вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" квітня 2026 р. Справа№ 910/9030/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Євсікова О.О.
Буравльова С.І.
за участю секретаря судового засідання: Сергієнко-Колодій В.В.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Нечай О.Д. (в режимі відеоконференції)
від відповідача: Ковальчук Ю.О.
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державного підприємства «Гарантований покупець»
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2025, повний текст якого складено та підписано 06.11.2025.
у справі №910/9030/25 (суддя Удалова О.Г.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Вітряний парк Очаківський»
до Державного підприємства «Гарантований покупець»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго»
про стягнення коштів,
Короткий зміст позовних вимог
21.07.2025 Приватне акціонерне товариство «Вітряний парк Очаківський» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення коштів у розмірі 50 257 914,65 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача своїх зобов'язань за договором від 25.01.2012 № 8017/02 (далі - Договір) з урахуванням додаткової угоди від 27.06.2019 № 61/01 в частині здійснення своєчасного розрахунку за електричну енергію, отриману в період з 01.09.2022 до 30.09.2023.
Матеріально-правовою підставою позову позивач обрав статті 11, 509, 526, 530, 612, 629, 712 Цивільного кодексу України та статті 16, 30, 65 Закону України «Про ринок електричної енергії».
Доводи та заперечення відповідача
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, вказуючи, зокрема, на те, що у позивача перед відповідачем є заборгованість у розмірі 82 085 759,69 грн за послугу з відшкодування частки вартості небалансу електричної енергії балансуючої групи гарантованого покупця, що підтверджується оборотами рахунку 3618. Також відповідач зазначив, що Підприємство вказує про настання обставин непереборної сили, що, на його переконання, виключає наявність підстав для стягнення боргу.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2025 позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Приватного акціонерного товариства «Вітряний парк Очаківський» 50 257 914,65 грн основного боргу та 603 094,98 грн судового збору.
Рішення, з посиланням на ст.ст. 96, 530, 627, 629, 655, 692, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 30, 65 Закону України «Про ринок електричної енергії», ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, мотивоване тим, що за договором купівлі-продажу та нормами ЦК України покупець зобов'язаний оплатити прийнятий товар. Факт передачі електроенергії підтверджений підписаними актами без зауважень. Суд врахував, що оплата за «зеленим» тарифом здійснюється у три етапи (двічі авансом до 15 та 25 числа та остаточний розрахунок після затвердження вартості послуги Регулятором). Суд встановив, що строк оплати за спірний період уже настав. Заяви Відповідача про борги Позивача за «небаланси» суд не врахував, оскільки Гарантований покупець не надав доказів звернення з вимогами про оплату та не подав зустрічного позову для процесуального зарахування цих сум. Посилання на обставини непереборної сили суд відхилив, оскільки Відповідач не надав доказів належного засвідчення форс-мажору (сертифікат ТПП) та не повідомив Позивача про них у порядку, передбаченому договором.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з цим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
А саме апелянт посилається на те, що:
- суд першої інстанції неправильно розрахував суму заборгованості, завищивши її на 6 копійок порівняно з фактичними даними Відповідача (50 257 914,59 грн проти 50 257 914,65 грн);
- повна оплата за «зеленим» тарифом можлива лише за умови отримання відповідних коштів від оператора системи передачі, чий борг перед «Гарантованим покупцем» становить понад 15,3 млрд грн;
- суд не врахував, що Позивач має власну заборгованість перед Відповідачем у розмірі понад 82 000 000,00 грн за врегулювання небалансів електричної енергії;
- згідно з нормативними актами (зокрема постановою НКРЕКП №332), «Гарантований покупець» має право зменшувати суму виплат виробникам на суму їхньої заборгованості за небаланси;
- оскільки відповідач діяв у межах спеціального алгоритму розподілу коштів, його вини у недоплаті немає, а отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Доводи та заперечення позивача
У своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач з апеляційною скаргою не погодився, просить залишити оскаржене рішення без змін посилаючись на те, що:
- факт наявності заборгованості за період з 01.09.2022 по 30.09.2023 підтверджується підписаними актами купівлі-продажу та платіжними інструкціями про часткову оплату;
- згідно з Договором та Порядком № 641, оплата має здійснюватися у три етапи: авансові платежі (до 15 та 25 числа) та остаточний розрахунок (протягом 3-х робочих днів після оприлюднення рішення НКРЕКП про вартість послуги);
- НКРЕКП уже прийняла відповідні постанови про затвердження вартості послуг за спірні періоди 2022 - 2023 років, отже, термін повної оплати настав;
