Справа № 392/2269/25
Провадження № 2/392/577/26
31 березня 2026 року м. Мала Виска
Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Бадердінової А.В., секретар судового засідання Покуц І.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач ТОВ «Свеа Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути заборгованість за договором позики № 4718474 від 08.06.2024 року в розмірі 35748,00 грн та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що 08.06.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4718474 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку ст. 12 ЗУ «Про Електронну комерцію». ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання за договором споживчого кредиту виконало у повному обсязі, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 7200,00 грн шляхом їх перерахування на карту позичальника № НОМЕР_1 , яку він вказав при оформленні договору. В подальшому відповідач не належним чином виконував взяті на себе зобов'язання, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. 24.01.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором від 26.04.2024. Відповідно до додатку 1 (реєстру боржників) до договору факторингу, заборгованість відповідача становить 35748,00 грн. Відповідно до Додатку 1 (реєстру боржників) до договору факторингу і наданого відповідачем розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 08.06.2024 року № 4718474 становить 35748,00 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 7200,00 грн, заборгованість по відсотках - 24948,00 грн, пеня, штраф 3600,00 гривень. Посилаючись на вказані обставини та не виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 зазначену суму заборгованості та вирішити питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 11.11.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та призначено у справі судовий розгляд з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. При зверненні до суду з позовною заявою подав клопотання, відповідно якого просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача. Проти винесення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів не заперечив.
Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання призначені на 03.02.2026, 31.03.2026 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення та поштовим конвертом з відміткою «за закінченням терміну зберігання», крім того, повідомлявся шляхом поміщення оголошення на веб-сайті судової влади України про виклик відповідача в судове засідання, при тому з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов, зустрічний позов, будь-які клопотання, заяви чи докази, від нього не надходили. З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечує у своїй заяві представник позивача.
Ненадання відповідачем відзиву та доказів в обґрунтування своїх можливих заперечень проти позову, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Заперечення від сторін проти заочного розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходило.
У зв'язку з неявкою в судове засідання сторін по справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
За наведених вище обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно ст. ст.12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів у справі, встановив наступні факти, обставини та правовідносини.
Судом встановлено, що 08.06.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4718474 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «70704».
Згідно п.1.2. Договору, передбачено, що на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 7 200,00 гривень. Строк кредитування 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Клієнт виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі (п.1.3 Договору).
Пунктом 1.5 Договору зазначено, що орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредитування 9 541,79% річних, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 8 976,54% річних (п.п.1.5.1, 1.5.2).
Відповідно до 1.6 Договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 46 080,00 грн, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 45918,00 грн.
Пунктом 2.1 Договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 (а.с.6-13).
Відповідно до інформаційної довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення «ТОВ УПР» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунку. Для цього підприємство внесене в державний реєстр фінансових установ та отримало Ліцензію Національного банку України №3 від 11.11.2013 року. Між ТОВ «Споживчий центр» та ними укладено договір про переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну карту клієнта 08.06.2024 року на суму 7200,00 грн, номер картки НОМЕР_3 , номер транзакцій в системі iPay.ua 419330578, призначення платежу: Зарахування 7200,00 грн на карту НОМЕР_4 (а.с.34).
ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання за договором виконало і надало позичальнику грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності.
Згідно розрахунку заборгованості за договором № 4718474 від 08.06.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредитку станом на 24.01.2025 заборгованість ОСОБА_1 , складає 35748,00 грн, з яких: заборгованість по основному боргу - 7200,00 грн, - заборгованість за сумою кредиту, 24948,00 грн - заборгованість по відсотках, 3600,00 грн - пеня, штраф.
24.01.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором від 08.06.2024. Відповідно до додатку 1 (реєстру боржників) до договору факторингу, заборгованість відповідача становить 35748,00 грн
Відповідно до Додатку 1 (реєстру боржників) до договору факторингу і наданого відповідачем розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 08.06.2024 року № 4718474 становить 35748,00 грн, яка складається із: заборгованість по основному боргу - 7200,00 грн, - заборгованість за сумою кредиту, 24948,00 грн - заборгованість по відсотках, 3600,00 грн - пеня, штраф.
Вирішуючи даний позов, суд застосовує такі норми права.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац 2 частини 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
За загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Як свідчать матеріали справи, договір укладено сторонами в електронній формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі по тексту Закон).
Статтею третьою Закону передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.ч.3, 4, 6 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону).
Статтею 12 Закону передбачено, що у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, виходячи з норм цього Закону укладення електронного договору можливо шляхом зазначення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Судом встановлено, що договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту укладено між сторонами в електронній формі за допомогою одноразового ідентифікатора «70704» .
Суд зазначає, що без здійснення вказаних дій позивачем кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому, суд доходить до висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача та відповідача, оскільки у кредитному договорі сторонами погоджено всі його істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, умови кредитування.
Таким, чином, встановивши дані обставини справи, з матеріалів справи вбачається, що відповідач порушив вимоги кредитного договору, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту 4718474 від 08.06.2024 року в розмірі 32148,00 грн, що складається із: 7200,00 грн - заборгованість за сумою кредиту, 24948,00 грн - заборгованість по відсотках, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості за пенею, штрафами у розмірі 3600,00 грн, суд зазначає таке.
Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Згідно з Указом Президента України №64/2022«Про введення воєнного станув Україні» з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на даний час його дію не припинено.
Позивачем подано позовну заяву до суду через систему «Електронний суд» та сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн. у відповідності до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір».
Питання розподілу судових витрат слід вирішити відповідно до положень статті 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого, враховуючи що позов задоволено частково, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2178,45 грн (2422,40х32148,00/35748,00).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 525, 610, 612, 625 ЦК України, ст. 141, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» суму заборгованості за договором оренди з правом викупу №4718474 від 08.06.2024 року в розмірі 32148,00 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судові витрати по сплаті судового збору 2178,45 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня проголошення рішення суду . Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
- позивач: товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місце знаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6, ЄДРПОУ 37616221;
- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Альона Володимирівна Бадердінова