05 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 922/3638/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Вронської Г. О., Кролевець О. А.,
розглянув касаційну скаргу Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.03.2026
(головуючий - Хачатрян В. С., судді - Гетьман Р. А., Россолов В. В.)
у справі за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"
до Фізичної особи-підприємця Гончарової Ельміри Вікторівни
про стягнення 214 176,31 грн,
1. У жовтні 2025 року Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (далі - Підприємство, скаржник) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Гончарової Ельміри Вікторівни (далі - відповідачка) про стягнення заборгованості в сумі 214 176,31 грн, з яких: 6 988,82 грн - заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 12028 від 01.01.2010 року за період: жовтень 2021 року - листопад 2021 року; 205 239,11 грн - заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період: грудень 2021 року - квітень 2023 року; 420,58 грн - заборгованості за абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період: грудень 2021 року - вересень 2023 року; 1 527,80 грн - заборгованість за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічним договором за період: липень 2022 року - вересень 2023 року.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачка, в порушення умов вказаних договорів та приписів чинного законодавства, не здійснила оплату за надані позивачем послуги.
3. 08.12.2025 Господарський суд Харківської області ухвалив рішення, яким позовні вимоги задовольнив повністю.
4. 30.03.2026 Східний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою апеляційні скарги відповідачки та ОСОБА_1 , особи, яка не брала участі у справі, однак вважає, що її права порушені, задовольнив; рішення суду першої інстанції скасував, прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив; стягнув з Підприємства на користь відповідачки та Шайхалової Зайнаб Магомедівни по 3 855,17 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Апеляційний господарський суд, врахувавши висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 18.03.2019 у справі № 908/1165/17, від 06.11.2019 у справі № 909/51/19, від 25.05.2020 у справі № 5023/1123/12, від 16.09.2021 у справі № 922/3059/16 (щодо визначення предмету та підстав позову позивачем); від 28.10.2020 у справі № 761/23904/19, від 20.01.2021 у справі № 203/2/19 (щодо наслідків незалучення до участі у справі особи як співвідповідача); від 05.12.2023 у справі № 927/84/19, від 14.07.2022 у справі № 904/6902/20 (пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову), дійшов висновку, що суд першої інстанції не врахував, що позивачем у позовній заяві був визначений неналежний суб'єктний склад, що мало слугувати підставою для відмови у задоволенні позову.
6. 27.04.2026 підприємство надіслало до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
7. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких мотивів.
8. Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.
9. Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
10. Позов у зазначеній справі подано у 2025 році. При цьому, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 встановлено у розмірі 3 028,00 грн.
11. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
12. Згідно з пунктом 1 частини п'ятої статті 12 ГПК України справа, що розглядається, є малозначною, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (100 х 3 028,00 грн = 302 800,00 грн).
13. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
14. Отже, у касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених ГПК України.
15. Зокрема, за загальним правилом судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню (пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України), і лише у визначених законом випадках такі рішення підлягають касаційному оскарженню, а саме:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
16. За підпунктом "с" пункту 7 Рекомендації № R(95)5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо введення в дію й поліпшення функціонування систем і процедур оскарження в цивільних і торговельних справах, ухваленої на його 528-му засіданні 7 лютого 1995 року, скарги до суду третьої інстанції мають подавати щодо тих справ, третій судовий розгляд яких доцільний, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону; вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають загальне суспільне значення; від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування підстав, за яких розгляд її справи сприятиме досягненню таких цілей.
17. У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України) та справа має виняткове значення для позивача, як виконавця комунальних послуг (підпункт "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України).
18. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував судову практику, а саме, висновок Верховного Суду у справі № 754/16978/21, оскільки правовідносини у цій справі є неподібними зі справою, яка переглядається. На переконання скаржника, аналіз судової практики свідчить про відсутність єдиного підходу до питання, яке виникло при розгляді справи № 922/3638/25, тому одним з аспектів фундаментального значення висновку оскаржуваної постанови є наступне питання: чи є обов'язковим об'єднання вимог до різних співвласників (ФОП та фізособи) в один процес, якщо закон прямо розмежовує їх за юрисдикцією? Позивач вважає, що вирішення цього правового питання має значення не лише для позивача, а й для споживачів послуг з надання теплової енергії міста Харків та Харківської області, оскільки існуюча правова проблема має системний характер, і ця справа містить виключно правову проблему, розгляд якої дозволить Верховному Суду сформулювати правовий висновок, який забезпечить сталість та єдність судової практики у господарських спорах та є підставою відкриття касаційного провадження.
19. Верховний Суд вивчив доводи скаржника щодо наявності підстав для оскарження судового рішення у справі за підпунктами "а" та "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.
20. Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, потрібно виходити з того, що таке правове питання має бути головним або основним питанням правозастосовчої практики на сучасному етапі її розвитку та становлення, воно повинно мати одночасно винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, значущістю для держави і суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування.
21. Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
22. Наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та аналіз оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки у скарзі не наведено належних обґрунтувань та наявності неоднакового застосування судами одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах.
23. У касаційній скарзі відсутні посилання на справи та їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформовано різну правову позицію щодо вирішення справ з аналогічними обставинами справи.
24. Верховний Суд також зауважує, що стосовно "виняткового значення" справи для учасника, то в даному випадку оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
25. За оцінкою Суду касаційна скарга також не містить переконливих аргументів, які б свідчили про виняткове значення справи для скаржника, оскільки незгода з ухваленим рішенням судів попередніх інстанцій не свідчить про його незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь відповідача є звичайним передбачуваним процесом.
26. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
27. Верховний Суд звертає увагу, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, аргументованих обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
28. З огляду на зазначене Верховний Суд вважає, що подана касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під пункт 2 частини третьої статті 287 ГПК України, і, які надають повноваження Суду переглянути, як "суду права", дану категорію справ.
29. Таким чином скаржник не дотримав умову допуску справи до касаційного оскарження, у якій предметом позову є стягнення 922/3638/25 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
30. Суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини першої статті 293 ГПК України).
31. Зважаючи на конкретні обставини цієї справи та відсутність обґрунтованих підстав, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою позивача згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись нормами статті 234, пункту 2 частини третьої статті 287, пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 922/3638/25 за касаційною скаргою Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.03.2026.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча І. Кондратова
Судді Г. Вронська
О. Кролевець