- обов'язок ДП «Гарантований покупець» платити виробнику за «зеленим» тарифом є самостійним зобов'язанням. Цей обов'язок не залежить від того, чи отримало саме ДП «Гарантований покупець» кошти від НЕК «Укренерго» (ОСП) за послугу із забезпечення збільшення частки ВДЕ. Чинне законодавство не передбачає можливості зміни строку оплати товару через недоотримання коштів від контрагентів боржника;
- Постанова НКРЕКП № 332 надає Відповідачу право (а не обов'язок) зменшувати рівень розрахунків на суму небалансів, але це не звільняє від обов'язку повної оплати;
- Відповідач не надав доказів звернення до Позивача з вимогами про погашення заборгованості за небаланси та не скористався правом на пред'явлення зустрічного позову або зарахування зустрічних вимог у встановленому законом порядку;
- Відповідач не надав доказів належного повідомлення Позивача про настання обставин непереборної сили у спосіб, визначений Договором. Відсутні документи (сертифікати), що підтверджують неможливість виконання саме грошового зобов'язання через форс-мажор;
- Позивач посилається на правову позицію Об'єднаної палати Касаційного господарського суду (справа № 910/4439/23 від 21.06.2024). Згідно з цією позицією, спеціальні накази Міненерго (№140, №206) не обмежують право виробників на 100% оплату та не змінюють терміни виконання грошових зобов'язань ДП «Гарантований покупець».
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Буравльов С.І., Євсіков О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2025 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9030/25 та відкласти вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги до надходження матеріалів справи № 910/9030/25.
Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2025 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ст.ст. 174, 234, 258, 260 ГПК України у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору. Роз'яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.
26.12.2025 недоліки апеляційної скарги усунуто.
Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2025 у справі №910/9030/25. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 02.03.2026. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 23.02.2026 (включно). Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 23.02.2026 (включно). Участь у судовому засіданні для учасників справи не визнано обов'язковою.
Розгляд справи відкладався, зокрема до 06.04.2026.
Явка представників учасників справи
Представник відповідача в судовому засіданні 06.04.2026 підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні 06.04.2026 заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розгляд клопотань та заяв учасників справи
До апеляційної скарги додано нові докази:
- копію Листа ПОСП «Уманський тепличний комбінат» № 742 від 02.11.2023 з доказами надсилання;
- копію Листа ПОСП «Уманський тепличний комбінат» №777 від 21.11.2023 доказами надсилання;
- копію Претензії ПОСП «Уманський тепличний комбінат» від 11.07.2023 доказами надсилання.
Позивач у відзиві заперечив щодо цих доказів, посилаючись на те, що Відповідач вказані докази не надав до Господарського суду Черкаської області, тому Позивач ставить під сумнів вказані листи та додатки до них, та вважає, що вони підлягають поверненню Апелянту та не повинні прийматись Судом до уваги.
Протокольною ухвалою суду від 15.12.2025 відмовлено у залученні зазначених доказів на підставі ч. 3 ст. 269 ГПК України, оскільки скаржником не наведено виняткових випадків, неможливості подання доказів до суду першої інстанції.
Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції
Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Суд першої інстанції, на підставі сукупності належних та допустимих доказів встановив такі обставини правовідносин сторін.
25.01.2012 Товариством і Підприємством було укладено Договір та додаткову угоду від 27.06.2019 № 61/01, за умовами яких виробник за «зеленим» тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП № 641 від 26.04.2019 (далі - Порядок № 641).
Порядок і строки розрахунків за договорами купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом регулюються Порядком № 641.
Так, відповідно до пункту 10.1 Порядку № 641 (у редакції до 26.01.2024) до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Відповідно до пункту 10.2 Порядку № 641 з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.
Пунктом 10.3 Порядку № 641 передбачено, що після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони. Гарантований покупець у п'ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою.
У пункті 10.4 Порядку № 641 зазначено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.
Джерелом коштів, якими гарантований покупець здійснює оплати виробникам електричної енергії за «зеленим» тарифом, є кошти, які ОСП (НЕК «Укренерго») сплачує гарантованому покупцю за послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць. Зазначений механізм розрахунку відображений в главі 12 Порядку № 641.
