61022, м. Харків, пр. Науки, 5
04.09.2025 Справа № 905/841/22
Суддя Господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Скаковській Л.С., розглянувши матеріали скарги №КНО-61.1.3.4/81 від 14.07.2025 від 14.07.2025 Акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний банк» на дії Кальміуського відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо відмови у відкритті виконавчого провадження по справі №905/841/22
за позовом: Акціонерного товариства “Перший український міжнародний банк», м. Київ
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Луч-Са», м. Маріуполь, Донецька область
відповідача-2: ОСОБА_1 , смт. Сартана, Маріупольський район, Донецька область
відповідача-3: ОСОБА_2 , смт. Сартана, Маріупольський район, Донецька область
про стягнення заборгованості у розмірі 522 845,08грн
за участю представників сторін:
від позивача (скаржника, стягувача): не з'явився,
від відповідача (боржника): не з'явився,
від ВДВС: не з'явився,
Акціонерне товариство “Перший Український Міжнародний банк» звернулось до господарського суду Донецької області зі скаргою на дії №КНО-61.1.3.4/81 від 14.07.2025 на дії Кальміуського відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо відмови у відкритті виконавчого провадження, в якій просить:
- визнати протиправним рішення Кальміуського відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження про стягнення заборгованості в загальній сумі 499941,09грн окремо з ОСОБА_2 та окремо з Товариства з обмеженою відповідальності “Луч-СА» за наказом Господарського суду Донецької області від 24.07.2023 у справі №905/841/22;
- зобов'язати Кальміуський відділ державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрити виконавчі провадження на підставі наказу Господарського суду Донецької області від 24.07.2023 у справі №905/841/22, який перебуває на виконанні вказаного відділу про:
1) солідарне стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства “Перший український міжнародний банк» заборгованості у розмірі 499941,09грн, з яких: за договором про надання банківської послуги - кредитної лінії №МБ-МРL-ГЛ-14811/КЛ1 від 28.09.2021 заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 477450,00грн та проценти за користуванням кредитом в розмірі 10641,56грн; за договором про надання банківської послуги - кредитної лінії №МБ-МРL-ГЛ-14811/КЛ2 від 28.09.2021 заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 8564,95грн та проценти за користуванням кредитом в розмірі 3284,58грн.;
2) солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Луч-СА» на користь Акціонерного товариства “Перший український міжнародний банк» заборгованості у розмірі 499941,09грн, з яких: за договором про надання банківської послуги - кредитної лінії №МБ-МРL-ГЛ-14811/КЛ1 від 28.09.2021 заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 477450,00грн та проценти за користуванням кредитом в розмірі 10641,56грн; за договором про надання банківської послуги - кредитної лінії №МБ-МРL-ГЛ-14811/КЛ2 від 28.09.2021 заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 8564,95грн та проценти за користуванням кредитом в розмірі 3284,58грн.
Ухвалою суду від 21.07.2025 прийнято вказану скаргу до розгляду, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.08.2025; запропоновано Кальміуському відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у строк до 05.08.2025 включно (враховуючи час пересилання засобами зв'язку) надати суду відзив на скаргу разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені, надати докази направлення відзиву з додатками заявнику.
Судове засідання 07.08.2025 року не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Макарової Ю.В. у відпустці.
Ухвалою суду від 19.08.2025 призначено судове засідання з розгляду скарги на 04.09.2025.
Ухвалою суду від 28.08.2025 відмовлено у задоволені клопотання представника Акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний банк» №КНО-61.1.3.4/101 від 28.08.2025 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю представника ОСОБА_3 .
Сторони та відділ державної виконавчої служби явку представників в судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином, а саме заявник та ВДВС шляхом направлення ухвали від 19.08.2025 до їх електронних кабінетів у порядку ч.11 ст.242 ГПК України; відповідачі (боржники) шляхом направлення ухвали на відомі суду їх електронні адреси та шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті суду, додатково судом вчинялися спроби направлення відповідачам телефонограм за наявними в матеріалах справи номерами телефонного зв'язку, однак зв'язок встановити не вдалося.
Станом на час судового засідання заяви по суті скарги, клопотання від ВДВС не надходили, відтак правом подання відзиву на скаргу не скористався.
Суд зазначає, що ухвалою від 19.08.2025 явка сторін та представника органу виконавчої служби не визнавалася обов'язковою.
Відповідно до ч.2 ст.342 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Розглянувши матеріали справи та скарги, суд зазначає наступне:
Рішенням Господарського суду Донецької області від 27.04.2023 у справі №905/841/22 позовні вимоги Акціонерного товариства “Перший український міжнародний банк» задоволені частково. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “Луч-Са», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства “Перший український міжнародний банк» заборгованість у розмірі 499941,09грн, з яких: за договором про надання банківської послуги - кредитної лінії №МБ-МРL-ГЛ-14811/КЛ1 від 28.09.2021 заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 477450,00грн та проценти за користуванням кредитом в розмірі 10641,56грн; за договором про надання банківської послуги - кредитної лінії №МБ-МРL-ГЛ-14811/КЛ2 від 28.09.2021 заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 8564,95грн та проценти за користуванням кредитом в розмірі 3284,58грн. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “Луч-Са», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» судовий збір у розмірі 7499,12грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Дане рішення набрало законної сили 11.07.2023.
24.07.2023 на примусове виконання судового рішення видано два накази (щодо стягнення з трьох боржників заборгованості та судового збору), в яких у відповідності до змісту резолютивної частини рішення зазначено, що право стягнення є солідарним.
Позивач (стягувач) звернувся до Кальміуського відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою №КНО-61.1.3.5/77 від 17.05.2024 про примусове виконання рішення (в порядку передбаченому ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»), в якій просив відкрити виконавче провадження на підставі наказу Господарського суду Донецької області від 24.07.2023 у справі №905/841/22, про що у встановлений законом строк винести відповідну постанову; стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» заборгованість у розмірі 499941,09грн.
28.05.2024 на підставі заяви стягувача головним державним виконавцем Кальміуського відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - ВДВС, державна виконавча служба) було відкрито виконавче провадження №75146490 про примусове виконання наказу №905/841/22 виданого Господарським судом Донецької області про стягнення солідарно з ТОВ «Луч-СА», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Перший український Міжнародний банк» заборгованість у розмірі 499941,09грн, відповідно до постанови боржником вказаний ОСОБА_1 .
В подальшому стягувач звернувся до державної виконавчої служби з доповненням №ККНО-61.1.3.4/75 від 27.06.2025 до заяви про примусове виконання рішення №КНО-61.1.3.5/77 від 17.05.2024 (в порядку передбаченому ст.26 Закону України «Про виконавче провадження»), в якому просив: відкрити додатково два виконавчих провадження на підставі наказу Господарського суду Донецької області від 24.07.2023 у справі №905/841/22, який перебуває на виконанні в Кальміуському відділі державної виконавчої служби м. Маріуполь Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що у встановлений законом строк винести відповідні постанови; стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» заборгованість у розмірі 499941,09грн; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луч-СА» на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» заборгованість ц розмірі 499941,09грн.
За наслідками розгляду звернення державна виконавча служба за підписом в.о. начальника відділу Ірини Зайцева надіслала заявнику повідомлення листом від 11.07.2025 №9629/14, у якому відмовила заявнику (стягувачу за наказом) у відкритті додаткових двох виконавчих проваджень на підставі наказу Господарського суду Донецької області від 24.07.2023 у справі №905/841/23, який перебуває на виконанні, обґрунтовуючи це тим, що не надано оригінали виконавчих документів щодо кожного боржника. Крім того зазначено, що виконання рішення про стягнення з ТОВ «Луч-СА» на користь АТ «ПУМБ» заборгованості у розмірі 499941,09грн територіально не відноситься до Кальміуського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
У якості правового обґрунтування відмови ВДВС посилається на пункт 3 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012 №512/5 та на п.5 ст.327 ГПК України, відповідно до яких заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби у письмовій формі разом із оригіналом виконавчого документа, на кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувач подає окрему заяву про примусове виконання рішення. У разі якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях видаються декілька наказів.
Відмова у відкритті виконавчих проваджень щодо інших двох боржників за наказом суду по справі №905/841/22 стало підставою для звернення стягувача до суду зі скаргою на дії органу примусового виконання рішення суду.
Розділ VI ГПК України "Судовий контроль за виконанням судових рішень" передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції, зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.
Відповідно до статті 339-1 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (ч.2 ст.343 ГПК України у редакції, чинній на момент звернення зі скаргою).
Скарга на дії чи/бездіяльність виконавця є формою звернення за судовим захистом порушених прав (інтересів) сторін та учасників, з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у відповідній справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2024 у справі №921/357/20).
У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно п. 1 частиною 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Пунктом 1 частиною 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з частиною 1 статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (частина 3 статті 327 ГПК України).
Згідно з частиною 5 статті 327 ГПК України якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів чи проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька наказів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Аналогічні вимоги до виконавчого документа визначені у частині 2 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказу Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, виконавчий документ у паперовій формі повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, згідно з частиною 1 статті 4 цього Закону у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
За змістом пункту 17.15, підпункту 19.1 пункту 19 ГПК України передбачено можливість оформлення і видачі судом виконавчих документів у паперовій формі.
З матеріалів справи встановлено, що на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 27.04.2023 у справі №905/841/22 судом видані 24.07.2023 два наказа, а саме:
1. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “Луч-Са» (87592, Донецька обл., м. Маріуполь, провулок Парковий, буд. 7, код ЄДРПОУ 33653652), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829) заборгованість у розмірі 499941,09грн, з яких:
- за договором про надання банківської послуги - кредитної лінії №МБ-МРL-ГЛ-14811/КЛ1 від 28.09.2021 заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 477450,00грн та проценти за користуванням кредитом в розмірі 10641,56грн;
- за договором про надання банківської послуги - кредитної лінії №МБ-МРL-ГЛ-14811/КЛ2 від 28.09.2021 заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 8564,95грн та проценти за користуванням кредитом в розмірі 3284,58грн.
Вказано, що боржниками за наказом є: Боржник 1: Товариство з обмеженою відповідальністю “Луч-Са» (87592, Донецька обл., м. Маріуполь, провулок Парковий, буд. 7, код ЄДРПОУ 33653652); Боржник 2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ); Боржник 3: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 ).
Вказано, що рішення набрало сили 11.07.2023, строк пред'явлення наказу до виконання протягом 3 (трьох) років з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “Луч-Са» (87592, Донецька обл., м. Маріуполь, провулок Парковий, буд. 7, код ЄДРПОУ 33653652), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829) судовий збір у розмірі 7499,12грн.
Вказано, що боржниками за наказом є: Боржник 1: Товариство з обмеженою відповідальністю “Луч-Са» (87592, Донецька обл., м. Маріуполь, провулок Парковий, буд. 7, код ЄДРПОУ 33653652); Боржник 2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ); Боржник 3: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 ).
Вказано, що рішення набрало сили 11.07.2023, строк пред'явлення наказу до виконання протягом 3 (трьох) років з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Зазначені накази суду містять всі необхідні дані, визначені частиною 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка була чинною на момент видачі наказів). Ці дані повністю відповідають рішенню суду від 27.04.2023.
Виконавчий документ щодо стягнення судового збору у розмірі 7499,12грн. виконано, про що ВДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 17.04.2025, яка наявна в матеріалах справи.
У виконання вимог законодавства, приймаючи рішення проти кількох відповідачів, суд у рішенні по справі №905/841/22 зазначив, що право стягнення є солідарним, відповідно у судовому наказі також зазначено, що право стягнення є солідарним.
Суд відзначає, що рішення по справі №905/841/22 не передбачає необхідність проведення виконавчих дій в різних місцях та не передбачає вчинення кількох дій і, з урахуванням вимог частини 5 статті 237 ГПК України та частини 2 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», на виконання рішення не обов'язково повинно бути видано декілька наказів.
Водночас, заяви позивача від 15.12.2023 та від 21.05.2025 про видачу ще двох оригіналів наказів про примусове виконання рішення у справі №905/841/22 про стягнення заборгованості у розмірі 499941,09грн. за кожним боржником ТОВА «Луч-СА» та ОСОБА_2 суд залишав без задоволення, оскільки наказ про примусове виконання рішення, виданий позивачу АТ “Перший Український Міжнародний банк» 24.07.2023 року у паперовій формі, є чинним, в установленому порядку не визнаний таким, що не підлягає виконанню, при цьому норми Господарського процесуального кодексу України не передбачають можливості видачі стягувачу ще одного (чи кількох) наказу про виконання судового рішення, на виконання якого відповідний наказ уже було видано та який (наказ) зберігає свою юридичну силу.
Більш того, з огляду на те, що у виданому стягувачу виконавчому документі було вже зазначено окремо кожен з трьох боржників за ним, а саме: ТОВ “Луч-Са», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подальша видача додатково ще двох наказів стосовно боржників ТОВ «Луч-Са» та ОСОБА_2 могло призвести у майбутньому до повторного стягнення заборгованості з цих боржників.
Відтак, заяви АТ “Перший Український Міжнародний банк» від 15.12.2023 та від 21.05.2025 та про видачу додатково ще двох примірників (оригіналів) наказів про примусове виконання рішення за наявності вже виданого наказу задоволенню не підлягали.
Відповідно до положень статті 328 ГПК України за наявності передбачених у цій статті підстав суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, однак АТ “Перший Український Міжнародний банк» не порушував такого питання перед судом.
Водночас, якщо має місце процесуальна співучасть на стороні позивача чи відповідача, може видаватися один наказ на стягнення всієї суми.
Інститут процесуальної співучасті виникає як наслідок існування множинності осіб у матеріальному правовідношенні на стороні боржника чи кредитора. Це може бути пов'язане з солідарною відповідальністю осіб у зобов'язанні.
Процесуальна співучасть на стороні боржника може виникнути, зокрема зі статті 554 Цивільного кодексу України, згідно якої у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Суд зазначає, що відповідно до статті 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Частинами 1-4 статті 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.
Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
У даній справі кредитором у відповідності до статті 543 Цивільного кодексу України пред'явлена одна вимога до всіх трьох солідарних боржників без визначення частки боргу кожного з них, а тому суд присудив до стягнення заборгованість солідарно з всіх відповідачів та видав один наказ із зазначенням, що обов'язок боржників ТОВ “Луч-Са», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є солідарним.
Отже, АТ “Перший український міжнародний банк» має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як з трьох боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Оскільки стягувач скористався наданим йому правом та пред'явив вимогу про виконання зобов'язання за кредитними договорами у загальному розмірі 499941,09грн до всіх боржників в повному обсязі, суд позбавлений права самостійно визначати в якому обсязі має відповідати кожний з боржників та видавати накази щодо кожного із боржників.
Наведене також підтверджується і роз'ясненням Вищого господарського суду України, в якому зазначено, що якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ на стягнення всієї суми, - але саме один, а не декілька (п. 48 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009 №01-08/530 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України»).
Також у п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 №9, в діючій до 16.12.2015 редакції, зазначалося, що якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ, в якому зазначається, що право стягнення є солідарним (частина друга статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Посилання в.о начальника Кальміуського відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у листі від 11.07.2025 №9629/14 на необхідність подання окремих заяв та оригіналів виконавчих документів щодо кожного боржника згідно п.ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказу Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 (далі - Інструкція), не приймаються до уваги судом, оскільки згідно пункту 3 розділу III вказаної Інструкції окрема заява про відкриття виконавчого провадження повинна бути подана на кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувачем, але в даному випадку відносно всіх солідарних боржників судом виданий єдиний наказ, який є чинним. Відповідно необхідність подання окремих заяв про відкриття виконавчого провадження щодо кожного боржника окремо не вимагається.
Також у листі орган примусового виконання посилається на зміст пункту 3 розділу III Інструкції, відповідно до якого заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа.
Як вже відзначалося судом, АТ “Перший український міжнародний банк» має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як з трьох боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Як вже встановлено судом, стягувач звернувся до виконавчої служби з заявою №КНО-61.1.3.5/77 від 17.05.2024 про примусове виконання рішення за наказом по справі №905/841/22 щодо стягнення заборгованості у розмірі 499941,09грн лише з одного боржника - ОСОБА_1 , за наслідками чого виконавча служба 28.05.2024 винесла постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №75146490.
В подальшому, посилаючись на знаходження оригіналу виконавчого документу вже на виконані в Кальміуський відділ державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, стягував за вих. №ККНО-61.1.3.4/75 від 27.06.2025 звернувся з доповненням до раніше поданої заяви №КНО-61.1.3.5/77 від 17.05.2024, в якій просив відкрити виконавчі провадження за зазначеним наказом щодо інших двох боржників за наказом - ТОВ “Луч-Са», ОСОБА_2 , у відкритті яких виконавчою службою було відмовлено.
Враховуючи, що оригінал наказу щодо стягнення заборгованості у розмірі 499941,09грн в тому числі з боржників ТОВ “Луч-Са», ОСОБА_2 вже перебував на примусовому виконанні, посилання ВДВС у якості підстав відмови у відкритті виконавчих проваджень відносно зазначених боржників на ненадання оригіналу виконавчого документу щодо цих боржників не відповідають дійсним обставинам, а відтак є необґрунтованими.
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Посилання органу примусового виконання на ті обставини, що виконання рішення про стягнення з ТОВ “Луч-Са» територіально не відноситься до Кальміуського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, не приймаються до уваги, оскільки заява на пред'явлення наказу до виконання саме до цього ВДВС містить визначення щодо необхідності виконання єдиного наказу суду щодо двох боржників, які є солідарними, з визначенням порядку, який закріплено у наказі суду.
Проте, ВДВС не вказує та не надає відповідних доказів того, що виконання наказу від 24.07.2023 про стягнення солідарно з ТОВ “Луч-Са», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ “Перший український міжнародний банк» заборгованості, яка виникла за договорами про надання банківської послуги за тілом кредиту та процентами за користуванням кредитом повинно бути проведено в різних місцях, як умова для видачі судом декількох наказів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач. Водночас, наказ суду містить вказівку про те, що обов'язок є солідарним і дані боржників, які дозволяють їх ідентифікувати, а також інші обов'язкові реквізити виконавчого документа.
Частинами 3,4 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», пунктом 6 розділу V Інструкції визначені випадки коли виконавче провадження може бути передане від одного органу державної виконавчої служби до іншого, зокрема при наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення. Передача виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого, від одного органу державної виконавчої служби до іншого або до виконавчої групи здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.
Також пунктом 12 розділу III Інструкції передбачені випадки коли державний виконавець може вчиняти виконавчі дії на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, за погодженням з начальником органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований.
Пункт 9 розділу V Інструкції про передачу виконавчого провадження іншому органу державної виконавчої служби або до виконавчої групи державний виконавець виносить відповідну постанову, яку разом з матеріалами виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення надсилає до органу державної виконавчої служби, до якого передається виконавче провадження.
Суттєвих перешкод для виконання спірного виконавчого документу в одному органі ДВС судом не встановлено, органом примусового виконання на ці обставини не вказано. Суд звертає увагу на те, що порядок здійснення виконавчих дій в тому числі у разі різного місцезнаходження боржників визначений Законом України «Про виконавче провадження».
В свою чергу, якщо виконавчі провадження відносно солідарних боржників відкрито в різних органах ДВС це може бути обставинами, що ускладнюють виконання рішення. Суду відомо про відкриття лише одного виконавчого провадження за єдиним наказом у цій справі у Кальміуському ВДВС у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка аналогічна ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно статті 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Враховуючи вимоги Закону України «Про виконавче провадження», саме на органи ДВС покладається обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення та вчинення всіх послідовних дій щодо такого виконання, зокрема, і прийняття рішення щодо відкриття виконавчого провадження.
Суд зауважує, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Савіцький проти України» №38773/05 від 26.07.2012 зазначено, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов'язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.
Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу №1 (див. серед інших джерел, «Бурдов проти Росії» , заява №59498/00; «Ясіуньєне проти Латвії», заява №41510/98, 06.03.2003).
Суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Суду у справі Глоба проти України, №15729/07, від 05.07.2012).
Згідно абз. 2 статті 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до абз. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
З огляду на встановлені обставини, суд вважає обґрунтованими вимоги і доводи скаржника в частині визнання неправомірними дій в.о. начальника Кальміуського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження про солідарне стягнення заборгованості з боржників ОСОБА_2 та з Товариства з обмеженою відповідальності “Луч-СА» за наказом Господарського суду Донецької області по справі №905/841/22 від 24.07.2023.
Слід також зазначити, що суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Відповідно до частини 2 статті 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Таким чином, визнання неправомірності дій або бездіяльності виконавця в межах виконавчого провадження має бути направлене саме на припинення або поновлення порушеного права та бути досяжним в той спосіб, про який просить скаржник відповідно до вимог чинного законодавства.
Під час розгляду скарги судом встановлено неправомірність дій органу ДВС щодо винесення повідомлення про відмову у відкритті додаткових двох виконавчих проваджень на підставі наказу Господарського суду Донецької області від 24.07.2023 у справі №905/841/23, у зв'язку з чим, керуючись статтею 343 ГПК України, суд зобов'язує Кальміуський відділ державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 24.07.2023 у справі №905/841/22, який перебуває на виконанні вказаного відділу, про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Луч-СА» на користь Акціонерного товариства “Перший український міжнародний банк» заборгованості у розмірі 499941,09грн.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення скарги Акціонерного товариства “Перший український міжнародний банк».
Керуючись ст.ст. 4, 18, 74 Закону України «Про виконавче провадження» ст.ст. 234, 239, 342-345 ГПК України, суд
1. Скаргу №КНО-61.1.3.4/81 від 14.07.2025 Акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний банк» на дії Кальміуського відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - задовольнити.
2. Визнати неправомірними дії Кальміуського відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження про солідарне стягнення заборгованості в загальній сумі 499941,09грн окремо з ОСОБА_2 та окремо з Товариства з обмеженою відповідальності “Луч-СА» за наказом Господарського суду Донецької області від 24.07.2023 у справі №905/841/22.
3. Зобов'язати Кальміуський відділ державної виконавчої служби у м. Маріуполі, Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області по справі №905/841/22 від 24.07.2023, який перебуває на виконанні вказаного відділу державної виконавчої служби, про:
1) солідарне стягнення з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства “Перший український міжнародний банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829) заборгованості у розмірі 499941,09грн, з яких: за договором про надання банківської послуги-кредитної лінії №МБ-МРL-ГЛ-14811/КЛ1 від 28.09.2021 заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 477450,00грн та проценти за користуванням кредитом в розмірі 10641,56грн; за договором про надання банківської послуги-кредитної лінії №МБ-МРL-ГЛ-14811/КЛ2 від 28.09.2021 заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 8564,95грн та проценти за користуванням кредитом в розмірі 3284,58грн.;
2) солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Луч-СА» (87592, Донецька обл., м. Маріуполь, провулок Парковий, буд. 7, код ЄДРПОУ 33653652) на користь Акціонерного товариства “Перший український міжнародний банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829) заборгованості у розмірі 499941,09грн, з яких: за договором про надання банківської послуги-кредитної лінії №МБ-МРL-ГЛ-14811/КЛ1 від 28.09.2021 заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 477450,00грн та проценти за користуванням кредитом в розмірі 10641,56грн; за договором про надання банківської послуги-кредитної лінії №МБ-МРL-ГЛ-14811/КЛ2 від 28.09.2021 заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 8564,95грн та проценти за користуванням кредитом в розмірі 3284,58грн.
4. Ухвала набирає законної сили після її підписання відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
5. Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали підписано 01.05.2026.
Повний текст ухвали складено з перевищенням встановлених процесуальним законом строків з об'єктивних причин, пов'язаних із триваючою військовою агресією Російської Федерації проти України (небезпечна ситуація та тривалі повітряні тривоги у м. Харків), особливим режимом роботи суду в умовах воєнного стану (дистанційно, у змішаному режимі), періодична відсутність енергопостачання у приміщенні суду, перебуванням судді у відпустці.
Суддя Ю.В. Макарова