06 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/11311/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2026 і рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2025 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення грошових коштів,
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (далі - Позивач, ТОВ "Київська ОЕК") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - Відповідач, ПрАТ "НЕК "Укренерго") про стягнення 98 549 816, 43 грн.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач стверджував про неналежне виконання Відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між ними Договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 0204-09021 від 01.07.2019 в частині оплати наданих за період з серпня по листопад 2024 року послуг.
3. Господарський суд міста Києва рішенням від 16.10.2025, яке Північний апеляційний господарський суд своєю постановою від 13.01.2026 залишив без змін, позов ТОВ "Київська ОЕК" задовольнив повністю. Присудив до стягнення з ПрАТ "НАК "Укренерго" на користь ТОВ "Київська ОЕК" заборгованість у розмірі 98 549 816, 43 грн.
4. Рішення і постанова судів попередніх інстанцій обґрунтовані такими аргументами і обставинами.
(1) 01.07.2019 Позивач (як "постачальник послуг") і Відповідач (як "замовник") уклали Договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 0204-09021 (далі - Договір).
(2) До вказаного Договору сторони неодноразово укладали додаткові угоди.
(3) Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. Договору для забезпечення покриття економічного обґрунтованих витрат постачальник послуг на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за "зеленим тарифом", надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (далі - послуга) в обсязі та на умовах, визначених цим договором. Замовник сплачує постачальнику послуг вартість наданих послуг відповідно до умов цього договору.
(4) Вартість та порядок оплати послуги визначаються з урахуванням вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 за № 641 (далі - Порядок № 641), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом постачальником послуг, визначеними згідно з Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ) та Порядком продажу та обліку електричної енергії, виробленої активними споживачами, та розрахунків за неї, затвердженим постановою НКРЕКП від 29.12.2023 №2651 (пункт 2.1. Договору в редакції додаткової угоди № 9).
(5) У пункті 3.1. Договору визначено обов'язки постачальника послуг, якими, зокрема, є: здійснення розрахунків вартості послуги, виходячи з фактичних обсягів купівлі виробленої електричної енергії за "зеленим" тарифом відповідно до Порядку № 641 (підпункт 2) та затвердження вартості послуги, погодженої замовником (підпункт 3), а у пункті 3.2 договору визначено право постачальника послуг на отримання своєчасно та в повному обсязі оплати вартості послуги.
(6) В свою чергу умовами пункту 3.3. Договору встановлено обов'язки замовника, якими, зокрема, є: прийняття послуги, яку надає постачальник послуг, здійснення оплати її вартості у повному обсязі, розрахованої постачальником послуг та затвердженої Регулятором і повернення підписаними та належним чином оформленими актів приймання-передачі наданих послуг протягом 5 днів з дня їх отримання.
(7) У період з серпня по листопад 2024 року НКРЕКП були прийняті відповідні постанови, якими затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг.
(8) Матеріали справи містять підписані сторонами за допомогою електронного цифрового підпису акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до Договору, а саме № 8 від 31.08.2024 на суму 59 916 425, 32 грн, № 9 від 30.09.2024 на суму 46 685 541, 80 грн, № 10 від 31.10.2024 на суму 25 864 273, 50 грн, № 11 від 30.11.2024 на суму 7 937 885, 26 грн, всього на суму 140 404 125, 88 грн.
(9) Проте, ПрАТ "НАК "Укренерго" лише частково оплатило отримані послуги, що підтверджується платіжними інструкціями № ПУП005973 від 07.10.2024 на суму 11 983 285, 05 грн, № ПУП009303 від 23.04.2025 на суму 1 265 939, 13 грн, № ПУП009938 від 19.05.2025 на суму 5 822 699, 23 грн, № ПУП010494 від 06.06.2025 на суму 6 492 649, 34 грн, № ПУП006648 від 01.11.2024 на суму 9 337 108, 36 грн, № ПУП007307 від 29.11.2024 на суму 5 172 854, 70 грн, № ПУП117943 від 27.12.2024 на суму 1 587 577, 05 грн, № ПУП009113 від 28.03.2025 на суму 192 196, 58 грн, всього на суму 41 854 309, 44 грн.
