вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"06" травня 2026 р. Справа № 911/43/26
за заявою 1) Фізичної особи-підприємця Киричка Дмитра Вадимовича, м. Біла Церква
2) Фізичної особи-підприємця Киричка Руслана Вадимовича, с. Острійки
до Приватного підприємства "Корона-Сервіс +", Київська область, с. Олізарівка,
код ЄДРПОУ 40970242
про банкрутство
Суддя Лопатін А.В.
за участю секретаря судового засідання Єрьоміч О.А.
за участю представників згідно з протоколом судового засідання.
Обставини справи:
До господарського суду Київської області від Фізичної особи-підприємця Киричка Дмитра Вадимовича надійшла заява про відкриття провадження у справі про банкрутство відносно Приватного підприємства "Корона-Сервіс +".
Ухвалою господарського суду від 21.01.2026 р. прийнято заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Корона-Сервіс +" до розгляду, підготовче засідання суду та розгляд заяви арбітражного керуючого Панченка Романа Миколайовича про участь у даній справі призначено на 11.02.2026 р.
Ухвалою господарського суду від 11.02.2026 р. підготовче засідання суду та розгляд заяви арбітражного керуючого Панченка Романа Миколайовича про участь у даній справі відкладено на 04.03.2026 р.
03.03.2026 р. через систему "Електронний суд" від представника боржника надійшов відзив на заяву.
Ухвалою господарського суду від 04.03.2026 р. підготовче засідання суду та розгляд заяви арбітражного керуючого Панченка Романа Миколайовича про участь у даній справі відкладено на 25.03.2026 р.; викликано для участі в засіданні уповноважених представників заявника та боржника.
У судовому засіданні 25.03.2026 р. оголошено перерву на 15.04.2026 р.
10.04.2026 р. через систему "Електронний суд" від представника боржника надійшли додаткові пояснення у справі.
14.04.2026 р. через систему "Електронний суд" від представника заявників надійшли додаткові пояснення.
У судовому засіданні 15.04.2026 р. оголошено перерву на 06.05.2026 р.
05.05.2026 р. через систему "Електронний суд" від представника боржника надійшли додаткові пояснення.
У судове засідання з'явився представник заявників, який підтримав заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, та представник Приватного підприємства "КОРОНА-СЕРВІС +", який заперечував проти відкриття провадження у справі про його банкрутство.
Так, розглянувши подану заяву Фізичної особи-підприємця Киричка Дмитра Вадимовича та Фізичної особи-підприємця Киричка Руслана Вадимовича про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника - Приватного підприємства "Корона-Сервіс +", суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи (частина друга ст. 39 КУзПБ).
Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет:
1) наявності між заявником і боржником грошового зобов'язання в розумінні абзацу 5 частини першої ст. 1 КУзПБ;
2) встановлення наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;
3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
Відповідно до положень частини п'ятої ст. 39 КУзПБ, за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі або відмову у відкритті провадження у справі.
Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду (частина шоста ст. 39 КУзПБ).
Як вбачається з матеріалів заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, грошові вимоги ініціюючих кредиторів до ПП "КОРОНА-СЕРВІС +" виникли на підставі двох договорів оренди та суборенди самохідних машин чи механізмів з екіпажем, укладених із боржником.
Зокрема, між ФОП Киричком Дмитром Вадимовичем та ПП "КОРОНА-СЕРВІС +" укладено Договір № 08-20/05 оренди самохідних машин чи механізмів з екіпажем від 20.05.2022 р., а між ФОП Киричком Русланом Вадимовичем та ПП "КОРОНА-СЕРВІС +" - Договір № КР/7-07 суборенди самохідних машин чи механізмів з екіпажем від 01.07.2022 р.
Ініціюючі кредитори зазначають, що згідно з умовами вказаних договорів орендодавці (суборендодавці) передали, а боржник прийняв у строкове платне користування відповідну техніку для використання у власній господарській діяльності, взявши на себе обов'язок здійснювати оплату орендної (суборендної) плати у строки та в порядку, визначені умовами договорів. Остаточні розрахунки між сторонами мали проводитися після повернення техніки, виходячи з фактичного строку її використання, що підлягало підтвердженню відповідними первинними документами, зокрема актами приймання-передачі, повернення техніки та актами надання послуг.
