вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
21.04.2026м. ДніпроСправа № 904/7322/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Сидорової Є.О. розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Керівника Золотоніської окружної прокуратури (19700, м. Золотоноша Черкаської області, вул. Шевченка, 153) в інтересах держави в особі
Відділу освіти Драбівської селищної ради (19801, селище Драбів Золотоніського району Черкаської області, вул. Центральна, буд. 69; ідентифікаційний код 44045138)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікна Віконда" (49000, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 31Д; ідентифікаційний код 40207010)
про визнання недійсними пунктів 2.2 та 7.2 Договору від 11.09.2023 №231 на виконання будівельних робіт
Представники:
від прокуратури: Шустова В.А.- прокурор відділу прокуратури;
від позивача: представник не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;
від відповідача: Репяхова К.І. - представник (самопредставництво);
вільний слухач: ОСОБА_1 .
Керівник Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти Драбівської селищної ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№6808/25 від 24.12.2025) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікна Віконда" про недійсними пункт 2.2. Розділу 2 "Якість робіт" та пункт 7.2. розділу 7 "Гарантійні строки якості закінчених робіт та порядок усунення виявлених недоліків (дефектів)" Договору від 11.09.2023 №231 на виконання будівельних робіт, укладеного між відділом освіти Драбівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікна Віконда" щодо визначення гарантії якості виконаних робіт і можливість експлуатації об'єкта в 3 (три) роки.
Також просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікна Віконда" (49000, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 31Д; ідентифікаційний код 40207010) на користь Черкаської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02911119, бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18000, р/р: UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України в м. Київ) судовий збір, сплачений за пред'явлення позовної заяви до суду, в сумі 2 422 грн. 40 коп.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, яке відбудеться 28.01.2026 о 16:00 год.
Відповідач у заяві (вх.№1518/26 від 13.01.2026), що за змістом є відзивом, просить суд у задоволені позовної заяви керівника Золотоніської окружної прокуратури - відмовити повністю, судові витрати покласти на позивача, посилаючись на те, що: - відповідно до положень ДБН А.2.2-3:2014, капітальний ремонт передбачає втручання у конструктивні елементи будівлі або інженерні системи з метою відновлення об'єкта як цілісної системи, натомість виконання робіт за Договором на виконання будівельних робіт №231 від 11.09. 2023 із заміни частини віконних блоків є локальними будівельними роботами, які не формують окремого об'єкта будівництва, не змінюють технічних характеристик будівлі та не передбачають втручання у її несучі конструкції, такі роботи за своєю правовою природою є окремими видами ремонтних робіт, гарантійні зобов'язання щодо яких визначаються договором; - нормативне обґрунтування ДБН А.2.2-3:2014 визначає, що капітальний ремонт пов'язаний з втручанням у конструктивні елементи, відновленням або заміною інженерних систем, відновленням об'єкта як цілісної інженерно-будівельної системи, заміна віконних блоків не відповідає цим ознакам; - ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 розмежовує будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт, окремі види ремонтних робіт, які не формують об'єкта будівництва; - ДК 021:2015 використання коду 45450000-6 підтверджує, що предмет закупівлі - окремі будівельні роботи, а не будівництво чи реконструкція об'єкта; - виходячи з положень ДБН А.2.2-3:2014 та ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, виконання робіт із заміни частини віконних блоків є локальними ремонтними роботами, які не формують об'єкт будівництва як цілісний результат, не передбачають втручання у несучі конструкції або інженерні системи будівлі та не змінюють її основні технічні характеристики, відповідно, гарантійні зобов'язання за такими роботами визначаються договором і не підпадають під правове регулювання, встановлене для гарантій на об'єкт будівництва в цілому; - використання замовником коду ДК 021:2015 45450000-6 "Інші завершальні будівельні роботи" свідчить про те, що предметом договору були окремі локальні будівельні роботи, а не створення, реконструкція чи капітальний ремонт об'єкта будівництва в цілому, відтак правове регулювання гарантійних зобов'язань має здійснюватися з урахуванням характеру виконаних робіт, а не загальних правил, що застосовуються до об'єкта будівництва; - сам по собі факт укладення договору або незгода прокурора з окремими його умовами не є достатньою підставою для звернення до суду в інтересах держави та не свідчить про наявність порушеного публічного інтересу; - у даній справі прокурором не доведено та не підтверджено належними і допустимими доказами наявність будь-яких дефектів виконаних робіт чи їх невідповідність проектній або договірній документації, неможливість або обмеження експлуатації об'єкта після виконання робіт, завдання державі або органу місцевого самоврядування майнової шкоди чи реальної загрози її заподіяння, звернення замовника з вимогами про захист своїх прав до суду або наявність об'єктивної необхідності у такому зверненні.