(10) Звертаючись до суду з позовом у даній справі, Позивач зазначав, що Відповідач у порушення визначеного умовами Договору та вимогами чинного законодавства України порядку не розрахувався повністю за послуги, надані з серпня по листопад 2024 року, внаслідок чого станом на день подання позову заборгованість останнього становить 98 549 816, 43 грн.
(11) Відповідач, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву наголошував на неможливості виконання зобов'язань за Договором за відсутності його вини (через наявність заборгованості учасників балансуючого ринку перед ним, як оператором системи передачі, заборону оплачувати послуги за рахунок коштів, які призначені згідно зі структурою тарифу, затвердженою НКРЕКП, на інші цілі).
(12) За приписами частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
(13) Згідно з частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
(14) Відповідно до частин першої, другої статті 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.
(15) До спеціальних обов'язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належать, зокрема: забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.
(16) Спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються на гарантованого покупця, постачальників універсальних послуг, оператора системи передачі на строк застосування "зеленого" тарифу, строк дії підтримки виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, які за результатами аукціону набули право на підтримку.
(17) Згідно з абзацем 3 частини шостої статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії визначається у відповідні розрахункові періоди як різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за "зеленим" тарифом, та її вартістю, розрахованою за цінами ринку "на добу наперед". Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії здійснюється постачальником універсальних послуг відповідно до порядку купівлі електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії. Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії затверджується Регулятором.
(18) Так, положеннями статей 33, 62, 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" на Відповідача, який є оператором системи передачі об'єднаної енергетичної системи України, та Позивача, який виконує функції постачальника універсальних послуг, покладено спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, зокрема: спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
(19) Постановою НКРЕКП від 26.04.2019 затверджено Порядок № 641, який поширюється на виробників електричної енергії за "зеленим" тарифом і кандидатів у такі виробники, гарантованого покупця, постачальників електричної енергії, що виконують функцію постачальника універсальних послуг (далі - ПУП), оператора системи передачі (далі - ОСП), адміністратора комерційного обліку та суб'єктів господарювання, що здійснюють виробництво електричної енергії на атомних електростанціях (пункт 1.2. глави 1 Порядку в редакції, чинній на час укладення Договору).
(20) Відповідно до пункту 3.1. глави 3 Порядку № 641 на Позивача та Відповідача покладаються спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.
(21) Пунктом 3.2. глави 3 Порядку в редакції, чинній на час укладення Договору, для надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел гарантований покупець або ПУП укладають з ОСП договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел відповідно до типової форми, затвердженої постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641.
(22) Відповідно до пункту 15.4. глави 15 Порядку ОСП здійснює 100% оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП у розрахунковому місяці.
(23) Умовами укладеного сторонами Договору встановлений обов'язок замовника у повному обсязі здійснювати оплату послуги, розрахованої постачальником послуги, погодженої замовником та затвердженої Регулятором (пп. 4 пункт 3.3. Договору).
(24) Отже, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України, пунктів 2.1., 3.3. Договору та наведених положень Порядку № 641, Відповідач зобов'язаний був оплатити надані Позивачем послуги протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором вартості такої послуги.
(25) Як вбачається матеріалів цієї справи, у період з серпня по листопад 2024 року Позивач надав, а Відповідач прийняв та частково оплатив послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел на підставі Договору. Станом на день подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем за отримані послуги становить 98 549 816, 43 грн, доказів її погашення ПрАТ "НЕК "Укренерго" не надало.
(26) Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
(27) Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
(28) Виходячи з наведених норм та обставин, обґрунтованими є доводи ТОВ "Київська ОЕК" про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з ПрАТ "НЕК "Укренерго" вартості наданих та неоплачених послуг в розмірі 98 549 816, 43 грн, а відтак заявлені ним позовні вимоги підлягають задоволенню.
(29) Доводи Відповідача про те, що оплата вартості послуг Позивача із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за спірний період можлива лише у разі включення відповідних витрат до структури тарифу зі сторони НКРЕКП як регулятора ринку електричної енергії, і зазначені об'єктивні причини унеможливили вчасне виконання Відповідачем своїх зобов'язань є необґрунтованими, адже у п. 3.3. Договору сторони чітко узгодили порядок оплати наданих послуг за відповідними актами, які складаються з урахуванням відповідного розрахунку, які і було підписано сторонами без зауважень і заперечень, і які, відповідно, є належними та допустимими доказами в підтвердження надання Позивачем та прийняття Відповідачем визначеного актами обсягу послуг та їх вартості, а отже, є належними доказами виникнення в останнього обумовленого грошового зобов'язання з оплати наданих послуг у сумах, узгоджених у вказаних актах, і в обумовлені Договором та статтею 530 Цивільного кодексу України строки.