Заявники вказують, що належне виконання ними умов договорів підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі та повернення техніки, а також актами надання послуг, зокрема актом від 02.06.2022 р. на суму 1 594 800,00 грн. та актом від 31.07.2022 р. на суму 1 161 334,00 грн., які підписані сторонами без зауважень.
Разом з тим, за твердженням заявників, ПП "КОРОНА-СЕРВІС +" взяті на себе договірні зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг належним чином не виконало, у зв'язку з чим за кожним із договорів утворилась прострочена заборгованість.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням боржником грошових зобов'язань ініціюючими кредиторами, на підставі ст. 625 ЦК України, на суми основного боргу нараховано інфляційні втрати та три відсотки річних за відповідні періоди прострочення.
Отже, загальний розмір заборгованості ПП "КОРОНА-СЕРВІС +" за вказаними договорами, з урахуванням основного боргу, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, становить 4 112 579,53 грн. та залишається непогашеним боржником, що, на думку ініціюючих кредиторів, свідчить про неспроможність боржника виконати свої грошові зобов'язання у встановлені строки, у зв'язку з чим вони звернулися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство з метою захисту своїх майнових прав та застосування передбачених законодавством процедур.
У свою чергу, ПП "КОРОНА-СЕРВІС +" подало відзив, у якому заперечує проти відкриття провадження у справі про банкрутство та просить відмовити у задоволенні заяви.
Боржник вказує, що вимоги кредиторів є спірними як щодо підстав виникнення, так і щодо розміру, зокрема в частині нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних, які, на його думку, належним чином не обґрунтовані та не підтверджені доказами.
Також ПП "КОРОНА-СЕРВІС +" зазначає, що наявність господарської заборгованості сама по собі не свідчить про неплатоспроможність, а процедура банкрутства не може застосовуватися як спосіб вирішення спору щодо розміру чи підстав зобов'язань.
Крім того, боржник посилається на відсутність ознак неплатоспроможності, зокрема перевищення зобов'язань над активами або припинення господарської діяльності, та наполягає на тому, що заявлені вимоги є такими, що не мають безспірного характеру.
У зв'язку з цим ПП "КОРОНА-СЕРВІС +" вважає, що правові підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство відсутні.
У подальшому, під час розгляду справи, ініціюючими кредиторами та боржником подано додаткові письмові пояснення.
Так, ПП "КОРОНА-СЕРВІС +" у поданих поясненнях зазначає, що підприємство здійснює безперервну господарську діяльність з 21.11.2016 р., протягом тривалого часу належним чином виконує свої зобов'язання перед бюджетом та контрагентами, а також є активним учасником аграрного ринку.
Боржник вказує, що має значний досвід здійснення господарської діяльності, що, на його думку, свідчить про тимчасовий характер фінансових труднощів та відсутність ознак стійкої неплатоспроможності.
Крім того, ПП "КОРОНА-СЕРВІС +" зазначає, що володіє значним обсягом активів у вигляді прав користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення на підставі договорів оренди та договорів емфітевзису. Загальна площа таких земель, за твердженням боржника, становить близько 600,0000 га, а орієнтовна ринкова вартість прав користування ними та очікуваний дохід від господарської діяльності суттєво перевищують суму заявлених кредиторами вимог.
За твердженням боржника, у разі продовження господарської діяльності підприємство має реальну можливість погашення наявної заборгованості за рахунок доходів від реалізації сільськогосподарської продукції, ефективного використання земельного банку та отриманого прибутку.
Разом з тим, ПП "КОРОНА-СЕРВІС +" зауважує, що відкриття провадження у справі про банкрутство може призвести до блокування виробничої діяльності підприємства, зокрема унеможливити належний обробіток земельних ділянок, виконання чинних господарських договорів, а також спричинити втрату чи обмеження прав користування земельними ділянками, що, на думку боржника, негативно вплине як на його майновий стан, так і на інтереси кредиторів.
Крім того, боржник зазначає, що відкриття процедури банкрутства може спричинити знецінення активів та зменшення ліквідаційної маси, що, на його переконання, не відповідатиме принципу максимально ефективного задоволення вимог кредиторів.
На підтвердження наведених обставин ПП "КОРОНА-СЕРВІС +" подано копії договорів користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення.
У свою чергу, ініціюючі кредитори у додаткових поясненнях звертають увагу суду на те, що на стадії відкриття провадження у справі про банкрутство не підлягає встановленню повна неплатоспроможність боржника у розумінні перевищення пасивів над активами, оскільки таке питання вирішується судом на подальших стадіях провадження у справі про банкрутство.
Кредитори наголошують, що для відкриття провадження у справі достатньою є наявність ознак простроченого невиконаного грошового зобов'язання, тоді як оцінка загального фінансового стану боржника, а також співвідношення його активів і зобов'язань здійснюється вже під час подальшого розгляду справи.
Також у додаткових поясненнях кредитори зазначають, що обов'язок доведення спроможності виконати грошові зобов'язання покладається саме на боржника, а не на ініціюючого кредитора, посилаючись при цьому на відповідні правові висновки Верховного Суду щодо розподілу доказового тягаря у справах про банкрутство.
Окремо кредитори акцентують увагу суду на тому, що належним доказом платоспроможності боржника може бути, зокрема, погашення заявленої заборгованості до підготовчого засідання, тоді як самі по собі доводи щодо наявності у боржника активів не спростовують факту існування простроченого невиконаного грошового зобов'язання.
Таким чином, у поданих додаткових поясненнях ініціюючі кредитори обґрунтовують, що заперечення боржника щодо його фінансового стану не виключають наявності правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство за умови доведеності простроченої заборгованості.
Натомість боржник у додаткових поясненнях фактично наполягає на відсутності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, зазначаючи, що на даній стадії суд має перевірити не лише факт наявності заборгованості, а й існування ознак неплатоспроможності та безспірність заявлених вимог, оскільки сама по собі наявність боргу без встановлення стійкої неплатоспроможності не є достатньою підставою для відкриття відповідного провадження.
Крім того, боржник посилається на судову практику Верховного Суду, відповідно до якої визначальним є встановлення саме ознак неплатоспроможності, а не лише факту існування заборгованості.
Також ПП "КОРОНА-СЕРВІС +" повідомляє, що станом на дату розгляду справи ним частково погашено заборгованість за договорами, які стали підставою для звернення кредиторів до суду, зокрема здійснено платежі у розмірі 85 000 грн. за кожним із договорів, що підтверджується відповідними платіжними документами.
Боржник зазначає, що не ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань та має намір у подальшому здійснювати їх погашення у добровільному порядку.
У зв'язку з наведеним ПП "КОРОНА-СЕРВІС +" вважає, що у даному випадку відсутні ознаки неплатоспроможності у розумінні Кодексу України з процедур банкрутства, а відтак відсутні і правові підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вже зазначено вище, завдання підготовчого засідання господарського суду у справі про банкрутство полягає у перевірці обґрунтованості заяви кредитора або боржника щодо наявності ознак неплатоспроможності. Крім цього, господарський суд перевіряє правовий статус боржника та відсутність перешкод для порушення провадження у справі. Предметом підготовчого засідання є з'ясування наявності підстав які надають кредитору чи боржнику можливість ініціювати провадження у справі про банкрутство, тобто ознак загрози неплатоспроможності та виникнення обставин неплатоспроможності.
Наявність заперечень боржника щодо визнання боргу під час вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство без наявності вирішеного спору (рішення суду) з цього приводу у позовному провадженні, є безумовною і самостійною підставою для відмови у відкриття провадження у справі про банкрутство, що підтверджено численними та усталеними правовими висновками і Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду і Палати з розгляду справ про банкрутство цього ж Касаційного господарського суду, які в силу частини четвертої ст. 234 ГПК України, підлягають врахуванню під час розгляду справ судами.
Статтею 39 КУзПБ передбачено, що господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
Встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов'язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 13.08.2020 р. у справі № 910/4658/20, від 19.08.2020 р. у справі № 910/2522/20, від 03.09.2020 р. у справі № 910/4658/20, від 16.09.2020 р. у справі № 911/593/20.
З огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника та інших учасників, ухваленню відповідного рішення суду (відкриття провадження у справі про банкрутство або відмова у відкритті) має передувати системний аналіз обставин, пов'язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з'ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 р. у справі № 911/2042/20).
При цьому наявність спору про право, згідно наведених вище правових висновків Верховного Суду, може бути виражена у двох формах:
- процесуальній (наявності позову, який поданий до ініціювання кредитором справи про банкрутство та предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги цього кредитора);
- матеріально-правовій (відсутність можливості встановити дійсний стан суб'єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб'єктивного обов'язку боржника).
За змістом КУзПБ кредитор (и), який (і) звернувся (лися) з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не мають більшого, порівняно з конкурсними кредиторами обсягу процесуальних повноважень, крім тих, які обумовлені самим фактом ініціювання процедури банкрутства. Відтак, вимоги щодо детальної перевірки підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення, також стосуються й вимог кредитора, який звернувся з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2024 р. у справі № 908/1336/23.
Верховний Суд неодноразово викладав висновки про застосування положень частини шостої ст. 39 КУзПБ стосовно необхідності встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора як необхідної передумови для відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки доказів, а також наявності підстав для відмови у відкритті провадження за відповідною заявою ініціюючого кредитора в разі виникнення такого спору саме до подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно правового висновку щодо застосування частини шостої ст. 39 КУзПБ, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.03.2025 р. у справі 907/600/24 (п.п. 8.7. - 8.9.), зазначено: "Поряд з викладеним Суд зазначає про відмінності між вирішенням "спору про право" між кредитором та боржником у розумінні частини шостої ст. 39 КУзПБ та вирішенням питання про відкриття провадження у справі про банкрутство, так як існують процесуальні особливості здійснення кожного із таких проваджень. Основні відмінності між двома наведеними провадженнями полягають:
1) у різних формах господарського судочинства:
- позовне провадження для вирішення спору про право, п. 2 частина перша ст. 12 ГПК України);
- у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ, для здійснення провадження у справі про банкрутство, зокрема у підготовчому засіданні (частина шоста ст. 12 ГПК України, частина перша ст. 2, ст. 39 КУзПБ);
2) у відмінних процесуальних строках здійснення кожного із таких проваджень:
- 90 днів для вирішення спору про право у позовному провадженні, що є загальним процесуальним строком, визначеним законом та обумовленим наявністю передбачених законом окремих основних стадій розгляду такої справи: підготовче провадження, врегулювання спору за участю судді, розгляд справи по суті, кожна з яких має строк її проведення (частина третя ст. 177, ст.ст. 183, 190, частини перша, друга ст. 195, ст. 248 ГПК України тощо), однак який може зазнавати змін за встановлених процесуальним законом підстав та умов;
- 14 днів для проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов'язань кредиторам тощо) не пізніше 20 днів (частина друга ст. 35 КУзПБ);
3) у відмінних процесуальних заходах /діях, які має право та може застосувати суд під час здійснення кожного із названих проваджень, оскільки, зокрема вчинення таких процесуальних дій як призначення експертизи, виклик свідків, залучення до участі інших учасників у справі задля оцінки їх прав і обов'язків щодо предмета спору, врегулювання спору за участю судді, зупинення провадження у справі тощо допускається лише у справах позовного провадження, однак не під час вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство, що зумовлено, зокрема і визначеним законом строком здійснення кожного із відповідних проваджень.
У зв'язку з викладеним суд доходить висновку, що встановлення між сторонами спору про право у розумінні частини шостої ст. 39 КУзПБ відбувається як шляхом здійснення судом матеріально-правової оцінки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора до боржника (п.п. 8.6, 8.7), так і шляхом визначення судом належної процесуальної форми судочинства (з урахуванням строків, процесуальних заходів/дій), застосування якої потребує суд та вимагається за процесуальним законом для дослідження та оцінки обґрунтованості заявлених ініціюючим кредитором вимог до боржника як підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство.
Отже, якщо для дослідження та оцінки судом обґрунтованості таких вимог процесуальний закон вимагає та суд потребує тих процесуальних строків, заходів/дій та, відповідно, форми провадження, що відповідає виключно позовному провадженню, і без їх застосування суд позбавлений можливості дослідити, оцінити та встановити обґрунтованість заявлених ініціюючим кредитором вимог до боржника у справі, то є підстави для ствердження про існування між зазначеними учасниками спору про право у розумінні частини шостої ст. 39 ГПК України, що виключає можливість відкриття провадження у справі про банкрутство боржника за відповідною заявою кредитора.
У доповнення до наведеного суд вважає за необхідне зазначити про таке.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 73, 74 ГПК України щодо порядку розподілу між сторонами тягаря доказування у господарському процесі, обов'язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування простроченого непогашеного грошового зобов'язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство.
