05 травня 2026 року
м. Київ
справа № 535/905/22
провадження № 61-5802ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М.(суддя-доповідач), Карпенко С. О.,
Мартєва С. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Санін Арсеній Олександрович, на постанову Полтавського апеляційного суду від 24 березня 2026 року у справі за позовом Дергачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради (об'єднаної територіальної громади) Дергачівського району Харківської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державне агентство водних ресурсів в особі самостійного структурного підрозділу Сектору Держводагенства у Харківській області, Державна екологічна інспекція у Харківській області, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки та зобов'язання повернути земельні ділянки,
У серпні 2022 року Дергачівська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради (об'єднаної територіальної громади) Дергачівського району Харківської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державне агентство водних ресурсів в особі самостійного структурного підрозділу Сектору Держводагенства у Харківській області, Державна екологічна інспекція у Харківській області, в якому просила:
визнати недійсними та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане реєстраційною службою Дергачівського районного управління юстиції у Харківській області, на підставі якого за ОСОБА_2 зареєстроване право власності на земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий номер: 6322083001:00:000:3160, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,25 га, з кадастровим номером 6322083001:00:000:3160, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 18 вересня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мангушевою О. С. та зареєстрований в реєстрі за № 961;
визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,25 га, з кадастровим номером 6322083001:00:000:3160, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 28 квітня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Салигою Н. А. та зареєстрований в реєстрі за № 625;
визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,25 га, з кадастровим номером 6322083001:00:000:3160, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 10 жовтня 2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шаульською Н. І. та зареєстрований в реєстрі за № 1435;
зобов'язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, загальною площею 0,1153 га, з кадастровим номером 6322083001:00:000:3989, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у комунальну власність в особі Малоданилівської селищної ради (об'єднаної територіальної громади) Дергачівського району Харківської області;
зобов'язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, загальною площею 0,1347 га, з кадастровим номером 6322083001:00:000:3990, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у комунальну власність в особі Малоданилівської селищної ради (об'єднаної територіальної громади) Дергачівського району Харківської області.
Котелевський районний суд Полтавської області рішенням від 16 вересня
2025 року у задоволенні позову Дергачівської окружної прокуратури
в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради (об'єднаної територіальної громади) Дергачівського району Харківської області відмовив.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Полтавський апеляційний суд постановою від 24 березня 2026 року рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 16 вересня 2025 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким позов Дергачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради (об'єднаної територіальної громади) Дергачівського району Харківської області задовольнив частково.
Визнав недійсним та скасував свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане реєстраційною службою Дергачівського районного управління юстиції у Харківській області, на підставі якого за ОСОБА_2 зареєстроване право власності на земельну ділянку, з кадастровим номером 6322083001:00:000:3160, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнав недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,25 га, з кадастровим номером 6322083001:00:000:3160, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 18 вересня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мангушевою О. С. та зареєстрований в реєстрі за № 961.
Зобов'язав ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, загальною площею 0,1153 га, з кадастровим номером 6322083001:00:000:3989, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у комунальну власність в особі Малоданилівської селищної ради (об'єднаної територіальної громади) Дергачівського району Харківської області.
Зобов'язав ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, загальною площею 0,1347 га, з кадастровим номером 6322083001:00:000:3990, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у комунальну власність в особі Малоданилівської селищної ради (об'єднаної територіальної громади) Дергачівського району Харківської області.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
29 квітня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат
Санін А. О., на постанову Полтавського апеляційного суду від 24 березня
2026 року.
Касаційна скарга подана в передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення чи відмови
у відкритті касаційного провадження немає.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
У касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявниця посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України
(суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).
Отже, наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Також до касаційної скарги додано клопотання про зупинення виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 24 березня 2026 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Клопотання мотивоване тим, що виконання (реалізація) оскаржуваної постанови суду та повернення ОСОБА_1 земельних ділянок, площею 0,1153 га, з кадастровим номером 6322083001:00:000:3989, та площею
0,1347 га, з кадастровим номером 6322083001:00:000:3990, у комунальну власність в особі Малоданилівської селищної ради (об'єднаної територіальної громади) Дергачівського району Харківської області, у разі подальшого скасування оскаржуваного рішення Верховним Судом, призведе до необхідності здійснення повороту виконання шляхом подання відповідної заяви та її розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та можливої неефективності такого повороту виконання; переходу права власності на спірну земельну ділянку до Малоданилівської селищної ради (об'єднаної територіальної громади) Дергачівського району Харківської області та можливе наступне передання у власність цієї земельної ділянки третім особам, які, в свою чергу, можуть її відчужити на користь інших осіб, що призведе до неможливості відновлення права власності в разі скасування оскаржуваної постанови без ініціювання інших судових спорів (звернення з віндикаційним позовом до добросовісних набувачів) та звернення до суду із позовом третіх осіб, які мають «правомірні очікування» (законні сподівання) на отримання спірної земельної ділянки (її частини) у власність; виникнення у ОСОБА_1 права зворотної вимоги (регресу) до ОСОБА_4 , що, в свою чергу, буде підставою для звернення ОСОБА_1 до суду із відповідним позовом про стягнення збитків.
