06 травня 2026 року
м. Київ
справа № 755/12200/20
провадження № 61-16216св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УІІК Сервіс»,
відповідачка - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року у складі колегії суддів Таргоній Д. О., Голуб С. А., Слюсар Т. А. та ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року у складі колегії суддів Таргоній Д. О., Голуб С. А., Приходька К. П.,
Історія справи та короткий зміст заяви
У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УІІК Сервіс» (далі - ТОВ «УІІК Сервіс») звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальних послуги.
Позов мотивований тим, що відповідачка є власником квартири АДРЕСА_1 . Товариство зазначало, що функції балансоутримувача та управителя житлового комплексу будинків і споруд та об'єктів благоустрою за вказаною адресою виконує ТОВ «УІІК Сервіс». Внаслідок невиконання відповідачкою обов'язків щодо оплати квартплати та плати за комунальні послуги виникла заборгованість, що станом на 01 липня 2020 року становить 18 405,46 грн. Посилалося на те, що із заявою щодо укладення договору про реструктуризацію заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг відповідачка не зверталася, на звернення представників позивача щодо сплати заборгованості не реагувала.
На підставі викладеного ТОВ «УІІК Сервіс» просило суд стягнути з ОСОБА_1
на користь ТОВ «УІІК Сервіс» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в сумі 18 405,46 грн, витрати щодо сплати судового збору та витрати на правничу допомогу у розмірі 12 102,00 грн.
Дніпровський районний суд міста Києва рішенням від 22 лютого 2022 року позов ТОВ «УІІК Сервіс» задовольнив частково.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УІІК Сервіс» заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 18 405,46 грн та судовий збір у сумі 2 102,00 грн, а всього 20 507,46 грн.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості
за житлово-комунальні послуги в сумі 18 405,46 грн, суд першої інстанції виходив
з їх доведеності та обґрунтованості.
03 серпня 2022 року на примусове виконання вказаного рішення суду було видано виконавчий лист.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва (далі - приватний виконавець) Яцишина А. М. від 08 серпня 2022 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 (далі - ВП № НОМЕР_1) з примусового виконання виконавчого листа № 755/12200/20, виданого 03 серпня 2022 року Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УІІК Сервіс» заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 18 405,46 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 2 102,00 грн, а всього 20 507,46 грн.
08 серпня 2022 року приватним виконавцем Яцишиним А. М. прийнято постанови: про стягнення з боржника основної винагороди в сумі 2 050,75 грн; про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження на загальну суму 515,18 грн; про розмір мінімальних втрат виконавчого провадження на суму 347,43 грн; про арешт коштів боржника.
17 листопада 2022 року на депозитний рахунок приватного виконавця Яцишина А. М. надійшли кошти в сумі 23 174,61 грн за призначенням: оплата за ВП № НОМЕР_1, ОСОБА_1 , що підтверджується платіжною інструкцією № 5101595911 від 17 листопада 2022 року.
Постановою приватного виконавця Яцишина А. М. від 18 листопада 2022 року ВП № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 755/12200/20, виданого 03 серпня 2022 року Дніпровським районним судом міста Києва, закінчено у зв'язку фактичним виконанням боржником у повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом, а також припинено чинність арешту коштів боржника, накладеного постановою від 08 серпня 2022 року.
17 січня 2023 року до Київського апеляційного суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року.
Київський апеляційний суд постановою від 19 грудня 2023 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року скасував та ухвалив нове про відмову у задоволенні позову ТОВ «УІІК Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги. Стягнув
із ТОВ «УІІК Сервіс» на користь ОСОБА_1 витрати щодо сплати судового збору, понесені в суді апеляційної інстанції, в розмірі 3 153,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що до заборгованості відповідачки безпідставно включено борг щодо реструктуризації, який нею відповідно до наданого позивачем розрахунку сплачено у січні 2019 року. Апеляційний суд зробив висновок, що заборгованість відповідача у розмірі 18 405,46 грн перед ТОВ «УІІК Сервіс» за спожиті житлово-комунальні послуги відсутня, а відтак відсутні і підстави для задоволення позову ТОВ «УІІК Сервіс».