Так, у пункті 12.5 Порядку № 641 вказується, що ОСП протягом двох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, здійснює остаточний розрахунок із гарантованим покупцем із забезпеченням йому 100% оплати фактично наданої послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць відповідно до розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, затвердженої Регулятором, з урахуванням попередньо сплачених авансових платежів.
Аналіз пунктів 10.1, 10.4 Порядку № 641 дає підстави для висновку, що гарантований покупець здійснює оплати виробникам електричної енергії за «зеленим» тарифом, в тому числі й позивачу, в 3 етапи: (1) до 15 числа розрахункового місяця (абзац перший пункту 10.1); (2) до 25 числа розрахункового місяця (абзац другий пункту 10.1); (3) протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці (пункт 10.4). Вказані висновки наведені Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 21.06.2024 у справі № 910/4439/21.
У пункті 2.5 Договору (у редакції додаткової угоди від 27.06.2019 № 61/04) міститься відсильна норма, відповідно до якої вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку № 641.
З огляду на вищевикладене, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду, сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги Комісією) з посиланням на пункт 10.4 Порядку № 641 на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом.
Позивач вказує, що на виконання умов Договору виробником було передано, а гарантованим покупцем прийнято електричну енергію у період з 01.09.2022 до 30.09.2023 на загальну суму 746 536 422,98 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами купівлі-продажу електроенергії та актами коригування до актів купівлі-продажу електроенергії на суму, за яку здійснено оплату в сумі 696 278 508,33 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, які долучені до матеріалів справи.
Позивач вказав, що станом на день звернення до суду заборгованість відповідача з урахуванням часткової оплати складає 50 257 914,65 грн.
У свою чергу, відповідач у відзиві зазначив, що розмір переданої електричної енергії складає 746 536 422,92 грн, оплата - 696 278 508,33 грн, а заборгованість - 50 257 914,59 грн.
Наведене стало підставою для звернення з цим позовом.
Суд першої інстанції зазначив, що враховуючи надані акти, платіжні інструкції та інформацію про здійснені відповідачем оплати, наведену у позовній заяві, заборгованість перевищує заявлений до стягнення позивачем розмір. А тому, суд у силу приписів частини другої статті 237 ГПК України при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог.
Суд першої інстанції дійшов таких висновків:
- відповідач зобов'язаний здійснити оплату відпущеної електричної енергії, виробленої виробником за «зеленим» тарифом, враховуючи приписи Порядку № 641 у редакції, чинній до 26.01.2024, та у редакції, чинній з 26.01.2024;
- строк оплати за поставлену позивачем електричну енергію є таким, що настав;
- Договором, який укладено Підприємством і Товариством, саме на відповідача покладено обов'язок здійснювати оплату відпущеної електричної енергії, виробленою продавцем за "зеленим" тарифом, а також відповідно до Порядку № 641;
- наведені відповідачем положення постанови НКРЕКП № 332 не звільняють його від обов'язку здійснити повну оплату придбаної електричної енергії за відповідними договорами;
- в матеріалах справи відсутні докази внесення змін до спірного договору в частині встановлення порядку проведення відповідних розрахунків за спірний період, тоді як саме Договором регулюються господарсько-правові відносини його учасників;
- в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача з вимогами погасити заборгованість за актами приймання передачі послуги з відшкодування вартості небалансу електричної енергії балансуючої групи на вказану вище суму;
- у разі наявності у Товариства заборгованості перед Підприємством, останнє не було позбавлено права й можливості заявити відповідні вимоги в межах цієї справи шляхом пред'явлення зустрічного позову. Однак, таким процесуальним правом відповідач не скористався;
- відсутні підстави для зменшення або зміни розміру заявлених у цій справі позовних вимог у частині спірної суми основного боргу;
- суду не надано жодного доказу, який би підтверджував належне виконання Підприємством умов щодо підтвердження настання обставин непереборної сили відповідними документами та повідомлення позивача про їх настання у визначений Договором спосіб.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції задовольнив позов.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Джерела права, з яких виходить апеляційний суд при ухваленні судового рішення
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно з пунктом 18 частини першої статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом.
Слід зазначити, що за загальним правилом покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Водночас, закон містить застереження, що договором або актом цивільного законодавства може бути встановлений інший строк оплати (частина перша статті 692 ЦК України).
