Справа № 351/1356/25
Провадження № 22-ц/4808/86/26
Головуючий у 1 інстанції СЕГІН І.Р.
Суддя-доповідач Бойчук
06 травня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
судді-доповідача Бойчука І.В.,
суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,
секретаря Кузнєцова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за клопотанням ОСОБА_1 , заінтересована особа орган опіки та піклування Снятинської міської ради про продовження строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвокатки Кошман Ірини Вадимівни на рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2025 року під головуванням суддіСегіна І.Р. в м. Снятин,
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 15.09.2023 про визнання недієздатним ОСОБА_2 .
Клопотання обґрунтовано тим, що рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 15.09.2023 ОСОБА_2 визнано недієздатним, встановлено над ним опіку та призначено ОСОБА_1 його опікуном. Строк дії рішення минув 16.10.2025, однак ОСОБА_2 і надалі страждає стійким хронічним психічним розладом, є інвалідом ІІ групи, інвалідність встановлена довічно, у зв'язку з чим потребує стороннього догляду за собою та самостійно не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Просив суд продовжити строк дії рішення Снятинського районного суду від 15.09.2023, яке набрало законної сили 16.10.2023 про визнання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним, опікуном якого призначено ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 14 жовтня 2025 року клопотання ОСОБА_1 , заінтересована особа Орган опіки та піклування Снятинської міської ради Івано-Франківської області про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною задоволено частково.
Продовжено строк дії рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 15.09.2023 (справа № 351/543/23) про визнання недієздатним ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 строком на два роки з дня набрання рішення законної сили. В решті клопотання відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокатка Кошман І.В. вказала, що суд першої інстанції під час судового розгляду цієї справи не вжив заходів для повного, всестороннього та об'єктивного з'ясування обставин, що мають значення для справи, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, а також допустив невідповідність висновків суду обставинам справи, в ході розгляду справи та при ухваленні рішення не захистив право заявника і тому оскаржуване рішення підлягає зміні судом апеляційної інстанції.
Зазначила, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не враховано, що призначення опікуна недієздатній особі чи продовження дії рішення суду з вказаного приводу переслідує перш за все найважливішу ціль: не залишити безправною особу, яка за своїм статусом позбавлена можливості самостійно здійснювати свої права у суспільстві і що саме на суд покладається першочерговий обов'язок призначити опікуна такій особі чи продовжити строк дії вже прийнятого рішення. Своїм оскаржуваним рішенням суд першої інстанції фактично залишив недієздатного ОСОБА_2 без опікуна.
Вказала, що оскільки судом першої інстанції прийнято рішення про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною то повноваження ОСОБА_1 щодо опіки над недієздатним також продовжуються та не потребували повторного вирішення питання про призначення опікуна, оскільки останній від виконання обов'язків не звільнявся.
Просила рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 14 жовтня 2025 року скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким заявлені вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
В судовому засіданні апеляційного суду, призначеному на 14.01.2026, представник ОСОБА_2 адвокат Камінський І.П. підтримав доводи апеляційної скарги, поданої представником ОСОБА_1 .
Представник ОСОБА_1 адвоката Кошман І.В. у заяві просить розгляд справи проводити без її участі та ОСОБА_1 .
Інші учасники справи в наступні судові засідання не з'явилися без поважних причин, хоча належним чином повідомлялися про час і місце слухання справи, тому суд ухвали продовжувати розгляд справи без участі всіх учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, ураховуючи таке.
Судом встановлено, що рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 15.09.2023 у справі №351/543/23 визнано недієздатним ОСОБА_2 та встановлено опіку над недієздатним ОСОБА_2 , призначивши його опікуном ОСОБА_1 . Строк дії рішення 2 роки з моменту набрання ним законної сили. Вказане рішення набуло законної сили 16.10.2023 (а.с.7-8).
Судами встановлено, що заявник ОСОБА_1 є рідним дядьком ОСОБА_2 .
Згідно паспортних даних ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12). Зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12 зворот).
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №1222 від 01.09.2025 року ОСОБА_2 страждає психічним захворюванням у формі помірної розумової відсталості з вираженими порушеннями поведінки та емоцій, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с.9-10).
Згідно довідки №225 від 16.06.2025, виданої консультативно-поліклінічним відділенням Снятинської багатопрофільної лікарні Снятинської міської ради ОСОБА_3 перебуває на диспансерному обліку в психіатричному кабінеті консультативно-поліклінічного відділення КНП «Снятинська багатопрофільна лікарня» Снятинської міської ради (а.с.11).
Відповідно до довідки МСЕК серії МСЕ №144114 від 21.10.2004 ОСОБА_2 довічно надано другу групу інвалідності (а.с.12а).