Надходження заяви ОСОБА_1 про поворот виконання рішення
06 січня 2025 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в якій ОСОБА_1 просила суд:
- розглянути заяву, поновити її майнові права та повернути її матеріальне становища в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення їй всього одержаного за скасованим рішенням, безпідставно стягнених коштів та виконаних дій, оскільки правова підстава для набуття коштів та виконання дій відпала у зв'язку із скасуванням рішення суду першої інстанції;
- витребувати виконавчий лист Дніпровського районного суду міста Києва від 03 серпня 2022 року №755/12200/20 від Дніпровського районного суду міста Києва;
- витребувати виконавчий лист Дніпровського районного суду міста Києва від 03 серпня 2022 року № 755/12200/20 від приватного виконавця Яцишина А. М.;
- визнати виконавчий лист Дніпровського районного суду міста Києва від 03 серпня 2022 року № 755/12200/20 таким, що не підлягає виконанню, повністю;
- скасувати постанову приватного виконавця Яцишина А. М. від 08 серпня 2022 року про відкриття ВП № НОМЕР_1 на загальну суму 22 558,20 грн (у тому числі виконавчий лист - 20 507,46 грн та виконавчий збір/основна винагорода приватного виконавця у розмірі 2 050,74 грн);
- скасувати постанову приватного Яцишина А. М. від 08 серпня 2022 року про стягнення з боржника основної винагороди на суму 2 050,74 грн;
- скасувати постанову приватного виконавця Яцишина А. М. від 08 серпня 2022 року про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження на суму 347,43 грн;
- скасувати постанову приватного виконавця Яцишина А. М. від 08 серпня 2022 року про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження на суму 515,18 грн;
- скасувати постанову приватного виконавця Яцишина А. М. від 08 серпня 2022 року про арешт коштів боржника на суму 23 420,81 грн;
- стягнути з приватного виконавця Яцишина А. М. на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 2 913,35 грн, безпідставно стягнені на підставі скасованого рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року у справі № 755/12200/20.
Дніпровський районний суд міста Києва ухвалою від 25 березня 2025 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «УІІК Сервіс», приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Яцишин А. М., про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, - задовольнив частково.
Визнав виконавчий лист № 755/12200/20, виданий 03 серпня 2022 року Дніпровським районним судом міста Києва у справі № 755/12200/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УІІК Сервіс» заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 18 405,46 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 2 102,00 грн, а всього 20 507,46 грн - таким, що не підлягає виконанню. В іншій частині вимог заяви - відмовив.
Короткий зміст оскаржуваних ухвал суду апеляційної інстанції
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Київський апеляційний суд ухвалою від 02 червня 2025 року відкрив апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 25 березня 2025 року.
Київський апеляційний суд ухвалою від 10 липня 2025 року закінчив проведення підготовчих дій. Призначив справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в суді апеляційної інстанції з повідомленням учасників справи на 08 жовтня 2025 року о 16 год 20 хв.
05 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Київського апеляційного суду
із заявою про поворот виконання судового рішення.
Згідно із довідкою про зняття з розгляду судової справи від 08 жовтня 2025 року справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 25 березня 2025 року, призначена 08 жовтня 2025 року, знята з розгляду у зв'язку з тимчасовою відсутністю судді Таргоній Д. О., наступне судове засідання призначено на 10 грудня 2025 року о 15 год 20 хв.
Київський апеляційний суд оскаржуваною ухвалою від 14 жовтня 2025 року заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення Дніпровського районного суду
міста Києва від 22 лютого 2022 року повернув особі, яка її подала. Роз'яснив ОСОБА_1 право подання до суду першої інстанції заяви про поворот виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року на підставі частини дев'ятої статті 444 ЦПК України.
Апеляційний суд керувався тим, що під час апеляційного перегляду рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року ОСОБА_1 не подавала заяву про поворот виконання рішення суду, тому це питання не вирішувалось апеляційним судом під час скасування рішення суду першої інстанції. За таких обставин в силу вимог частини дев'ятої статті 444 ЦПК України заява про поворот виконання рішення підлягає розгляду Дніпровським районним судом міста Києва, який розглядав справу як суд першої інстанції.
25 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Київського апеляційного суду із заявою про відмову від апеляційної скарги, в якій просила суд прийняти її відмову від апеляційної скарги та закрити апеляційне провадження за її апеляційною скаргою поданою 07 квітня 2025 року на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 25 березня 2025 року. У заяві повідомила, що наслідки відмови від апеляційної скарги їй відомі.