Закон України «Про ринок електричної енергії», наділяючи виробника електричної енергії правом на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ним електричну енергію (пункт 2 частини третьої статті 30 Закону), водночас містить припис, що порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії за «зеленим» тарифом, порядок визначення вартості та сплати послуги за механізмом ринкової премії, що надається гарантованому покупцю суб'єктами господарювання, яким встановлено «зеленим» тариф або які за результатами аукціону набули право на підтримку, визначається порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, що затверджується Регулятором (частина шоста статті 65 Закону).
Відповідно до частини п'ятої статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.
Порядок і строки розрахунків за договорами купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом регулюються Порядком № 641.
Так, відповідно до пункту 10.1 Порядку № 641 (у редакції до 26.01.2024) до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Відповідно до пункту 10.2 Порядку № 641 з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.
Пунктом 10.3 Порядку № 641 передбачено, що після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони. Гарантований покупець у п'ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою.
У пункті 10.4 Порядку № 641 зазначено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.
Джерелом коштів, якими гарантований покупець здійснює оплати виробникам електричної енергії за «зеленим» тарифом, є кошти, які ОСП (НЕК «Укренерго») сплачує гарантованому покупцю за послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць. Зазначений механізм розрахунку відображений в главі 12 Порядку № 641.
Так, у пункті 12.5 Порядку № 641 вказується, що ОСП протягом двох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, здійснює остаточний розрахунок із гарантованим покупцем із забезпеченням йому 100% оплати фактично наданої послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць відповідно до розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, затвердженої Регулятором, з урахуванням попередньо сплачених авансових платежів.
Аналіз пунктів 10.1, 10.4 Порядку № 641 дає підстави для висновку, що гарантований покупець здійснює оплати виробникам електричної енергії за «зеленим» тарифом, в тому числі й позивачу, в 3 етапи: (1) до 15 числа розрахункового місяця (абзац перший пункту 10.1); (2) до 25 числа розрахункового місяця (абзац другий пункту 10.1); (3) протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці (пункт 10.4). Вказані висновки наведені Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 21.06.2024 у справі № 910/4439/21.
У пункті 2.5 Договору (у редакції додаткової угоди від 27.06.2019 № 61/04) міститься відсильна норма, відповідно до якої вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку № 641.
З огляду на вищевикладене, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду, сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги Комісією) з посиланням на пункт 10.4 Порядку № 641 на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 655 ЦК України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначено вище Порядок і строки розрахунків за договорами купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом регулюються Порядком № 641.
Поряд з тим, 26.01.2024 у Порядок № 641 НКРЕКП було внесено зміни. Згідно з пунктом 11.1 Порядку (у редакції, чинній з 26.01.2024) гарантований покупець, не пізніше п'ятого дня після закінчення першої та другої декад розрахункового місяця, за рахунок коштів, отриманих відповідно до пункту 14.2 глави 14 цього Порядку та коштів, отриманих гарантованим покупцем за реалізовану електричну енергію за результатами торгової діяльності на РДН, ВДР та за двосторонніми договорами, здійснює оплату продавцям за «зеленим» тарифом в обсязі, пропорційно відпуску електричної енергії генеруючими одиницями за 10/20 діб.
Гарантований покупець після отримання фактичних даних щодо обсягу відпуску/відбору електричної енергії за розрахунковий місяць, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавців за «зеленим» тарифом перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію, з суми коштів, отриманих гарантованим покупцем за реалізовану електричну енергію за результатами торгової діяльності на РДН, ВДР та за двосторонніми договорами за третю декаду розрахункового місяця, крім залишку коштів, необхідних для забезпечення господарської діяльності гарантованого покупця, передбачених кошторисом на розрахунковий місяць, здійснює доплату продавцям за «зеленим» тарифом за розрахунковий місяць пропорційно вартості купленої товарної продукції.
Якщо здійснення авансового платежу/доплати припадає на вихідний або святковий день, гарантований покупець здійснює оплату продавцю не пізніше наступного робочого дня.