У цих висновках суд звертається до правової позиції, сформульованої судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 22.09.2021 р. у справі № 911/2043/20 з посиланням на також на висновки Верховного Суду в постанові від 18.02.2021 р. у справі № 904/3251/20)".
Отже, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази та доводи учасників провадження, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом, заявлені вимоги ініціюючих кредиторів ґрунтуються на Договорі № 08-20/05 оренди самохідних машин чи механізмів з екіпажем від 20.05.2022 р., укладеному між ФОП Киричком Дмитром Вадимовичем та боржником, а також на Договорі № КР/7-07 суборенди самохідних машин чи механізмів з екіпажем від 01.07.2022 р., укладеному між ФОП Киричком Русланом Вадимовичем та боржником, на підставі яких здійснювалося надання техніки у користування та оформлювалися відповідні акти надання послуг.
Разом із тим, подана заява не містить належного обґрунтування наявності підстав саме для відкриття провадження у справі про банкрутство. Заявниками фактично наведено лише обставини існування заборгованості за вказаними договорами, однак не доведено наявності у боржника стійкої фінансової неспроможності, неможливості виконання ним зобов'язань без застосування процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, а також неможливості захисту прав кредиторів у порядку позовного провадження. В свою чергу сам по собі факт наявності заборгованості не є безумовною підставою для ініціювання процедури банкрутства.
При цьому з матеріалів справи вбачається, що боржник не припиняє господарської діяльності, продовжує здійснювати операційну діяльність, взаємодіє з контрагентами та частково виконує зобов'язання перед бюджетом, а також володіє активами у вигляді прав користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, які використовуються у його господарській діяльності та становлять основу виробничого процесу. Крім того, з поданих до справи платіжних документів вбачається, що боржником вчиняються дії, спрямовані на часткове погашення заявленої заборгованості, зокрема 05.05.2026 р. здійснено часткові платежі у розмірі по 85 000,00 грн. за кожним із договорів, що свідчить про намагання врегулювати наявну заборгованість у добровільному порядку та продовження виконання зобов'язань у межах наявних фінансових можливостей.
Також боржник заперечує підстави та розмір заявлених до нього грошових вимог, зокрема в частині нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.
За таких обставин встановлення дійсного змісту суб'єктивного права кредиторів та кореспондуючого йому обов'язку боржника потребує повного, всебічного та об'єктивного дослідження доказів, зокрема первинних бухгалтерських і платіжних документів, а також з'ясування фактичних обставин виконання сторонами договірних зобов'язань, що виходить за межі розгляду питання про відкриття провадження у справі про банкрутство та має здійснюватися у порядку позовного провадження.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що у даному випадку наявний спір про право матеріально-правового характеру щодо існування та розміру заборгованості, а заявлені грошові вимоги не є безспірними, у зв'язку з чим такий спір підлягає вирішенню у порядку позовного провадження та не може бути предметом розгляду при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Враховуючи наведене, суд відмовляє у відкритті провадження за заявою Фізичної особи-підприємця Киричка Дмитра Вадимовича та Фізичної особи-підприємця Киричка Руслана Вадимовича б/н від 31.12.2025 р. про банкрутство Приватного підприємства "Корона-Сервіс +" у зв'язку з наявністю спору про право.
Крім того, зважаючи на встановлені судом обставини щодо відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Корона-Сервіс +", подані у межах відповідної заяви похідні вимоги не підлягають розгляду судом.
У зв'язку з цим заява арбітражного керуючого Панченка Романа Миколайовича про участь у справі про банкрутство боржника, а також інші похідні заяви, викладені у резолютивній частині заяви про відкриття провадження, залишаються судом без розгляду.
Керуючись ст.ст. 3, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 2, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
ухвалив:
1. Відмовити у відкритті провадження у справі № 911/43/26 про банкрутство Приватного підприємства "Корона-Сервіс +" за заявою Фізичної особи-підприємця Киричка Дмитра Вадимовича та Фізичної особи-підприємця Киричка Руслана Вадимовича б/н від 31.12.2025 р.
2. Заяву арбітражного керуючого Панченка Романа Миколайовича про участь у даній справі про банкрутство залишити без розгляду.
3. Копію ухвали надіслати учасникам у справі.
Ухвала відповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Дата підписання повного тексту ухвали 07.05.2026 р.
Суддя А.В. Лопатін