05 грудня 2025 року ОСОБА_1 за допомогою системи «Електронний суд» звернулася до Київського апеляційного суду із заявою, в якій просила суд розглянути її відмову від апеляційної скарги та закрити апеляційне провадження у справі без її участі. У заяві повідомила, що наслідки відмови від апеляційної скарги їй відомі.
Київський апеляційний суд оскаржуваною ухвалою від 10 грудня 2025 року прийняв відмову ОСОБА_1 від апеляційної скарги на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 25 березня 2025 року. Апеляційне провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ТОВ «УІІК Сервіс», приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Яцишин А. М., про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, закрив. Роз'яснив ОСОБА_1 , що у разі закриття апеляційного провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги на судове рішення, повторне оскарження цього рішення особою, що відмовилася від скарги, не допускається.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заяву про відмову від апеляційної скарги подано ОСОБА_1 до закінчення апеляційного провадження та відсутні підстави не приймати відмову від апеляційної скарги, передбачені частиною п'ятою статті 206 ЦПК України. На цій підставі апеляційний суд дійшов висновку про прийняття такої заяви та закриття апеляційного провадження відповідно до частини четвертої статті 364 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та доводи особи, яка подала касаційні скарги
1. 23 грудня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року у цій справі, яка зареєстрована
за вх. № 38965/0/220-25 від 24 грудня 2025 року, уточнивши вимоги якої та посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про поворот виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року.
Заявниця переконує, що обов'язковий процесуальний наслідок скасування судового рішення судом апеляційної інстанції - вирішення питання про поворот його виконання у разі, якщо таке виконання відбулося повністю або частково. Апеляційний суд, скасовуючи судове рішення першої інстанції, питання щодо повороту виконання рішення суду не вирішив, чим порушив право заявниці на ефективний судовий захист.
2. 15 січня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року у цій справі, яка зареєстрована за вх. № 1501/0/220-26 від 16 січня 2026 року, уточнивши вимоги якої та посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким визнати відмову від апеляційної скарги такою, що не підлягала прийняттю судом апеляційної інстанції.
Заявниця вказує, що суд апеляційної інстанції прийняв відмову від апеляційної скарги та закрив апеляційне провадження без дотримання обов'язкових вимог процесуального закону, що регулюють порядок розгляду справи у разі зміни складу суду, перевірки дійсності волевиявлення сторони, розгляду заяв про відвід суддів,
а також без належного забезпечення принципів правової визначеності, змагальності та рівності учасників судового процесу. Подана 25 листопада 2025 року заява про відмову від апеляційного скарги зобов'язувала суд апеляційної інстанції негайно розглянути таку заяву та припинити будь-які подальші процесуальні дії. Натомість апеляційний суд негайних дій не вчинив, ухвалу про закриття апеляційного провадження не постановив.
Зазначає, що нею подавалася заява про відвід складу колегії суддів, яка не була розглянута, у зв'язку з чим заявниця була позбавлена можливості на перевірку безсторонності суду.
Крім того, вказує на помилкове визначення учасників справи, зокрема, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив статус ТОВ «УІІК Сервіс» як заінтересованої особи, а приватного виконавця Яцишина А. М. як учасника процесу. Помилкове визначення учасників процесу призвело до поставлення заявниці у нерівне процесуальне становище та порушення гарантій справедливого судового розгляду.
Провадження у суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 12 лютого 2026 року у складі колегії суддів Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О. Фаловської І. М. відкрив касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року.
Верховний Суд ухвалою від 12 лютого 2026 року у складі колегії суддів Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О. Фаловської І. М. відкрив касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року.
Підставою відкриття касаційного провадження зазначені у частині другій статті
389 ЦПК України.
У квітні 2026 року справа надійшла до Верховного Суду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 квітня 2026 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у такому складі: Сердюк В. В. (суддя-доповідач), судді, які входять до складу колегії, Осіян О. М., Сакара Н. Ю.
Інші учасники справи не скористалися правом подання відзиву на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що у серпні 2020 року ТОВ «УІІК Сервіс» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальних послуг.
Дніпровський районний суд міста Києва рішенням від 22 лютого 2022 року позов ТОВ «УІІК Сервіс» задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УІІК Сервіс» заборгованість за комунальні послуги в сумі 18 405,46 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102,00 грн, а всього 20 507,46 грн.
