Справа № 375/2588/25
Провадження № 2/375/203/26
(ЗАОЧНЕ)
05 травня 2026 року селище Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Смик М.М.,
за участю секретаря судового засідання Киричок В.В.,
учасники справи:
позивач - Комунальне підприємство «Рокитне водоканал»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Рокитне водоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, -
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2025 року представник Комунально підприємства «Рокитне водоканал» (далі - КП «Рокитне водоканал») - Білоус О.М. звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та споживачем послуг централізованого водопостачання і централізованого водовідведення, які надаються КП «Рокитне водоканал».
20 серпня 2021 року КП «Рокитне водоканал» та ОСОБА_1 уклали договір №38 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідач всупереч вимогам чинного законодавства не виконує належним чином зобов'язання щодо оплати послуг з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 35 831,81 грн.
З урахуванням викладеного, КП «Рокитне водоканал» просило стягнути з ОСОБА_2 вказану заборгованість та 3 028 грн у відшкодування судового збору.
Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників
Відповідно до довідки Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 12 січня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зареєстрована в реєстрі територіальної громади.
З довідки Управління обліки та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання від 8 березня 2026 року встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрованою не значиться.
Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 24 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи призначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено справу до розгляду на 14 квітня 2026 року о 11 год 30 хв.
14 квітня 2026 року розгляд справи відкладено до 5 травня 2026 року 13 год 30 хв у зв'язку з неявкою сторін, які приймають участь у справі.
Представник позивача - Білоус О.М. 5 травня 2026 року подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати у її відсутності; у цій же заяві зазначили, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, повідомлялась належним чином про день, час та місце розгляду справи, зокрема, шляхом розміщення оголошення про виклик особи на офіційному веб-сайті Рокитнянського районного суду Київської області.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи (частина перша статті 280 ЦПК України).
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи з ухваленням заочного рішення.
Стислий виклад позиції інших учасників справи
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Встановлені судом фактичні обставини справи
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири є власником квартири АДРЕСА_1
20 серпня 2021 року КП «Рокитне водоканал» (виконавець)та ОСОБА_1 (споживач) уклали договір № 38 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
З розрахунку заборгованості за спожиті комунальні послуги вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 1 серпня 2025 року становить 35 831,81 грн.
З даного розрахунку також вбачається, що ОСОБА_1 періодично здійснювала оплату за комунальні послуги.
Встановлено судом і те, що рішенням Рокитнянської селищної ради Київської області 33 сесії V скликання від 10 червня 2006 року № 1289 визначено виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення КП «Рокитне водоканал».
Рішенням виконавчого комітету Рокитнянської селищної ради Київської області від 10 червня 2021 року № 153 встановлено тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що надаються КП «Рокитне водоканал», зокрема, тариф на послуги з централізованого водопостачання - 23,47 грн за 1 куб.м (без пдв), 28,16 грн за 1 куб.м (з пдв); тариф на послуги з централізованого водопостачання - 46,95 грн за 1 куб.м (без пдв), 56,34 грн за 1 куб.м (з пдв).
Рішенням виконавчого комітету Рокитнянської селищної ради Київської області від 27 грудня 2024 року № 493 встановлено з 1 лютого 2025 року КП «Рокитне водоканал» економічно обґрунтовані тарифи на: послуги з централізованого водопостачання - 33,54 грн за 1 куб.м (без пдв), 40,25 грн за 1 куб.м (з пдв); послуги з централізованого водопостачання - 104,78 грн за 1 куб.м (без пдв), 125,74 грн за 1 куб.м (з пдв).
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
У відповідності до частини 1 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
За положеннями статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Отже, у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
При цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг саме по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 10 жовтня 2012 року у справі №6-110цс12, від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону . При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує (стаття 319 ЦК України).
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).
За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його не виконанням або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина перша, п'ята-шоста статті 81 ЦПК України).
Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).
Цивільна справа вирішується з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи (див. пункти 73, 75 постанови Верховного Суду від 10 липня 2024 року у справі № 523/7796/19 (провадження № 61-5873св24).
Надавши оцінку зібраним у справі доказам, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за комунальні послуги у розмірі 35 831,81 грн.
Розмір та порядок розрахунку заборгованості ОСОБА_1 не спростувала.
При цьому суд врахував, що в КП «Рокитне водоканал» відкрито особовий рахунок на ім'я ОСОБА_1 , а також часткову оплату відповідачем за комунальні послуги.
Висновки суду щодо розподілу судових витрат
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов КП «Рокитне водоканал» задоволено, а тому розмір судового збору, який підлягає відшкодуванню на користь цього підприємства за рахунок ОСОБА_1 складає 3 028 грн.
Керуючись статтями 319, 322, 509, 526, 530, 610, 714, 901 ЦК України, суд,-
Позов Комунального підприємства «Рокитне водоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Рокитне водоканал» заборгованості за комунальні послуги у розмірі 35 831,81 грн (тридцять п'ять тисяч вісімсот тридцять одна гривня вісімдесят одна копійка).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Рокитне водоканал» 3 028 грн (три тисячі двадцять вісім копійок) у відшкодування судового збору, сплаченого за подання позову.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 5 травня 2026 року.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - Комунальне підприємство «Рокитне водоканал» (місцезнаходження: 09601, селище Рокитне Білоцерківського району Київської області вул. Волі, 133, код ЄДРПОУ 35512176).
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації невідомо, є власником квартири АДРЕСА_1 .
Суддя Марина СМИК