Справа № 635/3807/26
Провадження № 1-кп/635/1003/2026
04 травня 2026 року сел. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: прокурора ОСОБА_2 ,
захисника ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025170020017926 від 08 листопада 2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Слатине Дергачівського району Харківської області, громадянина України, із середньою загальною освітою, неодруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період у військовому званні солдат, зареєстрованого у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України,
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК, за таких обставин.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 274 від 17 вересня 2025 року солдата ОСОБА_4 призначено на посаду механіка відділення обслуговування взводу обслуговування та застосування засобів радіоелектронної боротьби ближньої дії роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 274 від 17 вересня 2025 року солдат ОСОБА_4 призначений на посаду солдата військової частини НОМЕР_1 .
Вимоги статей 17, 65 Конституції України, статті 17 Закону України «Про оборону України», частини 1 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують солдата ОСОБА_4 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
У відповідності до вимог статей 9, 11, 12, 14, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов'язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Пунктом 3 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно з вимогами статей 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків він зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Статтями 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв'язку із військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який на теперішній час продовжено.
Так, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що повинен неухильно дотримуватись вимог статей 65, 68 Конституції України, статті 17 Закону України «Про оборону України», статей 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», статей 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов'язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків, під час проходження військової служби, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів вирішив стати на злочинний шлях та діючи умисно, в умовах воєнного стану без дозволу командування та поважних причин, незаконно ухилився від проходження військової служби за наступних обставин.
Виходить, солдат ОСОБА_4 в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи умисно, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, 26 вересня 2025 року у вечірній час (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений) але не пізніше 15 годин 30 хвилин, тобто в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце служби - тимчасову дислокацію роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_2 у населеному пункті АДРЕСА_3 , та незаконно, постійно перебував поза межами місця проходження служби, проводячи час на власний розсуд до моменту затримання правоохоронними органами - 17 березня 2026 року.
За час відсутності на службі ОСОБА_4 обов'язки з військової служби за посадою не виконував, в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, а вільний час проводив на власний розсуд.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною 5 статті 407 КК України як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
04 травня 2026 року під час підготовчого судового засідання обвинувачений звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, на підставі частини 5 статті 401 КК України та закриття кримінального провадження відносно нього, оскільки він має намір повернутися до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_3 також подала клопотання, в якому просила звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі частини 5 статті 401 КК України.
Прокурор ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд висновує таке.
Відповідно до частини 4 статті 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до статті 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, здійснюються виключно судом.
Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно зі статтею 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною 5 статті 401 КК України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Судом установлено, що 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, який було затверджено Законом України 2102-IX від 24 лютого 2022 року Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан.
Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до частини 5 статті 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Як слідує з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 є військовослужбовцем, який проходив військову службу на посаді механіка відділення обслуговування взводу обслуговування та застосування засобів радіоелектронної боротьби ближньої дії роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 , в підготовчому судовому засіданні добровільно заявив суду про намір повернутись для продовження проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_3 .
Командир військової частини НОМЕР_3 полковник ОСОБА_6 18 березня 2026 року надав письмову згоду на продовження проходження військової служби ОСОБА_4 у військовій частині НОМЕР_3 .
Враховуючи, що ОСОБА_4 раніше за статтями 407, 408 КК України до кримінальної відповідальності не притягувався, добровільно заявив суду про намір повернутись для продовження проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_3 , наявна письмова згода командира військової частини НОМЕР_3 , суд висновує, що на підставі частини 5 статті 401 КК України підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за частиною 5 статті 407 КК України, а кримінальне провадження стосовно нього підлягає закриттю.
При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до частини 5 статті 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
Згідно з положенням частини 2 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною 5 статті 401 КК України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби.
Відповідно до частини 4 статті 132 КПК України ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 284-286,288 КПК України, суд
Задовольнити клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, на підставі частини 5 статті 401 КК України.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025170020017926 від 08 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, закрити на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України у зв'язку зі звільненням від кримінальної відповідальності.
Скасувати запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою.
Обвинуваченого ОСОБА_4 негайно звільнити з-під варти в залі суду.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_3 після набрання ухвалою законної сили невідкладно поновити ОСОБА_4 на військовій службі.
Зобов'язати ОСОБА_4 не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складений 05 травня 2026 року.
Головуючий суддя ОСОБА_1