Справа № 569/9111/26
1-кс/569/3342/26
22 квітня 2026 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , (далі - слідчий), погоджене прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 12026180000000154 від 14 квітня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, (далі - це ж кримінальне провадження) про арешт майна , -
Слідчий відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області лейтенант поліції ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 у якому просить накласти арешт на майно.
В обґрунтування клопотання зазначає, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області перебуває кримінальне провадження № 12026180000000154 від 14 квітня 2026 року, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 навесні 2023 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в лісовому масиві смт. Томашгород, Сарненського району, Рівненської області, маючи на меті вчинити дії сексуального характеру із малолітньою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з порушенням вимог Закону України «Про охорону дитинства», а також Конвенції Ради Європи «Про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства» (Ланцаротська конвенція), яку ратифіковано Україною 20.06.2012, з метою задоволення статевої пристрасті, без добровільної згоди останньої, достовірно знаючи про малолітній вік потерпілої, вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в тіло ОСОБА_6 з використанням власних геніталій.
17.04.2026 року, старшим слідчим в ОВС відділу СУ ГУНП в Рівненській області майором поліції ОСОБА_7 , проведено особистий обшук підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Ulefone», чорно - сірого кольору; зарядна сонячна панельз електричним подовжувачем, запальничка чорного кольору, шнурок рожевого кольору, ліхтарик чорного кольору, мікросхема, бездротові навушники в чохлі, електричний двигун, три поліетиленові пакети, ключі від будинку; предмет зовні схожий на лезо ножа, складний ніж з ручкою оздоблену деревом.
Згідно із нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
До початку розгляду клопотання слідчим подана заява про розгляд клопотання у його відсутність, у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить задовольнити вказане клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутності учасників провадження, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно ч. ч.2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Вищевказані предмет згідно вимог ч. 7 ст. 237 КПК України є тимчасово вилученим майном.
Згідно вимог ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Слід зазначити, що на даний час у кримінальному провадженні з метою з'ясування всіх обставин його вчинення виникла об'єктивна необхідність у проведенні детального огляду вилученого майна та вирішення питання про призначення та проведення судових експертиз.
Проведення вказаного огляду речей та можливість проведення судових експертиз має істотне доказове значення у даному кримінальному провадженні та без арешту вищевказаних предметів є неможливим.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України та вищевикладене, є необхідним накласти арешт майно, вилучене за вищевказаних обставин, оскільки наявні достатні підстави вважати, що майно відповідає критеріям встановленим ст. 98 КПК України, а незастосування арешту може призвести до втрати чи його пошкодження.
Керуючись ст. 170, 171,175 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задоволити.
Накласти арешт на: мобільний телефон марки «Ulefone», чорно - сірого кольору; зарядна сонячна панель з електричним подовжувачем, запальничка чорного кольору, шнурок рожевого кольору, ліхтарик чорного кольору, мікросхема, бездротові навушники в чохлі, електричний двигун, три поліетиленові пакети, ключі від будинку; предмет зовні схожий на лезо ножа, складний ніж з ручкою оздоблену деревом, вилучені 17.04.2026, в ході особистого обшуку затриманого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проводився у приміщенні службового кабінету № 19 СУ Головного управління Національної поліції в Рівненській області за адресою: м. Рівне, вул. Хвильового, 2;
Встановити заборону власнику, чи будь-якій іншій особі, на відчуження, розпорядження та користування вилученими речами до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні.
Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_8