05 травня 2026 року
м. Київ
справа № 280/1377/23
адміністративне провадження № К/990/19599/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року (суддя Артоуз О.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року (головуючий суддя Головко О.В., судді: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Маріупольський ремонтно-механічний завод» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
06 березня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест Маріупольський ремонтно-механічний завод» (далі - позивач, ТОВ «Метінвест Маріупольський ремонтно-механічний завод») звернулось до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач, контролюючий орган), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №376/32-00-23-34 від 09 грудня 2022 року яким встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за: 2016 рік на суму 44 046 257 грн; 2017 рік на суму 57768 911 грн; 2018 рік на суму 86 519 241 гривень; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код за ЄДРПОУ ВП 43968079) на користь ТОВ «Метінвест МРМЗ» всі здійснені та документально підтверджені судові витрати.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на прийняття його на основні висновків документальної позапланової виїзної перевірки, яка призначена та проведена із порушенням вимог податкового законодавства.
Позивач вважав порушеною процедуру призначення та проведення документальної позапланової перевірки. Станом на дату прийняття наказу про проведення означеної перевірки діяв мораторій на проведення документальних і фактичних перевірок, встановлений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 02 грудня 2024 року, залишеним без змін позов задовольнив. Скасував податкове повідомлення-рішення №376/32-00-23-34 від 09 грудня 2022 року. Вирішив питання судових витрат.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили наступні обставини.
Наказом Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 01 березня 2021 року №79 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Метінвест-МРМЗ» (код за ЄДРПОУ 38673998)» на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 39.5.2.1, підпункту 39.5.2.8 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.14, підпункту 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Маріупольський ремонтно-механічний завод» (ТОВ «Метінвест-МРМЗ») (код за ЄДРПОУ 38673998, місцезнаходження 87535, Донецька область, м.Маріуполь, пр.. Карпова, 80) з 04 березня 2021 року тривалістю 18 місяців. Перевірку провести з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» під час здійснення контрольованих операцій з реалізації товару (чавуну переробного, код УКТ ЗЕД 72011) на користь нерезидента пов'язаної особи «METINEST INTERNATIONAL S.A.» (Швейцарія) за 2016-2018 роки.
Копію наказу Східного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 01 березня 2021 року №79 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Метінвест-МРМЗ» (код за ЄДРПОУ 38673998)» вручено позивачу 04.03.2021.
Перевірку розпочато 04 березня 2021 року та закінчено 24 грудня 2021 року.
За результатами проведеної перевірки 30 грудня 2021 року позивачу вручено Акт №908/32-00-25-01-15/38673998 від 24 грудня 2021 року (далі-Акт перевірки) документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Метінвест-МРМЗ» з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» за звітні періоди 2016 2018 роки. Так, згідно висновків Акту перевірки податковим органом встановлено порушення пп. 39.1.1, 39.1.2, 39.1.3 п. 39.1 ст. 39, абзацу 3 пп. 39.3.2.3, пп. 39.3.3.3 пп.39.3.3 п. 39.3 ст. 39, пп. 134.1.1 ст. 134, пп. 140.4.2 п. 140.4, пп. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02 грудня 2010 року зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за: 2016 рік - на суму 44 046 25 7 грн; 2017 рік - на суму 57 768 911 грн; 2018 рік-на суму 86 519 241 грн.
Не погодившись з висновками, викладеними у Акті перевірки, ТОВ «МЕТІНВЕСТ-МРМЗ» на адресу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків було надано заперечення (№07/04 від 27 січня 2022 року), щодо необґрунтованості висновків контролюючого органу.
Після розгляду заперечень, ТОВ «МЕТІНВЕСТ- МРМЗ» було отримано відповідь Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на заперечення №4356/6/32-00-25-01-08 від 08 грудня 2022 року, відповідно до якої, висновки, викладені в Акті перевірки, залишились незмінними.
09 грудня 2022 року Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків за підсумками розгляду Акту перевірки та заперечень підприємства прийнято податкове повідомлення-рішення № 376/32-00-23-34, відповідно до якого на підставі порушення п.п.39.1.1,39.1.3 п.39.1 ст.39, абзацу 3 пп. 39.3.2.3, пп.39.3.3.3 пп. 39.3.3 п.39.3 ст.39 пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп. 140.4.2 п. 140.4, п.п 140.5.1 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по періодах: 2016 рік на суму 44 046 257 грн; 2017 рік на суму 57 768 911 грн; 2018 рік на суму 86 519 241 грн.
Позивач подав скаргу на податкове повідомлення-рішення від 09 грудня 2022 року № 376/32-00-23-34.
Рішення ДПС України № 4391/6/99-00-06-01-02-06 від 21 лютого 2023 року за результатом розгляду скарги позивача відмовлено в її задоволенні.
Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд виходив з того, що на момент видання наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 01 березня 2021 року № 79 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Метінвест-МРМЗ» проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення від 09 грудня 2022 року №376/32-00-23-34 дія карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не завершилася, а відтак діяв і мораторій на проведення документальних позапланових перевірок, передбачений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу № 2755, тоді як дія мораторію унеможливлює сам факт проведення документальної позапланової перевірки, й саме такі підстави нівелюють її наслідки.
Не погодившись із судовими рішеннями, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
За змістом касаційної скарги скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 78.9 статті 78 ПК України у взаємозв'язку зі статтею 39 ПК України.
В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України №89 від 03 лютого 2021 року прийнята з урахуванням та на виконання вимог Податкового кодексу України, відповідно зазначати про її невідповідність вимогам податкового законодавства немає підстав. Дана постанова не скасовує дію мораторію, введеного пунктом 52 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, а лише скорочує термін ряду обмежень, що не свідчить про її невідповідність нормам ПК України та підтверджує необхідність її прямого застосування у якості спеціального нормативного акту.
Верховний Суд ухвалою від 15 травня 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін як законні та обґрунтовані. Зауважив, що станом на дату прийняття наказу про проведення означеної перевірки діяв мораторій на проведення документальних і фактичних перевірок, встановлений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
З урахуванням меж касаційного провадження ключовим питанням у цій справі є те, чи належить проведення документальної позапланової перевірки на підставі пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та постанови КМУ № 89 до тих процедурних порушень, які об'єктивно можуть вплинути на правильність висновків контролюючого органу за наслідками такої перевірки і, відповідно, чи слугують такі порушення самостійною підставою для скасування податкових повідомлень рішень, прийнятих згідно із такими висновками.
Для вирішення цього питання першочергово слід встановити, чи є протиправним призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки призначена наказом від 01 березня 2021 року № 79.
Вирішуючи спір між сторонами, суди попередніх інстанцій встановили, що документальну позапланову виїзну перевірку підприємства позивача було призначено і проведено під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Спір між сторонами в цій частині відсутній.
Порядок проведення документальних планових перевірок унормовано статтею 78 ПК України.
18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктами 52-1 - 52-5.
Зокрема, згідно з пунктом 52-2 установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни, зокрема, до п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України і абзац перший п. 52-2 замінено сьома новими абзацами такого змісту: «Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу. У зв'язку з цим абзаци другий - четвертий слід вважати відповідно абзацами восьмим - десятим».
29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесено зміни, зокрема до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, в абзацах першому і дев'ятому слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Отже, законодавець шляхом внесення змін до Податкового кодексу України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок (крім чітко визначеного переліку видів перевірок) на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними.
Водночас, 04 жовтня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцевих положень» якого встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.
Відповідно до пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17 вересня 2020 року № 909-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», якою постановив скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення перевірок юридичних осіб, зокрема: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу.
Таким чином, виникла колізія між нормами Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89 в частині можливості здійснювати контрольні заходи шляхом проведення деяких видів перевірок у період з дня набрання чинності такої постанови по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.
Верховний Суд вже неодноразово вирішував наведену вище колізію.
Так, згідного правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 22 лютого 2022 року у справі №420/12859/21, мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась. Виходячи зі змісту пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України. Верховний Суд дійшов висновку, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексі України і в постанові Кабінету Міністрів України - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.
У постанові від 27 квітня 2022 року у справі № 140/1846/21 Верховний Суд також підтримав позицію про неможливість застосування постанови Кабінету Міністрів України № 89 як такої, що змінила строки обмежень на проведення планових перевірок, встановлені пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Додатково Верховний Суд звернув увагу, що постанова Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89 прийнята не на підставі та не на виконання Податкового кодексу України і законів з питань митної справи, у зв'язку з чим згідно з пунктом 3.1 статті 3 ПК України не може вважатися складовою податкового законодавства і не підлягає застосуванню у питаннях, пов'язаних з оподаткуванням.
Аналогічна позиція в подальшому неодноразово висловлювалась Верховним Судом і в постановах від 17 травня 2022 року (справа № 520/592/21), від 06 липня 2022 року (справа №360/1182/21), від 01 вересня 2022 року (справа № 640/16093/21), від 12 жовтня 2022 року (справа № 160/24072/21), від 28 жовтня 2022 року (справа № 600/1741/21-а), від 23 лютого 2023 року (справи № 160/20112/21, № 600/1402/22-а), від 30 вересня 2024 року (справа № 200/1057/24).
Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що постанова Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89 прийнята не на підставі та не на виконання Податкового кодексу України та законів з питань митної справи, у зв'язку з чим не може вважатися складовою податкового законодавства і не підлягає застосуванню у питаннях, пов'язаних з оподаткуванням. Крім того вказана постанова прийнята поза межами бюджетного періоду, на який Кабінету Міністрів України було надано право скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 травня 2023 року у справі № 140/607/22.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та не заперечується скаржником, на момент видання наказу від 01 березня 2021 року № 79 дія карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не завершилася, а відтак діяв і мораторій на проведення документальних позапланових перевірок. Цей мораторій був прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Таким чином, податковий орган, незважаючи на прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», не був наділений повноваженнями призначати та проводити документальні перевірки.
В силу порушення вимог пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України документальна позапланова виїзна перевірка позивача, призначена наказом від 01 березня 2021 року № 79, є такою, що призначена, розпочата та проведена за відсутності на те законних правових підстав і не повинна була відбутися.
У цій справі застосовними є також висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, ухваленої складом судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, відповідно до якого контролюючі органи та їх посадові особи при виконанні владних повноважень, у тому числі при прийнятті наказів та проведенні перевірок, зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України, та не допускати згідно зі статтею 21 ПК України порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів вважає довід контролюючого органу стосовно того, що після прийняття постанови Кабінету Міністрів України №89 від 3 лютого 2021 року «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», податковий орган був наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної планової виїзної перевірки, необґрунтованим.
Оскільки встановлений у пункті 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України мораторій на проведення відповідного виду перевірки імперативно забороняє контролюючому органу її проводити, колегія суддів вважає, що такий висновок відповідає правильному застосуванню норм права і завданню адміністративного судочинства.
Так, підставою касаційного оскарження відповідач визначив пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вказівкою про те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Верховний Суд звертає увагу на те, що обов'язковими умовами при оскарження судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення: норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами попередніх інстанцій; висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Проте подана касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права. Крім того, скаржником не зазначено, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду.
Здебільшого доводи касаційної скарги зводяться до незгоди зі здійсненою судами правовою оцінкою встановлених у справі обставин у взаємозв'язку із наявними в матеріалах справи доказами, що не є тотожним неправильному застосуванню норм права.
Більш того, Верховний Суд вже викладав висновок щодо правильного застосування норми права стосовно питання тлумачення можливості призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» в умовах дії, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України мораторію.
Такі висновки здійснені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі №440/6926/21, від 08 жовтня 2025 року у справі №320/30311/24.
Реалізація контролюючим органом такого повноваження має здійснюватися з дотриманням принципів правової визначеності, пропорційності та недопущення надмірного втручання у діяльність платника податків, що унеможливлює проведення перевірки в обхід встановленого мораторію.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі, не знаходять свого підтвердження, у зв'язку з чим касаційна скарга, в межах її доводів, не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у справі №280/1377/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення і не оскаржується.
СуддіВ.П. Юрченко Л.І. Бившева І.А. Васильєва