04 травня 2026 року
м. Київ
справа № 577/466/25
провадження № 61-4870ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тукман Євген Григорович, на ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13 лютого 2025 року та постанову Сумського апеляційного суду від 10 березня 2026 року у справі за скаргою ОСОБА_1
на дії/бездіяльність начальника Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Марценюк Аліни Сергіївни, боржник - ОСОБА_2 ,
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність начальника Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Марценюк А. С., боржник - ОСОБА_2 , в якій просив:
- визнати неправомірною бездіяльність керівника Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління юстиції Марценюк А. С. щодо зволікання з прийняттям документа виконавчого провадження за результатами розгляду заяви стягувача
від 10 січня 2025 року про примусове виконання рішення;
- визнати неправомірною бездіяльність керівника Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління юстиції Марценюк А. С. щодо своєчасного
не надсилання на вказану стягувачем поштову адресу документа виконавчого провадження за результатами розгляду заяви стягувача від 10 січня 2025 року про примусове виконання рішення суду;
- зобов'язати керівника Конотопського відділу державної виконавчої служби
у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління юстиції Марценюк А. С. невідкладно прийняти і надіслати стягувачу за адресою:
АДРЕСА_2, документ виконавчого провадження за результатами розгляду заяви стягувача від 10 січня 2025 року про примусове виконання рішення суду з врахуванням правової оцінки, наданої судом.
Скарга мотивована тим, що рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області 02 грудня 2024 року у справі № 577/4539/24 виселено ОСОБА_2
з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1
46 000,00 грн - штрафу та неустойки і 915,13 грн судових витрат (судового збору),
а всього стягнуто 46 915,13 грн.
На виконання рішення у справі № 577/4539/24 Конотопським міськрайонним судом Сумської області видано виконавчій лист.
10 січня 2025 року стягувач, засобами поштового зв'язку, реєстрованим поштовим відправленням № 4160700030271, надіслав на адресу керівника Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління юстиції Марценюк А. С. заяву від 10 січня 2025 року про примусове виконання рішення, до якої додав виконавчій документ
№ 577/4539/24. Поштове відправлення отримано Конотопським відділом державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління юстиції 13 січня 2025 року.
Однак у визначені частиною п'ятою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» строки виконавче провадження не було відкрито. Докази
на підтвердження протилежного заінтересованою особою не надано.
Також за наявності підстав, визначених частиною четвертою статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем
без прийняття до виконання протягом 3-х робочих днів з дня його пред'явлення.
Водночас рішення про повернення стягувачу виконавчого документу протягом
3-х робочих днів також не приймались. Доказів на підтвердження протилежного
не надано. Наведене, на думку скаржника, свідчить про протиправну бездіяльність керівника Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління юстиції
Марценюк А. С. в питанні своєчасного прийняття передбаченого наведеними нормами Закону України «Про виконавче провадження» рішень згідно із заявою стягувача від 10 січня 2025 року.
Крім того, керівником Конотопського відділу ДВС Марценюк А. С. в строки, передбачені нормою абзацу 3 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», будь-яких рішень на підставі заяви стягувача від 10 січня 2025 року на зазначену стягувачем поштову адресу (АДРЕСА_2) не надсилалось. Докази на підтвердження протилежного
у заінтересованої особи відсутні. Відтак, вказаною протиправною бездіяльністю керівника Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління юстиції
Марценюк А. С. порушені права стягувача на отримання процесуального документа виконавчого провадження з дотриманням строків, визначених абзацом 3 частини першою статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» та в порядку, передбаченому приписами абзацу 2 частини першої статті 28 Закону України
«Про виконавче провадження». Відсутність у стягувача, як сторони виконавчого провадження, копії постанови про відкриття виконавчого провадження фактично позбавляє стягувача гарантованого частиною першою статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» права доступу до автоматизованої системи виконавчих проваджень та можливості формування узагальненої інформації
про рішення (виконавчі дії), прийняті (вчинені) виконавцем, визначення дати
їх прийняття (вчинення), а також можливості дистанційного доступу до документів виконавчого провадження.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13 лютого
2025 року, залишеною без змін постановою Сумського апеляційного суду
від 10 березня 2026 року, відмовлено ОСОБА_1 у задоволені скарги.
Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції встановив,
що у державного виконавця Конотопського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції були обставини,
які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та вказав,
що відсутні підстави для задоволення скарги ОСОБА_1
10 квітня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тукман Є. Г., через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13 лютого
2025 року та постанову Сумського апеляційного суду від 10 березня 2026 року
у цій справі, у якій представник заявника, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13 лютого 2025 року та постанову Сумського апеляційного суду від 10 березня 2026 року і ухвалити нове рішення
про задоволення скарги.
Касаційна скарга мотивована тим, що відмовляючи в задоволенні скарги стягувача з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2024 року
№ 1445, суди попередніх інстанцій застосували до цих правовідносин норми вказаної постанови, які в цьому випадку застосуванню не підлягали. На момент звернення до суду зі скаргою, вказаною протиправною бездіяльністю керівника Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління юстиції Марценюк А. С. порушені права стягувача на отримання процесуального документа виконавчого провадження з дотриманням строків, визначених абзацом 3 частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень,
дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 447-1 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією
або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно зі статтею 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Конституція України визначає, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Основного Закону).
Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян
і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб,
що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями,
які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено,
що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності, забезпечення права
на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення,
у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом. Виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних
і юридичних осіб.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою стягувача про примусове виконання рішення виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.
За частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Суди встановили, рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 02 грудня 2024 року виселено ОСОБА_2 з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення
та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 46 000,00 грн та 915,13 грн судових витрат (судового збору), а всього 46 915,13 грн.
На виконання рішення у справі № 577/4539/24 Конотопським міськрайонним судом Сумської області видано виконавчий лист.
10 січня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку, реєстрованим поштовим відправленням № 4160700030271 надіслав на адресу керівника Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління юстиції Марценюк А. С. заяву від 10 січня 2025 року про примусове виконання рішення, до якої додав виконавчий документ.
У зв'язку зі зміною місцезнаходження адреси листування, в заяві стягувач просив копії постанов, у тому числі про відкриття виконавчого провадження, інші процесуальні документи надсилати йому за поштовою адресою:
АДРЕСА_2 .
Документи стягувача отримано Конотопським відділом державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління юстиції 13 січня 2025 року.
Разом з тим, загальновідомий факт, що 19 грудня 2024 року відбулася масштабна зовнішня кібератака на державні реєстри України. Внаслідок атаки тимчасово призупинено роботу єдиних та державних реєстрів, які перебувають у компетенції Міністерства юстиції України, у тому числі Автоматизованої системи виконавчого провадження.
20 грудня 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 1445,
яка зупиняє строки адміністративного провадження та надання публічних (включно з електронними) послуг, що надаються з використанням єдиних та державних реєстрів Міністерства юстиції. Згідно з документом строки адміністративного провадження та надання публічних (електронних публічних) послуг, які надаються
з використанням єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, зупиняються до моменту відновлення доступу до них. Датою відновлення доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Мін'юст,
є наступний робочий день за днем оприлюднення відповідного повідомлення
про це на офіційному веб-сайті Міністерством юстиції України.
20 січня 2025 року відновлено функціонування єдиних та державних реєстрів Міністерства юстиції України після масштабної кібератаки з боку росії, у тому числі відновлено роботу автоматизованої системи виконавчого провадження.
