3 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 199/3146/23
провадження № 61-12775св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Карпенко С. О.,
суддів: Ігнатенка В. М., Калараша А. А., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - прокурор Маріупольської окружної прокуратури в інтересах Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області,
відповідачі: ОСОБА_1 , Дочірнє підприємство «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву заступника керівника Донецької обласної прокуратури про повернення судового збору,
У грудні 2022 року перший заступник керівника Маріупольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області звернувся з позовом до ОСОБА_1 , Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі - ДП «Ілліч-Агро Донбас») про витребування земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди.
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська рішенням
від 4 березня 2024 року у задоволенні позову відмовив.
Додатковим рішенням від 28 березня 2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська стягнув з Донецької обласної прокуратури на користь ДП «Ілліч-Агро Донбас» 3 000 грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 13 серпня 2024 року апеляційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури залишив без задоволення, рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 4 березня 2024 року - без змін.
Постановою від 13 серпня 2024 року Дніпровський апеляційний суд апеляційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури залишив без задоволення, а додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2024 року - без змін.
Дніпровський апеляційний суд додатковою постановою від 10 вересня
2024 року стягнув з Донецької обласної прокуратури на користь ДП «Ілліч-Агро Донбас» 2 000 грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
У вересні 2024 року перший заступник керівника Донецької обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення процесуального права, просив скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 4 березня
2024 року, додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду
м. Дніпропетровська від 28 березня 2024 року, дві постанови Дніпровського апеляційного суду від 13 серпня 2024 року та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову та відмову у задоволенні заяв про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Верховного Суду від 4 червня 2025 року касаційну скаргу
першого заступника керівника Донецької обласної прокуратури задоволено частково.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська
від 4 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 13 серпня 2024 року (щодо перегляду рішення суду першої інстанції по суті) в частині вирішення позовних вимог першого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Нікольської
селищної ради Маріупольського району Донецької області до ДП «Ілліч-Агро Донбас» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди скасовано з ухваленням в цій частині нового судового рішення про закриття провадження у справі.
В іншій частині рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 4 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 серпня 2024 року (щодо перегляду рішення суду першої інстанції по суті) залишено без змін.
Додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2024 року, постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 серпня 2024 року (щодо перегляду додаткового рішення суду першої інстанції) та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду
від 10 вересня 2024 року скасовано.
Повідомлено заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Донецької області, про віднесення розгляду справи за його позовом у частині пред'явлення позовних вимог до ДП «Ілліч-Агро Донбас» до юрисдикції господарських судів та роз'яснено йому право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутись до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із заявою про направлення справи у вказаній частині за встановленою юрисдикцією.
14 листопада 2025 року заступник керівника Донецької обласної прокуратури за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить повернути судовий збір, сплачений Донецькою обласною прокуратурою за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг в частині вимог, заявлених до ДП «Ілліч-Агро Донбас».
Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими статтями 141, 142 ЦПК України. У частинах першій, тринадцятій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22 травня 2024 року
у справі № 760/30077/19 (провадження № 14-31цс23) зазначила, що в разі закриття провадження в справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд касаційної інстанції наділений повноваженнями постановити за заявою позивача ухвалу про її передачу для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, тому її розгляд не закінчується і продовжується компетентним судом, до юрисдикції розгляду якого вона віднесена законом.
У такому випадку остаточний розподіл судових витрат, зокрема й відшкодування стороні, на користь якої буде прийняте рішення по суті спору, вирішуватиметься судом за результатами розгляду справи. Таке вирішення питання про повернення судового збору буде відповідати балансу інтересів держави на отримання компенсації витрат за проведення судового розгляду та здійснення судочинства, а також інтересам особи на фактичне здійснення самого правосуддя.
Задоволення клопотання про повернення судового збору судом, до юрисдикції якого не віднесений розгляд певної категорії справ, здійснюватиметься не судом, встановленим законом у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року.
У таких випадках повернення судового збору з Державного бюджету унеможливить розподіл судових витрат між сторонами за результатами розгляду справи, що суперечитиме принципу відшкодування судових витрат стороні, на користь якої прийняте судове рішення, за рахунок сторони, проти якої постановлено рішення.
Отже, щоб повернення судового збору у випадку закриття провадження
у справі відповідало принципам верховенства права, добросовісності, справедливості та розумності, це процесуальне питання слід вирішувати після закінчення встановленого частиною першою статті 256 ЦПК України строку на подання заяви про направлення справи для продовження розгляду судом за встановленою юрисдикцією.
Відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
У постанові від 4 червня 2025 року Верховний Суд роз'яснив заступнику керівника Маріупольської окружної прокуратури Донецької області, що розгляд цієї справи в частині позовних вимог, заявлених прокурором в інтересах органу місцевого самоврядування до ДП «Ілліч-Агро Донбас», є земельним спором між територіальною громадою та юридичною особою, тому, виходячи із суб'єктного складу сторін, справа належить до господарської юрисдикції, а також його право звернутися із заявою про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи.
Позивач у встановлений строк із заявою про передачу справи для продовження розгляду до господарського суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, не звернувся. Більш того, у заяві про повернення судового збору Донецька обласна прокуратура акцентувала увагу на тому, що з такою заявою прокурор до Верховного Суду не звертався.
За таких обставин Верховний Суд вважає за можливе вирішити питання про повернення Донецькій обласній прокуратурі судового збору, сплаченого при подані позовної заяви, апеляційної скарги та касаційної скарги в частині вимог, заявлених до ДП «Ілліч-Агро Донбас».
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття провадження в справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), зокрема, в апеляційній та касаційній інстанціях.
Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (частина п'ята статті 7 Закону України «Про судовий збір»).
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду у цій справі прокурор заявляв дві вимоги: немайнового характеру (скасування рішення про державну реєстрацію права оренди) та майнового характеру (витребування земельної ділянки).
Судовий збір сплачено: 1) до суду першої інстанції у загальному розмірі 5 368 грн на підставі платіжної інструкції № 437 від 31 березня 2023 року (а.с. 14, т. 1); 2) до суду апеляційної інстанції у загальному розмірі 8 052 грн на підставі платіжної
інструкції № 458 від 19 березня 2024 року (а.с. 93, т. 2); 3) до суду касаційної інстанції у загальному розмірі 10 736 грн на підставі платіжної інструкції № 1736 від 16 серпня 2025 року (а.с. 109, т. 3).
Вимоги про витребування земельної ділянки були заявлені прокурором до ОСОБА_1 та ДП «Ілліч-Агро Донбас».
У заяві прокурор наголошує, що до ДП «Ілліч-Агро Донбас» було заявлено лише вимогу немайнового характеру - скасування рішення про державну реєстрацію права оренди. З урахуванням зазначеного прокурор просить повернути судовий збір у розмірі: 2 684 грн, сплачений до суду першої інстанції; 4 026 грн, сплачений до суду апеляційної інстанції; 5 368 грн, сплачений до касаційного суду.
Колегія суддів вважає, що подана заява є обґрунтованою і в порядку
пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» на користь органу прокуратури підлягає поверненню судовий збір, сплачений ним за одну вимогу немайнового характеру, заявлену до ДП «Ілліч-Агро Донбас», у розмірі:
2 684 грн - до суду першої інстанції; 4 026 грн - до суду апеляційної інстанції;
5 368 грн - до суду касаційної інстанції.
Керуючись статтями 260, 414 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Заяву заступника керівника Донецької обласної прокуратури про повернення судового збору задовольнити.
Повернути Донецькій обласній прокуратурі сплачений судовий збір за подання позову у розмірі 2 684 грн, що внесений згідно з платіжною інструкцією № 437 (внутрішній номер 265018493) від 31 березня 2023 року на розрахунковий рахунок UA748999980313101206000004627, отримувач - ГУК у Дн-кій обл/АНД р/22030101, код отримувача - 37988155, банк отримувача - Казначейство України.
Повернути Донецькій обласній прокуратурі сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4 026 грн, що внесений згідно з платіжною
інструкцією № 458 (внутрішній номер 335039774) від 19 березня 2024 року
на розрахунковий рахунок UA6589999803113191206080004628, отримувач -
ГУК у Дн-кій обл/ Шев.р/22030101, код отримувача - 37988155, банк отримувача - Казначейство України.
Повернути Донецькій обласній прокуратурі сплачений судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 5 368 грн, що внесений згідно з платіжною
інструкцією № 1736 (внутрішній номер 363232269) від 16 серпня 2024 року на розрахунковий рахунок UA288999980313151207000026007, отримувач - ГУК у м. Києві/ Печерс. р-н/22030102, код отримувача - 37993783, банк отримувача - Казначейство України.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Судді С. О. Карпенко В. М. Ігнатенко А. А. Калараш В. В. Сердюк І. М. Фаловська