Справа №672/205/26
Провадження №2/672/315/26
05 травня 2026 року м. Городок
Городоцький районний суд Хмельницької області у складі
головуючої судді Рибачук О.Г.,
з участю секретаря судового засідання Стебло Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні впорядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 17980,00 грн за кредитним договором №2028522 від 24.02.2020, а також судових витрат у справі. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що всупереч підписаній угоді, відповідач не виконав умови договору, не сплатив відсотки за користування коштами, своєчасно не здійснив повне погашення боргу за кредитним договором. Таким чином, просить стягнути зазначену заборгованість в судовому порядку.
Ухвалою судді від 05.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін; витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» письмові докази щодо транзакції 24.02.2020, чи були зараховані кошти за даною транзакцією, тощо.
02.04.2026 від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на адресу суду надійшли витребувані ухвалою суду докази.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24.02.2020 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір №2028522 про надання споживчого кредиту, за умовами якого товариство надає клієнту грошові кошти в розмірі 12000,00 грн, а відповідач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Мета кредиту - споживчі (особисті) потреби.
Кредит надається строком на 30 днів (п. 1.4 договору).
Крім цього, умовами кредитного договору сторони погодили, що процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від фактичного виконання Споживачем умов Договору та становить: знижена процентна ставка - 1,26 % в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку (п.п.1.5.1 кредитного договору).
Стандартна на процента ставка становить 1,80% в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, якщо Споживач не виконав умови зазначені в пп.1.5.1. Договору для застосування, зниженої процентної ставки, та у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п. 4.1-4.6 цього Договору (п.п. 1.5.2 кредитного договору).
Розмір процентної ставки, встановлений в п.1.5 Договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії Договору та не може бути збільшений Товариством в односторонньому порядку. Споживач розуміє та надає згоду Товариству, що використання стандартної процентної ставки відповідно до пп.1.5.2. Договору є наперед обумовленим та не є односторонньою зміною умов Договору, оскільки, умови про встановлення різних процентних ставок за цим Договором застосовуються автоматично за домовленістю Сторін, та не вимагають підписання Сторонами будь-яких інших додаткових документів, крім цього Договору (п.3.3 кредитного договору).
Відповідно до умов п.п.1.7, 1.8 кредитного договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за зниженою ставкою 461,16% річних; за стандартною ставкою 658,80% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за зниженою ставкою - 16 536,00 грн; за стандартною ставкою - 18 480,00 грн.
Пунктом 2.1 кредитного договору передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 або іншу платіжну картку реквізити якої надані Споживачем в Особистому кабінеті.
Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток. ОСОБА_1 підписав вказаний кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором «С369194» 24.02.2020 об 14:47:48 год. Дані відомості підтверджуються довідкою про ідентифікацію, яка наявна у матеріалах справи.
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання за кредитним договором виконано шляхом перерахування на картку № НОМЕР_2 кредитні кошти в сумі 12000,00 грн, що підтверджується листом ТОВ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» №6519-ВП від 16.12.2025, який наявний у матеріалах справи.
Факт належності банківської картки № НОМЕР_3 відповідачу та отримання кредитних коштів в сумі 12000,00 грн 24.02.2020 підтверджується інформацією, що надана АТ КБ «ПРИВАТБАНК», який є банком-емітентом банківської картки № НОМЕР_3 .
11.09.2020 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір відступлення прав вимоги №ККАУ-11092020, відповідно до умов якого на умовах, встановлених цим Договором, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» за плату, а ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» і Боржниками (Портфель Заборгованості).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги №ККАУ-11092020 від 11.09.2020, позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 17980,00 грн.
З представленого позивачем розрахунку заборгованості та змісту позовної заяви вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором в повному обсязі не погашена, залишок заборгованості складається з: заборгованості за тілом кредиту - 12000,00 грн; заборгованості за відсотками - 5980,00 грн, а всього на загальну суму 17980,00 грн.
Згідно з вимогами ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В частині 1 ст.530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).
За приписами ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Положеннями ст.207 ЦК України встановлено загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
За приписами ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, підпис є невід'ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з вимогами ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
За приписами ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
В частинах 4, 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з вимогами ч. 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Положеннями ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з вимогами ст.6, ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
В частинах 1, 2 ст.639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно з вимогами ч.1 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
За приписами ч.1 ст.642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Таким чином, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору та отримання ОСОБА_1 грошових коштів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з вимогами ч. 1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
За приписами ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з вимогами ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
В ст.516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Таким чином, аналізуючи надані докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, за наявності доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог та відсутності заперечень відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачений судовий збір.
Крім того, позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідачки понесені витрати на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Звертаючись до суду, представник позивача згідно вимог ст.134 ЦПК України, в позовній заяві зазначив що витрати, понесені на правову допомогу становлять 8000,00 грн, на підтвердження понесення яких долучив до позовної заяви договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025; акт №861 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) у даній цивільній справі від 13.02.2026 на суму 8000,00 грн та детальний опис наданих послуг у справі до Акту №861 від 13.02.2026.
Отже, враховуючи те, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано всі необхідні докази, а заперечення відповідача щодо їх розміру відсутні, тому суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 5, 7, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 263-265, 272, 279, 280-284, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором №2028522 від 24.02.2020 в сумі 17980 (сімнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн 00 коп, з яких: 12000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 5980,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236) судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп та витрати на правничу допомогу в сумі 8000 (вісім тисяч) грн 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцятиднів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцятиднів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
апеляційним судом.
Відомості про учасників справи:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ - 35234236, місцезнаходження: 79029, вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корп. 28, поверх 4, м.Львів.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 05.05.2026.
Суддя Олена РИБАЧУК