Постановою приватного виконавця Яцишина А. М. від 08 серпня 2022 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 755/12200/20 виданого 03 серпня 2022 року Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення ОСОБА_1 на користь ТОВ «УІІК Сервіс» заборгованість за комунальні послуги в сумі 18 405,46 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 2 102,00 грн, а всього 20 507,46 грн.
Також 08 серпня 2022 року приватним виконавцем Яцишиним А. М. винесені постанови: про стягнення з боржника основної винагороди в сумі 2 050,75 грн; про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження на загальну суму 515,18 грн; про розмір мінімальних втрат виконавчого провадження на суму 347,43 грн; про арешт коштів боржника.
17 листопада 2022 року на депозитний рахунок приватного виконавця Яцишина А. М. надійшли кошти в сумі 23 174,61 грн за призначенням - оплата за ВП № НОМЕР_1, ОСОБА_1 , що підтверджується платіжною інструкцією № 5101595911 від 17 листопада 2022 року.
Київський апеляційний суд постановою від 19 грудня 2023 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року скасував та ухвалив нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ «УІІК Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги. Стягнув з ТОВ «УІІК Сервіс» на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору, понесені в суді апеляційної інстанції, в розмірі 3 153,00 грн.
06 січня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в якій ОСОБА_1 просила суд: розглянути цю заяву та поновити її майнові права та повернути її матеріальне становища в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення їй всього одержаного за скасованим рішенням, безпідставно стягнених коштів та виконаних дій, оскільки правова підстава для набуття коштів та виконання дій відпала у зв'язку із скасуванням рішення суду першої інстанції; витребувати виконавчий лист Дніпровського районного суду міста Києва від 03 серпня 2022 року № 755/12200/20 від Дніпровського районного суду міста Києва; витребувати виконавчий лист Дніпровського районного суду міста Києва від 03 серпня 2022 року № 755/12200/20 від приватного виконавця Яцишина А. М.; визнати виконавчий лист Дніпровського районного суду міста Києва від 03 серпня 2022 року № 755/12200/20 таким, що не підлягає виконанню, повністю; скасувати постанову приватного виконавця Яцишина А. М. від 08 серпня 2022 року про відкриття ВП № НОМЕР_1 на загальну суму 22 558,20 грн (в тому числі виконавчий лист - 20 507,46 грн. та виконавчий збір/основна винагорода приватного виконавця у розмірі 2 050,74 грн); скасувати постанову приватного Яцишина А. М. від 08 серпня 2022 року про стягнення з боржника основної винагороди на суму 2 050,74 грн; скасувати постанову приватного виконавця Яцишина А. М. від 08 серпня 2022 року про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження на суму 347,43 грн; скасувати постанову приватного виконавця Яцишина А. М. від 08 серпня 2022 року про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження на суму 515,18 грн; скасувати постанову приватного виконавця Яцишина А. М. від 08 серпня 2022 року про арешт коштів боржника на суму 23 420,81 грн; стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Яцишина А. М. на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 2 913,35 грн, безпідставно стягнені за рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року у справі № 755/12200/20.
Дніпровський районний суд міста Києва ухвалою від 25 березня 2025 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ТОВ «УІІК Сервіс», приватний виконавець Яцишин А. М, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, задовольнив частково. Визнав виконавчий лист № 755/12200/20, виданий 03 серпня 2022 року Дніпровським районним судом міста Києва у справі № 755/12200/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УІІК Сервіс» заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 18 405,46 грн та витрати зі сплаті судового збору в сумі 2 102,00 грн, а всього 20 507,46 грн, - таким, що не підлягає виконанню. В іншій частині вимог заяви відмовив.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 07 квітня 2025 року звернулася з апеляційною скаргою.
Київський апеляційний суд ухвалою від 02 червня 2025 року відкрив апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 25 березня 2025 року. Київський апеляційний суд ухвалою від 10 липня 2025 року закінчив проведення підготовчих дій, призначив справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в суді апеляційної інстанції з повідомленням учасників справи на 08 жовтня 2025 року о 16 год 20 хв.
05 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Київського апеляційного суду
із заявою про поворот виконання судового рішення.
Згідно з довідкою від 08 жовтня 2025 року Київського апеляційного суду справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 25 березня 2025 року, яка призначена 08 жовтня 2025 року, знята з розгляду у зв'язку з тимчасовою відсутністю судді Таргоній Д. О., наступне судове засідання призначено на 10 грудня 2025 року о 15 год 20 хв.
