06 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 911/2483/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Вронської Г. О., Кролевець О. А.,
розглянув касаційну скаргу Адвокатського Бюро "Мамаєва Дмитра Юрійовича"
на рішення Господарського суду Київської області від 19.02.2026
(суддя Саванчук С. О.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2026
(головуюча - Спаських Н. М., суддів: Яценко О. В., Горбасенко П. В.)
у справі за позовом Адвокатського Бюро "Мамаєва Дмитра Юрійовича"
до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради
про стягнення заборгованості у розмірі 268 294,14 грн,
1. У серпні 2025 року Адвокатське Бюро "Мамаєва Дмитра Юрійовича" (далі - Адвокатське бюро, скаржник) подало до Господарського суду Київської області позов до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради (далі - Підприємство) про стягнення заборгованості у розмірі 268 294,14 грн (з урахуванням уточненої редакції позовної заяви).
2. Позов обґрунтовано тим, що Адвокатське бюро надало Підприємству, як замовнику, послуги з представництва та захисту інтересів у суді при вирішенні спору у справі № 320/9458/21 Київським окружним адміністративним судом, однак відповідач не підписав акт здачі-прийняття робіт, спірні кошти не сплатив, а також безмотивно припинив всі повноваження Мамаєва Д. Ю., як свого адвоката при вирішенні вказаного спору в суді.
3. 19.02.2026 Господарський суд Київської області ухвалив рішення, яким у задоволенні позову відмовив повністю.
4. 13.04.2026 постановою Північного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Київської області від 19.02.2026 змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови; в іншій частині рішення залишено без змін.
5. Суд апеляційної інстанції погодився з оцінкою місцевого суду щодо передчасності поданого позову на підставі умов договору про надання правової допомоги, яким обґрунтовано позов, а також з огляду на зібрані у справі докази, дійшов висновку, що Адвокатське бюро не довело настання обставин, з якими пов'язується виникнення права на отримання від Підприємства спірних коштів, як винагороди бюро на передбачених чинним законодавством підставах, тому позивач не довів і свого порушеного права на час звернення до суду, що є підставою для відмови в позові.
6. 03.05.2026 Адвокатське бюро надіслало до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасувати й ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
7. 06.05.2026 Підприємство надіслало до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" заперечення проти відкриття касаційного провадження з огляду на відсутність посилань на виключні випадки, передбачені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, за яких судові рішення у справах з ціною позову, яка становить менше 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб може бути переглянуто у касаційному порядку.
8. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги, розглянув заперечення проти відкриття касаційного провадження та дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких мотивів.
9. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
10. Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 ГПК України, одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.
11. Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
12. Позов у зазначеній справі подано у 2025 році. При цьому, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 встановлено у розмірі 3 028, 00 грн.
13. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
14. Згідно з пунктом 1 частини п'ятої статті 12 ГПК України справа, що розглядається, є малозначною, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (100 х 3 028,00 грн = 302 800,00 грн).
15. Так, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
16. Верховний Суд звертає увагу, що норма пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України передбачає виключні випадки, за умови доведення скаржником їх наявності, посиланням на відповідні обставини, судове рішення у малозначних справах може бути предметом касаційного оскарження.
17. Скаржник у касаційній скарзі не зазначає жодних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
18. Верховний Суд вивчив та проаналізував зміст оскаржуваних судових рішень, а також матеріали поданої касаційної скарги, не вбачає підстав для прийняття до розгляду касаційної скарги, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК, тому дійшов висновку, що скаржник не дотримав умову допуску справи до касаційного оскарження, у якій предметом позову є стягнення 268 294,14 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
19. При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
20. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
21. Зважаючи на те, що скаржник не зазначив підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою позивача згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись нормами статті 234, пункту 2 частини третьої статті 287, пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 911/2483/25 за касаційною скаргою Адвокатського Бюро "Мамаєва Дмитра Юрійовича" на рішення Господарського суду Київської області від 19.02.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2026.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча І. Кондратова
Судді Г. Вронська
О. Кролевець