Справа № 390/935/25
Провадження № 1-кп/390/83/25
05.05.2026 Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в м. Кропивницький матеріали об'єднаного кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025121040000173 від 15.03.2025, № 12025121040000464 від 12.09.2025, стосовно
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кіровоград, українець, громадянин України, з професійно-технічною освітою, не працює, неодружений, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , не судимий,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1, 390-1 КК України,
встановив:
В провадженні Кропивницького районного суду Кіровоградської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала раніше подане клопотання від 16.04.2026 про застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання. В обґрунтування клопотання зазначила, що ОСОБА_5 обвинувачується в умисному систематичному вчиненні фізичного та психологічного насильства щодо своєї матері ОСОБА_6 та в умисному невиконанні обмежувального припису. Ризики, які 24.11.2025 та 21.01.2026 слугували підставою для продовження процесуальних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, все ще існують, так, вбачається, що обвинувачений не має сталих соціальних зв'язків, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, має схильність до вживання алкогольних напоїв, що підтверджується довідкою Соколівської сільської ради, може впливати на свідків, які ще не допитані в судових засіданнях. Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 не завжди з'являється в судові засідання, зокрема, 15.01.2026, 26.02.2026 та 18.03.2026, у зв'язку з чим до обвинуваченого застосовувалися приводи. Це свідчить про наявність ризиків, зазначених в ст.177 КПК України, з огляду на викладене вважає необхідним обрати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, оскільки воно є безпідставним, скарг зі сторони Соколівської сільської ради щодо його протиправної поведінки не надходило.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 підтримав підзахисного, зауважив, що підстави для застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відсутні, ризики прокурором не доведено.
Суд, дослідивши обґрунтування поданого клопотання, заслухавши думки учасників кримінального провадження, вивчивши в нарадчій кімнаті матеріали справи, в межах заявленого клопотання, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2017 від 23.11.2017 запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані (продовжені) судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за письмовим клопотанням прокурора та вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом. Згідно з конституційними принципами рівності та змагальності інші учасники кримінального провадження, разом із прокурором, наділені повноваженням заявляти клопотання, зокрема, щодо застосування інших, у тому числі і більш м'яких, запобіжних заходів, їх зміни чи скасування.
Згідно із ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Згідно з ч.1 ст.179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
При вирішенні поданого клопотання, судом враховано, що такий вид запобіжного заходу як особисте зобов'язання є найменш обтяжливим та найбільш м'яким запобіжним заходом, полягає у забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виконанні покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Кримінальні правопорушення, передбачені ст. 126-1 та 390-1 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорій нетяжких злочинів та кримінальних проступків, санкція статті 126-1 передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до двох років.
Суд враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, а також наведену стороною обвинувачення наявність ризиків, а відтак вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
З огляду на наведене та вимог ст.194 КПК України прокурором доведені обставини, передбачені ч.1 цієї статті, враховуючи конкретні обставини провадження, поведінку обвинуваченого, який неодноразово не з'являвся в судові засідання, суд вважає можливим застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 179, 194, 196 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання - задовольнити.
Обрати стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1, 390-1 КК України, запобіжний захід у виді особистого зобов'язання строком на два місяці.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на строк до 05 липня 2026 року обов'язки згідно з ч.5 ст.194 КПК України:
- не виїжджати за межі Кропивницького району без дозволу суду та прибувати за викликом до Кропивницького районного суду Кіровоградської області за першою вимогою;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- пройти курс лікування від алкогольної залежності.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на прокурора.
Строк дії ухвали закінчується 05 липня 2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1