У випадку здійснення гарантованим покупцем оплати першої/другої декади розрахункового місяця за відпущену електричну енергію продавцем понад фактичну вартість проданої за розрахунковий період (місяць) електричної енергії продавець за «зеленим» тарифом повертає на рахунок гарантованого покупця надлишково сплачені кошти протягом чотирьох робочих днів з дня отримання продавцем підписаного акта купівлі-продажу (акта коригування купівлі-продажу) за відповідний розрахунковий період.
Відповідно до пункту 11.4 Порядку (у редакції, чинній з 26.01.2024) відповідач забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
Отже, враховуючи приписи Порядку № 641 у редакції, чинній до 26.01.2024, та у редакції, чинній з 26.01.2024, відповідач зобов'язаний здійснити оплату відпущеної електричної енергії, виробленої виробником за «зеленим» тарифом.
Слід зазначити, що відповідними постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг було затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Підприємству у період заявлений позивачем, що визнається та не заперечується відповідачем.
Правова позиція суду апеляційної інстанції
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що суд першої інстанції неправильно розрахував суму заборгованості, завищивши її на 6 копійок порівняно з фактичними даними Відповідача (50 257 914,59 грн проти 50 257 914,65 грн).
Щодо цих доводів колегія зазначає, що суд першої інстанції в оскарженому рішенні вказав, що за його власним розрахунком сума заборгованості перевищувала заявлену Позивачем суму. Проте, дотримуючись ч. 2 ст. 237 ГПК України, суд не вийшов за межі позову і стягнув стільки, скільки просив Позивач. Таким чином, сума, яка підлягає до стягнення не перевищує об'єктивно існуючий борг.
Розбіжність у 6 копійок при загальній сумі боргу понад 50 мільйонів гривень становить приблизно 0,00000001% від суми позову.
Колегія вважає, що така похибка є технічною (результат заокруглення при математичних операціях) і не впливає на суть рішення. Скасування або зміна рішення через 6 копійок суперечило б принципу процесуальної економії та праву на справедливий суд, оскільки витрати держави та сторін на перегляд справи у цій частині в тисячі разів перевищують саму суму розбіжності. Скасування судового рішення з суто формальних міркувань (математична похибка в копійках) є виявом надмірного формалізму, що недопустимо згідно з практикою ЄСПЛ та Верховного Суду.
Отже, дотримуючись приписів ст. 237 ГПК України, суд обмежився сумою позовних вимог. Зазначена Апелянтом розбіжність у 6 копійок є математично неістотною (становить 0,00000001% від суми стягнення), не спростовує факту порушення зобов'язання та, в силу принципу процесуальної економії, не може бути підставою для зміни чи скасування рішення.
Щодо доводів апелянта про те, що повна оплата за «зеленим» тарифом можлива лише за умови отримання відповідних коштів від оператора системи передачі, чий борг перед ДП «Гарантованим покупцем» становить понад 15,3 млрд грн колегія зазначає наступне.
Договір між Виробником і «Гарантованим покупцем» та договір між «Гарантованим покупцем» і НЕК «Укренерго» - це два різні правочини.
Невиконання зобов'язань НЕК «Укренерго» перед Відповідачем не звільняє Відповідача від його власного обов'язку перед Позивачем. У цивільному праві діє принцип: боржник не має права посилатися на порушення з боку своїх контрагентів як на підставу для звільнення від відповідальності перед своїм кредитором.
Стаття 617 ЦК України чітко вказує, що недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника (у даному випадку НЕК «Укренерго») не є підставою для звільнення боржника («Гарантованого покупця») від відповідальності за порушення зобов'язання.
Стаття 218 ГК України підтверджує, що господарський суб'єкт несе відповідальність за порушення зобов'язання, якщо не доведе форс-мажор; при цьому порушення з боку контрагентів не вважається підставою для звільнення від відповідальності.
Суд першої інстанції проаналізував положення Порядку № 641 та умови спірного Договору та вірно врахував, що ані Закон «Про ринок електричної енергії», ані Порядок №641, ані сам Договір не містять умови, що оплата Виробнику здійснюється «виключно в міру надходження коштів від ОСП».
Верховний Суд неодноразово вказував у спорах за участі Відповідача, що відсутність коштів у боржника (в тому числі через нерозрахунки контрагентів або бюджетне недофінансування) не звільняє його від обов'язку платити за товар.
