29.04.2026 м. Дніпро Справа № 904/7107/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Андрейчука Л.В. (доповідач),
суддів: Віннікова С.В., Левшиної Г.В.,
секретар судового засідання: Мошинець Ю.О.,
Представники сторін:
від позивача (скаржника): Резніченко Л.І.;
від відповідача: Мельник К.О.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР1» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2026 (суддя Кеся Н.Б.)
у справі № 904/7107/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮПІТЕР1", м. Дніпро
до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро
про зобов'язання вчинити певні дії,
Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР 1» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», в якому просить суд визнати незаконним та скасувати рішення комісії відповідача, оформлене протоколом № 11-11 від 18.11.2025 з розгляду акта про порушення № Дн009401 від 12.09.2025, на підставі якого позивачу здійснено нарахування вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 356 307,19 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що спірний акт про порушення складений з порушенням вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, не містить чіткого визначення виду порушення та містить суперечливі посилання на норми ПРРЕЕ, що унеможливлює правильну кваліфікацію дій позивача та застосування відповідної формули розрахунку.
Позивач зазначає, що ним було здійснено дії щодо приєднання електроустановки із збільшенням потужності, отримано технічні умови, розроблено проєктну документацію та погоджено підключення з власником електромереж, а відтак відсутні ознаки самовільного підключення. Крім того, позивач вказує, що встановлення та опломбування нового вузла обліку було здійснено відповідачем у той самий день, що ставить під сумнів факт вчинення порушення у вигляді споживання електричної енергії без обліку.
Також позивач звертає увагу на недоведеність факту самовільного підключення саме ним, відсутність належних доказів здійснення такого підключення, а також на порушення процедури складання акта про порушення, зокрема щодо участі уповноваженого представника споживача.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що підключення об'єкта позивача до електричної мережі було здійснено за відсутності належним чином улаштованого, опломбованого та введеного в експлуатацію вузла обліку, що свідчить про самовільне підключення з порушенням схеми обліку. Відповідач вказує, що наявність технічних умов та проєктної документації не підтверджує правомірність підключення, оскільки підключення мало здійснюватися оператором системи розподілу після виконання всіх передбачених процедур.
Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР 1» ґрунтуються на твердженнях про незаконність рішення комісії відповідача у зв'язку з недотриманням вимог законодавства при складанні акта про порушення, відсутністю належних доказів складу правопорушення та неправильністю кваліфікації дій позивача як самовільного підключення до електричних мереж.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2026 у справі № 904/7107/25 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР 1» до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про визнання незаконним та скасування рішення комісії відмовлено повністю. Судові витрати зі сплати судового збору покладено на позивача.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, через підсистему «Електронний суд» до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР 1», у якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2026 у справі № 904/7107/25 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР 1» просить визнати незаконним та скасувати рішення комісії Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», оформлене протоколом № 11-11 від 18.11.2025 з розгляду акта про порушення № Дн009401 від 12.09.2025, на підставі якого здійснено нарахування вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 356 307, 19 грн.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки неповно з'ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права та не надав належної оцінки доводам позивача і наданим доказам.
Зокрема, скаржник вказує, що спірний акт про порушення № Дн009401 від 12.09.2025 складений з порушенням вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, оскільки не містить чіткого та однозначного визначення виду порушення, яке інкримінується позивачу. В акті одночасно зазначено посилання на різні положення ПРРЕЕ, що фактично стосуються різних видів порушень, що унеможливлює правильну кваліфікацію дій позивача та застосування відповідної формули розрахунку вартості необлікованої електричної енергії.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР 1» наголошує, що суд першої інстанції не врахував, що пункт 8.4.2 ПРРЕЕ містить вичерпний перелік порушень, кожному з яких відповідає окремий порядок визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, а тому невизначеність у виді порушення призводить до неможливості правомірного здійснення нарахувань.
Крім того, апелянт зазначає, що фактичні обставини справи свідчать про відсутність ознак самовільного підключення, оскільки позивачем було вчинено всі необхідні дії для приєднання електроустановки до електричних мереж, зокрема подано заяву про приєднання, отримано технічні умови, розроблено та погоджено проєктну документацію, а також отримано згоду власника електричних мереж.
Скаржник вказує, що підключення було здійснено у межах процедури приєднання та відповідно до проєктних рішень, а відтак відсутні ознаки несанкціонованого підключення у розумінні ПРРЕЕ.