Київський апеляційний суд ухвалою від 14 жовтня 2025 року заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва
від 22 лютого 2022 року повернув особі, яка її подала.
25 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Київського апеляційного суду із заявою про відмову від апеляційної скарги, в якій просила суд прийняти її відмову від апеляційної скарги та закрити апеляційне провадження за її апеляційною скаргою. 05 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Київського апеляційного суду із заявою, в якій просила суд розглянути її відмову від апеляційної скарги та закрити апеляційне провадження у справі без її участі.
Київський апеляційний суд ухвалою від 10 грудня 2025 року прийняв відмову ОСОБА_1 від апеляційної скарги на ухвалу Дніпровського районного суду
міста Києва від 25 березня 2025 року. Апеляційне провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ТОВ «УІІК Сервіс», приватний виконавець Яцишин А. М., про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, закрив. Роз'яснив ОСОБА_1 , що у разі закриття апеляційного провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги на судове рішення, повторне оскарження цього рішення особою, що відмовилася від скарги, не допускається.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту першого частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним критеріям оскаржувані судові рішення відповідають з огляду на таке.
Щодо ухвали Київського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року
Відповідно до частини першої статті 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження
у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю;
4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Частинами п'ятою та шостою статті 444 ЦПК України визначено, що питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.
Поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження
в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.
Крім того, поворот виконання рішення можливий за будь-якими справами, але за наявності обов'язкових умов: отримання позивачем від відповідача в порядку виконання рішення майна чи грошових коштів; виконане рішення скасоване судом вищої інстанції повністю або змінено із задоволенням позовних вимог
у меншому розмірі. В усіх інших випадках розгляд питань про повернення стягненого в порядку цивільного судочинства відбуватися не може (постанова Верховного Суду від 12 липня 2022 року у справі № 753/21211/20, провадження № 61-20342св21).
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року
№ 3-рп/2011 у справі за конституційним зверненням військової частини НОМЕР_2 щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті
293 ЦПК України у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження
в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав.
Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої-третьої статті 444 ЦПК України, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року
з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або
з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається
у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду (відповідно до частин дев'ятої та десятої статті 444 ЦПК України).
За наведених обставин суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення заяви ОСОБА_1 про поворот виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року особі, яка її подала, та правильно роз'яснив заявниці її право на подання до суду першої інстанції заяви про поворот виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року на підставі частини дев'ятої статті 444 ЦПК України.
Доводи заявниці про те, що апеляційний суд, скасовуючи судове рішення суду першої інстанції, питання щодо повороту виконання рішення суду не вирішив, чим порушив право заявниці на ефективний судовий захист, колегія суддів не бере до уваги, оскільки зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року, поданої 17 січня 2023 року відомо, що ОСОБА_1 з відповідною заявою про поворот виконання рішення суду не зверталася (т. 1, а. с. 95-100).
Щодо ухвали Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги.
Згідно з частиною четвертою статті 364 ЦПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження. За відмови від апеляційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження. Визнання апеляційної скарги іншою стороною враховується судом апеляційної інстанції у частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи.
У частині шостій статті 364 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції має право не приймати відмову від скарги або її відкликання з підстав, визначених
у частині п'ятій статті 206 цього Кодексу.
25 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Київського апеляційного суду з заявою про відмову від апеляційної скарги, в якій просила суд прийняти її відмову від апеляційної скарги та закрити апеляційне провадження за її апеляційною скаргою. У заяві ОСОБА_1 повідомила суд апеляційної інстанції про те, що
з наслідками відмови від апеляційної скарги та закриття апеляційного провадження ознайомлена та погоджується.
05 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Київського апеляційного суду з заявою в якій просила суд розглянути її відмову від апеляційної скарги та закрити апеляційне провадження у справі без її участі та вирішити зазначене питання невідкладно. У заяві ОСОБА_1 також повідомила, що їй відомі та зрозумілі процесуальні наслідки, зокрема те, що після прийняття відмови від апеляційної скарги ухвала суду першої інстанції від 25 березня 2025 року набирає законної сили.
