про відмову у відкритті апеляційного провадження
06.05.2026 м. Дніпро Справа № 904/6487/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Фещенко Ю.В. (доповідач),
суддів: Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Кам'янське)
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2026 (постановлену суддею Первушиним Ю.Ю. у м. Дніпрі, повна ухвала складена 19.03.2026)
у справі № 904/6487/25
про банкрутство Акціонерного товариства "Дніпроазот" (м. Кам'янське)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансліт" (м. Дніпро)
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2026 у справі №904/6487/25 відмовлено у задоволенні заяви Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про надання дозволу на реалізацію майна боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію (вх. суду №4467/26, № 6493/26).
Не погодившись з вказаною ухвалою, Південний відділ державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України звернувся до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" з апеляційною скаргою (вх. суду № 498488 від 22.04.2026), в якій просить:
- скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2026 у справі №904/6487/25;
- ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про надання дозволу на реалізацію майна боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.04.2026 апеляційну скаргу Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2026 у справі № 904/6487/25 залишено без руху, скаржнику запропоновано протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені недоліки апеляційної скарги.
У вказаній ухвалі апеляційний господарський суд, у тому числі, зазначив, що з урахуванням складення оскаржуваної ухвали у повному обсязі 19.03.2026, скаржник мав звернутись з апеляційною скаргою у строк до 30.03.2026 включно, однак зі скаргою звернувся 21.04.2026, тобто з пропуском строку на її подання, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відсутнє.
Від скаржника, за допомогою системи "Електронний суд" (вх. № суду 50035 від 04.05.2026) надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги до якої, у тому числі, додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване наступним:
- представником по даній справі до управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було надіслано службову записку про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу від 16.03.2026 у справі № 904/6487/25 Господарського суду Дніпропетровської області, який сплатили 02.04.2026, що підтверджується платіжною інструкцією №133 від 02.04.2026;
- у зв'язку з великим навантаженням представника по даній справі, а саме примусового виконання виконавчих проваджень у загальній кількості 2693, відповідно до графіку відпусток та заяви державного виконавця відділу, виконання обов'язків покладено на Волошину Анастасію Сергіївну (представника по справі);
- великою кількістю оголошених повітряних тривог на території області, що унеможливили доступ до автоматизованих систем, що об'єктивно вплинуло на дотримання строків подання апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали вказаного клопотання, розглянувши наведені доводи скаржника колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов'язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зміст наведеної правової норми свідчить про те, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Отже, саме на заявника покладається обов'язок доведення наявності поважних причин.
У постанові Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження.
При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, як органи державної влади, так і суб'єкти господарювання чи громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв'язку із чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам судового процесу перед іншими призведе до порушення вказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України). Одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності.
Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
У цьому зв'язку суд апеляційної інстанції також враховує висновки, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №756/11081/20, згідно з якими запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, Європейський суд з прав людини сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ґарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль апеляційних та касаційних судів у них.
У рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб.
При цьому Європейський суд з прав людини звернув увагу, що при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Волчлі проти Франції", від 08.12.2016 у справі "ТзОВ "Фріда" проти України").
Враховуючи тлумачення норм Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини, апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод.
Щодо досліджуваної справи, то колегія суддів враховує таке.
З матеріалів електронної справи вбачається, що представник Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Кам'янське) - Волошина Анастасія Сергіївна була присутня у судовому засіданні 16.03.2026, тому скаржник був обізнаний про постановлення оскаржуваної ухвали.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведені положення, скаржник не був позбавлений права та можливості ознайомитися з оскаржуваним судовим рішенням у Єдиному державному реєстрі судових рішень, яке надіслано для оприлюднення в реєстрі 19.03.2026, зареєстровано 19.03.2026 та забезпечено надання загального доступу 20.03.2026.
Тобто, із вказаної дати будь-яка особа, у тому числі і скаржник, мала можливість ознайомитись з текстом даного судового рішення в електронній формі.
Крім того, як зазначає сам заявник, 02.04.2026 платіжною інструкцією № 133 Південним відділом державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Кам'янське) сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 16.03.2026 у даній справі, отже, очевидним є те, що до моменту сплати судового збору скаржник був ознайомлений зі змістом оскаржуваної ухвали та її мотивами, до цього моменту сформував незгоду з постановленою ухвалою та прийняв рішення її оскаржити. Разом з тим, заявник не наводить обставин, що позбавили його можливості звернутися з апеляційною скаргою раніше.
Доводи скаржника про завантаженість його представників колегія суддів відхиляє як неповажні, оскільки вони стосуються виконання його представниками своїх професійних обов'язків та зводяться до внутрішньої організації роботи відділу, тобто мають суб'єктивний характер і не свідчать про об'єктивну неможливість вчинити відповідну процесуальну дію в межах встановлених законом строків, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними (висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 03.11.2022 в справі № 560/15534/21).
Доводи скаржника про оголошення повітряних тривог не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки скаржником не надано доказів на підтвердження того, що протягом усього часу, передбаченого законом для подання апеляційної скарги, він не мав доступу до автоматизованих систем та відповідно об'єктивно не міг своєчасно підготувати та направити до суду апеляційну скаргу, в той час як у даній справі пропуск строку колегія суддів розцінює як істотний.
При цьому питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки у зв'язку із запровадженням такого не може вважатися поважною причиною пропуску цих строків. Аналогічних висновків дотримується Велика Палата Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22).
Тобто особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Таким чином, скаржником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження ухвали з їх підтвердженням відповідними доказами.
За приписами частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Тому, негативні наслідки у вигляді неможливості поновлення процесуального строку (у зв'язку з відсутністю об'єктивних обставин його пропуску) покладаються на скаржника.
Згідно з частиною 4 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву не буде подано особою протягом десяти днів з дня вручення ухвали або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду не підлягає задоволенню, тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на те, що апеляційну скаргу подано через електронний кабінет, її матеріали заявникові не повертаються.
Керуючись статтями 234, 235, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2026 у справі № 904/6487/25.
2. Матеріали апеляційної скарги надіслати до Господарського суду Дніпропетровської області (разом з цією ухвалою) для приєднання до матеріалів справи № 904/6487/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями - 06.05.2026 та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів, у порядку, визначеному статтями 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Ю.В. Фещенко
Суддя Я.С. Золотарьова
Суддя С.В. Мартинюк