Єдиний унікальний номер 341/2054/24
Номер провадження 2-о/341/23/26
21 квітня 2026 року м. Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Мергеля М. Р., присяжних Прожоренко М. М., Ткачівської М. Б., за участю:
секретаря судового засідання Матейко О. С.,
заявниці ОСОБА_1 ,
представниці органу опіки - Гречух О. І.,
розглянув у судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Галицької міської ради, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.
установив
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, у якій просить визнати недієздатною дочку ОСОБА_2 , встановити над нею опіку та призначити її опікуном заявницю.
Заява обґрунтована тим, що заявниця є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 є особою з інвалідністю другої групи внаслідок психічного розладу. За своїм психічним станом вона не може розуміти значення своїх дій та керувати ними, не здатна задовольнити свої життєві потреби у повній мірі. Заявниця здійснює догляд за нею та її дітьми. На цей час вони разом проживають за адресою: АДРЕСА_1 . У зв'язку з цим просить суд визнати недієздатною ОСОБА_2 , встановити над нею опіку та призначити її опікуном заявницю.
Ухвалою суду від 09 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 18 жовтня 2024 року, яке відкладено на 25 жовтня 2024 року.
Ухвалою суду від 25 жовтня 2024 року призначено у справі судово-психіатричну експертизу. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
25 березня 2026 року на адресу суду надійшов висновок експерта № 31 за результатами судово-психіатричної експертизи.
Ухвалою суду від 25 березня 2026 року поновлено провадження у справі.
Судове засідання призначено на 09 квітня 2026 року, яке відкладено на 21 квітня 2026 року.
У судове засідання 21 квітня 2026 року з'явилась заявниця ОСОБА_1 та представник органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Галицької міської ради Гречух О. І.
ОСОБА_2 та її адвокатка Бігун В. П. у судове засідання не з'явились, хоча повідомлені про розгляд справи належним чином відповідно до норм ст. 128 ЦПК України.
Відповідно до приписів ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності ОСОБА_2 та її адвокатки Бігун В. П., оскільки такі повідомлені про судове засідання, причини неявки суду не повідомили, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання не подавали.
При цьому з огляду на стан здоров'я ОСОБА_2 , матеріальний стан сім'ї і віддаленість місця проживання особи від приміщення суду, особа не викликалась.
У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала з підстав, викладених у заяві, та просила суд їх задовольнити.
Представник органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Галицької міської ради Гречух О. І. заяву підтримала. повідомила, що органу відомо про цю сім'ю, їхнє скрутне становище і стан здоров'я ОСОБА_2 .
Заслухавши учасників, надавши належну правову оцінку наявним у справі письмовим доказам, суд установив наступні фактичні обставини у справі.
У копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , серії НОМЕР_1 , у графі «мати» зазначено « ОСОБА_1 » (а. с. 6).
Відповідно до копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища підтверджується, що ОСОБА_3 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_4 » (а. с. 7).
Згідно з копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 30.05.2024 серії 12 ААД № 063170 підтверджується, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю другої групи, причина інвалідності - загальне захворювання (а. с. 8).
Відповідно до копії висновку від 10.07.2024 № 165 лікарсько-консультативної комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу підтверджується, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю другої групи (а. с. 9).
Згідно з копією акта обстеження житлово-побутових умов від 24.09.2024 ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Умови проживання домогосподарства задовільні. ОСОБА_1 здійснює догляд за своєю дочкою ОСОБА_2 , яка потребує за станом здоров'я. Також, ОСОБА_1 здійснює опіку та матеріально утримує дітей ОСОБА_2 (а. с. 10).
Відповідно до подання опікунської ради при виконавчому комітеті Галицької міської ради про можливість призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у разі визнання її судом недієздатною опікунська рада при виконавчому комітеті Галицької міської ради вважає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може бути призначена опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у разі визнання її судом недієздатною (а. с. 85-86). При цьому встановлено, що ОСОБА_2 є дочкою заявниці ОСОБА_1 . Згідно з висновком ЛКК № 165, виданого поліклінічним відділенням КНП «Галицька лікарня», ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного захворювання, встановленого 30.05.2024. ОСОБА_1 проживає разом з дочкою за адресою: АДРЕСА_1 . Умови проживання задовільні. ОСОБА_1 здійснює опіку за дочкою, її дітьми та матеріально утримує онуків. За станом здоров'я заявниця здорова. Орган опіки та піклування, розглянувши матеріали заяви, встановив, що осіб, які б виявили бажання бути опікунами ОСОБА_2 , крім ОСОБА_1 , немає.
Згідно з висновком опікунської ради при виконавчому комітеті Галицької міської ради про можливість призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у разі визнання її судом недієздатною опікунська рада при виконавчому комітеті Галицької міської ради вважає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може бути призначена опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у разі визнання її судом недієздатною (а. с. 84).
Відповідно до витягу з рішення виконавчого комітету Галицької міської ради від 27 лютого 2025 року № 26 про затвердження висновків опікунської ради при виконавчому комітеті Галицької міської ради та внесення подання Галицькому районному суду Івано-Франківської області виконавчий комітет міської ради вирішив затвердити висновок опікунської ради при виконавчому комітеті Галицької міської про можливість призначення громадян опікунами, а саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у разі визнання її судом недієздатною (а. с. 83).
Згідно з витягом з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Дата реєстрації 23 січня 1996 року (а. с. 90).
Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Дата реєстрації 29 квітня 2004 року (а. с. 91).
Згідно з висновком експерта від 29.01.2026 № 31 за результатами судово-психіатричної експертизи, підекспертна ОСОБА_2 страждає стійким хронічним психічним розладом - резидуальним психотичним розладом внаслідок вживання алкоголю (психічного розладу внаслідок вживання алкоголю з пізнім відстроченим дебютом), що згідно з МКХ-10. F10.75. Зазначене захворювання позбавляє підекспертну ОСОБА_2 здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними (а. с. 69-74).
У пункті 19 висновку зазначено, що підекспертна ОСОБА_2 з 18 років вживає алкогольні напої, згодом вживання набуло систематичного характеру, сформувалась алкогольна залежність. Впродовж 2021 року підекспертна тричі лікувалась в психіатричному стаціонарі з приводу неускладненого абстинентного синдрому. В 2023 році стан підекспертної різко погіршився, з'явилася тривога, суїцидальні думки, знизився настрій, спостерігались значні когнітивні порушення, мала вербальні галюцинації, з приводу чого підекспертна тричі лікувалась в психіатричному стаціонарі. В анамнезі зазначалося, що 10 місяців алкогольні напої не вживала, проте об'єктивні дані щодо цього відсутні, відомо тільки, що на час поступлення ознак сп'яніння не виявляла. Встановлено діагноз: «Резидуальні та відстрочені психотичні розлади внаслідок вживання алкоголю». Стан погіршувався та набув характеру стійкого хронічного розладу, що підтверджується лікуванням підекспертної в психіатричному стаціонарі двічі в 2024 та в 2026 роках. В психічному стані переважали когнітивні та емоційно-вольові розлади, наявні галюцинаторно-параноїдні розлади. На цей час підекспертна виявляє такі симптоми як: значне зниження інтелектуально-мнестичних функцій, порушения мислення, виражену емоційну лабільність, дисфоричність, виснажуваність, різке порушення вольової сфери, маячні та галюцинаторні розлади на фоні некритичного відношення до власного стану. Оскільки зазначені порушення виникли як внаслідок алкогольної залежності, а на цей час підекспертна алкогольних напоїв не вживає гарантовано протягом останнього місяця, можна діагностувати резидуальний психотичний розлад внаслідок вживання алкоголю, що значною мірою порушує життєдіяльність та призводить до повної десоціалізації під експертної, самостійно не в змозі задовольняти свої основні життєві потреби, не може висловлювати свої думки, а поведінка є неадекватною обставинам та ситуації.
Таким чином, результати вищенаведеного аналізу матеріалів справи, медичної документації, співставлення отриманих даних з діагностичними стандартами та діючою в Україні міжнародною класифікацією психічних і поведінкових розладів 10-го перегляду (МКХ-10), свідчать про те, що ОСОБА_2 виявляє ознаки стійкого хронічного психічного розладу у формі психотичного розладу внаслідок вживання алкоголю з пізнім відстроченим дебютом, що позбавляє її здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Надаючи правову оцінку установленим обставинам справи, суд виходить з такого.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Відповідно до частини першої статті 299 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування.
Згідно з частиною третьої статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їхнього спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Суд установив, що заявниця ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 та проживає разом із нею тривалий час. Отже, вказані особи є членами однієї сім'ї та родини, а тому суд вважає, що ОСОБА_1 є належним заявником у справі.
Відповідно до положень статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно з статтею 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.
Відповідно до частини першої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Згідно з частиною першою статті 40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 298 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.
Висновком експерта від 29.01.2026 № 31 підтверджується, що ОСОБА_2 страждає стійким хронічним психічним розладом - резидуальним психотичним розладом внаслідок вживання алкоголю (психічного розладу внаслідок вживання алкоголю з пізнім відстроченим дебютом), що згідно з МКХ-10. F10.75. Зазначене захворювання позбавляє підекспертну ОСОБА_2 здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Таким чином, суд з врахуванням наведеного вище, оцінюючи повно та всебічно докази у справі у їх сукупності, зважаючи на положення чинного процесуального законодавства України, дійшов висновку, що ОСОБА_2 страждає стійким хронічним психічним розладом - резидуальним психотичним розладом внаслідок вживання алкоголю (психічного розладу внаслідок вживання алкоголю з пізнім відстроченим дебютом), що згідно з МКХ-10. F10.75. Зазначене захворювання позбавляє підекспертну ОСОБА_2 здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Такі обставини дають підстави для визнання особи недієздатною.
Щодо призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , суд виходить з такого.
Нормами статті 41 ЦК України передбачені правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною, а саме: над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун. Крім того, відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун.
Частиною 1 статті 60 ЦК України передбачено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до частини 1 статті 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення опікуна недієздатній особі, а саме - за поданням відповідного органу, а не за заявою фізичної особи.
Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов'язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку в повному обсязі досягається мета цивільного судочинства: захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в цьому конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.
Фізична особа може бути призначена опікуном лише за її згодою, що повинно бути виражено в письмовій заяві. Особа, яка виявила бажання виконувати обов'язки опікуна, подає до органу клопотання перед судом про призначення її опікуном. До заяви додається медичний висновок про те, що за станом здоров'я заявник може бути опікуном. Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна, складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна..
Статтею 55 ЦК України визначено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Як вже зазначено вище, згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.
Вказана правова позиція узгоджується і відповідає правовому висновку, викладеному у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 30 червня 2022 року у справі № 552/3443/20 (провадження № 61-15239св21), від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20 (провадження № 61-21311 св21).
Таким чином, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Опікунська рада при виконавчому комітеті Галицької міської ради подала подання, у якому вважає за можливе призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Отже, заявниця ОСОБА_1 заявила про своє бажання бути опікуном своєї дочки ОСОБА_2 . Інших осіб, які виявили бажання бути опікунами, крім ОСОБА_1 , не виявлено. Обставин, які б перешкоджали заявниці бути опікуном над ОСОБА_2 , зокрема передбачених у статті 64 ЦК України, в ході розгляду справи суд не встановив.
Суд вважає за можливе задовольнити заяву в частині призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , оскільки між вказаними особами існують сімейні стосунки, заявниця дбає про ОСОБА_2 .
Згідно з частиною п'ятою статті 300 ЦПК України рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.
Суд вважає за необхідне роз'яснити, що відповідно до частин шостої - дев'ятої статті 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною першою цієї статті.
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
Відповідно до імперативних приписів частини другої статті 299 ЦПК України судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною відносяться на рахунок держави.
Суд наголошує на тому, що витрати, пов'язані із проведенням амбулаторної судово-психіатричної експертизи у цій справі, відносяться на рахунок держави.
Своєю чергою відсутність фінансових асигнувань з державного бюджету і їх перерахунку на користь Міністерства охорони здоров'я України не може бути підставою для зобов'язання заявника сплачувати вартість проведення експертизи, що призведе до порушення вимог ЦПК України та принципів верховенства права в частині доступу до правосуддя.
На підставі приписів статей 259, 268 ЦПК України суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення. Складання повного тексту рішення суду відкладено на строк не більш як десять днів.
Керуючись ст. ст. 13, 76-80, 258, 259, 263, 265, 268, 272, 273, 295-300, 352, 354 ЦПК України, суд
ухвалив
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Галицької міської ради, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна задовольнити повністю.
Визнати недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Встановити над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опіку та призначити її опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Строк дії цього рішення становить два роки, які необхідно обчислювати від дати набрання рішенням законної сили.
Надіслати копію рішення, яке набрало законної сили, учасникам та органу ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 01 травня 2026 року.
Учасники:
заявниця - ОСОБА_1 , місце прожавання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
заінтересована особа - ОСОБА_2 , місце прожавання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
заінтересована особа - орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Галицької міської ради, місцезнаходження за адресою: площа Волі, 1, м. Галич, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, ЄДРПОУ 04054263.
СуддяМикола МЕРГЕЛЬ
Присяжні Марія ПРОЖОРЕНКО
Марія ТКАЧІВСЬКА