07 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/18540/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В. (головуючий), Бенедесюка І.М. та Власова Ю.Л.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" (далі - Товариство)
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2026
за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації; далі - Департамент)
до: 1) Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю
"УЗАЙ",
2) Товариства
про стягнення коштів,
Верховний Суд згідно з постановою від 19.02.2026 у цій справі ухвалив: "1.Касаційне провадження за касаційною скаргою Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "Узай" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 у справі № 910/18540/23 в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс), закрити.
2. Касаційну скаргу Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "Узай" в частині підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, залишити без задоволення.
3. Касаційну скаргу Департаменту задовольнити частково.
4. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 у справі №910/18540/23 скасувати.
5. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі №910/18540/23 змінити, виклавши її резолютивну частину у такій редакції:
"Позов задовольнити частково.
Стягнути з Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "Узай" пайовий внесок у розмірі 43 045 923 (сорок три мільйони сорок п'ять тисяч дев'ятсот двадцять три) грн 95 коп. на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету (реквізити: Одержувач: ГУК у м. Києві, код доходів 24170000, рахунок IBAN: UA538999980314131921000026001, банк одержувача: Казначейство України, код ЄДРПОУ: 37993783).
Стягнути з Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "Узай" на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) витрати по сплаті судового збору в розмірі 516 551 (п'ятсот шістнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят одну) грн 09 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити. Видати накази після набрання рішенням законної сили."
6. Стягнути з Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "Узай" на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 544 858 (п'ятсот сорок чотири тисячі вісімсот п'ятдесят вісім) грн 32 коп. судового збору за подання касаційної скарги.
7. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва."
Згідно з додатковою постановою від 09.03.2026 Верховний Суд, зокрема: стягнув з Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "Узай" на користь 1 033 102, 18 грн витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025.
Верховний Суд згідно з ухвалою від 05.03.2026 відмовив у задоволенні заяви Товариства про ухвалення додаткового рішення у справі №910/18540/23.
Після повернення матеріалів цієї справи до суду апеляційної інстанції Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 07.04.2026 поновив апеляційне провадження за заявою Департаменту про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/18540/23.
За результатами розгляду поданої заяви Департаменту апеляційний господарський суд постановив ухвалу від 21.04.2026, якою у задоволенні заяви представника Департаменту про ухвалення додаткового рішення відмовив.
Товариство 24.04.2026 (через систему "Електронний суд") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 зі справи №910/18540/23.
Дослідивши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Як свідчить зміст оскаржуваної в касаційному порядку ухвали апеляційного господарського суду від 21.04.2026 у цій справі, відмовляючи у задоволенні заяви Департаменту про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки постановою Верховного Суду від 19.02.2026 було скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 у справі № 910/18540/23, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 змінено з викладенням його резолютивної частини у редакції, згідно з якою позов задоволено частково; стягнуто з Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "Узай" пайовий внесок у розмірі 43 045 923,95 грн, то ухвалення апеляційним господарським судом додаткового рішення до нечинної (скасованої) постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 у цій справі є неможливим.
Звертаючись з касаційною скаргою, Товариство посилається на те, що оскаржувана ухвала апеляційної інстанції від 21.04.2026 постановлена з порушенням норм процесуального права, а також основних засад судочинства, таких як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та право на оскарження судових рішень.
Проте Суд дійшов висновку, що твердження Товариства, викладені у касаційній скарзі, не є безумовною підставою для скасування судового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм процесуального права, оскільки їх застосування чітко передбачено процесуальним законом.
Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Системний аналіз статті 244 ГПК України дозволяє дійти висновку, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід'ємною частиною, ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й первісне судове рішення. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати, складовою частиною яких є компенсація стороні витрат правничої допомоги.
Тобто, додаткове рішення, про ухвалення якого Департамент звернувся із заявою, є невід'ємною частиною, у цьому випадку, скасованої Верховним Судом постанови суду апеляційної інстанції від 27.10.2025 у цій справі.
А тому, враховуючи те, що згідно з постановою Верховного Суду від 19.02.2026 було скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 у справі № 910/18540/23, а також здійснено новий розподіл судових витрат, то у суду апеляційної інстанції й відсутні правові підстави для ухвалення додаткового рішення (постанови) щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з апеляційним переглядом та, відповідно, й відсутні підстави для задоволення поданої заяви Департаменту.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції постановив оскаржувану ухвалу від 21.04.2026 про відмову у задоволенні заяви Департаменту про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат відповідно до положень процесуального законодавства, а, отже, правильне застосування апеляційним господарським судом положень ГПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.
За змістом частини другої статті 293 ГПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на викладене суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 у цій справі, оскільки правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 234, 255, 260, частиною другою 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 зі справи № 910/18540/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Булгакова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Ю. Власов