(30) Щодо інших заперечень Відповідача щодо заявленого позову, то вони також є безпідставними, адже ані умови Договору, ані положення Порядку № 641 не ставлять у залежність своєчасність здійснення замовником оплати за отримані послуги від включення відповідних витрат до структури тарифу зі сторони Регулятора.
5. Не погодившись із судовими рішеннями, ПрАТ "НЕК "Укренерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
6. Підставою касаційного оскарження ухвалених у цій справі судами попередніх інстанцій рішення та постанови Відповідач визначає підставу, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, тобто неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
7. Скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 614, частини другої статті 625 Цивільного кодексу України з урахуванням пріоритетності норми спеціального закону - абзацу 1 частини восьмої статті 33, частини сьомої статті 62 Закону України "Про ринок електричної енергії", якими передбачено, що умови виконання спеціальних обов'язків (у даному випадку Відповідач виконував спеціальні обов'язки) мають забезпечувати покриття економічно обґрунтованих витрат учасника ринку (в даному випадку Відповідача) на виконання таких обов'язків. А відтак відсутність належного забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат учасника ринку на виконання спеціальних обов'язків виключає наявність вини цього учасника ринку електричної енергії у простроченні виконання грошових зобов'язань, що, в свою чергу, виключає відповідальність, передбачену статтями 614, 625 Цивільного кодексу України.
8. Верховний Суд ухвалою від 06.04.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Відповідача на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2026 і рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2025 у цій справі з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
9. 08.04.2026 до суду касаційної інстанції надійшов відзив Позивача, в якому він з доводами касаційної скарги не погоджується, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, а також звертає увагу на вже сформованій практиці Верховного Суду у подібних правовідносинах. Звідси у задоволенні касаційної скарги просить відмовити, оскарженні рішення і постанову залишити без змін.
10. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Позивача (Андрієвська О. В.) і Відповідача (Бондаренко О. О.), перевіривши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень, дослідивши наведені у скарзі та відзиві на неї доводи, Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ПрАТ "НЕК "Укренерго" у даній справі з огляду на таке.
11. Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
12. Суд касаційної інстанції вже неодноразово висновував, що при касаційному оскарженні судових рішень із згаданої підстави необхідним є з'ясування відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, та наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
13. Положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин, та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
14. У разі подання касаційної скарги на підставі вказаної норми, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
15. Здійснюючи касаційне провадження у цій справі, колегія суддів з'ясувала, що Верховний Суд у постанові від 05.09.2024 у справі № 910/14074/23 за позовом ТОВ "Енера Чернігів" до ПрАТ "НЕК "Укренерго" про стягнення 22 184 598, 87 грн за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел від 25.07.2019 № 0156-09021 за період з червня до грудня 2022 року, та лютий, квітень-червень 2023 року зазначив таке:
"Згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України):
- між сторонами виникли господарські відносини, а приписи ГК України не передбачають привілейованого становища суб'єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, у відповідальності за порушення зобов'язань;
- факт відсутності бюджетного фінансування, в т.ч. через ненадходження коштів в будь якому випадку не може звільняти відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати послуг оскільки, такі обставини не визначені законодавством як такі, що звільняють від виконання зобов'язання;
- за укладеним між сторонами договором саме відповідач взяв на себе обов'язок своєчасно проводити оплату вартості послуги відповідно до умов договору та Порядку № 641; при цьому ні умови договору, ні Порядку № 641 не ставлять у залежність своєчасність здійснення оплати замовником за отриману послугу від включення відповідних витрат до структури тарифу зі сторони Регулятора;
- відсутність бюджетних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, про що, зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та "Бакалов проти України".
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 617 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Отже, враховуючи наведене та встановлені судом обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, суди попередніх інстанцій дійшли заснованого на законі висновку про наявність підстав для стягнення пені та відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 614 ЦК України.
Верховний Суд у постанові від 05.09.2019 у справі № 908/1501/18 вказав, що законодавець пов'язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією та не вимагає наявність/відсутність вини боржника.
