65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про закриття провадження у справі про неплатоспроможність
"30" квітня 2026 р. Справа № 916/1822/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф, при секретарі судового засідання Борисовій Борисовій Н.В., розглядаючи справу №916/1822/25 за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про неплатоспроможність
за участю представників сторін:
Безкровний С.Л.
від боржника - Ошарін Д.С.
керуючий реструктуризацією - Шаргородський Д.В.
від АТ КБ "Приватбанк" - Шевченко Л.П.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність разом із заявою арбітражного керуючого про призначення керуючим реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Шаргородського Дмитра Вячеславовича.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.06.2025 (суддя Шаратов Ю.А.) відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 . Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Керуючого реструктуризацією майна боржника ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Шаргородського Дмитра Вячеславовича.
04.06.2025р. було опубліковано оголошення про відкриття справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 № 76273
01.07.2025р. з заявою (вх. №3-554/25) про визнання кредитором до боржника звернулось Акціонерне товариство Комерційний банк “ПриватБанк» з вимогами в сумі 1 824 305,83 грн.
04.07.2025р. з заявою (вх. №3-574/25) про визнання кредитором до боржника звернулось Кредитної спілки “Кредит-Союз» з вимогами в сумі 227 653,17 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.10.2025 у попередньому засіданні визначено розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів до боржника, що вносяться арбітражним керуючим до реєстру вимог кредиторів, а саме: Акціонерне товариства Комерційного банку “ПриватБанк» у сумі 1 824 305,83 грн. та витрати в сумі 4 844,80 грн. понесені у зв'язку із сплатою судового збору; Кредитна спілка “Кредит-Союз» у сумі 227 653,17 грн. та витрати в сумі 6 056,00 грн. понесені у зв'язку із сплатою судового збору.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 17.12.2025, призначеного розпорядженням керівника апарату суду від 17.12.2025 № 383, у зв'язку з відрахуванням наказом голови суду №28-к від 16.12.2025 судді ОСОБА_2 зі штату суду, відповідно до Указу Президента України №959/2025 від 13.12.2025 "Про призначення судді", визначено суддю ОСОБА_3 для подальшого розгляду справи № 916/1822/25.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.12.2025 прийнято до провадження справу № 916/1822/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
09.02.2026 року від Акціонерного товариства Комерційного банку “ПриватБанк» надійшло клопотання (вх. № 4675/26) про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
10.02.2026р. від керуючого реструктуризацією надійшли пояснення клопотання Акціонерного товариства Комерційного банку “ПриватБанк» про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
19.02.2026р. від ОСОБА_1 надійшли заперечення на клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 посилалась на заборгованість яка виникла на підставі заборгованості перед наступними кредиторами:
-Кредитна спілка «Кредит-Союз» у розмірі 227 653,17 грн. (Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 04 квітня 2011 року по справі №2-271/11);
- АТ КБ «Приватбанк» у розмірі 645 883,31 грн. (Заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31 липня 2014 року по справі №711/4519/14-ц);
- АТ КБ «Надра» у розмірі 177 035,18 грн. (Заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 липня 2011 року по справі №2-1977/11).
02.06.2025р. ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.06.2025 (суддя Шаратов Ю.А.) було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів, керуючим реструктуризацією ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Шаргородського Д.В.
04.06.2025р. було опубліковано оголошення про відкриття справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 № 76273.
В строк, передбачений ч.1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, до суду звернулось два кредитори, а саме: Акціонерне товариство Комерційний банк “ПриватБанк» з вимогами в сумі 1 824 305,83 грн. та Кредитна спілка “Кредит-Союз» з вимогами в сумі 227 653,17 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.10.2025 у попередньому засіданні визначено розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів до боржника, що вносяться арбітражним керуючим до реєстру вимог кредиторів, а саме: Акціонерне товариства Комерційного банку “ПриватБанк» у сумі 1 824 305,83 грн. та витрати в сумі 4 844,80 грн. понесені у зв'язку із сплатою судового збору; Кредитна спілка “Кредит-Союз» у сумі 227 653,17 грн. та витрати в сумі 6 056,00 грн. понесені у зв'язку із сплатою судового збору.
18.11.2025 р. на виконання вимог ухвали попереднього засідання керуючим реструктуризацією було проведено збори кредиторів де було вирішено прийняття до відома звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан ОСОБА_1 . АТ КБ “ПриватБанк» надало відповідь відповідно до якої, АТ КБ “ПриватБанк» просить відкласти розгляд питання щодо схвалення плану реструктуризації боргів на інші збори кредиторів та надати до додаткові документи пояснення від боржника щодо наступних обставин, у зв'язку з чим Рішень з питання другого порядку денного щодо схвалення або відмови у схваленні Плану реструктуризації не прийнято. Рішень з питання третього порядку денного щодо прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів ОСОБА_1 , або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність не прийнято.
04.12.2025р. від ОСОБА_1 до суду надійшли додаткові пояснення відносно яких у АТ КБ “ПриватБанк» виникли питання на зборах кредиторів.