В день відновлення роботи Автоматизованої системи виконавчого провадження,
20 січня 2025 року, державний виконавець Конотопського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бондар І. В., керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», ухвалив постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлені сторонам відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно зі списком згрупованих поштових відправлень від 30 січня 2025 року № 682 (пункт № 40) постанова про відкриття виконавчого провадження
за вих. № 25.2-30/1143 від 20 січня 2025 року направлена ОСОБА_1
за адресою: АДРЕСА_2 (№ поштового відправлення 601107073888). Згідно з даними сайту «Укрпошта» відправлення № 601107073888 вручене одержувачу 04 лютого 2025 року.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виснував,
що у державного виконавця Конотопського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції були обставини,
які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, тому обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень
у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови,
що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
За частиною п'ятою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію
про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність
за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною
у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться
до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня
їх винесення.
Судами встановлено, що 13 січня 2025 року до Конотопського відділу ДВС надійшла заява ОСОБА_1 про примусове виконання виконавчого листа Конотопського міськрайонного суду Сумської області у справі № 577/4539/24, який видано 06 січня 2025 року щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 46 915,13 грн.
Постанова про відкриття виконавчого провадження були винесена державним виконавцем 20 січня 2025 року.
Супровідний лист про направлення постанови про відкриття провадження, в тому числі і стягувачу, датований 20 січня 2025 року.
Поштове відправлення передано до відділення поштового зв'язку 30 січня 2025 року та вручено ОСОБА_1 04 лютого 2025 року.
Щодо дотримання державним виконавцем строків виконавчого провадження,
то суд апеляційної інстанції правильно погодився з висновками суду першої інстанції про існування у державного виконавця об'єктивно непереборних обставин,
які унеможливлювали своєчасно вчинити виконавчі дії.
Зокрема, 19 грудня 2025 року відбулася масштабна зовнішня кібератака
на державні реєстри України. Внаслідок атаки тимчасово призупинено роботу Єдиних та Державних реєстрів, які перебувають у компетенції Міністерства юстиції України, у тому числі Автоматизованої системи виконавчого провадження.
За змістом статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.
Автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується, зокрема об'єктивний та неупереджений розподіл виконавчих документів між державними виконавцями; реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції та етапів
її проходження.
Відповідно до пункту 5 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року
№ 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року
№ 2832/5) основною інформаційною базою про здійснення виконавчого провадження є автоматизована система виконавчого провадження (далі - автоматизована система).
Механізм функціонування автоматизованої системи визначає Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5, зареєстроване
в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 року за № 1126/29256.
Пунктами 6 розділу І, пунктів 1, 2 19-21 вказаного Положення визначено, що система забезпечує автоматизацію технологічних процесів обробки інформації в органах державної виконавчої служби, у приватного виконавця, а саме: реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції та етапів її проходження; об'єктивний та неупереджений розподіл виконавчих документів між державними виконавцями; реєстрацію виконавчих дій та виготовлення документів виконавчого провадження; контроль
за дотриманням строків вчинення виконавчих дій; надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження; централізоване зберігання документів виконавчого провадження в електронному вигляді; централізоване зберігання інформації про рахунки органів державної виконавчої служби
та приватних виконавців, відкриті для цілей виконавчого провадження, а також облік та звітність за сумами на цих рахунках; підготовку та формування статистичних даних, отриманих на підставі внесеної до Системи інформації; формування звітів про суму стягнутого виконавчого збору для нарахування винагород державним виконавцям.
Автоматичний розподіл виконавчих документів в органі державної виконавчої служби здійснюється в день їх реєстрації на підставі інформації, внесеної
до Системи відповідальною особою органу державної виконавчої служби, або відразу після реєстрації Системою виконавчих документів, виданих у формі електронних документів та пред'явлених в рамках інформаційної взаємодії.
Виконавчі документи розподіляються між державними виконавцями у довільному порядку із дотриманням черговості та з урахуванням встановленого коефіцієнта
й кількості виконавчих проваджень, які перебувають на виконанні у державного виконавця, крім випадків, передбачених пунктами 6, 7 цього розділу.
Знеструмлення електромереж та інші обставини, що впливають на безперебійність і функціонування Системи, фіксуються актами керівника органу державної виконавчої служби із зазначенням у них дати, часу настання та закінчення
дії відповідних обставин.
Керівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний скласти акт та довести його до відома керівника вищого рівня не пізніше наступного робочого дня
з моменту настання відповідних обставин.
Автоматичний розподіл виконавчих документів між державними виконавцями здійснюється невідкладно після налагодження роботи Системи або наступного робочого дня після усунення обставин, зазначених у пункті 19 цього розділу.
У разі настання обставин, зазначених у пункті 19 цього розділу, розподіл виконавчих документів, що видані за рішеннями, які підлягають негайному виконанню, та надійшли в період дії таких обставин, здійснюється керівником органу державної виконавчої служби з дотриманням положень пункту 2 цього розділу.
Інформація щодо виконавчих документів, розподілених керівником органу державної виконавчої служби, вноситься до Системи не пізніше наступного робочого дня після усунення обставин, зазначених у пункті 19 цього розділу,
із зазначенням державного виконавця, на якого розподілено виконавчий документ.
Тобто розподіл виконавчих документів здійснюється між державними виконавцями Автоматизованою системою, а за відсутності доступу - керівником органу ДВС виключно виконавчих документів, що видані на рішення, які підлягали негайному виконанню.
Тому правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що припинення роботи Автоматизованої системи виконавчих проваджень у період з 19 грудня
2024 року до 20 січня 2025 року, у зв'язку з наймасштабнішою зовнішньою кібератакою на державні реєстри, унеможливило здійснення розподілу поданого ОСОБА_1 виконавчого листа між державними виконавцями і, як наслідок,
до недотримання строків відкриття виконавчого провадження.
Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 02 грудня
2024 року, на виконання якого було видано виконавчий лист, що пред'явлено ОСОБА_1 до виконання, не належить до рішень, які підлягають негайному виконанню, а тому в керівника органу ДВС відсутні повноваження на здійснення розподілу між державними виконавцями.
Питання відкриття виконавчого провадження державним виконавцем було вирішено одразу після відновлення роботи реєстрів.
Пунктом 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану
в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в тому силі визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Звертаючись до суду із скаргою, ОСОБА_1. просив визнати бездіяльність керівника Конотопського відділу ДВС Марценюк А. С. щодо не направлення копій постанов стягувачу.
Однак відповідно до положень частини першої статті 28 Закону України
«Про виконавче провадження» обов'язок доведення сторін виконавчого провадження про прийняті документ виконавчого провадження покладено
на державного виконавця, у провадженні якого перебуває виконавче провадження, а не керівника відділу державної виконавчої служби.
Таким чином, з огляду на те, що існували об'єктивні, непереборні обставини,
які унеможливлювали державним виконавцем дотриматися строків відкриття виконавчого провадження, а керівник відділу ДВС не є відповідальною особою
за направлення державними виконавцями відповідного відділу копії документів,
суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
Доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені в оскаржуваних судових рішеннях,
та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження судами першої
та апеляційної інстанцій.
Доводи касаційної скарги в їх сукупності зводяться до незгоди з судовими рішеннями про відмову в задоволенні скарги і такі доводи не дають передбачених законом підстав для скасування оскаржених рішень, які відповідають вимогам щодо їх законності та обґрунтованості. Однакове застосування закону забезпечує загальнообов'язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність
у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.
Інші доводи касаційної скарги є аналогічними доводами апеляційної скарги
і апеляційним судом їм надано належну правову оцінку.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не виявлено порушення судами норм ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження».
Правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій вказаних вище норм права не викликає розумних сумнівів.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тукман Є. Г., на ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13 лютого 2025 року та постанову Сумського апеляційного суду від 10 березня 2026 року є необґрунтованою.
Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тукман Євген Григорович,
на ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13 лютого
2025 року та постанову Сумського апеляційного суду від 10 березня 2026 року
у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність начальника Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Марценюк Аліни Сергіївни, боржник - ОСОБА_2 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара