Справа 350/313/26
Номер провадження 3/350/76/2026
04 травня 2026 року селище Рожнятів
Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Сокирко Л.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від відділення поліції № 2 (селище Рожнятів) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ; відомості про місце роботи відсутні; реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
24 лютого 2026 року о 23 год 15 хв ОСОБА_1 в селі Цінева по вулиці Миру керувала автомобілем «CHEVROLET AVEO» номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, зміна кольору шкіри, тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовилася. Чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судове засідання призначене на 13 березня 2026 року ОСОБА_1 не прибула, однак 12 березня 2026 року спрямувала до суду заяву, у якій просила відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку із необхідністю укласти договір з адвокатом для захисту. У судове засідання, призначене на 2 квітня 2026 року ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, не прибула, про причини неявки суд не повідомила, заяв чи клопотань до суду від неї не надходило. У судове засідання, призначене на 4 травня 2026 року ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, повторно не прибула, про причини неявки суд не повідомила, заяв чи клопотань до суду від неї не надходило. Враховуючи те, що ОСОБА_1 повторно не прибула до суду, при цьому достовірно знала, що відносно неї було складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не скористалася при розгляді справи правом на юридичну допомогу адвоката, не вказала у своїй заяві дату та час, коли може взяти участь у судовому засіданні, суд розцінює заяву ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи як таку, що спрямована на затягування розгляду справи, а тому відповідно до приписів статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається під час відсутності цієї особи, оскільки в матеріалах справи є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення знайшла своє підтвердження, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до диспозиції частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідальність особи за вказаною статтею настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже об'єктивна сторона частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення характеризується такими діяннями: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів та 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 300135 від 24 лютого 2026 року, ОСОБА_1 24 лютого 2026 року о 23 год 15 хв в селі Цінева по вулиці Миру керувала автомобілем «CHEVROLET AVEO» номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, зміна кольору шкіри, тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовилася. Чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій і є одним із джерел доказів в силу положень статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 1).
Із переглянутих в судовому засіданні відеозаписів вбачається, що 24 лютого 2026 року о 23 год 15 хв був зупинений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Вимога про зупинку транспортного засобу подавалася поліцейськими за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів. У подальшому, при спілкуванні з водієм ОСОБА_1 працівник поліції оголосив останній причину зупинки та очевидні у останньої ознаки алкогольного сп'яніння та запропонував пройти на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі відповідний огляд на виявлення стану сп'яніння. ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки або в медичному закладі відмовилася. Поліцейський оголосив про складання відносно ОСОБА_1 адміністративного матеріалу.
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати:1) уповноважені на те посадові особи: органів Національної поліції - за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення за обставин, встановлених судом, підтверджується такими доказами:
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого слідує, що огляд на місці зупинки транспортного засобу не проводився у зв'язку із відмовою ОСОБА_1 (а.с. 2);
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння, згідно якого ОСОБА_1 відмовилася від проходження такого огляду в закладі охорони здоров'я (КНП «Рожнятівська багатопрофільна лікарня») (а.с. 3);
переглянутими у судовому засіданні відеозаписами фіксації події, долучених до матеріалів справи на електронному носії DVD+RW (а.с. 5).
Вказані докази є належними, допустимими, такими, що узгоджуються між собою, доповнюють одне одного та є достатніми, оскільки у своїй сукупності прямо підтверджують обставини, які підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення.
Суд звертає увагу на обізнаність ОСОБА_1 та особливо на роз'яснення працівником поліції правових наслідків її відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння - складанням відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення.
Окрім того, остання отримувала посвідчення водія, а відтак знання нею положень Правил дорожнього руху презюмується і при реалізації свого права на керування автомобілем вона повинна бувла виконати додаткові обов'язки, що визначені п. 2.5 Правил дорожнього руху. Проте, водій ОСОБА_1 усвідомлено, чітко та однозначно відмовилася виконувати вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
У рішенні по справі «О Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Відмова від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі сама по собі є закінченим складом правопорушення за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, незалежно від фактичного ступеня сп'яніння особи.
Переглянуті долучені до матеріалів справи відеозаписи суд визнає належними та допустимими доказами, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку, здійснені працівником поліції за допомогою наявних у нього технічних засобів та надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчинених правопорушень, оскільки на них зафіксовано подію, а саме: керування транспортним засобом, пропозиція працівників поліції водію пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, відмова від проходження такого огляду.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Підстав для закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд не вбачає.
Відповідно до приписів статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Таким чином, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши всі докази по справі, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, призначаючи стягнення ОСОБА_1 у відповідності з вимогами статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, слід врахувати характер вчиненого правопорушення, ступінь суспільної небезпечності скоєного, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, її майновий та сімейний стани та з метою виховання останньої та запобіганню вчинення нових правопорушень накласти на неї стягнення в межах санкцій частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також суд враховує, що порушення, вчинення якого ставиться у вину ОСОБА_1 передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є одним з найтяжчих адміністративних правопорушень, яке вчинене умисно під час дії на території України воєнного стану. Ця обставина вимагає від суду приділення розгляду такої категорії справи особливої уваги і розгляд такої справи в строки, визначені статтею 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою недопущення настання негативних наслідків для суспільства. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Керуючись статтями 1, 7, 9, 40-1, 130, 245, 247, 251, 252, 280, 283-285, 294-295 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 визнати винуватою у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням правакерування транспортним засобами строком на 1 (один) рік.
Штраф сплатити на рахунок: Отримувач коштів: ГУК в Ів.-Франк.об/Ів.-Фран.о/21081300. Код отримувача: ЄДРПОУ 37951998. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку: UA148999980313070149000009001. Код класифікації доходів бюджету: 21081300. «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху». Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 коп., перерахувавши їх за наступними реквізитами: отримувач коштів: Державна судова адміністрація України «Судовий збір»/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу. На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Сокирко Л.М.