із заходів забезпечення кримінального провадження (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Главою 11 КПК України визначаються підстави і порядок виклику слідчим, прокурором, судовий виклик і привід.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КПК України слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Згідно з ч. 2 ст. 135 КПК України у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Відповідно до ч. 6 ст. 135 КПК України повістка про виклик вручається особі працівником органу зв'язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.
Згідно з ч. 8 ст. 135 КПК України особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов'язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Згідно з ч. 2 ст. 136 КПК України якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.
У повістці про виклик згідно з правилами п.п. 6 - 9 ч. 1 ст. 137 КПК України зазначається 6) час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи; 7) процесуальна дія (дії), для участі в якій викликається особа;8) наслідки неприбуття особи за викликом із зазначенням тексту відповідних положень закону, в тому числі можливість застосування приводу, та здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження; 9) передбачені цим Кодексом поважні причини, через які особа може не з'явитися на виклик, та нагадування про обов'язок заздалегідь повідомити про неможливість з'явлення.
Поважними причинами неприбуття особи на виклик (у відповідності до ст. 138 КПК України є: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.
Статтею 139 КПК України передбачені наслідки неприбуття на виклик. Якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі:
У випадку, встановленому частиною першою цієї статті, до підозрюваного, обвинуваченого, свідка може бути застосовано привід.
За злісне ухилення від явки свідок, потерпілий несе відповідальність, встановлену законом.
Ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим та оголошення його у міждержавний та/або міжнародний розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Як свідчать матеріали справи, підозрюваний ОСОБА_6 не був викликаний слідчим чи прокурором у порядку ч. 1 ст. 135 КПК України шляхом направлення йому повістки про виклик, надіслання її електронною поштою чи факсимільним зв'язком на адресу його фактичного місця перебування.
ОСОБА_6 також не викликався і шляхом вручення повістки для передання дорослому члену його сім'ї чи іншій особі, яка з ним проживає, або ж за місцем його роботи.
Отже, належні докази здійснення викликів ОСОБА_6 до слідчого чи прокурора відсутні, а тому доводи слідчого щодо безпідставної неявки ОСОБА_6 на виклики слідчого є необґрунтованими.
Крім того, внаслідок нездійснення виклику ОСОБА_6 органом досудового розслідування не установлено поважних причин неприбуття особи на виклик у відповідності до ст. 138 КПК України, що у свою чергу призвело до неповідомлення його про наслідки неприбуття на виклик, передбачені ст. 139 КПК України - такі як грошове стягнення і привід.
Водночас, підставою для оголошення підозрюваного у розшук є те, що місцезнаходження підозрюваного невідоме або він перебуває за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого (ч. 1 ст. 281 КПК України). Лише ці підстави мають наслідком оголошення у розшук, що в свою чергу зумовлює зупинення досудового розслідування (п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України).
За наведених обставин суддя слідчий приходить до висновку, що 14.11.2025 у слідчого були відсутні підстави для оголошення ОСОБА_6 в розшук за відсутності доказів виконання дій з виклику та відсутності відомостей про те, що місце перебування підозрюваного невідоме, що зумовило винесення оскаржуваної постанови про зупинення досудового розслідування на підставі п. 2 ч.1 ст. 280 КПК України.
Із зазначених підстав постанова про зупинення досудового розслідування містить суперечливі дані щодо мотивів слідчого оголошення підозрюваного в розшук.
Крім того, слідчим суддею встановлено, що в матеріалах кримінального провадження до зупинення досудового розслідування відсутні відомості щодо проведення слідчим, прокурором слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій, спрямованих на встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 , зокрема, допитів родичів, сусідів, знайомих, направлення запитів до різних установ (місця роботи, навчання, лікарень, моргів, військкоматів, паспортної служби, прикордонної служби, підприємств, організацій) тощо, направлення підозрюваному повісток про виклик до слідчого, прокурора шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою, не виносились й постанови щодо приводу підозрюваного.
Відповідно до ч. 4 ст. 280 КПК України досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора, а вимогами ч. 5 ст. 110 КПК України передбачено, що мотивувальна частина рішення слідчого, викладеного у формі постанови повинна містити відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, однак прокурором при винесенні постанови вказані вимоги проігноровані, оскільки у ній відсутнє обґрунтування того, що виконані всі дії для здійснення розшуку підозрюваного (п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України).
Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Проаналізувавши матеріли, долучені до скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що постанова старшого слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 від 14.11.2025 про оголошення в розшук підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024100120000195, внесеному до ЄРДР 21.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, винесена без належних викликів підозрюваного, без доказів його ухилення від явки до органу досудового розслідування, без належних мотивів оголошення його у розшук, що свідчить про формальний характер цієї постанови.
Ураховуючи вищевикладене, вказана постанова слідчого є такою, що винесена не у відповідності до положень КПК України, а тому вона підлягає скасуванню.
Водночас, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення вимог скаржника в частині зобов'язання уповноваженого слідчого або прокурора у кримінальному провадженні №1202410012000195 від 21.10.2024 вчинити дії щодо внесення до ЄРДР відомостей про відновлення досудового розслідування, оскільки у разі оскарження процесуальної дії або її нездійснення слідчий суддя має повноваження зобов'язати припинити таку дію або її здійснити, однак не має повноважень скасувати процесуальну дію, що вже відбулася.
У разі оскарження процесуального рішення слідчий суддя може його скасувати, однак він не має права зобов'язати прийняти процесуальне рішення.
Слідчий суддя, який зобов'язав слідчого, дізнавача чи прокурора прийняти конкретне процесуальне рішення, втручається у сферу повноважень цих осіб і фактично бере участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (ч. 3 ст. 22 КПК).
Із урахуванням наведеного, скарга підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 280, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на постанову слідчого про зупинення досудового розслідування задовольнити частково.
Скасувати постанову старшого слідчого слідчого відділу управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_5 від 14.11.2025 про оголошення в розшук підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024100120000195, внесеному до ЄРДР 21.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
У задоволенні решти вимог скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1