Згідно висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу №688 ОСОБА_2 проживає разом з ОСОБА_1 і потребує постійного стороннього догляду (а.с.13).
Відповідно до довідки №797 від 20.05.2025 ОСОБА_1 отримує допомогу відповідно до ЗУ «Про надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею» по догляду за ОСОБА_2 (а.с.14).
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства /фактичного проживання особи від 02.04.2025 ОСОБА_1 звернувся за державною виплатою щодо включення відомостей про неї до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (а.с.15-16).
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В справі, що переглядається доводи апеляційної скарги стосуються рішення в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 опікуном недієздатного ОСОБА_2 . Тому рішення переглядається в цій частині.
Відмовляючи у задоволенні клопотання в частині призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатного ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що вимогами частин 7-9 ст. 300 ЦПК України не передбачено обов'язкове автоматичне продовження опікунства над недієздатною особою, а жодних висновків, актів, тощо, на підтвердження належного виконання заявником обов'язків опікуна суду не надано.
Такі висновки суду є неправильними з огляду на таке.
Згідно з ч.1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві».
Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. ЄСПЛ зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Частинами першою та другою статті 39 ЦК України визначено, що фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про психіатричну допомогу», під тяжким психічним розладом розуміють розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті), який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати оточуючу дійсність, свій психічний стан і поведінку.
Оскільки дієздатність фізичної особи безпосередньо визначається станом її психічного здоров'я, у Законі України «Про психіатричну допомогу» міститься презумпція психічного здоров'я. Стаття 3 вищевказаного Закону передбачає, що кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до ч.1 ст.300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Частинами 7,8,9 ст. 300 ЦПК України передбачено, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи. Суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 цього Кодексу.
Враховуючи, що в цій справі судом прийнято рішення про продовження строку дії рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатним, то повноваження ОСОБА_1 щодо опіки над недієздатним також продовжуються і питання про призначення опікуна не потребує повторного вирішення, оскільки останній від виконання таких обов'язків не звільнявся та продовжує їх виконувати.
Крім того слід вказати, що призначення опікуна недієздатній особі чи продовження дії рішення суду з вказаного приводу переслідує перш за все найважливішу ціль: не залишити безправною особу, яка за своїм статусом позбавлена можливості самостійно здійснювати свої права у суспільстві, і що саме на суд покладається першочерговий обов'язок призначити опікуна такій особі чи продовжити строк дії вже прийнятого рішення.
Тому висновки суду першої інстанції, що частинами 7-9 ст.300 ЦПК України не передбачено обов'язкове автоматичне продовження опікунства над недієздатною особою є такими, що суперечать вимогам закону. Вказаними частинами норми передбачено, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
Суд з поданих доказів дійшов переконання про наявність підстав для продовження строк дії рішення суду про визнання ОСОБА_2 недієздатним і в матеріалах справи відсутні дані, що ОСОБА_1 звільнено від виконання повноважень опікуна чи він самоусунувся від їх виконання. Також відсутні дані від органу опіки і піклування про неможливість виконання чи неналежне виконання опікуном своїх обов'язків по відношенню до ОСОБА_1 і немає необхідності повторного вирішення цим органом такого питання, тому підтвердження належності виконання заявником обов'язків опікуна не є предметом дослідження в цій справі.
Представник ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати оскаржуване рішення вцілому. Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що нею фактично оскаржується рішення суду першої інстанції тільки в частині відмови судом у продовженні її довірителем опіки над недієздатним ОСОБА_2 , тому оскаржуване рішення апеляційним судом переглядається тільки в цій частині. В решті рішення суду на думку колегії суддів є обґрунтованим та відповідає вимогам матеріального і процесуального права, тому немає підстав для його скасування у задоволеній судом частині.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази колегія суддів приходить переконання, що суд першої інстанції неправомірно відмовив про продовження строку дії рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 15.09.2023 у справі №351/543/23в частині встановлення опіки над недієздатним ОСОБА_2 та призначення його опікуном ОСОБА_1 , який є його дядьком.Рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 374 ЦПК України цій частині постановлене без додержання вимог матеріального і процесуального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення таких вимог.
Керуючись ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвокатки Кошман Ірини Вадимівни задовольнити частково.
Рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2025 року в частині відмови у задоволенні вимоги про продовження строку дії рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 15.09.2023 щодо призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатного ОСОБА_2 скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення.
Клопотання ОСОБА_1 задовольнити.
Продовжити строк дії рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 15.09.2023 у справа № 351/543/23 про встановлення опіки над недієздатним ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 і призначення йому опікуна - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на два роки з дня набрання рішенням законної сили.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанову складено 06 травня 2026 року.
Суддя-доповідач: І.В. Бойчук
Судді: О.В. Пнівчук О.О. Томин