154/1002/26
2/154/908/26
заочне
06 травня 2026 року м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Вітера І.Р.,
з участю секретаря судового засідання Багдасарової Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Володимирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг, -
06 березня 2026 року Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 26 березня 2020 року у загальному розмірі 156 527,39 грн.
Стислий виклад позовних вимог.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що «Monobank» є мобільним банком, у межах якого клієнтам - фізичним особам відкриваються поточні рахунки, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank, а банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.
Позивач зазначає, що 26 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання банківських послуг та підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 26 березня 2020 року.
За твердженням позивача, підписанням анкети-заяви відповідач підтвердив, що ознайомився з Умовами і правилами обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», Тарифами, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які разом становлять договір про надання банківських послуг.
Позивач вказує, що на підставі укладеного договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, яким він користувався шляхом здійснення операцій із використанням платіжної картки та/або мобільного додатку. Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.
Також позивач зазначає, що 27 листопада 2025 року банк направив відповідачу push-повідомлення про істотне порушення умов договору та необхідність погашення заборгованості. Оскільки відповідач заборгованість не погасив, відповідно до умов договору 27 грудня 2025 року кредит став у формі «на вимогу».
Станом на 19 січня 2026 року, за розрахунком позивача, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за договором становить 156 527,39 грн, з яких: 151 386,80 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом, тобто тілом кредиту; 5 140,59 грн - заборгованість за пенею; 0 грн - заборгованість за порушення грошового зобов'язання.
У зв'язку з цим АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 26 березня 2020 року у розмірі 156 527,39 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
Процесуальні дії та рішення суду.
Ухвалою Володимирського міського суду Волинської області від 10 березня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. У позовній заяві АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» просило розглянути справу за відсутності представника банку та зазначило, що у разі неявки відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, однак у судове засідання повторно не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Відзиву на позовну заяву, доказів на спростування заявлених позовних вимог або заяви про розгляд справи за його участю відповідач до суду не подав.
З урахуванням повторної неявки відповідача, належного повідомлення його про дату, час і місце розгляду справи, неподання ним відзиву на позовну заяву, а також відсутності заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення відповідно до статті 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки учасники справи у судове засідання не з'явилися, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.
Фактичні обставини справи, встановлені судом за доказами сторін.
З матеріалів справи вбачається, що 26 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання банківських послуг та підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг «Monobank».
В анкеті-заяві зазначені ідентифікаційні дані відповідача як клієнта банку, зокрема: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , номер телефону: НОМЕР_2 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 Також у матеріалах справи наявна копія документа, що посвідчує особу відповідача, а саме паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 26 серпня 2008 року Володимир-Волинським МВ УМВС України у Волинській області, та відомості про його реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Зі змісту анкети-заяви вбачається, що вона разом з Умовами і правилами обслуговування, Тарифами, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписанням анкети-заяви відповідач підтвердив, що ознайомився з відповідними документами, отримав їх примірники у мобільному додатку та зобов'язався виконувати умови договору.
В анкеті-заяві також зазначено, що клієнт просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги, у тому числі електронний підпис, обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в банку. Крім того, у ній міститься підтвердження генерації ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка використовується для накладення удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення дій клієнта згідно з договором. У заяві також зазначено, що удосконалений електронний підпис визнається аналогом власноручного підпису, а його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.
Відповідно до пункту 1 Розділу 1 Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» мобільний додаток визначений як сервіс банку, що дозволяє надавати клієнтові банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку.
Підпунктом 2.1 пункту 2 Розділу І Умов передбачено, що банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки та/або мобільного додатку, випускає та надає клієнту у користування платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжної картки та/або мобільного додатку.
Згідно з підпунктом 2.3 пункту 2 Розділу І Умов договір, який укладається між банком та клієнтом, є змішаним договором, у якому містяться елементи різних договорів, у тому числі, але не виключно, договору банківського рахунка та договору про споживчий кредит.
Пунктами 5.3, 5.8.1 пункту 5 Розділу І Умов передбачено, що клієнт погоджується з тим, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими клієнтом, а клієнт може користуватися послугами банку через мобільний додаток та інші канали обслуговування в Інтернеті для отримання інформації та здійснення операцій.