Отже, доводи апелянта про неможливість оплати через борг НЕК «Укренерго» у розмірі 15,3 млрд грн є юридично неспроможними. Згідно з ч. 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України, недодержання обов'язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення останнього від відповідальності. Зобов'язання Відповідача перед Позивачем є безумовним і не може бути поставлене в залежність від виконання третіми особами своїх зобов'язань перед Відповідачем.
Доводи Відповідача про те, що Позивач має власну заборгованість перед Відповідачем у розмірі понад 82 000 000,00 грн за врегулювання небалансів електричної енергії колегія відхиляє, оскільки Відповідач не скористався правом на зустрічний позов, суд першої інстанції не мав процесуальних підстав для зменшення суми стягнення або «заліку» цих коштів у межах даної справи.
Оскільки Відповідач не надав суду доказів надсилання такої заяви Позивачу до моменту винесення рішення, зобов'язання «Гарантованого покупця» з оплати за «зеленим» тарифом залишається чинним у повному обсязі. Наявність записів у бухгалтерському обліку Відповідача (рахунок 3618) не є автоматичною підставою для припинення зобов'язання.
Суд першої інстанції врахував, що Відповідач не надав доказів звернення до Позивача з вимогами погасити цей борг (акти приймання-передачі послуги з небалансів не були підтверджені доказами вимог).
Аргументи Відповідача щодо права ДП «Гарантований покупець» зменшувати виплати виробникам на суму заборгованості за небаланси (згідно з постановою НКРЕКП №332) є необґрунтованими. Суд першої інстанції вже встановив, що Відповідач не надав доказів звернення до Позивача з вимогою про сплату 82 000 000,00 грн, оскільки акти за небаланси не підписані, а рахунки не отримані, така вимога є спірною. Відповідно, вона не може бути використана для зменшення суми оплати за фактично поставлений товар.
Позиція Відповідача щодо права на «зменшення суми» є хибною з огляду на те, що зарахування вимог за ст. 601 ЦК України є одностороннім правочином, який потребує волевиявлення (заяви), що у даному випадку відсутнє. Механізм регулювання виплат не дозволяє суб'єктивно утримувати кошти за відсутності встановленої та безспірної суми боргу Позивача. Норми підзаконного акта (Постанови №332) не звільняють від виконання договірних зобов'язань, визначених ст. 525, 526, 629 ЦК України. За відсутності зустрічної позовної заяви, будь-які спроби Відповідача виправдати недоплату посиланням на право «зменшувати суму» є процесуально нерелевантними.
Суд першої інстанції надав вірну правову оцінку обставинам справи, зазначивши, що норми Постанови №332 передбачають механізм врегулювання виключно у позапроцесуальному порядку. Оскільки Відповідач не реалізував це право у встановлений спосіб та не скористався правом на подання зустрічного позову, його посилання на ці норми в межах даного спору є неспроможними.
Колегія суддів також відхиляє аргументи Відповідача про відсутність його вини через дію спеціального алгоритму розподілу коштів. У сфері господарських зобов'язань відповідальність боржника має об'єктивний характер і не обумовлюється внутрішніми механізмами розрахунків чи фінансовим станом суб'єкта. Згідно з ч. 2 ст. 617 ЦК України, дефіцит коштів не є підставою для звільнення від виконання зобов'язання.
Оскільки факт отримання електроенергії підтверджений, обов'язок з її оплати є безумовним, а «алгоритм» лише визначає технічну черговість дій, не скасовуючи суті боргу. Звільнення Відповідача від відповідальності за таких умов призвело б до безвідплатного відчуження майна Позивача, що суперечить ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та принципу «легітимних очікувань» на отримання плати за товар.
Враховуючи викладене колегія констатує, що Відповідачем ані в суді першої інстанції, а ні під час апеляційного перегляду справи не доведено підстав для відмови у позові. Усі доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про обгрунтованість позову.
В контексті викладено колегія враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Європейський суд з прав людини також зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Отже, у справі що переглядається, суд першої інстанції належним чином суду зазначив підстави, на яких воно ґрунтуються.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів встановила, що оскаржене рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, підстави для його зміни чи скасування в розумінні приписів статті 277 ГПК України відсутні. Натомість викладені в апеляційні скарзі доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, а тому в її задоволенні слід відмовити.
Судові витрати
Згідно вимог статті 129 ГПК України, у зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2025 у справі № 910/9030/25 залишити без змін.
Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано, - 06.05.2026.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді О.О. Євсіков
С.І. Буравльов