7 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 676/2059/25
провадження № 61-3513ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Мартєва С. Ю., Фаловської І. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нове життя» про розірвання договорів оренди земельних ділянок і стягнення орендної плати,
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Нове життя», в якому просила розірвати договір оренди земельної ділянки від 31 жовтня 2022 року, укладений ТОВ «Нове життя» та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,8787 га, з кадастровим номером 6822482100:07:011:0056, на території Дерев?янської сільської ради Кам?янець-Подільського району Хмельницької області, із скасуванням реєстрації права оренди цієї земельної ділянки ТОВ «Нове життя»; розірвати договір оренди земельної ділянки від 31 жовтня 2022 року, укладений ТОВ «Нове життя»
та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,3207 га, з кадастровим номером 6822482100:05:008:0021, на території Дерев?янської сільської ради Кам?янець-Подільського району Хмельницької області, із скасуванням реєстрації права оренди цієї земельної ділянки ТОВ «Нове життя»; стягнути невиплачену плату за оренду земельної ділянки з кадастровим нoмepом 6822482100:07:011:0056 площею 0,8787 га за договором оренди землі від 31 жовтня 2022 року
за 2022-2024 роки включно у розмірі 3 000 грн; стягнути невиплачену плату
за оренду земельної ділянки з кадастровим нoмepом 6822482100:05:008:0021 площею 2,3207 га за договором оренди землі від 31 жовтня 2022 року
за 2022-2024 роки включно у розмірі 9 450 грн; а також стягнути 3 633,60 грн
у відшкодування витрат зі сплати судового збору та 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області
від 18 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Розірвано договір оренди земельної ділянки від 31 жовтня 2022 року, укладений ТОВ «Нове життя» та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,8787 га з кадастровим номером 6822482100:07:011:0056 на території Дерев?янської сільської ради Кам?янець-Подільського району Хмельницької області, із скасуванням реєстрації права оренди цієї земельної ділянки за ТОВ «Нове життя», зареєстрованої
у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором відділу Центру надання адміністративних послуг Староушицької селищної ради Хмельницької області Ткачук В. А. згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з індексним номером 315415978 від 17 листопада 2022 року,
з номером запису про інше речове право 48461211 від 15 листопада 2022 року.
Розірвано договір оренди земельної ділянки від 31 жовтня 2022 року, укладений ТОВ «Нове життя» та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,3207 га з кадастровим номером 6822482100:05:008:0021 на території Дерев?янської сільської ради Кам?янець-Подільського району Хмельницької області, із скасуванням реєстрації права оренди вказаної земельної ділянки за ТОВ «Нове життя», зареєстрованої
у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором відділу Центру надання адміністративних послуг Староушицької селищної ради Хмельницької області Ткачук В.А. згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з індексним номером 315414724 від 17 листопада 2022 року,
з номером запису про інше речове право 48461095 від 15 листопада 2022 року.
Стягнено з ТОВ «Нове життя» на користь ОСОБА_1 невиплачену плату
за оренду земельної ділянки з кадастровим нoмepом 6822482100:07:011:0056 площею 0,8787 га за договором оренди землі від 31 жовтня 2022 року
за 2023-2024 роки включно у розмірі 2 000 грн.
Стягнено з ТОВ «Нове життя» на користь ОСОБА_1 невиплачену плату
за оренду земельної ділянки з кадастровим нoмepом 6822482100:05:008:0021 площею 2,3207 га за договором оренди землі від 31 жовтня 2022 року за 2024 рік у розмірі 2 730 грн.
Стягнено з ТОВ «Нове життя» на користь ОСОБА_1 2 884,47 грн
у відшкодування витрат зі сплати судового збору та 11 907 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 12 лютого 2026 року апеляційну скаргу ТОВ «Нове життя», в інтересах якого діяв адвокат Рудик В. М., задоволено частково.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області
від 18 вересня 2025 року у частині задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки від 31 жовтня 2022 року, укладеного ТОВ «Нове життя» та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,3207 га з кадастровим номером 6822482100:05:008:0021 на території Дерев'янської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, із скасуванням реєстрації права оренди цієї земельної ділянки за ТОВ «Нове життя», зареєстрованої
у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором відділу Центру надання адміністративних послуг Староушицької селищної ради Хмельницької області Ткачук В. А. згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з індексним номером 315414724 від 17 листопада 2022 року,
з номером запису про інше речове право 48461095 від 15 листопада 2022 року,
і відшкодування судових витрат скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог у цій частині відмовлено.
Стягнено з ТОВ «Нове життя» на користь ОСОБА_1 судовий збір
у розмірі 1 673,27 грн та витрати на професійну правничу допомогу
у розмірі 8 969 грн.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
16 березня 2026 року ОСОБА_1 за допомогою засобів поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 лютого 2026 року.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд дійшов наступних висновків.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року
у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Рішенням від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023 Конституційний Суд України визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Конституційний Суд України керувався тим, що у касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених ЦПК України (абзац четвертий пункту 7.5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України
від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів (абзац п'ятий пункту 7.7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Конституційний Суд України наголосив, що унормування процесуальних відносин у спосіб визначення в ЦПК України підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовчої практики (абзац другий пункту 7.8 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування, як і справи з ціною позову, що не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Встановлений у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України такий «фільтр» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, як малозначність справи, та справа з ціною позову, що не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не є непереборною перешкодою для доступу особи до суду касаційної інстанції. Тому пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого унормування процесуальних правовідносин щодо відкриття касаційного провадження у малозначних справах (абзац третій пункту 7.10 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Відповідно до частини дев'ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом
на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Пунктами 1, 8, 10 частини першої статті 176 ЦПК України визначено, що ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2026 року становить 3 328 грн.
Предметом позову у цій справі є вимоги про розірвання договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 6822482100:07:011:0056
і 6822482100:05:008:0021 від 31 жовтня 2022 року; стягнення невиплаченої плати за оренду земельних ділянок за 2022-2024 роки з кадастровим нoмepом 6822482100:07:011:0056 у розмірі 3 000 грн та з кадастровим нoмepом 6822482100:05:008:0021 у розмірі 9 450 грн.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що відповідно до договору оренди від 31 жовтня 2022 року земельної ділянки
з кадастровим номером 6822482100:07:011:0056 договір укладено на 10 років, орендна плата сплачується щороку з 1 вересня до 31 грудня у розмірі 3 150 грн, тому розмір орендної плати за цю земельну ділянку за 3 роки складає 9 450 грн (3 150 грн х 3); відповідно до договору оренди від 31 жовтня 2022 року земельної ділянки з кадастровим номером 6822482100:05:008:0021 договір укладено
на 15 років, орендна плата сплачується у 2022 році у розмірі 500 грн, у 2023 році
у розмірі 1 000 грн, з 2024 року і до закінчення строку договору у розмірі 1 500 грн, тому розмір орендної плати за цю земельну ділянку за три роки складає 3 000 грн
(500 грн + 1 000 грн + 1 500 грн).
Розмір плати за оренду двох земельних ділянок за три роки становить 12 450 грн
(9 000 грн + 3 000 грн).
Ціна позову у частині розірвання договорів складає 12 450 грн, у частині стягнення невиплаченої плати за оренду земельних ділянок становить 12 450 грн.
Отже, зазначена справа є справою з ціною позову у розмірі 24 900 грн, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 грн х 250 = 832 000 грн).
Тому відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України судове рішення
у цій справі не підлягає касаційному оскарженню.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму
для працездатних осіб, судом касаційної інстанції не надається правова
оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення,
а виключно встановлюється наявність чи відсутність випадків, передбачених
пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Заявник в касаційній скарзі не зазначає випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню.
При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє
у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано
на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, стаття 129 якої основними засадами судочинства, серед інших, визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Зазначене відповідає і Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи
від 7 лютого 1995 року, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію
та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.
Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають, передусім, подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім перегляду судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 5 квітня 2018 року).
Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, ухвалене у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не обґрунтовано, а судом не встановлено, відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє
у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду
від 12 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нове життя» про розірвання договорів оренди земельних ділянок і стягнення орендної плати.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді С. О. Карпенко
С. Ю. Мартєв
І. М. Фаловська