Відповідно до підпунктів 2.1, 2.4, 2.5 пункту 2 Розділу ІІ Умов для надання послуг банк видає клієнту картку. Підписанням анкети-заяви клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг «Monobank». Датою укладення договору є дата підписання клієнтом анкети-заяви та отримання картки. Платіжна картка передається клієнту неактивованою та активується банком при додаванні інформації з картки в мобільний додаток з авторизацією за номером телефону або при активації клієнтом віртуальної картки в мобільному додатку. При активації картки встановлюється ПІН-код, який є аналогом власноручного підпису клієнта.
Надання та обслуговування кредиту врегульовано пунктом 5 Розділу ІІ Умов. Зокрема, пунктами 5.1-5.4 передбачено, що ліміт кредитування та строк його дії встановлюються згідно з умовами договору; ліміт до використання розраховується та встановлюється банком, виходячи з внутрішніх процедур банку, і зазначається клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного обслуговування; банк має право переглядати ліміт до використання, а клієнт шляхом розрахунку за товари та послуги або отримання готівкових коштів з використанням платіжної картки після встановлення або зміни ліміту підтверджує факт згоди з таким лімітом.
Згідно з пунктом 5.5 Розділу ІІ Умов форма надання кредиту визначена як поновлюваний кредитний ліміт / кредитна лінія, який може бути використаний для отримання готівкових грошових коштів та/або здійснення безготівкових розрахунків за придбані товари чи послуги. Пунктом 5.8 Розділу ІІ Умов передбачено, що банк надає клієнту кредит для оплати всіх видаткових операцій, здійснених клієнтом з використанням платіжної картки або її реквізитів, а також для оплати клієнтом комісій і плат, передбачених договором.
Відповідно до пункту 5.9 Розділу ІІ Умов на суму наданого кредиту банк нараховує відсотки, які нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту з розрахунку 365/366 календарних днів у році за процентними ставками, зазначеними в Тарифах.
Пунктами 5.10.2 та 5.11 Розділу ІІ Умов передбачено, що погашення кредиту та відсотків здійснюється шляхом внесення клієнтом коштів у готівковій або безготівковій формі в розмірі щомісячного мінімального платежу. Сума щомісячного мінімального платежу визначається банком відповідно до Тарифів та не може перевищувати повного розміру заборгованості за договором. Клієнт зобов'язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж у розмірі та в термін, зазначені в мобільному додатку.
Згідно з Тарифами за карткою monobank пільговий період за карткою становить до 62 днів та діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, за умови її погашення в повному обсязі. Пільгова відсоткова ставка становить 0,00001 % річних. Розмір обов'язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами визначено як 4 % від заборгованості, але не менше 100,00 грн і не більше залишку заборгованості. Базова відсоткова ставка становить 3,1 % на місяць, а збільшена відсоткова ставка на суму загальної заборгованості - 6,2 % на місяць, яка застосовується у випадку наявності простроченої заборгованості.
Пунктами 5.15-5.19 Розділу ІІ Умов визначено порядок відповідальності клієнта у разі порушення строків виконання грошового зобов'язання. Зокрема, пунктом 5.16 передбачено, що у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою, тобто настає істотне порушення клієнтом зобов'язань. Пунктом 5.17 передбачено направлення клієнту повідомлення про відповідне порушення, а пунктом 5.19 визначено, що у випадку, якщо істотне порушення не буде усунуто протягом передбаченого строку, кредит стає у формі «на вимогу», при цьому нарахування процентів за користування кредитом припиняється.
З довідки про наявність рахунку від 19 січня 2026 року АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_4 у гривні, тип картки - «Чорна», активна до 11/29.
З довідки про розмір встановленого кредитного ліміту від 19 січня 2026 року вбачається, що кредитний ліміт за рахунком відповідача встановлювався та змінювався банком протягом строку користування банківськими послугами. Зокрема, 26 березня 2020 року первісно було встановлено кредитний ліміт у розмірі 1 000,00 грн, надалі цього ж дня - 2 500,00 грн; 07 липня 2020 року - 10 000,00 грн; 17 грудня 2021 року - 70 000,00 грн; 16 вересня 2022 року - 70 000,00 грн; 12 лютого 2024 року - 65 000,00 грн; 17 лютого 2024 року - 70 000,00 грн.
З позовної заяви та долучених до неї документів вбачається, що на підставі укладеного договору відповідач отримав можливість користуватися кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту на поточному рахунку, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_4 .