Прокуратура у відповіді (вх.№20.01.2026) на відзив просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, зазначаючи про те, що: - прокурор прояви порушення інтересів держави визначає самостійно з урахуванням публічного інтересу; - Держава зацікавлена у дотриманні норм чинного законодавства, додержання вимог закону не може не становити публічного інтересу, оскільки є проявом управлінської функції держави та спрямоване на забезпечення єдиного підходу до врегулювання тих чи інших правовідносин, впровадження системності та прозорості у набутті і реалізації прав громадянами і юридичними особами, принципу конституційної рівності суб'єктів цивільних правовідносин; - у цьому випадку порушення інтересів держави обґрунтовується тим, що сторони уклали оспорювані пункти договору всупереч вимогам чинного законодавства, що призвело до безпідставного зменшення гарантійного строку і тим самим призвело до порушення інтересів держави; - правильне використання бюджетних коштів беззаперечно становить державний інтерес, суперечності, які виникають у бюджетних правовідносинах, зачіпають як інтереси держави, так і суспільні інтереси, тож порушення інтересів держави у цій сфері є порушенням загальнодержавних інтересів, зокрема, предметом закупівлі є капітальний ремонт із заміною частини віконних блоків на енергозберігаючі Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. ДрабовеБарятинське Драбівської селищної ради Черкаської області, що знаходиться за адресою: вул. Небесної сотні 43 с. Драбове-Барятинське, Золотоніського район, Черкаської області, що здійснений за бюджетні кошти, тому спірні правовідносини становлять суспільний інтерес, інтерес територіальної громади та державний інтерес, який полягає в установленні такого гарантійного строку в договорі про закупівлю робіт за бюджетні кошти (договорі підряду), який відповідає чинному законодавству і не є заниженим; - у цьому випадку належний гарантійний строк за договором підряду, за яким виконувалися роботи з капітального ремонту із заміною частини віконних блоків на енергозберігаючі в закладі освіти, зумовлює можливість користування територіальною громадою результатом робіт протягом визначеного законодавством строку та запобігає необґрунтованому витрачанню бюджетних коштів на повторну закупівлю робіт, що може мати місце в разі установлення заниженого (такого, що не відповідає законодавству) гарантійного строку якості виконаних робіт і можливості експлуатації об'єкта відповідно до умов проекту; - відділ освіти Драбівської селищної ради у спірних правовідносинах є не лише стороною правочину, а і державним органом, який має обов'язок захищати інтереси держави в спірних правовідносинах; - Золотоніською окружною прокуратурою у листі від 17.10.2025 повідомлено відділ освіти Драбівської селищної ради про виявлені порушення при укладенні вказаного Договору, а саме частини 1 статті 884 Цивільного кодексу України та пункту 103 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668, та з'ясовано питання щодо вжиття заходів відділом освіти, у тому числі в судовому порядку, до усунення виявлених порушень; - загальні умови встановлюють, що при укладенні договору будівельного підряду сторони в обов'язковому порядку, оскільки така умова є істотною, повинні визначити гарантійний строк експлуатації об'єкта будівництва, який не може бути менший 10 років; - за змістом Договору роботи, які виконані підрядником, мають бути якісними, зокрема, якість робіт повинна відповідати державним стандартам, будівельним нормам, іншим нормативно-правовим актам та технічним умовам, що передбачено пунктом 2.1 Договору; - підрядник також гарантував відповідну якість виконаних робіт і можливість експлуатації об'єкта відповідно до умов проекту впродовж 3 років, що зазначено в пунктах 2.2 та 7.2 Договору, тобто, в пунктах 2.2 та 7.2 Договору його сторони визначили, що у договірних відносинах застосовується гарантійний строк якості виконаних робіт і можливість експлуатації об'єкта відповідно до умов проекту, проте встановили цей строк у 3 роки, що є меншим, ніж строк, передбачений наведеними вище правовими нормами (не менше 10 років); - відповідно до пунктів 2.2 та 7.2 Договору підрядник гарантує якість виконаних робіт і можливість експлуатації об'єкта відповідно до умов проекту впродовж 3 років, тобто, гарантійний строк експлуатації об'єкта будівництва становить менше десяти років від дня його прийняття замовником, що не відповідає нормам частини першої статті 884 Цивільного кодексу України та пункту 103 Загальних умов, у розумінні § 3 "Будівельний підряд" глави 61 "Підряд" Цивільного кодексу України, основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт завершений будівництвом об'єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об'єкта та його здачу; - визначення у Договорі гарантійного строку, меншого ніж 10 років, не відповідає наведеним положенням частини першої статті 884 Цивільного кодексу України та пункту 103 Загальних умов, якими імперативно визначений щонайменший гарантійний строк будівельних робіт у 10 років.