Колегія суддів зазначає, що заява ОСОБА_1 сформована, підписана та подана до суду через підсистему «Електронний суд», наслідки закриття апеляційного провадження ОСОБА_1 відомі, тому наведене свідчить, що приймаючи відмову від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заяви про відмову від апеляційної скарги, наявність підстав для закриття апеляційного провадження у справі та обізнаність заявниці з наслідками вчинення такої процесуальної дії.
Доводи заявниці про те, що апеляційний суд прийняв відмову від апеляційної скарги та закрив апеляційне провадження без дотримання вимог процесуального закону, що регулюють порядок розгляду справи у разі зміни складу суду, перевірки дійсності волевиявлення сторони, розгляду заяв про відвід суддів, а також без належного забезпечення принципів правової визначеності, змагальності та рівності учасників судового процесу є безпідставними.
З матеріалів справи відомо, що не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 за допомогою системи «Електронний суд» 07 квітня 2025 року оскаржила її в апеляційному порядку.
Київський апеляційний суд ухвалою від 02 червня 2025 року відкрив апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 25 березня 2025 року.
Київський апеляційний суд ухвалою від 10 липня 2025 року закінчив проведення підготовчих дій та призначив справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в суді апеляційної інстанції з повідомленням учасників справи на 08 жовтня 2025 року о 16 год 20 хв.
Відповідно до довідки Київського апеляційного суду про зняття з розгляду судової справи від 08 жовтня 2025 апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 25 березня 2025 року, призначена на 08 жовтня 2025 року, знята з розгляду у зв'язку з тимчасовою відсутністю судді Таргоній Д. О., наступне судове засідання призначено на 10 грудня 2025 року о 15 год 20 хв.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Суддя-доповідач доповідає зміст рішення (ухвали), яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі,
в яких повинні здійснюватися перевірка рішення (ухвали), встановлюватися обставини і досліджуватися докази.
Київський апеляційний суд розглянув заяву ОСОБА_1 про відмову
від апеляційної скарги у відкритому судовому засіданні у складі колегії суддів Таргоній Д. О., Голуб С. А., Слюсар Т. А., яка відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 квітня 2025 року була визначена для розгляду справи № 755/12200/20.
Таким чином, доводи заявниці про те, що апеляційний суд вчинив процесуальні дії поза межами належно відкритого апеляційного провадження, а також допустив розгляд справи неналежним складом суду спростовуються матеріалами справами.
Помилковими також є твердження заявниці про те, що подана 25 листопада
2025 року заява про відмову від апеляційного скарги зобов'язувала суд апеляційної інстанції негайно розглянути таку заяву та припинити будь-які подальші процесуальні дії, оскільки відповідно до частин третьої, четвертої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Крім того, доводи заявниці про те, що апеляційним судом не вирішено питання щодо відводу складу суду не відповідають матеріалам справи, які не містять будь-яких доказів звернення ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції з цього приводу у порядку, передбаченому ЦПК України.
Доводи касаційної скарги щодо процесуального статусу учасників справи не впливають на права ОСОБА_1 під час вирішення питання про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Інші доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, значною мірою зводяться до незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями суду апеляційної інстанції.
Щодо клопотання заявника про витребування доказів
В касаційній скарзі ОСОБА_1 від 15 січня 2026 року заявниця просить Верховний Суд витребувати у Київського апеляційного суду всі матеріали та процесуальні документи, які ухвалені, сформовані або зареєстровані у справі
№ 755/12200/20; в усіх апеляційних провадженнях, пов'язаних з цією справою, незалежно від того, чи були вони долучені до паперової справи або відображені у ЄСІТС.
Суд касаційної інстанції під час касаційного розгляду діє в порядку та межах, визначених цивільним процесуальним законодавством України, його повноваження обмежені правилами глави 2 розділу ЦПК України «Касаційне провадження».
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням вимог статті 400 цього Кодексу, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
Вирішення питання про витребування доказів до компетенції Верховного Суду не належить. Відповідно до визначених процесуальним законом повноважень Верховний Суд здійснює перевірку рішень судів першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість витребування доказів на цій стадії розгляду справи, а тому клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволенню не підлягає.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Суд апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 367 ЦПК України перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді.
За правилами частин першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права є безпідставними, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав для скасування оскаржених судових рішень.
Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування судових рішень, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані ухвали суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів відмовити.
Касаційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді В. В. Сердюк
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара