05 травня 2026 року
м. Київ
справа № 600/2075/25-а
адміністративне провадження № К/990/56111/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року (суддя Анісімов О.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року (головуючий суддя Капустинський М.М., судді: Сапальова Т.В., Шидловський В.Б.) у справі №600/2075/25-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартін Трейд» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мартін Трейд» (далі - позивач, ТОВ «Мартін Трейд») звернулось до суду з позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач, контролюючий орган), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №62/33-00-07-05 від 05 лютого 2025 року, винесене Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.
Мотивуючи позов, позивач вказував, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням йому нараховано пеню у розмірі 5486981,67 грн за порушення термінів розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності. Пеня нарахована за трьома контрактами з SNEL ENERGY LTD на імпорт газу та дизельного палива з Росії, за якими товар на загальну суму 150 046,25 доларів США не було поставлено після авансових платежів у січні-лютому 2022 року.
Позивач стверджував, що неможливість завершити імпортні операції зумовлена форс-мажорними обставинами - початком повномасштабної війни 24 лютого 2022 року та Постановою Кабінету Міністрів України №426 від 09 квітня 2022 року (далі - постанова КМУ №426), якою заборонено ввезення товарів з росії. Усі три контракти передбачали поставку товару на умовах СРТ на російсько-українському кордоні, країна походження - росія. Наявність форс-мажору підтверджується сертифікатами Хмельницької торгово-промислової палати.
Позивач, з покликанням на постанову Верховного Суду від 17 квітня 2025 року (справа №380/4914/24), звертав увагу на положення частини 13 статті 16 Закону «Про валюту і валютні операції», згідно з якою відповідальність не застосовується до суб'єктів господарювання, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії Постанови КМУ №426. Ця норма є спеціальною і звільняє від нарахування пені незалежно від інших обставин.
Крім того, позивач стверджував, що контракти також містили умови, за якими продавець мав право обмежити поставку у разі затримки повернення залізничних вагонів (які позивач не міг повернути через війну), і не ніс відповідальності за непоставку. Усі три контракти передбачали форс-мажорні застереження про звільнення від відповідальності у разі війни. Проте, контролюючий орган протиправно не застосував норму частини 13 статті 16 Закону України «Про валюту і валютні операції».
Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 25 вересня 2025 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року, позов задовольнив. Вирішив питання судових витрат.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили такі обставини.
Посадовими особами Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, відповідно до повідомлення від 06 листопада 2024 року №86/33-00-07-05 та наказу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками від 06 листопада 2024 року №259 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку «Мартін Трейд» (код ЄДРПОУ 40042088) з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01 січня 2022 року по 08 грудня 2024 року по контрактах від 18 травня 2021 року № SNE/MT-01 (дата авансового платежу 14 січня 2022 року), від 15 грудня 2021 року № SNEL/MT-DT22 (дата авансового платежу 17 лютого 2022 року, 18 лютого 2022 року), від 01 грудня 2021 року №SNEL/MT-LPG22 (дата авансового платежу 18 лютого 2022 року), відповідно до отриманої інформації ДПС України від 24 лютого 2023 року №4218/7/99-00-07-05-02-07, від 11 квітня 2023 року №7743/7/99-00-07-05-02-07, про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01 лютого 2023 року, на 01 березня 2023 року, наданої уповноваженим банком ПАТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (МФО 334851), яка документована актом від 13 грудня 2024 року, №770/33-00-07-05/40042088 (далі Акт перевірки).
Перевіркою в діяльності ТОВ «МАРТІН ТРЕЙД» виявлено порушення п.3 ст.13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції" в частині відсутності поставки товару по імпорту, а саме:
1) не завершення імпортної операції на суму 50 345,72 дол. США, а саме: по авансовій оплаті 14 січня 2022 року в сумі 100 568,68 дол. США граничний термін надходження товару по імпорту 13 січня 2023 року. Товар по імпорту на суму 50 222,96 дол. США надійшов на адресу ТОВ "МАРТІН ТРЕЙД" 09 лютого 2022 року без порушення граничних строків розрахунків. Товар по імпорту на суму 50 345,72 дол. США по Контракту від 18 травня 2021 року №SNE/MT-01 на адресу ТОВ "МАРТІН ТРЕЙД" не надійшов. Компанія «SNEL ENERGY LTD (SOCARNEW ENERGY LIMITED)» (Республіка Кіпр) по Контракту від 18 травня 2021 року №SNE/MT-01 авансову оплату на суму 50 345,72 дол. США не повернула резиденту ТОВ "МАРТІН ТРЕЙД".
2) не завершення імпортної операції на суму 53 785,44 дол. США, а саме: по авансовій оплаті 08 лютого 2022 року в сумі 198 025,00 дол. США граничний термін надходження товару по імпорту 07 лютого 2023 року, дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків 08 лютого 2023 року; по авансовій оплаті 18 лютого 2022 року в сумі 195 401,00 дол. США граничний термін надходження товару по імпорту 17 лютого 2023 року, дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків 18 лютого 2023 року. Товар по імпорту на суму 393 426,00 дол. США по Контракту від 01 грудня 2021 року №SNEL/MT-LPG22 на адресу ТОВ "МАРТІН ТРЕЙД" не надійшов. Компанія «SNEL ENERGY LTD » (Республіка Кіпр) повернула кошти в сумі 339 640,56 дол. США, які надійшли на рахунок №UA093348510000000002600837683 ТОВ "МАРТІН ТРЕЙД" в АТ «ПУМБ» 27 червня 2022 року без порушення граничних строків розрахунків. Товар по імпорту на суму 53 785,44 дол. США по Контракту від 01 грудня 2021 року №SNEL/MT-LPG22 на адресу ТОВ "МАРТІН ТРЕЙД" не надійшов. Кошти в сумі 53 785,44 дол. США по Контракту від 01 грудня 2021 року №SNEL/MT-LPG22 компанія «SNEL ENERGYLTD» (Республіка Кіпр) не повернула ТОВ "МАРТІН ТРЕЙД".
3) не завершення імпортної операції на суму 45 915,10 дол. США, а саме: по авансовій оплаті 18 лютого 2022 року в сумі 270 396,80 дол. США граничний термін надходження товару по імпорту 17 лютого 2023 року, дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків 18 лютого 2023 року. Товар по імпорту на суму 270 396,80 дол. США на адресу ТОВ "МАРТІН ТРЕЙД" не надійшов. Відповідно до Договору відступлення права вимоги №SNEL/MARTIN/MTIL-01 від 31 березня 2022 року (з врахуванням Додаткової угоди від 04 квітня 2022 року) розмір незавершеної імпортної операції компанії «SNEL ENERGYLTD» (Республіка Кіпр) перед ТОВ "МАРТІН ТРЕЙД" по контракту від 15 грудня 2021 року №SNEL/MT-DT22 становить 45 915,10 дол. США.
На адресу відповідача надійшло заперечення ТОВ "МАРТІН ТРЕЙД" від 17 січня 2025 року №17/01-1-МТ (вх.№190/6 від 21 січня 2025 року) на акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 13 грудня 2024 року №770/33-00-07-05/40042088, на що листом від 30 січня 2025 року №379/6/33-00-07-05, ТОВ "МАРТІН ТРЕЙД" повідомлено про залишення заперечень без задоволення, а висновків акта перевірки - без змін.
У зв'язку із виявленими порушеннями Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків складено податкове повідомлення - рішення від 05 лютого 2025 року №62/33-00-07-05, яким за порушення п.3 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції», на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України та згідно з п.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» застосовано суму пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 5 486 981,67 грн.
Позивач подав скаргу до ДПС України (вх. ДПС №8290/6 від 24 лютого 2025 року) на оскаржуване податкове-повідомлення рішення від 05 лютого 2025 року, №62/33-00-07-05, однак рішенням №9925/6/99-00-06-01-03-06 від 09 квітня 2025 року скаргу ТОВ "МАРТІН ТРЕЙД" залишена без задоволення, а оскаржуване податкове-повідомлення рішення - без змін.
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин пункт 13 статті 16 Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про валюту і валютні операції», яким встановлено, що відповідальність, передбачена частиною п'ятою статті 13 цього Закону, не застосовується до резидентів - суб'єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування заборони ввезення товарів з російської федерації» від 09 квітня 2022 року № 426.
Поряд з цим, досліджуючи зміст сертифікатів про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), суд не погодився з позицією відповідача, згідно змісту якої такі сертифікати носять загальний інформаційний характер та констатують абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв'язку. Крім того, зауважив, що сертифікати про форс-мажорні обставини видані для TOB «МАРТІН ТРЕЙД» (не для нерезидента SNEL ENERGY LTD ), а між поставкою товару на залізничну станцію російської федерації та військовою агресією російської федерації проти України / забороною ввезення на митну територію України товарів з російської федерації відсутній причинно-наслідковий зв'язок.
Апеляційний суд в повній мірі погодився з такими висновками суду першої інстанції.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках, передбачених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги щодо незастосування судами висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 14 травня 2025 року у справі №460/28139/23, контролюючий орган зазначив, що умови зовнішньоекономічних контрактів від 18 травня 2021 року №SNE/MT-01, від 15 грудня 2021 року №SNEL/MT-DT22, від 01 грудня 2021 року №SNEL/MTLPG22 не передбачають обов'язкового ввезення товару на митну територію України та його поміщення в митний режим імпорту (поставка товару здійснюється на умовах СРТ залізнична станція російської федерації). Неврахування вказаних вище фактичних обставин, на переконання відповідача, призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Крім того, відповідач звернув увагу, що суд апеляційної інстанції протиправно стягнув витрати на професійну правничу допомогу адвоката, в суді апеляційної інстанції, в сумі 25 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, оскільки матеріали справи не містять жодного клопотання позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Верховний Суд ухвалою від 12 січня 2026 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року з метою перевірки доводів щодо неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін як законні та обґрунтовані.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ унормовані Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 року № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII), який також встановлює відповідальність за порушення валютного законодавства.
Стаття 13 Закону №2473-VIII визначає особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Так, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (частина перша статті 13 Закону №2473-VIII).
Згідно з вимогами частини третьої статті 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (частина п'ята статті 13 Закону №2473-VIII).
Щодо встановлених термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності
Відповідно до статей 2, 6, 9, 12, 13, 16 Закону № 2473-VIII постановою правління Національного банку України (далі - НБУ) від 02 січня 2019 року № 5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення №5).
Згідно із пунктом 21 розділу ІІ вказаного Положення граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Також, відповідно до статті 7 Закону України «Про Національний банк України» 24 лютого 2022 року з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи НБУ прийняв постанову № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова №18).
Постановою Правління НБУ № 68 від 04 квітня 2022 року Постанову №18 було доповнено, зокрема пунктами наступного змісту: « 142. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року»; « 144. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні».
В подальшому, до пункту 142 Постанови №18 вносились зміни і з 07 червня 2022 року цифри "90" було замінено цифрами "120", а з 07 липня 2022 року - цифри "120" замінено цифрами "180" (постанови Правління НБУ №113, №142 відповідно).
Таким чином, за загальним правилом експорт та імпорт товарів має здійснюватися у строки, зазначені у договорах, але не пізніше граничного строку розрахунків, встановленого НБУ, що обчислюється з дня здійснення авансового платежу (попередньої плати). До 05 квітня 2022 року такі граничні строки розрахунків становили 365 календарних днів. З огляду на введення в Україні воєнного стану НБУ змінив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту. Відповідно до указаних змін у період з 05 квітня 2022 року по 07 червня 2022 року такі строки становили 90 календарних днів, з 07 червня 2022 року по 07 липня 2022 року - 120 календарних днів, з 07 липня 2022 року - 180 календарних днів. При цьому змінені Постановою №18 строки застосовуються лише до операцій, що здійснені з 05 квітня 2022 року.
Так, суди встановили, що у 2021 році ТОВ «МАРТІН ТРЕЙД» укладено контракт № SNE/MT-01 від 18 травня 2021 року з SOCAR NEW ENERGYLI MITED (SNEL ENERGY LTD) на придбання (імпорт) газу вуглеводневого скрапленого.
За умовами цього контракту SNEL ENERGY LTD продавав, а ТОВ «МАРТІН ТРЕЙД» купував газ вуглеводний. Товар поставлявся на умовах поставки СРТ Соловей, або СРТ Суземка, або СРТ Червоний Хутір російсько-українського кордону (п. 1.1. Контракту № SNE/MT-01 від 18 травня 2021 року).
Відповідно до п. 2.1. Контракту № SNE/MT-01 від 18 травня 2021 року країна походження товару - російська федерація.
За змістом п. 15.1. Контракту № SNE/MT-01 від 18 травня 2021 року він складений та регулюється у відповідності з правом Англії та Уельсу.
Товар поставляється залізничним транспортом (п. 5.2. Контракту № SNE/MT-01 від 18 травня 2021 року).
Відвантаження товару здійснюється у власних або орендованих залізничних вагонах продавця чи вантажовідправника, або вагонах організацій, з якими продавець чи вантажовідправник уклали договір про надання транспортних послуг (п. 5.3. Контракту № SNE/MT-01 від 18 травня 2021 року).
Відповідно до п. 7.1. Контракту № SNE/MT-01 від 18 травня 2021 року покупець зобов'язується здійснити авансову оплату товару протягом трьох календарних днів з дати штампу станції відвантаження на залізничній накладній.
Пунктом 8.2. Контракту № SNE/MT-01 від 18 травня 2021 року встановлено, що покупець (Позивач) зобов'язаний організувати повернення рухомого залізничного складу за реквізитами, зазначеними в залізничних накладних. А у разі відсутності таких реквізитів - повернення на станцію відправлення товару.
Вагон вважається повернутим продавцю з моменту його передачі по станції прикордонного переходу на російську залізницю.
За змістом п. 8.4. Контракту № SNE/MT-01 від 18 травня 2021 року в разі порушення нормативних строків обороту ваготів за межами російської федерації, Продавець має право обмежити поставку по поточних заявках в обсязі пропорційному об'єму вагонів з порушенням строків повернення. При цьому Продавець не буде нести відповідальність за непоставку товару. Додатково в разі перевищення строків повернення вагонів позивач зобов'язаний сплатити продавцю час понаднормового перебування в користуванні з розрахунку 2200 рублів в еквіваленті доларів США за кожну добу.
Пунктом 12.1. Контракту № SNE/MT-01 від 18 травня 2021 року визначено, що сторони не несуть відповідальності за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань, якщо таке невиконання чи неналежне виконання викликане форс-мажорними обставинами.
До форс-мажорних обставин віднесені обставини, що перешкоджають належному виконанню стороною її зобов'язань, до яких належить війна, як оголошена, так і не оголошена (п. 12.2. Контракту № SNE/MT-01 від 18 травня 2021 року).
08 лютого 2024 року позивачем ввезено на територію України: вагони № 76619162 ржд та №76696673 ржд, що підтверджується залізничною накладною №32057452; вагони №55680854 ржд, №76653013 ржд, що підтверджується залізничною накладною 32057367.
Додатковою угодою №3 від 24 грудня 2021 року до Контракту від 18 травня 2021 року №SNE/MT-01 сторони узгодили, що Продавець продає, а Покупець купує товар - газ вуглеводний, пропан, бутан в кількості 600 метричних тон на умовах поставки СРТ Соловей/СРТ Суземка/СРТ Красний Хутор.
Позивачем отримано Інвойс P7-SNE/MT-01 від 24 грудня 2021 року на оплату газу вуглеводного, країни походження: російська федерація, в кількості 600 метричних тон за ціною 413 298 доларів США.
На виконання умов контракту № SNE/MT-01 від 18 травня 2021 року та Інвойсу P7-SNE/MT-01 від 24 грудня 2021 року Позивачем, відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті №7, здійснено 14 січня 2022 року переказ коштів в сумі 100 568,68 дол. США компанії «SNEL ENERGYLTD» (Республіка Кіпр), призначення платежу - попередня оплата згідно контракту SNE/MT-01 від 18 травня 2021 року, інвойс P7-SNE/MT-01 від 24 грудня 2021 року.
Суди встановили, що SNEL ENERGY LTD (SOCAR NEW ENERGY LIMITED) не було поставлено ТОВ «МАРТІН ТРЕЙД» частину оплаченого по контракту № SNE/MT-01 від 18 травня 2021 року товару на суму 50 345,71 доларів США.
Крім того, дослідженню судами попередніх інстанцій підлягав і контракт на придбання газу вуглеводневого скрапленого (паливного) №SNEL/MT-LPG22 від 01 грудня 2021 року, укладений між ТОВ «МАРТІН ТРЕЙД» та SNEL ENERGY LTD.
За умовами контракту №SNEL/MT-LPG22 від 01 грудня 2021 року SNEL ENERGY LTD продавав, а ТОВ «МАРТІН ТРЕЙД» купував газ вуглеводний. Товар поставлявся на умовах поставки СРТ Соловей, або СРТ Суземка, або СРТ Червоний Хутір (Інкотермс-2010) російсько-Українського кордону (п. 1.1. Контракту № SNEL/MT-LPG22 від 01 грудня 2021 року).
Відповідно до п. 2.1. контракту №SNEL/MT-LPG22 від 01 грудня 2021 року країна походження товару російська федерація.
За змістом п. 16.1. Контракту № SNEL/MT-LPG22 від 01 грудня 2021 року він складений та регулюється у відповідності з правом Англії та Уельсу.
Згідно з п. 5.2. контракту №SNEL/MT-LPG22 від 01 грудня 2021 року товар поставляється залізничним транспортом.
Відвантаження товару здійснюється у власних або орендованих залізничних вагонах продавця чи вантажовідправника, або вагонах організацій, з якими продавець чи вантажовідправник уклали договір про надання транспортних послуг (п. 5.3. контракту № SNEL/MT-LPG22 від 01 грудня 2021 року).
За змістом п. 7.1. контракту № SNEL/MT-LPG22 від 01 грудня 2021 року покупець зобов'язується здійснити авансову оплату товару протягом трьох календарних днів з дати штампу станції відвантаження на залізничній накладній.
Пунктом 8.2. контракту №SNEL/MT-LPG22 від 01 грудня 2021 року встановлено, що покупець (Позивач) зобов'язаний організувати повернення рухомого залізничного складу за реквізитами, зазначеними в залізничних накладних. А у разі відсутності таких реквізитів - повернення на станцію відправлення товару.
Вагон вважається повернутим продавцю з моменту його передачі по станції прикордонного переходу на російську залізницю.
За змістом п. 8.4. контракту №SNEL/MT-LPG22 від 01 грудня 2021 року в разі порушення нормативних строків обороту вагонів за межами російської федерації, Продавець має право обмежити поставку по поточних заявках в обсязі пропорційному об'єму вагонів з порушенням строків повернення. При цьому Продавець не буде нести відповідальність за непоставку товару. Додатково в разі перевищення строків повернення вагонів позивач зобов'язаний сплатити продавцю час понаднормового перебування в користуванні з розрахунку 2200 рублів в еквіваленті доларів США за кожну добу.
Пунктом 12.1. Контракту №SNEL/MT-LPG22 від 01 грудня 2021 року визначено, що сторони не несуть відповідальності за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань, якщо таке невиконання чи неналежне виконання викликане форс-мажорними обставинами.
До форс-мажорних обставин віднесені обставини, що перешкоджають належному виконанню стороною її зобов'язань, до яких належить війна, як оголошена, так і не оголошена (п. 12.2. Контракту №SNEL/MT-LPG22 від 01 грудня 2021 року).
На виконання умов контракту №SNEL/MT-LPG22 від 01 грудня 2021 року Позивачем, відповідно до платіжних інструкцій в іноземній валюті: №17 від 08 лютого 2022 року здійснено переказ коштів в сумі 198 025,00 доларів США; №23, здійснено 18 лютого 2022 року переказ коштів в сумі 195 401,00 дол. США компанії «SNEL ENERGY LTD » (Республіка Кіпр).
Суди врахували ту обставину, що SNEL ENERGY LTD (SOCAR NEW ENERGY LIMITED) не було поставлено ТОВ «МАРТІН ТРЕЙД» частину оплаченого по контракту № SNEL/MT-LPG22 від 01 грудня 2021 року товару на суму 53 785,44 доларів США.
Також суди дослідили умови контракту №SNEL/MT-DT22 від 15 грудня 2021 року на придбання газу вуглеводневого скрапленого (паливного), укладеного між ТОВ «МАРТІН ТРЕЙД» та SNEL ENERGY LTD.
За умовами контракту №SNEL/MT-DT22 від 15 грудня 2021 року SNEL ENERGY LTD продавав, а ТОВ «МАРТІН ТРЕЙД» купував паливо дизельне. Товар поставлявся на умовах поставки СРТ станція Словечно, СРТ Терюха, СРТ Тереховка, СРТ Соловей, або СРТ Суземка, або СРТ Горинь (Інкотермс-2020) російсько-українського кордону (п. 1.1. Контракту №SNEL/MT-LPG22 від 01 грудня 2021 року).
Відповідно до п. 2.1. контракту №SNEL/MT-DT22 від 15 грудня 2021 року країна походження товару російська федерація.
За змістом п. 15.1. Контракту №SNEL/MT-DT22 від 15 грудня 2021 року він складений та регулюється у відповідності з правом Англії та Уельсу.
Згідно з п. 5.2. контракту №SNEL/MT-DT22 від 15 грудня 2021 року товар поставляється залізничним транспортом.
Відвантаження товару здійснюється у власних або орендованих залізничних вагонах продавця чи вантажовідправника, або вагонах організацій, з якими продавець чи вантажовідправник уклали договір про надання транспортних послуг (п. 5.3. контракту № SNEL/MT-DT22 від 15 грудня 2021 року).
За змістом п. 7.1. контракту № SNEL/MT-DT22 від 15 грудня 2021 року покупець зобов'язується здійснити авансову оплату товару протягом трьох календарних днів з дати виставлення рахунку.
Пунктом 8.4. контракту №SNEL/MT-DT22 від 15 грудня 2021 року встановлено, що покупець (Позивач) зобов'язаний забезпечити повернення порожніх цистерн та передати товаросупровідні документи на станцію відвантаження, чи іншу станцію, вказану в інструкціях продавця.
За змістом п. 8.5. контракту №SNEL/MT-DT22 від 15 грудня 2021 року у разі порушення нормативних строків перебування вагонів Покупець сплачує Продавцю за понаднормове перебування вагонів штраф у розмірі 25 доларів США за кожну добу простою вагонів понад встановлену норму.
Окрім того, позивач зобов'язаний відшкодувати постачальнику всі збитки, пов'язані з неможливістю повернення вагонів (п. 12.1.5. контракту № SNEL/MT-DT22 від 15 грудня 2021 року).
Позивачем отримано Інвойс P1-SNEL/MT-DT22 від 01 лютого 2022 року на оплату дизельного пального, країни походження: російська федерація, в кількості 3500 метричних тон за ціною 2942765,00 доларів США на рахунок SNEL ENERGYLTD в ПАТ «Московський кредитний банк» (російська федерація).
Пунктом 13.1. Контракту №SNEL/MT-DT22 від 15 грудня 2021 року визначено, що сторони не несуть відповідальності за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань, якщо таке невиконання чи неналежне виконання викликане форс-мажорними обставинами.
До форс-мажорних обставин віднесені обставини, що перешкоджають належному виконанню стороною її зобов'язань, до яких належить війна, як оголошена, так і не оголошена (п. 13.2. Контракту № SNEL/MT-DT22 від 15 грудня 2021 року).
На виконання умов контракту №SNEL/MT-DT22 від 15 грудня 2021 року позивачем, відповідно до платіжних інструкцій в іноземній валюті: № 16 від 08 лютого 2022 року здійснено переказ коштів в сумі 857 605,80 доларів США; №20 від 16 лютого 2022 року здійснено переказ коштів в сумі 857 605,80 доларів США; № 21 від 17 лютого 2022 року здійснено переказ коштів в сумі 252 237,00 доларів США, № 22 від 18 лютого 2022 року здійснено переказ коштів в сумі 270 396,80 доларів США компанії «SNEL ENERGY LTD» (Республіка Кіпр) на її рахунок в ПАТ «Московський кредитний банк» (російська федерація).
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що SNEL ENERGY LTD (SOCAR NEW ENERGY LIMITED) не було поставлено ТОВ «МАРТІН ТРЕЙД» частину оплаченого по контракту № SNEL/MT-DT22 від 15 грудня 2021 року на суму 45 915,10 USD.
Крім того, суди перевірили, що у період з 31 січня 2022 року по 23 лютого 2022 року в межах контрактів №SNE/MT-01 від 18 травня 2021 року, №SNEL/MT-LPG22 від 01 грудня 2021 року, №SNEL/MT-DT22 від 15 грудня 2021 року на територію України було ввезено 61 залізничний вагон-цистерну згідно залізничних накладних №23322193 від 02 лютого 2022 року, №23322361 від 13 лютого 2022 року, №23322364 від 13 лютого 2021 року, №23322491 від 18 лютого 2022 року, №23256869 від 20 лютого 2022 року, №23322588 від 23 лютого 2022 року, №23322602 від 23 лютого 2022 року, №23322603 від 23 лютого 2022 року, №23322142 від 31 січня 2022 року, №23322143 від 31 січня 2022 року, №32140973 від 12 лютого 2022 року, №32141899 від 12 лютого 2022 року.
Листом Філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця» № ГІОЦ-45/2114н від 08 липня 2025 року підтверджується, що 15 залізничних вагонів, ввезених на територію України за спірними контрактами № SNE/MT-01 від 18 травня 2021 року, № SNEL/MT-LPG22 від 01 грудня 2021 року, № SNEL/MT-DT22 від 15 грудня 2021 року, не були повернуті вантажовідправникам та станом на 08 липня 2025 року перебувають на залізничних станціях АТ «Укрзалізниця».
Щодо підстав для звільнення від відповідальності у зв'язку з випадком надзвичайних та невідворотних обставин (форс-мажору)
Частина шоста статті 13 Закону №2473-VIII визначає, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Отже, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.
Стаття 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачає, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Рішенням президії ТПП України 15 липня 2014 року № 40(3) затверджено Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який встановлює єдиний порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) в системі ТПП України.