09.02.2026 року від Акціонерного товариства Комерційного банку “ПриватБанк» надійшло клопотання (вх. № 4675/26) про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
В обґрунтування поданого клопотання АТ КБ “ПриватБанк» зазначає що з огляду на задекларований дохід, у Боржника відсутня фінансова спроможність заощадити (заробити) кошти на оплату грошової винагороди арбітражному керуючому та послуг адвоката. Зокрема, Боржник у декларації про майновий стан за три місяці 2025 року вказав дохід у розмірі 11 500,00 грн., у 2024 році сукупний дохід склав 34 000,00 грн. Боржник у своїх поясненнях від 04.12.2025 зазначив наступне: “Щодо наявності у боржника коштів на авансування винагороди арбітражному керуючому зазначаю, що, як вже зазначено вище, боржник отримав як ФОП у 2022 році дохід у розмірі 100 000 грн, що повністю покриває розмір авансування винагороди арбітражного керуючого».
Банк вважає такі пояснення необґрунтованими. з огляду на те, що по-перше у відомостях податкової служби відображається дохід без вирахування податків та витрат, отже, чистий дохід Боржника був значно меншим за 100 000,00 грн. По-друге з моменту отримання цього доходу (2022 рік) до відкриття провадження (червень 2025 року) минуло 2,5 роки. Весь цей час Боржник декларує майже нульові доходи. Це свідчить про те, що кошти у сумі 100 000,00 грн, ймовірно, були витрачені на побутові потреби, а не збережені як заощадження.
Також АТ КБ “ПриватБанк» зазначає, що в матеріалах справи № 916/1822/25 наявні наступні документи, які підтверджують відсутність офіційного доходу боржника: Відомості з ДРФО: останній дохід нараховано у вересні 2022 року; Довідка ОК-7: останній дохід, з якого сплачувався ЄСВ, зафіксовано у лютому 2022 року; Лист ГУ ПФУ в Одеській області від 11.06.2025: Боржник не перебуває на обліку як пенсіонер та виплати не отримує. Водночас, у проекті плану реструктуризації Боржник вказує: “5.1. Доходи, які боржник отримує (заробітна плата, пенсія тощо): 8000 грн (з відрахуванням податків) в місяць», що прямо суперечить його ж Декларації за 2025 рік, де вказано середній дохід 3 833,33 грн/міс. Таким чином, розмір доходу в 8 000 грн нічим не підтверджений.
Додатковою підставою в клопотанні АТ КБ “ПриватБанк» щодо закриття провадження у справі є те, що відсутня інформація про те, що боржник є підписантом в ТОВ »РУДПРОМ-1с», код ЄДРПОУ 35899446. Згідно даних з сайту YouControl юридична особа ТОВ »РУДПРОМ-1с» зареєстрована 24.04.2008. Розмір статутного капіталу юридичної особи складає 9 700 000,00 грн. Уповноваженими особами є: ОСОБА_4 керівник. ОСОБА_4 підписант (Відомості відсутні). ОСОБА_1 підписант (Відомості відсутні).
Заслухавши пояснення представників учасників провадження, проаналізувавши матеріали справи та вивчивши і оцінивши аргументи а також клопотання про визнання боржника банкрутом та про перехід до процедури погашення боргів, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі у зв'язку з викладеним нижче.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно з ч.2 ст. 6 КУзПБ щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
Особливості відновлення платоспроможності боржника, який є фізичною особою, передбачено Книгою четвертою КУзПБ. Зокрема, розділом ІІІ Книги четвертої КУзПБ врегульовано реструктуризацію боргів боржника - фізичної особи.
За наведеним у ст. 1 КУзПБ визначенням, реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Згідно з положеннями КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та має строковий характер.
Так, в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, про: введення процедури реструктуризації боргів боржника; строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (ч.5 ст. 119 КУзПБ).
Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (ч.2 ст. 122 КУзПБ).
Загальні вимоги щодо плану реструктуризації боргів боржника встановлено у ст. 124 КУзПБ, виконання їх є необхідним при розробленні проекту плану реструктуризації, адже це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливість прийняти рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Зокрема, згідно з ч.2 ст. 124 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань (виплата аліментів тощо).
План реструктуризації боргів боржника може містити положення про: 1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів ч.майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов'язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов'язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо) (ч.3 ст. 124 КУзПБ).
Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність віднесено до основних завдань зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (ч.ч.2, 3 ст. 123 КУзПБ).
Зокрема, ч.2 ст. 48 КУзПБ передбачено, що перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, які мають не менше ніж дві третини голосів. Якщо перші збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться повторні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів. Якщо ж і ці збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться наступні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше чверті голосів.
Порядок затвердження плану реструктуризації боргів боржника закріплений у ст. 126 КУзПБ, яка передбачає подання керуючим реструктуризацією відповідної заяви протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів, розгляд такої заяви господарським судом протягом 10 днів з для її отримання із заслуховуванням кожного присутнього на засіданні кредитора, який має заперечення щодо плану реструктуризації боргів.