До матеріалів справи позивачем долучено виписку про рух коштів по картці за період з 26 березня 2020 року по 19 січня 2026 року, пояснення до виписки про рух коштів на рахунку, розрахунок заборгованості, довідку про наявність рахунку та довідку про розмір встановленого кредитного ліміту. Зазначені документи містять відомості про операції за рахунком відповідача, користування ним кредитним лімітом, внесення коштів на картку та формування заборгованості за договором.
У поясненні до виписки про рух коштів на рахунку зазначено, що кредитний ліміт відповідача становив 70 000,00 грн. За даними банку, у зв'язку з тим, що клієнт поповнював картку на суми, менші за здійснені витрати, а також у зв'язку зі списанням відсотків і неустойки, виник овердрафт у розмірі 86 527,39 грн. Разом із сумою встановленого кредитного ліміту це сформувало загальний розмір заборгованості 156 527,39 грн.
З розрахунку заборгованості за договором б/н від 26 березня 2020 року, сформованого станом на 19 січня 2026 року, вбачається, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» становить 156 527,39 грн.
Зазначена сума заборгованості складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом, тобто тілом кредиту, у розмірі 151 386,80 грн, та заборгованості за пенею у розмірі 5 140,59 грн. Заборгованість за порушення грошового зобов'язання у розрахунку зазначена у розмірі 0,00 грн.
З розрахунку також вбачається, що проценти, інфляційні втрати та проценти за статтею 625 ЦК України до стягнення у складі заявленої суми не включені. Окремі штрафи у підсумковій структурі позовних вимог також не заявлені.
Згідно з даними розрахунку та виписки, останнє суттєве поповнення картки відповідачем зафіксоване 31 січня 2025 року на суму 3 227,73 грн.
У розрахунку заборгованості окремо відображено нарахування пені. Зокрема, 02 вересня 2025 року нараховано пеню у розмірі 154,29 грн, а 01 грудня 2025 року - пеню у розмірі 4 986,30 грн. Загальна сума пені станом на 19 січня 2026 року становить 5 140,59 грн.
З позовної заяви вбачається, що станом на 27 листопада 2025 року прострочення зобов'язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим банк вказує на настання істотного порушення клієнтом зобов'язань та прострочення всієї заборгованості за кредитом.
27 листопада 2025 року АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» направило відповідачу push-повідомлення про істотне порушення умов договору та необхідність погашення суми заборгованості.
З позовної заяви також вбачається, що відповідач після направлення зазначеного повідомлення заборгованість не погасив, у зв'язку з чим відповідно до пунктів 5.18, 5.19 Розділу ІІ Умов кредит 27 грудня 2025 року став у формі «на вимогу».
На підтвердження заявлених вимог позивачем до позовної заяви долучено: розрахунок заборгованості; пояснення до виписки про рух коштів на рахунку; рух коштів по картці; копію анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 26 березня 2020 року; довідку про наявність рахунку; довідку про розмір встановленого кредитного ліміту; витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи; витяг з Тарифів за карткою monobank; копію документа, що посвідчує особу відповідача; платіжне доручення про сплату судового збору; клопотання про розгляд справи за відсутності позивача; клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження; довіреність представника банку; банківську ліцензію; виписку з ЄДРЮОФОП та копію Статуту АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».
Застосовані судом норми права, мотиви та висновки суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з того, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань перед АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 26 березня 2020 року, у межах якого відповідачу було відкрито поточний рахунок, надано платіжну картку та встановлено поновлюваний кредитний ліміт / кредитну лінію.
Особливістю цих правовідносин є те, що банк не надавав відповідачу одноразовий кредит у фіксованій сумі з класичним графіком повернення, а встановив кредитний ліміт на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка monobank. Тому надання та використання кредитних коштів у цій справі підтверджується не лише анкетою-заявою та умовами договору, а передусім довідкою про відкриття рахунку, довідкою про встановлений кредитний ліміт, випискою про рух коштів по картці, поясненнями до виписки та розрахунком заборгованості.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернулось до суду за захистом майнового права, посилаючись на невиконання відповідачем обов'язку з повернення фактично використаних кредитних коштів та сплати заборгованості за договором про надання банківських послуг.
Відповідно до частин першої - третьої статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивач надав суду анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 26 березня 2020 року, витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, витяг з Тарифів за карткою monobank, паспорт споживчого кредиту, довідку про наявність рахунку, довідку про розмір встановленого кредитного ліміту, виписку про рух коштів по картці, пояснення до виписки та розрахунок заборгованості. Відповідач відзиву, доказів погашення заборгованості, доказів припинення зобов'язання або контррозрахунку до суду не подав.
Згідно з частиною першою статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до статті 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За змістом частин першої - третьої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані позивачем докази у їх сукупності, суд враховує, що для правовідносин з користування кредитною карткою та поновлюваним кредитним лімітом істотне значення має саме рух коштів по банківському рахунку. Виписка з карткового рахунку відображає операції, проведені за рахунком відповідача, використання кредитного ліміту, поповнення рахунку, списання платежів та формування кінцевої заборгованості.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначені для видачі або надсилання клієнту.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що банківська виписка з карткового рахунку відповідача є належним і допустимим доказом у справі, оскільки підтверджує рух коштів по конкретному банківському рахунку, містить записи про операції, здійснені за рахунком, та відображає фактичне користування відповідачем кредитним лімітом. Такий підхід узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, щодо доказового значення банківських виписок за картковими рахунками.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Матеріалами справи підтверджено, що 26 березня 2020 року відповідач підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг «Monobank». У цій анкеті-заяві зазначено, що вона разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Підписанням анкети-заяви відповідач підтвердив ознайомлення з умовами договору, отримання їх примірників у мобільному додатку та згоду з їх застосуванням.
Доказів того, що зазначений правочин визнаний недійсним або що його недійсність прямо встановлена законом, матеріали справи не містять. Відповідач таких доказів не подав. Тому суд виходить із презумпції правомірності договору про надання банківських послуг «Monobank» від 26 березня 2020 року.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона, боржник, зобов'язана вчинити на користь другої сторони, кредитора, певну дію, передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від вчинення певної дії, негативне зобов'язання, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У цій справі зобов'язання відповідача виникло з договору про надання банківських послуг, за яким банк відкрив відповідачу рахунок, надав платіжну картку та встановив кредитний ліміт, а відповідач набув обов'язку повертати фактично використані кредитні кошти, сплачувати передбачені договором платежі та щомісячний мінімальний платіж.
Згідно зі статтею 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк, термін, його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, термін.
За умовами договору відповідач був зобов'язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж у розмірі та в строк, зазначені в мобільному додатку. Невнесення таких платежів у належному розмірі та в установлений строк призвело до виникнення прострочення, яке станом на 27 листопада 2025 року сягнуло понад 90 днів.
Згідно зі статтею 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач доказів належного виконання зобов'язання, повного погашення заборгованості за договором або припинення зобов'язання з інших передбачених законом чи договором підстав суду не подав.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, неналежне виконання.
Непогашення відповідачем заборгованості за кредитним лімітом і невнесення щомісячних мінімальних платежів у строки, визначені договором, є порушенням грошового зобов'язання. Саме у зв'язку з цим банк 27 листопада 2025 року направив відповідачу push-повідомлення про істотне порушення умов договору та необхідність погасити заборгованість, а 27 грудня 2025 року кредит став у формі «на вимогу».
За умовами статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зазначене положення закону поширюється і на договір про надання банківських послуг «Monobank», укладений шляхом підписання анкети-заяви та приєднання відповідача до Умов і Тарифів банку. Тому відповідач не був звільнений від обов'язку виконувати умови договору щодо повернення використаних кредитних коштів та погашення заборгованості.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа, кредитодавець, зобов'язується надати грошові кошти, кредит, позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
З урахуванням змісту договору між сторонами суд виходить з того, що банк виконав свій обов'язок щодо надання відповідачу можливості користуватись кредитними коштами шляхом встановлення кредитного ліміту на поточному рахунку, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_4 . Відповідач, у свою чергу, користувався рахунком і кредитним лімітом, що підтверджується випискою про рух коштів по картці за період з 26 березня 2020 року по 19 січня 2026 року.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором.
У цій справі позивач заявив до стягнення не окрему заборгованість за процентами, а загальний залишок заборгованості за наданим кредитом, тобто тілом кредиту, в розмірі 151 386,80 грн, а також пеню у розмірі 5 140,59 грн. Заборгованість за порушення грошового зобов'язання в розрахунку визначена у розмірі 0,00 грн.
Оцінюючи вимогу про стягнення тіла кредиту, суд бере до уваги, що з довідки про розмір встановленого кредитного ліміту вбачається встановлення відповідачу кредитного ліміту, який у подальшому змінювався і досягав 70 000,00 грн. З виписки про рух коштів по картці та пояснення до неї вбачається користування відповідачем картковим рахунком, проведення операцій за рахунком, поповнення рахунку на суми, менші за здійснені витрати, а також утворення овердрафту, що разом із сумою кредитного ліміту сформувало заявлену банком заборгованість.
Суд враховує, що у справах цієї категорії саме виписка по картковому рахунку є тим доказом, який відображає реальний рух коштів, використання кредитного ліміту, внесення платежів і кінцевий залишок заборгованості. Надана позивачем виписка містить відомості про операції за рахунком відповідача за тривалий період, а розрахунок заборгованості узгоджується із довідками банку про рахунок та кредитний ліміт.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк, термін, виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
З огляду на те, що фактично використані відповідачем кредитні кошти у добровільному порядку АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» не повернуті, а відповідач не надав доказів сплати боргу, не подав заперечень щодо розрахунку та не спростував даних банківської виписки, суд дійшов висновку, що позивач має право вимагати захисту свого права шляхом стягнення з відповідача заборгованості за фактично використаними кредитними коштами.
За таких обставин позовні вимоги АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за наданим кредитом, тобто тілом кредиту, у розмірі 151 386,80 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення пені за договором, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит, позику, банком або іншим кредитодавцем, позикодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця, позикодавця, неустойки, штрафу, пені, за таке прострочення.
Цим самим пунктом установлено, що неустойка, штраф, пеня, та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання, невиконання, часткове виконання, за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем, позикодавцем.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і триває на час вирішення справи.
Верховний Суд у постанові від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22, провадження № 61-14740св23, зазначив, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання, невиконання, часткового виконання певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: у періоді існування особливих правових наслідків - період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування; у договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки - договір позики, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання, які полягають у тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця, позикодавця, неустойки, штрафу, пені, за таке прострочення.
З розрахунку заборгованості у цій справі вбачається, що пеня в загальному розмірі 5 140,59 грн нарахована позивачем 02 вересня 2025 року в сумі 154,29 грн та 01 грудня 2025 року в сумі 4 986,30 грн, тобто після 24 лютого 2022 року та в період дії в Україні воєнного стану.
Оскільки пеня є неустойкою, тобто відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов'язання, а така пеня нарахована за кредитним договором у період дії воєнного стану, суд дійшов висновку, що відповідач звільнений від обов'язку її сплати на користь кредитодавця відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
За таких обставин вимога АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» про стягнення з ОСОБА_1 пені у розмірі 5 140,59 грн є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Отже, оцінивши надані позивачем докази у їх сукупності, врахувавши відсутність відзиву, заперечень, доказів погашення боргу або контррозрахунку з боку відповідача, суд дійшов висновку, що позов АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» підлягає частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за наданим кредитом, тілом кредиту, у розмірі 151 386,80 грн, а в частині стягнення пені у розмірі 5 140,59 грн - відмовити.
Судові витрати.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з цим позовом АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» сплатило судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжним документом, долученим до матеріалів справи. Позовну заяву подано через підсистему «Електронний суд», у зв'язку з чим судовий збір сплачено із застосуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивач заявив до стягнення 156 527,39 грн, з яких суд визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги в частині стягнення заборгованості за наданим кредитом, тобто тілом кредиту, у розмірі 151 386,80 грн.
У задоволенні позовних вимог у частині стягнення пені у розмірі 5 140,59 грн суд відмовляє.
Отже, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме:
151 386,80 грн ? 2 662,40 грн / 156 527,39 грн = 2 574,95 грн.
За таких обставин з ОСОБА_1 на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 574,95 грн.
Інших судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи, позивачем до стягнення не заявлено.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279, 280-282 ЦПК України, статтями 11, 202, 204, 509, 525, 526, 530, 598, 599, 610, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 26 березня 2020 року станом на 19 січня 2026 року в розмірі 151 386,80 грн (сто п'ятдесят одна тисяча триста вісімдесят шість гривень 80 копійок), що складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом, тобто тілом кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» судовий збір у розмірі 2 574,95 грн (дві тисячі п'ятсот сімдесят чотири гривні 95 копійок).
У задоволенні решти позовних вимог Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення пені у розмірі 5 140,59 грн (п'ять тисяч сто сорок гривень 59 копійок) - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Володимирським міським судом Волинської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, будинок 23.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Ігор Вітер