Пункт 4 Регламенту ТПП врегульовує питання розмежування компетенції ТПП України та регіональних ТПП.
За правилами підпункту 4.2 пункту 4 Регламенту ТПП регіональні ТПП здійснюють засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов договорів, контрактів, типових договорів, угод тощо між резидентами, норм законодавства, відомчих нормативних актів, органів місцевого самоврядування, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції регіональних торгово-промислових палат / відповідної регіональної ТПП.
Верховний Суд неодноразово в своїх рішеннях наголошував на тому, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов'язання за договором чи обов'язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв'язок має доводитись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і інших належних доказів, що можуть це підтвердити.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 27 лютого 2025 року у справі №520/2941/24 у розвиток правової позиції, сформульованої Верховним Судом у подібних правовідносинах, зазначила, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом неможливості виконання зобов'язання, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та характеру зобов'язання.
Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не змогла виконати ті чи інші зобов'язання.
Суди попередніх інстанцій встановили, що позивачу Хмельницькою торгово-промислово палатою видано сертифікати №№6800-23-0928, 6800-23-0927, 6800-23-0678 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили): військової агресії Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та заборони (обмеження) експорту/імпорт ТОВ «МАРТІН ТРЕЙД» щодо обов'язку (зобов'язання), а саме: протягом законодавчо встановленого терміну завершити імпортні операції по зовнішньоекономічним контрактам між ТОВ «МАРТІН ТРЕЙД» та SOСAR NEW ENERGY LIMITED, Республіка Кіпр, (Продавець) на поставку товару на умовах базису поставки СРТ Соловей/СРТ Суземка/ СРТ Красних Хутор у відповідності з Інкотермс-2010 (СРТ «Російсько-Українського кордону»), країна походження товару - російська федерація.
Досліджуючи зміст цих сертифікатів про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), суди погодилися з позицією відповідача, що зміст сертифікатів носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв'язку. Довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного контракту (Республіка Кіпр) або третьої країни, які б підтверджували виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, що зумовили неможливість виконання своїх обов'язків компанією-нерезидентом - не надано.
Суди виснувались, що сертифікати про форс-мажорні обставини видані для TOB «МАРТІН ТРЕЙД» (не для нерезидента SNEL ENERGY LTD ) самі по собі не підтверджують наявності причинно-наслідкового зв'язку між поставкою товару на залізничну станцію російської федерації та військовою агресією російської федерації проти України / забороною ввезення на митну територію України товарів з російської федерації.
Поряд з цим, суди відзначили, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року №2260-IX (набрав чинності 27 травня 2022 року) статтю 16 Закону України «Про валюту і валютні операції» доповнено пунктом 13 такого змісту: « 13. Відповідальність, передбачена частиною п'ятою статті 13 цього Закону, не застосовується до резидентів - суб'єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» від 09 квітня 2022 року №426».
За змістом зазначеної постанови від 09 квітня 2022 року №426 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації щодо України та відповідно до частини одинадцятої статті 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» Кабінет Міністрів України постановив заборонити ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з Російської Федерації. Товари, переміщення яких територією Російської Федерації здійснено транзитом, та товари, ввезені з Російської Федерації, у тому числі товари походженням з третіх країн, можуть бути поміщені в митний режим імпорту, якщо їх ввезення в Україну здійснено до 24 лютого 2022 року включно.
При цьому, суди врахували, що у постанові Кабінету Міністрів України №426 акцентовано увагу на місці походження товару як визначальній обставині.
Суди врахували позицію Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 23 липня 2024 року справа №240/25642/22, згідно якої вирішуючи питання щодо нерозповсюдження абз. 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України на правовідносини про нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків згідно з статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», наголосив на тому, що законодавець, маючи на меті звільнити суб'єктів господарювання, які вчинили правопорушення, у вигляд порушення строків розрахунків, від відповідальності у вигляді пені, вносить відповідні зміни саме до Закону України «Про валюту і валютні операції».
З огляду на наведене правове регулювання, суди виснувались, що пункт 13 статті 16 Закону №2473-VIII є самостійною підставою для звільнення резидента - суб'єкта господарювання від відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 13 цього Закону, за умови, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» від 09 квітня 2022 року № 426».
Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2025 року у справі №380/4914/24.