Господарський суд зобов'язаний затвердити план реструктуризації боргів боржника, якщо такий план схвалений кредиторами та боржником. Утім ч.8 вказаної ст. передбачені підстави для постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність. У разі постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржник, збори кредиторів мають право звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (ч.10 ст. 126 КУзПБ).
Водночас якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (ч.11 ст. 126 КУзПБ).
Окрім загальних підстав закриття провадження у справі про банкрутство, встановлених ч.1 ст. 90 КУзПБ (з урахуванням ст. 113 КУзПБ тією мірою, якою вони можуть стосуватися боржника - фізичної особи), відповідно до ч.7 ст. 123 КУзПБ суд також приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо: 1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї; 2) майно членів сім'ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім'ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами; 3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю.
Частиною 1 ст. 130 КУзПБ передбачено, що господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема викладеною в постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20, процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 ЦК України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 ч.1 ст. 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч.ч.2, 3 ст. 13 ЦК України).
До боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 ч.2 ст. 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (п.п.4 - 11 ч.3 ст. 116 КУзПБ), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (ч.4 ст. 116, ч.7 ст. 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (ч.1 ст. 128 КУзПБ).
КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:
- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років (п.п.3, 4 ч.4 ст. 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених ч.7 ст. 123 КУзПБ;
- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (п.п.1-3 ч.7 ст. 123 КУзПБ);
- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов'язковій сплаті згідно з ч.3 ст. 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (п.п.1, 2, 5, 6 ч.8 ст. 126 КУзПБ);
- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (ч.одинадцята ст. 126 КУзПБ).
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 звернув увагу на те, що конструкція ч.7 ст. 123 КУзПБ побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з'ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом. До того ж розширене коло ініціаторів застосування вказаної норми та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника.
Враховуючи призначення зазначеної норми та можливість застосування її судом з власної ініціативи, Верховний Суд наголосив на тому, що господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за ч.7 ст. 123 КУзПБ, тому з власної ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов'язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.
Щодо застосування ч.11 ст. 126 КУзПБ Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Такими обставинами можуть бути, серед іншого, ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
Також Верховний Суд у зазначеній постанові зауважив, що приписи ч.11 ст. 126 та ч.1 ст. 130 КУзПБ у їх системному зв'язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина 1 ст. 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.
За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов'язує неможливість її судового розгляду.
При цьому очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.
Судом встановлено, що декларації мають неповні та недостовірні відомості щодо майнового стану боржника.
Окрім цього боржником не зазначено звідки у боржника ОСОБА_1 кошти на сплату адвокатських послуг щодо представлення його інтересів в суді, також не надано підтвердження що адвокатом здійснюється представлення інтересів боржника на безоплатній основі.
Також, метою і завданням процедури реструктуризації боргів, зокрема, є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. При цьому такий документ слід вважати закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині його розгляду, так і в період його реалізації, коли має місце фактичне погашення їх вимог в межах процедури реструктуризації.
У свою чергу розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, щодо форми і змісту проекту плану, це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
У справах про неплатоспроможність фізичних осіб існує ризик ігнорування боржниками мети і завдань процедури реструктуризації боргів, що може полягати у не розробленні та не поданні на розгляд кредиторам проекту плану реструктуризації, надання фіктивного (зазначення вигаданих розмірів сум погашення чи інших відомостей) та невиконуваного плану реструктуризації, який не відповідатиме вимогам статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства.
Дослідивши наданий план реструктуризації, судом встановлено, що боржником у запропонованому плані реструктуризації зазначено що боржник отримує 8 000,00 грн. та щомісяця буде виділяти на задоволення вимог кредиторів 2 000,00 грн., однак відповідно до поданої боржником заяви він не є працевлаштований, а відповідно до поданої декларації боржник взагалі не отримує доходи.
Отже складання формального, заздалегідь неможливого до виконання плану реструктуризації, наданим боржником не відповідає ознакам реального (виконуваного), що в цьому випадку виключає можливість переходу до наступної процедури у справі про неплатоспроможність.
Також боржником в своїй заяві та декларації взагалі не зазначено наявності або відсутності членів сім'ї.
Відтак, встановивши обставини ненадання боржником повних і достовірних відомостей, доходів та витрат, суд дійшов висновку про недобросовісну поведінку боржника, що є достатньою підставою для закриття провадження у справі згідно приписів ч.7 ст.123 КУзПБ.
Керуючись ч.7 ст. 123, ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання Акціонерного товариства Комерційного банку “ПриватБанк» (від 09.02.2026р. вх. № 4675/26) про закриття провадження у справі №916/1822/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 - задовольнити
2. Припинити процедуру реструктуризації ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), введену ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.06.2025р.
3. Припинити повноваження керуючого реструктуризацією ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Шаргородського Дмитра Вячеславовича (свідоцтво № 1913 від 03.05.2019).
4. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.06.2025р. по справі №916/1822/25.
5. Закрити провадження у справі №916/1822/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвала набирає законної сили в порядку ч.4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у відповідності до ст.ст. 254, 255 ГПК України .
Повний текст ухвали складено 05 травня 2026 р.
Суддя С.Ф. Гут