Заявниця також вказує, що вказані наслідки (ризики) мають реальний характер, оскільки 08 квітня 2026 року Харківська обласна прокуратура подала до Малоданилівської селищної ради (об'єднаної територіальної громади) Дергачівського району Харківської області заяви № 72435409, № 72435531 щодо державної реєстрації припинення права власності на вказані земельні ділянки. Рішеннями державного реєстратора прав на нерухоме майно у проведенні реєстраційних дій відмовлено, оскільки подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на вказані земельні ділянки, узв'язку з чим 17 квітня 2026 року Дергачівська окружна прокуратура звернулася до Котелевського районного суду Полтавської області із заявою про встановлення порядку виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 24 березня 2026 року у справі № 535/905/22. Котелевський районний суд ухвалою від 23 квітня 2026 року призначив заяву до розгляду. Тобто, прокурор невідкладно вчиняє усі можливі дії спрямовані на скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 на спірні земельні ділянки, що обумовлює настання наслідків зазначених вище, зокрема переходу права власності на спірну земельну ділянку до Малоданилівської селищної ради (об'єднаної територіальної громади) Дергачівського району Харківської області.
Отже, зважаючи на те, що оскаржувана постанова набирає сили з моменту її проголошення, з метою усунення необхідності вирішення у майбутньому процесуального питання повороту виконання судового рішення в разі можливого скасування оскаржуваної постанови, а також зважаючи на можливу неефективність повороту виконання у поновленні прав відповідачки, виникає необхідність зупинення виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 24 березня 2026 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Вирішуючи клопотання про зупинення виконання судових рішень, суд виходить з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
У статті 18 ЦПК України та статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами (зокрема у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути надано копію такої постанови). У клопотанні особа повинна навести обґрунтування своїх вимог та довести, що захист її прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані. Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об'єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.
Також суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункт 55), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що у більшості правових систем існують процедури зупинення або відстрочення виконання рішення; зупинення або відстрочення є, безперечно, необхідними в деяких випадках.
Оскільки постанова Полтавського апеляційного суду від 24 березня 2026 року підлягає примусовому виконанню лише в частині вирішення позовних вимог про зобов'язання повернути земельні ділянки, проте доводи клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Санін А. О., не свідчать про необхідність зупинення виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 24 березня 2026 року у вказаній частині вирішення позовних вимог про зобов'язання повернути земельні ділянки, оскільки в обґрунтування наведених у клопотанні обставин заявниця не надала доказів вчинення дій, спрямованих на реалізацію оскарженого судового рішення у вказаній частині, зокрема доказів відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення (копія постанови про відкриття виконавчого провадження), а відтак наразі не доведено реальність настання обставин, на які вони посилаються.
Ураховуючи вищевказане, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Санін А. О., про зупинення виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 24 березня 2026 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку необхідно відмовити.
Суд звертає увагу заявниці, що у разі вчинення дій, спрямованих на реалізацію оскаржуваного судового рішення, вона не позбавлена права повторно звернутися із заявою (клопотанням) про зупинення виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 24 березня 2026 року в частині вирішення позовних вимог про зобов'язання повернути земельні ділянки до закінчення її перегляду в касаційному порядку, з наведенням обґрунтування вказаними належними та допустимими доказами.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Керуючись статтями 389, 394, 395, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати з Котелевського районного суду Полтавської області цивільну справу № 535/905/22 за позовом Дергачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради (об'єднаної територіальної громади) Дергачівського району Харківської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державне агентство водних ресурсів в особі самостійного структурного підрозділу Сектору Держводагенства у Харківській області, Державна екологічна інспекція у Харківській області, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки та зобов'язання повернути земельні ділянки.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Санін Арсеній Олександрович, про зупинення виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 24 березня 2026 року в частині вирішення позовних вимог про зобов'язання повернути земельні ділянки до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Роз'яснити учасникам справи їх право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. М. Фаловська С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв