ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
07 травня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/1294/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів: Поліщук Л.В.,
Ярош А.І.,
розглянувши без повідомлення учасників справи заяви суддів Савицького Я.Ф. та Ярош А.І. про самовідвід в апеляційному провадженні за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Одеської області
від 02 березня 2026 року (повний текст складено 04.03.2026)
у справі №916/1294/24
за позовом: Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"
до відповідача: ОСОБА_1
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
1. Фермерське господарство "Деметра",
2. ОСОБА_2
за участю: приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Баталіна С.С.
про стягнення 13756286,11 грн.
На розгляді Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Поліщук Л.В., Ярош А.І. перебуває апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.03.2026 у справі №916/1294/24 про задоволення подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Баталіна С.С. про звернення стягнення на нерухоме майно боржника - ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку. Надано дозвіл приватному виконавцю звернути стягнення на нерухоме майно, належне боржнику - ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, а саме 1/2 частку на:
- Квартиру загальною площею: 31.9 кв. м., Житловою площею, 11,3 кв. м. яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 934775951227, право власності на яку набуте на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 2600, виданий 19.09.2016, видавник: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Пепеляшкова Анастасія Олексіївна; технічний паспорт, серія та номер: 000002003, виданий 24.11.2020, видавник: ТОВ "Юридичний центр "Реєстратор"; звіт, серія та номер: ТЗ-3, виданий 23.11.2020, видавник: ТОВ "Юридичний центр "Реєстратор".
- Земельну ділянку за кадастровим номером 5122786400:01:001:2639, загальною площею, 0,06 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 638667151227, право власності на яку набуте на підставі договору купівлі-продажу, земельної ділянки, серія та номер: 1086, виданий 21.10.2021, видавник: Приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Одеської області Денісова О.А
- Земельну ділянку за кадастровим номером 5122786400:01:001:2640, загальною площею 0,06 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 638018351227 право власності на яку набуте на підставі договору купівлі-продажу, земельної ділянки, серія та номер: 1085, виданий 21.10.2021, видавник: Приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Одеської області Денісова О.А.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 23.03.2026, зокрема, призначено справу №916/1294/24 до розгляду на 13.05.2026 року о 14:00 год.
Разом з тим, 07.05.2026 головуючи суддя Савицький Я.Ф. та суддя-член колегії Ярош А.І. подали заяви про самовідвід від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.03.2026 у справі №916/1294/24, які обґрунтовані наступним.
В провадженні Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І. перебувала апеляційна скарга Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.06.2025 у справі №916/1294/24 про визначення частки боржника у спільному сумісному майні, яким боржник володіє спільно з іншими особами.
Вказана ухвала була винесена судом першої інстанції за результатом розгляду відповідного подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Баталіна С. С., який звернувся до господарського суду в межах виконання наказу Господарського суду Одеської області від 17.09.2024, виданого в результаті винесення рішення від 02.07.2024 у справі №916/1294/24 про задоволення позовних вимог АТ "Банк Кредит Дніпро" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами у сумі 13 756 286,11 грн.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 (головуючий суддя - Савицький Я. Ф., судді - Принцевська Н. М., Ярош А. І.) апеляційну скаргу АТ "Банк Кредит Дніпро" задоволено; ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.06.2025 у справі №916/1294/24 скасовано; подання приватного виконавця виконавчого округу про визначення частки боржника - ОСОБА_1 у спільному сумісному майні задоволено; визначено частку, належну боржнику ОСОБА_1 у розмірі 1/2 у праві власності на майно, перелік якого наведено у резолютивній частині постанови апеляційного господарського суду і на яке надано дозвіл звернути стягнення ухвалою суду першої інстанції від 02.03.2026 у справі №916/1294/24, що наразі оскаржується у даному апеляційному провадженні.
При цьому, вже після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.03.2026 у справі №916/1294/24, судом було з'ясовано, що постановою Верховного Суду від 17.04.2026 у справі №916/1294/24 було, зокрема, скасовано постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 у справі № 916/1294/24 (якою визначено спірну частку боржника - ОСОБА_1 у спільному сумісному майні) та залишено в силі ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.06.2025.
Зазначені обставини, як вважають судді Савицький Я.Ф. та Ярош А.І., можуть вплинути на думку як учасників даного процесу, так і сторонніх спостерігачів, яким може вдатись, що судді за даних обставин не здатні винести неупередженого рішення, тобто, їх подальша участь у розгляді даної справи може викликати сумнів у неупередженості та об'єктивності останніх.
У контексті наведеного судова колегія зазначає, що задля дотримання вказаними суддями морально-етичних принципів поведінки судді та задля того, аби навіть у стороннього спостерігача не виникло будь-яких сумнівів при розгляді даної справи, слід задовольнити заяву судді Савицького Я.Ф. та заяву судді Ярош А.І. про самовідвід від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.03.2026 у справі №916/1294/24.
Так, відповідно до ч 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23, зазначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, в якій він повинен винести рішення. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (пункти 1.2, 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів).
Згідно з висновком Венеційської Комісії від 11.12.2020 №1012/2020 для суддів важливим є не лише діяти неупереджено, а й доносити до громадськості сприйняття неупередженості.
Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Самовідвід дає змогу виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Як зазначив Європейський суд у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10.12.2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24.021993 року, серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10.06.1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).
Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі "Фельдман проти України", заяви №76556/01 та 38779/04, рішення від 08.04.2010 року, п. 97).
Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" (рішення від 15.07.2010 року), навіть зовнішні прояви відсутності безсторонності без їх об'єктивного обгрунтування можуть бути важливими або, іншими словами, "правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26.10.1984 року, п. 26). На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28.10.1998 року, п. 45, Reports of Judgments and Decisions, 1998-VIII).
Основним завданням суду, як органу державної влади, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Вимогами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства (п. 1 ч. 7 ст. 56 цього Закону).
Правила етичної поведінки судді, затверджені в Кодексі суддівської етики, кореспондуються з зазначеними вимогами закону. Зокрема, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
За положеннями ч. 1 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
З огляду на вищевикладене, з метою недопущення виникнення у учасників судового процесу та стороннього спостерігача будь-яких сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості суддів, для забезпечення достатніх гарантій на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, з метою недопущення порушень вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів", присяги судді, забезпечення довіри до судової влади в Україні, належного здійснення правосуддя та створення найбільш сприятливих умов для здійснення апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Одеської області від 02.03.2026 у справі №916/1294/24, які виключатимуть у всіх учасників справи будь-які, навіть найменші, сумніви щодо особистої безсторонності та неупередженості суддів Савицького Я.Ф. та Ярош А.І., колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяв про самовідвід головуючого судді Савицького Я.Ф. та судді-члена колегії Ярош А.І.
Керуючись Законом України "Про судоустрій і статус суддів", положеннями Кодексу суддівської етики, статтями 32, 35, 38, 39, 232-236, 240, 281 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Заяву від 07.05.2026 головуючого судді Савицького Я.Ф. про самовідвід у справі №916/1294/24 та заяву від 07.05.2026 судді-члена колегії Ярош А.І. про самовідвід у справі №916/1294/24 задовольнити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Я.Ф. Савицький
Суддя Л.В. Поліщук
Суддя А.І. Ярош