Ураховуючи викладене, доводи скарги щодо відсутності підстав для стягнення 3% річних за порушення строку оплати послуг позивача, Суд вважає необґрунтованими.
Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається, не спростовують.
Натомість скаржник, не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, фактично просить суд касаційної інстанції переоцінити докази у справі. Однак саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій, оскільки згідно з імперативними приписами статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази".
16. Також у вказаній постанові Верховного Суду від 05.09.2024 у справі № 910/14074/23 зазначено таке: "посилання скаржника на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування до спірних правовідносин норм спеціального закону, а саме абзацу 1 частини восьмої статті 33 та частини сьомої статті 62 Закону, а не статей 614, 625 ЦК України, не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23.03.2024 у справі № 910/1193/22, а відтак Колегія суддів не вбачає необхідності додаткового формування висновку щодо застосування до спірних правовідносин вказаних скаржником положень ЗУ "Про ринок електричної енергії" у взаємозв'язку з умовами Договору та нормами ЦК та ГК України".
17. Крім цього, у постанові від 14.10.2025 у справі № 910/9762/24 за позовом ТОВ "Енера Суми" до ПрАТ "НЕК "Укренерго" про стягнення 45 850 818, 15 грн за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період квітень-липень 2024 року від 25.07.2019 № 0154-09021 Верховний Суд вказав таке:
"Стосовно вимог ПрАТ "Укренерго" про необхідність формування висновку щодо застосування частини першої статті 614, частини другої статті 625 ЦК України з урахуванням пріоритетності норм абзацу 1 частини восьмої статті 33, частини сьомої статті 62 Закону України "Про ринок електричної енергії".
У цьому аспекті ПрАТ "Укренерго" намагається переконати суд, що відсутність належного забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат учасника ринку на виконання спеціальних обов'язків виключає наявність вини цього учасника ринку електричної енергії у простроченні виконання грошових зобов'язань і можливість притягнення його до відповідальності, передбаченої статтями 614, 625 ЦК України.
Утім колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій про те, що ані умови договору, ані положення Порядку та наведені постанови Регулятора про затвердження розміру вартості послуг у спірні періоди, на які послалися суди, не ставлять у залежність своєчасність здійснення замовником оплати за отримані послуги від включення відповідних витрат до структури тарифу на передачу електричної енергії зі сторони Регулятора. Адже відповідач зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахунки з позивачем, а відсутність належного обсягу витрат на оплату послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел у структурі тарифу на послуги з передачі електричної енергії, на що посилається скаржник, не є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення взятих на себе зобов'язань за названим договором."
18. З викладеного слідує, що у справах № 910/1193/22, № 910/14074/23 і № 910/9762/24, в яких спори виникли за участю ПрАТ "НЕК "Укренерго" у подібних цій справі правовідносинах, Верховний Суд вже надав правові висновки щодо питань застосовування правових норм, які скаржник знову піднімає у касаційній скарзі, в той час як зі змісту оскаржених у цій справі судових рішень вбачається, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2026 і рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2025 згаданим висновкам суду касаційної інстанції цілком відповідають, а скаржник такі обставини свідомо ігнорує.
19. Більше того, позов ТОВ "Київська ОЕК" у цій справі стосується основної заборгованості ПрАТ "НЕК "Укренерго" за укладеним між сторонами Договором, а не штрафних санкцій, пов'язаних із простроченням сплати цієї заборгованості, а тому подання скаржником касаційної скарги з наведеної ним підстави касаційного оскарження та зазначених аргументів (відсутність підстав для застосовування відповідальності, передбаченої статтями 614, 625 Цивільного кодексу України) носить очевидно штучний та декларативний характер.
20. Пунктом 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.
21. Таким чином, оскільки після відкриття касаційного провадження у цій справі виявилося, що Верховний Суд вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення місцевого господарського суду відповідно до такого висновку, згідно з наведеним пунктом 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ПрАТ "НЕК "Укренерго" на судові рішення у даній справі.
22. Інші доводи касаційної скарги в межі підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України не входять, а відтак судом касаційної інстанції не розглядаються.
За таких обставин, керуючись статтями 234, 235, 296, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2026 і рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2025 у справі № 910/11311/25.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення й оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І. С.
Судді Берднік І. С.
Зуєв В. А.