Суди також врахували і на неможливість позивачем реалізації правового захисту щодо стягнення ним коштів (авансових платежів) з компанії SNEL ENERGY LTD, з огляду на існування зустрічних вимог цієї компанії-нерезидента до ТОВ «МАРТІН ТРЕЙД» за прострочення строків повернення вагонів. Підстави для таких зустрічних грошових вимог передбачені п. 8.2., 8.4. контракту №SNE/MT-01 від 18 травня 2021 року, п. 8.2.,8.4. контракту № SNEL/MT-LPG22 від 01 грудня 2021 року та 8.3.,8.4.,8.5 контракту № SNEL/MT-DT22 від 15 грудня 2021 року.
Більш того, варто врахувати і ту обставину, що контракти також містили умови, за якими продавець мав право обмежити поставку у разі затримки повернення залізничних вагонів (які позивач не міг повернути через війну), і не ніс відповідальності за непоставку. Усі три контракти передбачали форс-мажорні застереження про звільнення від відповідальності у разі війни.
Повертаючись до фактичних обставин у справі, яка розглядається, предметом оскарження у цій справі є податкове повідомлення-рішення від 05 лютого 2025 року №62/33-00-07-05, яким за порушення п.3 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції», на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України та згідно з п.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» до ТОВ "МАРТІН ТРЕЙД" застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 5 486 981,67 грн.
Повторюючись, суть виявленого порушення полягає у тому, що внаслідок здійснення позивачем зовнішньоекономічної діяльності за трьома контрактами з SNEL ENERGY LTD на імпорт газу та дизельного палива з росії, після проведення авансових платежів у січні-лютому 2022 року на загальну суму 150 046,25 доларів США, контрагентом позивача не було поставлено товару та не здійснено повернення авансових платежів.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що внаслідок введення постановою Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2022 року №426 обмежень (заборона імпорту товарів з російської федерації), позивач не мав можливості отримати кошти від компанії SNEL ENERGY LTD, а також не мав розумної можливості уникнути або подолати наслідки прийняття та дії цієї постанови. Це ж саме стосується можливості позивача передбачити, уникнути або подолати наслідки широкомасштабного вторгнення російської федерації та введення, у зв'язку з цим, військового стану.
Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій вищенаведені обставини справи, а також сукупність досліджених ними (судами) доказів, слід зазначити про те, що оскільки позивач імпортував товари російського походження (газ вуглеводний та паливо дизельне), які постачалися через пункти пропуску російсько-українського кордону, то саме законодавець в умовах існування постанови Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2022 року №426, забороняє імпорт товарів з російської федерації, звільнив суб'єктів господарювання від відповідальності, яка передбачена статтею 13 Закону «Про валюту і валютні операції» за порушення строків імпорту товарів з російської федерації.
Щодо доводів податкового органу в касаційній скарзі про безпідставність стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції в сумі 25 000,00 грн
Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з частинами першою - третьою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п'ята статті 134 КАС України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
Частиною сьомою статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев'ята статті 139 КАС України).
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката застосуванню підлягає частина п'ята статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Вирішуючи заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції установив, що позивач подав для підтвердження понесених витрат на оплату правничої допомоги такі документи: договір про надання правової допомоги від 21 листопада 2025 року №269/25 (із зазначенням порядку розрахунку), копію ордеру на надання правової допомоги.
У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що співмірною є сума 25000,00 грн для відшкодування витрат на правничу допомогу.
При вирішенні заяви позивача апеляційним судом було перевірено співмірність розміру витрат на оплату послуг адвокатів із складністю справи та наданих адвокатами послуг, обсягом цих послуг, а також ціною позову, як цього вимагає частина п'ята статті 134 КАС України, та прийшов до висновку про неспівмірність понесених позивачем витрат у сумі заявлених до відшкодування з відповідача у сумі 50 000,00 грн, і вирішив зменшити розмір витрат на правничу допомогу на суму 25000,00 грн.
Також, приймаючи зазначені рішення, судами попередніх інстанцій враховано актуальну практику Верховного Суду, відступу від якої колегія суддів не вбачає.
Суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини. Суд визнає безпідставними посилання податкового органу на висновки Верховного Суду, які, на думку скаржника, не враховані судами при вирішенні цієї справи, оскільки рішення в означеній справі ухвалено за інших фактичних обставин, з урахуванням певного об'єму доказів, їх достатності, належності і допустимості.
Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відтак, доводи касаційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судами було порушено норми матеріального права.
Решта аргументів скаржника у призмі підстав касаційного оскарження зводяться до незгоди із правовою оцінкою наданим позивачем доказам, однак, такі доводи відповідно до статті 341 КАС України виходять за межі касаційного перегляду.
Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.
Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі №600/2075/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення і не оскаржується.
СуддіВ.П. Юрченко Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк