Справа № 375/1752/25
Провадження № 2/375/271/26
05 травня 2026 року селище Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Банах-Кокус О.В.,
за участю секретаря судового засідання Потапенко А.В.,
за участі представника позивача
(поза межами приміщення суду) адвоката Перушко Н.М.,
розпочавши відкрите судове засідання в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини,
У провадженні Рокитнянського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини.
У судове засідання з'явилися представник позивача.
29 квітня 2026 року представник позивача ОСОБА_3 подала через систему «Електронний суд» клопотання про повторне призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, у зв'язку з оприлюдненням Постанови Верховного суду від 8 квітня 2026 року у справі № 537/3041/24, яка змінює підхід до оцінки доказів в аналогічних спорах та позицією відповідача, яка висловила готовність з'явитися до експерта. Також просить визнати поважними причини пропуску строку на подання клопотання та просить повернутись до розгляду питання, що вирішуються у підготовчому судовому засіданні.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, через систему «Електронний суд» подав заяву про проведення засідання у відсутності відповідача та представника відповідача. В заяві зазначив, що не заперечує проти повернення до стадії підготовчого провадження та щодо розгляду і задоволення клопотання представника позивача про повторне призначення у справі молекулярно-генетичної експертизи.
У судовому засіданні представник позивача просила задовольнити подане клопотання та повернутися до розгляду питань, що вирішуються у підготовчому провадженні.
Заслухавши думку представника позивача, врахувавши заяву представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 1, 2 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із частиною 1 статті 197 ЦПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 197 ЦПК України, у підготовчому судовому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.
Згідно із частиною 2 статті 189 ЦПК України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21, зроблено висновок, що відповідно до практики Верховного Суду, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.
Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 8 квітня 2026 року у справі № 537/3041/24, виснував: «суд не може відмовити в оспорювані батьківства через відсутність ДНК, якщо сам не забезпечив експертизу. Саме суд має забезпечити проведення ДНК-експертизи, і лише після цього може вирішувати спір про батьківство. Ураховуючи зазначені норми процесуального законодавства, саме на суд покладено обов'язок, зокрема забезпечити явку сторін у справі до експертної установи. Однак, суд першої інстанції не визнав обов'язковою явку до експертної установи та не роз'яснив їй, що ухилення від проведення судової молекулярно-генетичної експертизи фактично є ухиленням від виконання судового рішення (ухвали)про призначення експертизи, що унеможливлює повне встановлення обставин, що мають значення для справи. Апеляційний суд не усунув порушення, допущені судом першої інстанції.
Зазначені процесуальні дії суд повинен здійснити з урахуванням вимог, як національного, так і міжнародного законодавства, ураховуючи, що відповідачка разом із дитиною проживають в Республіці Польща».
З матеріалів справи вбачається, що у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини ухвалою Рокитнянського районного суду Київської обласі від 23 вересня 2025 року по справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу. Провадження по справі зупинено до отримання висновку експерта.
Ухвалою суду 7 листопада 2025 року надано судовому експерту дозвіл на повне або часткове знищення об'єктів експертизи - біологічних зразків (букального епітелію) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вирішено поінформувати останніх про необхідність прибуття у період з 10:00 до 11:00 год 10.12.2025 до експертної установи та зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.
25 грудня 2025 року на адресу суду з експертної установи надійшло повідомлення від 16 грудня 2025 року № СЕ-19/111-25/64768-БД, яке передано судді 5 січня 2026 року, про неможливість проведення експертизи. Обгрунтоване тим, що 10 грудня 2025 року для відбору біологіфчних зразків до Київського НДЕКЦ МВС з'явився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а ОСОБА_2 та дитина - ОСОБА_5 не з'явилися. Відбір порівняльних зразків не проводився.
Ухвалою суду 7 січня 2026 року провадження у справі відновлено та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 2 квітня 2026 року підготовче провадження у цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Враховуючи клопотання представника позивача про повторне призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, суд вважає за необхідне повернутися до стадії підготовчого засідання після його закриття для розляду клопотанням про повторне призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, що може бути реалізовано лише на стадії підготовчого провадження, та за відсутності заперечень з боку сторони відповідача, суд дійшов висновку, про повернення до стадії підготовчого засідання.
Керуючись статтями 19, 189, 260 ЦПК України, суд
Повернутись у підготовче судове засідання по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини .
Призначити проведення підготовчого засідання на 12 травня 2026 року о 13 год 30хв в залі судових засідань Рокитнянського районного суду Київської області.
Викликати у підготовче судове засідання учасників справи.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://rk.ko.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Банах-Кокус