Відповідач у запереченні (вх.№3338/26 від 26.01.2026) на відповідь керівника Золотоніської окружної прокуратури на відзив ТОВ "Вікна Віконда" просить суд долучити до матеріалів справи дане заперечення, відхилити доводи, викладені прокурором у відповіді на відзив, у задоволенні позову відмовити повністю та обґрунтовує це тим, що: - прокурор помилково ототожнює будь-який капітальний ремонт зі створенням об'єкта будівництва, відповідно до ДБН А.2.2-3:2014 об'єкт будівництва виникає лише тоді, коли результат робіт є цілісною інженерно-будівельною системою, капітальний ремонт передбачає втручання у конструктивні елементи або інженерні ДБН А.2.2-3:2014 "Проектна документація на будівництво", зокрема, об'єкт будівництва визнається таким, коли він є цілісною інженерно-будівельною системою, а капітальний ремонт включає втручання у конструктивні елементи або інженерні мережі, що потребує відповідного проекту та дозволів, підкреслюючи різницю між ремонтом та реконструкцією; - предметом Договору на виконання будівельних робіт №231 від 11.09. 2023 є заміна частини віконних блоків у вже існуючій будівлі, такі роботи не формують об'єкта будівництва, не змінюють функціонального призначення будівлі, не створюють нового нерухомого майна, не передбачають втручання у несучі конструкції; - твердження прокурора про застосування положень статті 884 Цивільного кодексу України, які стосуються гарантійних строків на об'єкт будівництва, є юридично необґрунтованими, оскільки у спірних правовідносинах відсутній об'єкт будівництва як такий; - системний аналіз положень постанов Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 та № 406 від 07.06.2017 у сукупності з фактичними обставинами справи свідчить про те, що заміна віконних блоків не є будівельними роботами у розумінні капітального будівництва, не потребує отримання дозвільних документів та не зумовлює прийняття об'єкта в експлуатацію, за відсутності дозвільної та проєктної процедури, а також за відсутності введення об'єкта в експлуатацію, у спірних правовідносинах не виникає об'єкт будівництва, а тому виконані роботи не можуть розглядатися як капітальне будівництво чи об'єкт будівництва у розумінні статті 884 Цивільного кодексу України; - фактично заявлені позовні вимоги спрямовані на нав'язування відповідачу нових договірних обов'язків, які не були погоджені сторонами, зокрема щодо розширення гарантійних строків та відповідальності, що виходить за межі предмета спору та не відповідає суті цивільно-правового захисту; - обраний позивачем спосіб захисту є неналежним, оскільки не веде до відновлення порушеного права, не спрямований на компенсацію шкоди, не передбачений законом як спосіб примусового перегляду умов договору, фактично має на меті судове коригування домовленостей сторін, що є неприпустимим у межах цивільного судочинства, у зв'язку з цим позовні вимоги підлягають відмові у задоволенні саме з підстав неналежного способу захисту порушеного права; - відповідачу висунуто вимогу надати 10-річну гарантію на ПВХ-вікна, попри те, що така вимога суперечить умовам договору, ринковій практиці, технічним стандартам та принципам цивільного права, договір із замовником укладено на строк 3 роки, що визначає загальні межі договірних зобов'язань сторін та їхню відповідальність, покладення на відповідача гарантійних зобов'язань, які істотно перевищують строк дії договору, фактично означає односторонню зміну його умов та розширення обсягу відповідальності, що є неприпустимим без взаємної згоди сторін та без передбачених законом підстав, технічне завдання та договірна ціна відповідають продукції економ/стандарт-класу, а не преміум чи еліт-сегменту, вимога щодо 10-річної гарантії є характерною виключно для продукції підвищеного класу, яка має інші технічні характеристики, інший ресурс експлуатації та суттєво вищу ринкову вартість; - позивач намагається отримати покращені умови без відповідного перегляду ціни договору, що суперечить принципу справедливості та еквівалентності договірних зобов'язань; - об'єкти встановлення віконних конструкцій - це будівлі зі значним фізичним зносом, технічний стан яких безпосередньо впливає на ресурс, геометрію монтажних вузлів та експлуатаційні характеристики вікон, деформації фундаменту, несучих стін, прорізів, а також природний знос конструкцій перебувають поза сферою контролю відповідача та не можуть покладатися на нього як гарантійний ризик; - вимога про надання 10-річної гарантії фактично означає перекладання на відповідача відповідальності за фізичний знос будівель та експлуатаційні фактори, що не пов'язані з якістю продукції або виконаних робіт.
Крім того, відповідач у клопотанні про витребування доказів, що міститься у запереченні на відповідь на відзив, просить суд витребувати у власника / балансоутримувача будівлі в особі відділу Драбівської селищної ради19801, Черкаська область, Золотоніський район, селище Драбів, вул. Центральна, будинок 69 наступні документи: - акти технічного обстеження фундаменту; - акти технічного обстеження несучих стін; - загальний акт (звіт) про технічний стан будівлі; - висновки щодо наявності або відсутності деформацій, тріщин, осідань або перекосів конструкцій, зобов'язати відповідну особу надати суду зазначені документи у визначений судом строк, долучити витребувані документи до матеріалів справи як докази, що мають істотне значення для вирішення спору.
Відповідач зазначає, що запитувані документи необхідні для встановлення таких обставин: - чи перебувають несучі конструкції будівлі у стані, що відповідає нормативним вимогам?; - чи можуть можливі деформації будівлі впливати на експлуатаційні характеристики віконних конструкцій?; - Чи може бути технічно та юридично обґрунтованим встановлення гарантійного строку 10 років на віконні конструкції в будівлі з понад 50-річним строком експлуатації без проведення комплексного технічного обстеження конструкцій та без підтвердження відсутності деформацій, осідань або інших дефектів, що можуть впливати на експлуатаційні характеристики вікон?; - Чи може підрядник нести гарантійну відповідальність за наслідки експлуатації будівлі, її природного фізичного зносу та деградації конструкцій, якщо такі фактори не перебувають у сфері його управління та не залежать від якості виконаних робіт?.
У судове засідання 28.01.2026 з'явився прокурор та представник відповідача, представник позивача у судове засідання не з'явився, також був присутній вільний слухач.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2026 продовжено підготовче провадження в межах розумного строку, відкладено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 04.03.2026 о 16:00 год.
Прокурор у письмових поясненнях (вх.№5363/26 від 04.02.2026) просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що: - у постанові від 13.09.2023 у справі №910/19898/20 Верховний Суд висловився з питання ефективності обраного прокурором способу захисту інтересів держави, зокрема, визнання недійсним пункту договору підряду, яким установлений гарантійний строк, зокрема, в пункті 5.42 цієї постанови Верховний Суд вказав, що оскарження пункту договору щодо гарантійного строку та визнання недійсною додаткової угоди лише в наведеній частині не матиме наслідком повернення сторонами одна одній виконаного за таким правочином, натомість відновить строк зобов'язань виконавця робіт за договором гарантувати якість виконаних робіт упродовж визначених статтею 884 ЦК десяти років, що свідчить про ефективність зазначеного способу захисту; - недійсність пунктів 2.2 та 7.2 Договору не є підставою для недійсності усього Договору, оскільки, хоча гарантійний строк і є істотною умовою договору, як вбачається з пункту 5 Загальних умов, але безпосередньо частина перша статті 884 Цивільного кодексу України установлює цей строк у 10 років з можливістю його збільшення за домовленістю сторін у договорі, тому відсутність у договорі визначення гарантійного строку не вказує на відсутність відповідної істотної умови, оскільки такий строк установлений законом та становить 10 років від дня прийняття об'єкта замовником; - технічний стан будівлі не є предметом спору, оскільки предметом позову є визнання недійсними окремих пунктів договору, посилання представника відповідача на те, що роботи із заміни частини віконних блоків на енергозберігаючі Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Драбове-Барятинське Драбівської селищної ради Черкаської області не відносяться до капітального ремонту повністю спростовується доказами, а саме, проектна документація на капітальний ремонт із заміною частини віконних блоків на енергозберігаючі Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Драбове-Барятинське Драбівської селищної ради Черкаської області пройшла експертизу в ТОВ "Перша будівельна експертиза", експертний звіт (позитивний) №230524-10/В від 02.06.2023, разом з цим, просить долучити в додаток до позовної заяви та дослідити документи, на підставі яких предмет закупівлі UA-2023-08-18-002018-a визначено саме як капітальний ремонт.
Відповідач у додаткових поясненнях (вх.№6817/26 від 12.02.2026) та запереченнях на письмові пояснення позивача просить суд врахувати наведені у даних запереченнях доводи відповідача, дослідити їх під час розгляду справи та надати їм належну правову оцінку, визнати позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами, відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, обґрунтовуючи це тим, що: - спірний договір був укладений за результатами проведення процедури публічної закупівлі, в межах якої гарантійний строк виконаних робіт був чітко визначений тендерною документацією та врахований відповідачем під час формування тендерної пропозиції, включаючи розрахунок вартості робіт, визначення обсягу ризиків та господарської доцільності виконання зобов'язань; - укладення договору із зазначеним гарантійним строком відбулося за взаємною згодою сторін, без будь-якого примусу або порушення вимог законодавства, після чого роботи були виконані відповідачем у повному обсязі та прийняті замовником без зауважень щодо їх якості або комплектності, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних робіт; - фактично позивач не ставить під сумнів належність виконання робіт, їх якість або відповідність технічній документації, а звертається до суду виключно з вимогою про зміну гарантійного строку, який був добровільно погоджений сторонами та повністю відповідав умовам закупівлі; - чинне законодавство України не передбачає можливості встановлення судом нових умов договору або зміни погоджених сторонами істотних умов зобов'язання у разі відсутності порушення імперативних норм закону чи доведеності недійсності правочину з підстав, прямо передбачених цивільним законодавством; - договір, укладений між сторонами, прямо встановлює гарантійний строк виконаних підрядних робіт у три роки, вказаний строк був визначений не довільно, а сформований у межах процедури публічної закупівлі, у якій відповідач, як учасник торгів, формував свою тендерну пропозицію з урахуванням технічних вимог, обсягу робіт, строків виконання та обсягу гарантійних зобов'язань, гарантійний строк виконаних робіт був складовою тендерної документації, впливав на розрахунок вартості робіт та був прийнятий замовником як економічно та технічно обґрунтований; - після завершення процедури закупівлі сторони уклали договір на умовах, що відповідали тендерній пропозиції відповідача, без будь-яких застережень або заперечень з боку замовника, виконані відповідачем роботи були прийняті замовником без зауважень щодо їх якості, комплектності або відповідності проектній документації, що підтверджує належне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань; - відповідно до положень статті 859 Цивільного кодексу України гарантія якості результату роботи поширюється на результат виконаних робіт протягом строку, встановленого договором або законом, зазначена норма прямо передбачає право сторін договору самостійно визначати тривалість гарантійних зобов'язань підрядника залежно від характеру робіт, технічних характеристик результату робіт та умов їх виконання; - сторони при укладенні спірного договору скористалися наданим законом правом та погодили гарантійний строк виконаних підрядних робіт у три роки, зазначена умова була сформована у межах процедури публічної закупівлі, врахована відповідачем при формуванні тендерної пропозиції та прийнята замовником як економічно і технічно обґрунтована; - чинне законодавство України не містить імперативної норми, яка б встановлювала обов'язковий десятирічний гарантійний строк для робіт із заміни віконних конструкцій, а тому сторони мали право визначити інший строк гарантійної відповідальності з урахуванням технічної природи виконаних робіт; - положення статті 884 ЦК України, які встановлюють підвищені гарантійні строки для результату будівництва або капітальних конструкцій будівлі, не можуть автоматично поширюватися на роботи із заміни віконних блоків, які за своєю природою є допоміжними та експлуатаційними конструктивними елементами, віконний блок є комплектуючим виробом, відповідно до статті 676 ЦК, гарантійний строк на комплектуючі вироби встановлюється договором і зазвичай менший за строк на основну споруду, жоден серійний завод-виробник профілю чи склопакетів в Україні не надає 10-річну гарантію на виріб у зборі (включаючи фурнітуру, яка потребує щорічного регулювання), якщо підрядник дасть 10 років, він бере на себе відповідальність, яку не підтверджує виробник, що порушує баланс інтересів сторін; - погоджений сторонами гарантійний строк у три роки відповідає принципу свободи договору, вимогам законодавства про публічні закупівлі та не може бути змінений судом у примусовому порядку; - позивач фактично просить суд встановити новий гарантійний строк, що за своєю правовою природою не є способом захисту порушеного права, а становить зміну змісту договірного зобов'язання між сторонами; - відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України захист цивільного права або інтересу здійснюється способами, які спрямовані на відновлення порушеного права або припинення правопорушення, обраний спосіб захисту повинен бути ефективним, відповідати характеру порушення та забезпечувати відновлення правового становища особи, право якої порушено, разом з тим позивач не довів факту порушення прав чи інтересів держави, не встановив наявності дефектів виконаних робіт, не обґрунтував завдання збитків або загрози їх виникнення, а звернувся до суду з вимогою змінити гарантійний строк, погоджений сторонами договору; - позовні вимоги спрямовані не на захист порушеного права, а на зміну обсягу договірної відповідальності відповідача, що виходить за межі передбачених законом способів захисту цивільних прав; - експертний звіт, на який посилається позивач, не містить висновків щодо гарантійного строку експлуатації встановлених конструкцій та не підтверджує можливість застосування підвищених гарантійних строків до результату виконаних робіт.
У судове засідання 04.03.2026 з'явився прокурор та представник відповідача, представник позивача у судове засідання не з'явився, також був присутній вільний слухач.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікна Віконда" про витребування доказів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (загальне позовне провадження) на 31.03.2026 о 15:00 год.
Відповідач у клопотанні (вх.№14241/26 від 26.03.2026) просить суд долучити до матеріалів справи копію листа-звернення від 09.03.2026 (вих. №0903/26-01) та копію поштової накладної №5006500164618 від 09.03.2026, що підтверджує факт його направлення, визнати зазначені документи доказами, які підтверджують факт звернення відповідача до Драбівської селищної ради з метою отримання інформації, що має істотне значення для правильного вирішення спору, врахувати, що відповіді на лист-звернення не було надано, що унеможливлює добровільне отримання доказів без втручання суду та зазначає, що: - 09.03.2026 ТОВ "Вікна Віконда" направило на адресу Драбівської селищної ради лист-звернення (вих. № 0903/26-01) з проханням надати акти технічного обстеження фундаменту, акти технічного обстеження несучих стін, загальний акт (звіт) про технічний стан будівлі, висновки щодо наявності або відсутності деформацій, тріщин, осідань чи перекосів конструкцій, однак станом на день подання цього клопотання відповідь на лист-звернення не отримана, що свідчить про ненадання запитуваних документів у добровільному порядку; - запитувані документи мають істотне значення для встановлення чи перебувають несучі конструкції будівлі у стані, що відповідає нормативним вимогам, чи можуть можливі деформації будівлі впливати на експлуатаційні характеристики віконних конструкцій, чи є технічно та юридично обґрунтованим встановлення гарантійного строку тривалістю 10 років у будівлі з понад 50-річним строком експлуатації без підтвердження належного технічного стану конструкцій.
У судове засідання 31.03.2026 з'явився прокурор та представник відповідача, представник позивача у судове засідання не з'явився, також був присутній вільний слухач.
У судовому засіданні було оголошено перерву на 21.04.2026 о 14:10 год.
У судове засідання 21.04.2026 з'явився прокурор та представник відповідача, представник позивача у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, також був присутній вільний слухач.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Справа відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Як вбачається, Відділом освіти Драбівської селищної ради, як замовником, було проведено відкриті торги з особливостями за кодом ДК 021:2015: 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи, КЕКВ: 3132 - Капітальний ремонт інших об'єктів, а саме: капітальний ремонт із заміною частини віконних блоків на енергозберігаючі Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Драбове-Барятинське Драбівської селищної ради Черкаської області, що знаходиться за адресою: вул. Небесної сотні, 43, с. Драбове-Барятинське, Золотоніський район, Черкаська область (ідентифікатор закупівлі UA-2023-08-18-002018-a); Очікувана вартість предмета закупівлі - 3 148 819 грн. 00 коп. (оголошення про проведення відкритих торгів UA-2023-08-18-002018-a, а.с. 10).
Відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій UA-2023-08-18-002018-a відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікна Віконда" відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації; відсутні підстави для відмови, установлені статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі" (а.с. 11-зворотна сторона - 12).
Знідно із повідомленням про намір укласти договір про закупівлю UA-2023-08-18-002018-a вказано переможця процедури закупівлі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікна Віконда" (відповідач у справі); ціна тендерної пропозиції - 3 117 330 грн. 00 коп.; джерело фінансування - місцевий бюджет (а.с. 12 - зворотна сторона - 13).
В подальшому між Відділом освіти Драбівської селищної ради, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вікна Віконда", як підрядником, було укладено Договір від 11.09.2023 №231 на виконання будівельних робіт № 231 (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого замовник доручає, а підрядник зобов'язаний відповідно до проектної документації, в межах договірної ціни та умов Договору, виконати наступні види робіт: «Капітальний ремонт із заміною частини віконних блоків на енергозберігаючі Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Драбове-Барятинське Драбівської селищної ради Черкаської області, що знаходиться за адресою: вул. Небесної сотні, 43, с. Драбове-Барятинське, Золотоніський район, Черкаської області (код ДК 021:2015 - 4540000-6Інші завершальні будівельні роботи).
Підрядник повинен виконати передбачені цим Договором роботи, якість яких відповідає державним стандартам, будівельним нормам, іншим нормативно-правовим актам та технічним умовам (пункт 2.1. Договору).
Згідно із пунктом 2.2 Договору на всі види робіт встановлено гарантійний термін 3 роки.
Відповідно до пункту 3.1 Договору ціна цього Договору на момент підписання визначається кошторисною документацією та становить - 3 117 330 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ - 20 % - 519 555 грн. 00 коп.
Ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін, шляхом укладення відповідної додаткової угоди (пункт 3.2 Договору).
Відповідно до пункту 7.2 Договору підрядник гарантує досягнення об'єктом показників, визначених у кошторисній документації, якість закінчених робіт, визначених у кошторисній документації та можливість експлуатації об'єкта відповідно до Договору протягом трьох років після прийняття об'єкта Замовником.
Гарантійні строки якості закінчених робіт та експлуатації змонтованих конструкцій визначаються сертифікатами обладнання та діючими нормативними документами від дня їх прийняття Замовником, пусконалагоджувальних робіт та випробування при умові виконання балансоутримувачем належних вимог по експлуатації об'єкта (п. 7.4 Договору).
Початком гарантійних строків вважається день підписання акту про приймання-передачу закінчених робіт (об'єкта) (п. 7.5 Договору).
Згідно з пунктом 7.6. Договору у разі виявлення протягом гарантійних строків у закінчених роботах недоліків (дефектів) замовник протягом двох днів після їх виявлення повідомляє про це підрядника і запрошує його для складання акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів).
Відповідно до умов Додаткової угоди від 27.12.2023 № 1 до Договору сторони дійшли взаємної згоди викласти Додаток 3 до Договору «План фінансування» у новій редакції.
Додатковою угодою від 23.12.2024 № 2 до Договору сторони погодили:
- зменшити на 1 759 202 грн. 69 коп. з ПДВ обсяг закупівлі по Договору у зв'язку із зменшенням фактичного обсягу видатків замовника;
- викласти пункт 3.1. Договору у новій редакції, а саме: « 3.1. Ціна цього Договору на момент підписання визначається кошторисною документацією та становить 1 358 127 грн. 31 коп., в т.ч. ПДВ 20 % - 226 354 грн. 55 коп.»;
- викласти Додаток 1-3, Дефектний акт, Договірна ціна, Зведений кошторисний розрахунок з пояснювальною запискою, Локальні кошториси, Підсумкова відомість ресурсів до Договору у новій редакції.
Відповідно до Звіту про виконання договору про закупівлю UA-2023-10-24-014768-a Договір оплачений на суму 1 358 127 грн. 31 коп. (а.с. 15-16).
Оплата вказаних коштів замовником підтверджується платіжною інструкцією від 06.12.2023 № 3 на суму 1 358 127 грн. 31 коп. (а.с. 51 зворотна сторона).
Прокурор стверджує про недійсність пунктів 2.2 та 7.2 Договору щодо визначення гарантії якості виконаних робіт і можливість експлуатації об'єкта в 3 (три) роки, відповідач проти цього заперечує, що і стало причиною виникнення спору та звернення прокурора з позовом до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами:
- добросовісна конкуренція серед учасників;
- максимальна економія, ефективність та пропорційність;
- відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
- недискримінація учасників та рівне ставлення до них;
- об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі;
- запобігання корупційним діям і зловживанням.
Преамбулою Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено законодавчі підстави виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, одними з основних є договори та інші правочини.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів особи.
Абзацами 1-3 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З аналізу вказаної норми вбачається, що правочин є юридичним фактом, оскільки внаслідок його вчинення виникають, змінюються або припиняються цивільні права та обов'язки; це вольова дія суб'єктів цивільного права.
Правочин породжує правовий наслідок, є дією, яка повинна бути правомірною, тобто не суперечити закону.
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
За приписами частини 1 статті 628, статті 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із статтею 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до норм пункту 1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 (надалі - Порядок №45), та розділу 3 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» будівництво включає нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт об'єктів будівництва.
Згідно з пунктом 1 Порядку № 45, пункту 1.2 розділу І Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281, об'єкт будівництва - будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та/або частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Згідно з пунктом 4 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 (надалі - Загальні умови) за договором підряду підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором підряду строк закінчені роботи (об'єкт будівництва), а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію (у разі, коли цей обов'язок повністю або частково не покладено на підрядника), прийняти від підрядника закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх; сторони є вільними в укладенні договору підряду, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про архітектурну діяльність", інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Істотними умовами договору підряду, поміж іншого, є гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об'єкта будівництва), порядок усунення недоліків (пункт 5 Загальних умов).
Відповідно до частини першої статті 859 Цивільного кодексу України договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку.
В свою чергу, частиною 1 статті 857 Цивільного кодексу України передбачається, що робота, виконана підрядником має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності чи неповноти - вимогам, що звичайно ставляться роботи відповідного характеру.
Відповідно до пункту 103 Загальних умов підрядник гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників, визначених у проектній документації, та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку; гарантійні строки якості закінчених робіт, експлуатації змонтованих конструкцій встановлюються у договорі підряду з урахуванням вимог до цих робіт і конструкцій, визначених у проектній документації (надалі - гарантійний строк якості); гарантійний строк експлуатації об'єкта будівництва становить десять років від дня його прийняття замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором підряду або законом (надалі - гарантійний строк експлуатації).
Відповідно до частини 1 статті 884 Цивільного кодексу України підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.
Як зазначалося, умовами пунктів 2.2 та 7.2 Договору підрядник гарантує якість виконаних робіт і можливість експлуатації об'єкта відповідно до Договору протягом 3-х років.
Початком гарантійних строків вважається день підписання акта про приймання-передачу закінчених робіт (об'єкта будівництва); у разі виявлення замовником протягом гарантійних строків недоліків (дефектів) у закінчених роботах (об'єкті будівництва) і змонтованих конструкціях він повідомляє про них підрядника в порядку, передбаченому договором підряду; гарантійні строки продовжуються на час, протягом якого закінчені роботи (об'єкт будівництва) і змонтовані конструкції не могли експлуатуватися внаслідок виявлених недоліків (дефектів), відповідальність за які несе підрядник (пункти 104, 105 Загальних умов).
Таким чином, встановлений Договором гарантійний строк експлуатації об'єкта будівництва становить менше десяти років від дня його прийняття замовником, що не відповідає нормам частини 1 статті 884 Цивільного кодексу України та пункту 103 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668.
Згідно із частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із частинами 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Тобто приписи статті 217 Цивільного кодексу України регулюють питання щодо правової долі правочину, що має дефекти окремих його частин. При цьому закону може суперечити лише певна частина умов правочину, а інша - йому відповідати. Тобто, недійсність окремої частини правочину не призводить до недійсності інших його частин.
Отже, законодавець не встановлює недійсності правочину через недійсність окремої його частини, але лише за умови, якщо є підстави вважати, що правочин міг би бути вчинений без включення до нього цієї недійсної частини.
Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення приватних прав та інтересів або ж їх відновлювати.
До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків.
Тобто, правовим наслідком недійсності договору є по своїй суті «нівелювання» правового результату, породженого таким договором (тобто вважається, що не відбулося переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав взагалі).
За таких обставинах, наявні підстави для визнання пунктів 2.2. Розділу 2, 7.2. розділу 7 договору недійсними в порядку статті 217 Цивільного кодексу України.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначено одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити про помилковість думки відповідача про втручання суду у договірні правовідносини сторін, оскільки суд у даному розглядає спір, що відноситься до юрисдикції господарського суду з одним із зазначених у статті 16 Цивільного кодексу України способів захисту цивільних прав та інтересів - визнання правочину недійсним. Також щодо посилання відповідача на свободу договору та обов'язковість його умов, то зазначене презюмується, але умови договору не можуть суперечити чинного законодавства.
Інші заперечення відповідача також не приймаються судом, оскільки вони суперечать вимогам чинного законодавства.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню
Щодо представництва прокуратурою інтересів держави у суді
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і у порядку, що визначені законом.
За частиною 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист таких інтересів, у випадках та порядку, встановлених законом.
При цьому прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (частина 2 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Відповідно до частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених до його компетенції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
З викладеним корелюються положення частинами 3 та 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, за якими у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами; прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Щодо порушення інтересів держави слід зазначити наступне.
У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Ці міркування Конституційний Суд України висловив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене Судом розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
"Інтереси держави" охоплюють широке, але чітко не визначене коло законних інтересів, їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21, від 02.12.2021 у справі №320/10736/20 та від 23.12.2021 у справі № 0440/6596/18.
Згідно з пунктом 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятої 19.09.2012 на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов'язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.
Інтереси держави у даних правовідносинах полягають в ефективному та раціональному використанні бюджетних коштів, дотриманні цілей бюджетних процедур, принципів публічних закупівель тощо.
Зазначене кореспондується з положеннями пунктами 4, 6 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України, за якими бюджетна система України ґрунтується на принципах ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
Точне та неухильне дотримання і виконання вимог законодавства - є необхідною складовою для розвитку ринкової економіки. Цей ринок має бути прозорим і справедливим, конкурентним і ефективним, він має унеможливлювати будь-які прояви корупції та недобросовісної конкуренції.
Щодо органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, суд зазначає таке.
Зміст положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України, пункт 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України та частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" свідчить про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу.
При цьому прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України).
У Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", висловив позицію про те, що під цим поняттям потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (пункт 2 резолютивної частини).
У даному випадку сторони уклали оспорювані пункти договору всупереч вимог чинного законодавства і інтересам держави, що призвело до безпідставного зменшення гарантійного строку, тобто порушення інтересів держави. Підстава реалізації прокурором представницьких повноважень є усвідомлена пасивна поведінка позивачів щодо захисту порушених інтересів держави (п. 63-64 постанови Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19). Правильне, в порядку, визначеному законодавством, використання бюджетних коштів беззаперечно становить державний інтерес.
Суперечності, які виникають у бюджетних правовідносинах, зачіпають як інтереси держави, так і суспільні інтереси, тож порушення інтересів держави у цій сфері є порушенням загальнодержавних інтересів, що у відповідності до статті 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов'язок представництва в суді.
Правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».
Слід зазначити, що у судовому процесі держава бере участь як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач і визначив стороною у справі певний орган (така позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 20.08.2020 у справі №913/152/19, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 27.02.2019 у справі №761/3884/18).
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України.
Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 (пункт 4 мотивувальної частини) визначено, що під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах», слід розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Як вбачається, прокурором пред'явлено позов в інтересах держави в особі відділу освіти Драбівської селищної ради.
Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 у справі №911/620/17 дійшов висновку, що у правовідносинах, які стосуються прав та економічних інтересів територіальної громади, інтереси держави та місцевої ради, яка представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, повністю збігаються.
Стосовно представництва прокурором інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування, Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 (справа №915/20/18) зазначив, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (пункт 7. 23). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 13.02.19 у справі № 914/225/18.
У Конституції України (стаття 142) та Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» (статті 16) визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, що є у власності територіальних громад міст.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань організаційно-правова форма Відділу освіти (ЄДРПОУ 44045138) - орган місцевого самоврядування.
Також згідно з пунктами 1, 6 розділу І Положення про Відділ освіти, затвердженого рішенням Драбівської селищної ради від 31.07.2024 № 43-14/VIІI (далі - Положення), відділ освіти є виконавчим органом ради, юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку, бланк, штампи встановленого зразка зі своїм найменуванням.
Відділ освіти у своїй діяльності керується Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Конвенцією про права дитини, Європейською хартією місцевого самоврядування, іншими міжнародними договорами та правовими актами, ратифікованими Верховною Радою України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту, «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту», Указами Президента України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти і науки України, іншими нормативно-правовими актами України, рішеннями Драбівської селищної ради та її виконавчого комітету і цим Положенням (пункт 3 розділу І Положення).
Відділ освіти у межах своїх повноважень вирішує такі завдання: відповідає за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на території Драбівської селищної територіальної громади, забезпечує доступність та безоплатне здобуття дошкільної та повної загальної середньої освіти для всіх громадян, які проживають на території Драбівської селищної територіальної громади; вживає заходів для забезпечення потреби громадян, які проживають на території Драбівської селищної територіальної громади, у дошкільній та позашкільній освіті (підпункти 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3 пункту 3.1 Положення).
Порушенням інтересів держави у даному випадку є те, що Відділ освіти, як орган місцевого самоврядування, уповноважений на управління майном закладів освіти, отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, зобов'язаний забезпечувати ефективне та законне використання бюджетних коштів.
Таким чином, це надає йому процесуальне право виступати позивачем щодо визнання недійсними пунктів договору.
Тож, Відділ освіти є не лише стороною правочину, а і повноважним органом, який мав би захистити інтереси держави в спірних правовідносинах.
З урахуванням викладених вище правових норм та розпорядчих документів, суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави, у даному випадку є відділ освіти Драбівської селищної ради.
Золотоніською окружною прокуратурою у листі від 17.10.2025 повідомлено відділ освіти Драбівської селищної ради про виявлені порушення при укладенні вказаного Договору, а саме: частини 1 статті 884 Цивільного кодексу України та пункту 103 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668, та з'ясовано питання щодо вжиття заходів відділом освіти, у тому числі в судовому порядку, до усунення виявлених порушень.
Згідно інформації відділу освіти Драбівської селищної ради від 20.10.2025 № 436/01-11 зазначено, що у зв'язку з відсутністю у штатному розписі посади юриста та відсутністю коштів для сплати судового збору відділ освіти просить орган прокуратури представляти інтереси держави в суді.
Вказане свідчить, що відділ освіти Драбівської селищної ради, будучи повідомленим про допущені порушення при укладенні договору підряду належних заходів для захисту інтересів держави та до усунення порушень не вжив.
З урахуванням наведеного вище, прокуратурою дотримано приписи статті 23 Закону України «Про прокуратуру» при поданні даного позову. Про виявлені порушення вимог законодавства при укладенні договору на виконання будівельних робіт № 231 від 11.09.2023 прокурором заздалегідь проінформовано позивача та надано достатньо часу для реагування на стверджувані прокурором порушення інтересів держави, зокрема, шляхом подання позову.
Однак, відділ освіти Драбівської селищної ради заходи до усунення порушень законодавства та інтересів держави після отримання повідомлення не вживав, до суду з позовом не звертався, що призводить до порушення економічних (майнових) інтересів держави, та відповідно до положень статті 131-1 Конституції України покладає на органи прокуратури обов'язок здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом пред'явлення даного позову.
Прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно (правова позиція Верховного Суду у справі №927/246/18 від 06.02.2019).
Вказане свідчить про наявність підстав для представництва прокуратурою.
Щодо судового збору
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з урахуванням задоволення позовних вимог стягненню з відповідача на користь Черкаської обласної прокуратури підлягає 2 422 грн. 40 коп. - витрат на сплату судового збору.
Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов Керівника Золотоніської окружної прокуратури (19700, м. Золотоноша Черкаської області, вул. Шевченка, 153) в інтересах держави в особі Відділу освіти Драбівської селищної ради (19801, селище Драбів Золотоніського району Черкаської області, вул. Центральна, буд. 69; ідентифікаційний код 44045138) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікна Віконда" (49000, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 31Д; ідентифікаційний код 40207010) визнання недійсними пунктів 2.2 та 7.2 Договору від 11.09.2023 №231 на виконання будівельних робіт - задовольнити.
2. Визнати недійсними пункт 2.2. Розділу 2 "Якість робіт" та пункт 7.2. розділу 7 "Гарантійні строки якості закінчених робіт та порядок усунення виявлених недоліків (дефектів)" Договору від 11.09.2023 №231 на виконання будівельних робіт, укладеного між Відділом освіти Драбівської селищної ради (19801, селище Драбів Золотоніського району Черкаської області, вул. Центральна, буд. 69; ідентифікаційний код 44045138) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікна Віконда" (49000, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 31Д; ідентифікаційний код 40207010) щодо визначення гарантії якості виконаних робіт і можливість експлуатації об'єкта в 3 (три) роки.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікна Віконда" (49000, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 31Д; ідентифікаційний код 40207010) на користь Черкаської обласної прокуратури (18000, м. Черкаси, б. Шевченка, 286; ідентифікаційний код 02911119, р/р: UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України в м. Київ) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. - витрат на сплату судового збору.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Загинайко
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,
05.05.2026