07 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 911/911/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх"
на рішення Господарського суду Київської області
(суддя - Мальована Л.Я.)
від 05.09.2025
на додаткове рішення Господарського суду Київської області
(суддя - Мальована Л.Я.)
від 17.09.2025
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.)
від 30.03.2026
у справі № 911/911/25
за позовом Фізичної особи-підприємця Денисенко Руслани Валеріївни
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх"
про стягнення 2 577 051, 63 грн,
Рішенням Господарського суду Київської області від 05.09.2025 у справі №911/911/25 позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх" на користь Фізичної особи-підприємця Денисенко Руслани Валеріївни 2577 051,63 грн вартості транспортно - експедиторських послуг, 293 826, 53 грн пені, 129 973, 65 грн інфляційних втрат, 25 683, 45 грн 3 % річних.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2025 заяву Фізичної особи - підприємця Денисенко Руслани Валеріївни про прийняття додаткового рішення задоволено повністю. Ухвалено додаткове рішення у справі № 911/911/25. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх" на користь Фізичної особи - підприємця Денисенко Руслани Валеріївни 35 200,00 грн витрат на професійну правову допомогу.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Київської області від 05.09.2025 та додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2025 у справі №911/911/25, Товариство з обмеженою відповідальністю "Успіх" подало апеляційну скаргу на зазначені судові рішення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх" на рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2025 у справі № 911/911/25 та призначено її до розгляду в судовому засіданні.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх" на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2025 у справі № 911/911/25 та ухвалено розгляд її здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2025 у справі №911/911/25 залишено без змін. Повний текст постанови підписано 24.04.2026.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Київської області від 05.09.2025, додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2025 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 у справі №911/911/25, Товариство з обмеженою відповідальністю "Успіх" подало касаційну скаргу на зазначені судові рішення, яку сформовано в системі "Електронний суд" 28.04.2026 з заявою про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
Крім того, від Фізичної особи-підприємця Денисенко Руслани Валеріївни надійшло клопотання про залишення касаційної скарги без руху, оскільки відсутні належні підстави касаційного оскарження, та за відсутності постанови суду апеляційної інстанції додаткове рішення у даній справі не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції.
Отже, виходячи із змісту статті 287 Господарського процесуального кодексу України в касаційному порядку можуть бути оскаржені рішення суду першої інстанції тільки після їх перегляду в апеляційному порядку.
Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Успіх" просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2025 у справі №911/911/25, яке станом на момент подання касаційної скарги в апеляційному порядку ще не переглянуто, оскільки ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2025 лише призначено до розгляду апеляційну скаргу на зазначене судове рішення, та в Єдиному державному реєстрі відсутня постанова Північного апеляційного господарського суду про його перегляд. Натомість судом апеляційної інстанції постановою від 30.03.2026 лише переглянуто та залишено без змін рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2025.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Успіх" подало касаційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2025 у справі №911/911/25, яке на момент подання касаційної скарги ще не переглянуто в апеляційному порядку, то ця обставина виключає перегляд такого судового рішення в касаційному порядку і є підставою для відмови у прийнятті касаційної скарги в цій частині.
Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Успіх" не позбавлено права на подання касаційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2025 у справі №911/911/25 після його перегляду в апеляційному порядку.
Крім того, перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх" в частині оскарження рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 у справі №911/911/25, судом встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).
При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Крім того, заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм процесуального та матеріального права, неврахування висновків Верховного Суду, без зазначення конкретних норм права (пункт, частина, стаття), які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.
Як вбачається зі змісту касаційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Успіх" підставою касаційного оскарження зазначає п.1 ч. 2 статті 287 ГПК України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Проте скаржник не наводить в яких саме постановах Верховного Суду, викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваних судових рішеннях та не зазначає яку саме конкретну, чітко визначену норму матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) було застосовано судами попередніх інстанцій без урахування вказаного висновку.
Також підставою касаційного оскарження зазначає п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Разом з тим не наводить щодо якої конкретної, чітко визначеної норми матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України), на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене та те, що у касаційній скарзі не зазначено в яких саме постановах Верховного Суду, викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваних судових рішеннях та не зазначає яку саме конкретну, чітко визначену норму матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) було застосовано судами попередніх інстанцій без урахування вказаного висновку та не зазначено норми права, щодо застосування яких відсутній висновок Верховного Суду, то така касаційна скарга в частині оскарження рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 у справі №911/911/25 вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, суд зазначає, що заяву про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень буде розглянуто після усунення недоліків касаційної скарги.
Також від Фізичної особи-підприємця Денисенко Руслани Валеріївни надійшло заперечення на заяву про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень у даній справі, яке буде розглянуто судом під час розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх" про зупинення виконання оскаржуваних судових.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 293, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Успіх" у прийнятті касаційної скарги в частині оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2025 у справі №911/911/25.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх" в частині оскарження рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 у справі №911/911/25 залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Успіх" усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:
- навести в яких саме постановах Верховного Суду, викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваних судових рішеннях та зазначити яку саме конкретну, чітко визначену норму матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) було застосовано судами попередніх інстанцій без урахування вказаного висновку;
- зазначити щодо якої конкретної, чітко визначеної норми матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України), на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді С. Бакуліна
О. Кібенко