Окремо апелянт звертає увагу на суперечливість та взаємовиключність доказів відповідача, зокрема на те, що акт технічної перевірки вузла обліку від 12.09.2025, яким зафіксовано встановлення та опломбування лічильника, складено у період з 13:30 до 15:55, тоді як акт про порушення складено того ж дня о 16:00. На думку скаржника, зазначене свідчить про відсутність факту споживання електричної енергії без обліку та спростовує доводи відповідача щодо самовільного підключення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР 1» також зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам щодо відсутності фактичного споживання електричної енергії, оскільки у спірному приміщенні господарська діяльність не здійснювалась, а під час проведення ремонтних робіт використовувались альтернативні джерела живлення.
Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР 1» вказує на відсутність належних доказів того, що саме позивач здійснив самовільне підключення, а також на те, що відповідачем не доведено ані спосіб такого підключення, ані момент його здійснення. Надані відповідачем відеоматеріали, на думку апелянта, не можуть вважатися належними доказами, оскільки не містять відомостей про час, місце та осіб, які їх здійснювали, а також були отримані без участі представника позивача.
Скаржник також наголошує на порушенні процедури складання акта про порушення, оскільки він був складений за участі особи, яка не мала належних повноважень представляти інтереси позивача під час проведення перевірки та підписання відповідних документів.
Окремо апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що електрична мережа, до якої здійснено підключення, не є власністю відповідача, а належить іншій юридичній особі, у зв'язку з чим відповідач не наділений повноваженнями здійснювати кваліфікацію підключення до такої мережі як самовільного.
Також Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР 1» звертає увагу на невідповідність та необґрунтованість розрахунку вартості необлікованої електричної енергії, зокрема на істотну різницю між обсягами нарахувань за різними актами про порушення, складеними в один день, що свідчить про довільність визначення розрахункових показників.
Таким чином, скаржник вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене без належного дослідження всіх обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а спірне рішення комісії відповідача є незаконним та підлягає скасуванню.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
У відзиві на апеляційну скаргу Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі» заперечує проти її задоволення, просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2026 у справі № 904/7107/25 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідач зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для складання акта про порушення та здійснення нарахування вартості необлікованої електричної енергії.
Зокрема, АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» наголошує, що під час перевірки 12.09.2025 за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 94 встановлено факт підключення електроустановок позивача до електричної мережі за відсутності опломбованого, повіреного, введеного в експлуатацію та прийнятого до розрахунків вузла обліку, що, на думку відповідача, свідчить про самовільне підключення з порушенням схеми обліку у розумінні пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Відповідач вказує, що відсутність належного комерційного обліку електричної енергії на момент підключення є самостійною підставою для висновку про незаконність такого підключення, незалежно від наявності чи відсутності фактичного споживання електричної енергії.
При цьому АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» наголошує, що приєднання до електричних мереж та підключення електроустановок є різними етапами, які регулюються різними нормами законодавства. Отримання технічних умов, розроблення проєктної документації та виконання технічних заходів не надає споживачу права самостійно здійснювати підключення до електричних мереж.
За твердженням відповідача, підключення електроустановок позивача мало здійснюватися виключно оператором системи розподілу після виконання усіх передбачених процедур, зокрема подання відповідної заяви, улаштування вузла обліку, його опломбування, повірки та введення в експлуатацію. Відсутність вказаних дій, на думку відповідача, свідчить про несанкціонований характер підключення.
АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» також зазначає, що наявність у позивача технічних умов та погоджень не свідчить про правомірність підключення, оскільки такі документи лише підтверджують можливість здійснення приєднання, але не підтверджують факту здійснення підключення у встановленому порядку.
Щодо доводів апелянта про порушення процедури складання акта про порушення, відповідач зазначає, що акт складено у відповідності до вимог пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, у присутності особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт, а саме працівника позивача, що є достатнім для дотримання вимог щодо оформлення такого акта.
Відповідач вважає безпідставними доводи апелянта щодо відсутності належних доказів порушення, зазначаючи, що сам акт про порушення є належним та достатнім доказом фіксації правопорушення, а обставини, викладені у ньому, не були належним чином спростовані позивачем.
Також відповідач заперечує доводи апелянта щодо недоведеності факту самовільного підключення саме позивачем, зазначаючи, що факт підключення електроустановок до електричної мережі об'єкта позивача за відсутності належного обліку сам по собі свідчить про порушення ПРРЕЕ, незалежно від того, ким саме фізично було здійснено таке підключення.
Крім того, АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» вказує, що доводи апелянта щодо відсутності фактичного споживання електричної енергії не мають правового значення для вирішення спору, оскільки відповідальність за самовільне підключення виникає з моменту вчинення такого підключення, а не з моменту фактичного споживання електроенергії.
Відповідач також зазначає, що розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснено відповідно до вимог ПРРЕЕ із застосуванням передбаченої формули, а доводи апелянта щодо його неправильності є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами.
Таким чином, відповідач вважає, що акт про порушення № Дн009401 від 12.09.2025 складено правомірно, факт порушення позивачем вимог ПРРЕЕ належним чином встановлений, а рішення комісії відповідача є законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається
Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Андрейчук Л.В. (доповідач), суддів - Вінніков С.В., Левшина Г.В.
На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи № 904/7107/25 на адресу Центрального апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР1» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2026; витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 904/7107/25, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 29.04.2026.
03.04.2026 на адресу Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 904/7107/25.
07.04.2026 від Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" надійшов відзив на апеляційну скаргу та заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції , в якій заявник просить суд надати можливість його представнику приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 07.04.2026 заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про участь представника у судовому засіданні призначеному на 29.04.26 в Центральному апеляційному господарському суді у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.
Частиною 3 ст. 270 ГПК України встановлено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Встановлені судом обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР 1» до 04.04.2025 було власником нежитлового приміщення № V, загальною площею 13,2 кв. м, розташованого за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 94.
Право власності на зазначене нерухоме майно було набуте позивачем на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 24.04.2007 та зареєстроване у встановленому законом порядку.
19.10.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР 1» та Акціонерним товариством «ДТЕК Дніпровські електромережі» було укладено договір про постачання електричної енергії №6749/59-10.
З 01.01.2019, у зв'язку із запровадженням нової моделі ринку електричної енергії та набранням чинності Правилами роздрібного ринку електричної енергії, правовідносини сторін здійснювались на умовах публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.
До 31.01.2024 вказане нежитлове приміщення перебувало в оренді, яка припинилась за згодою сторін. За твердженням позивача, починаючи з лютого 2024 року по вересень 2025 року господарська діяльність у приміщенні не здійснювалась, показники лічильника залишались незмінними та передавались відповідачу без зауважень з його боку.
У зв'язку з наміром подальшого використання приміщення для здійснення господарської діяльності, зокрема відкриття закладу громадського харчування, у позивача виникла необхідність збільшення дозволеної потужності електроспоживання з 2 кВт до 15,1 кВт.
З цією метою Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР 1» звернулося до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» із заявою про приєднання електроустановки певної потужності.
Оскільки електричні мережі, до яких мало здійснюватися підключення об'єкта позивача, не є власністю Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», а належать Комунальному підприємству «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради, відповідну заяву про приєднання також було подано зазначеним комунальним підприємством.
На підставі поданих заяв відповідачем було видано технічні умови нестандартного приєднання до електричних мереж електроустановок.
На виконання зазначених технічних умов було розроблено технічний проєкт «Модернізація електропостачання нежитлового приміщення за адресою: проспект Дмитра Яворницького, 94». Вказаний проєкт передбачав, зокрема, схему електропостачання житлового будинку, місце підключення об'єкта позивача, прокладання кабельної лінії та влаштування нового вузла комерційного обліку електричної енергії.
Після отримання необхідних документів, пов'язаних із збільшенням дозволеної потужності, позивач звернувся до відповідача із заявою щодо влаштування нового трифазного вузла обліку та оплатив відповідні послуги з його встановлення та опломбування.
12.09.2025 працівники Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» прибули за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 94 для виконання робіт, пов'язаних із влаштуванням нового трифазного вузла обліку електричної енергії.
У цей же день представниками відповідача було складено акт про порушення № Дн009362 від 12.09.2025, яким зафіксовано відсутність пломби № 31923476 на ввідному автоматі попереднього однофазного лічильника. Вказане порушення було кваліфіковано відповідачем як порушення пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, що відповідає пункту 8.4.2 цих Правил.
Також 12.09.2025 працівниками відповідача було встановлено та опломбовано новий трифазний лічильник електричної енергії, про що складено акт технічної перевірки № 795155. Зазначеним актом зафіксовано виконання робіт із влаштування вузла обліку та його опломбування.
Крім того, 12.09.2025 представниками Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» складено ще один акт про порушення №Дн009401, який є предметом спору у цій справі.
В акті № Дн009401 зазначено, що за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 94 виявлено порушення пункту 2.3.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, що відповідає пункту 8.4.2 цих Правил, а саме самовільне підключення електроустановок або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», з порушенням схеми обліку.
У спірному акті також зазначено, що самовільне підключення виконане кабелем АВВГ 4х10 від електрощитової житлового багатоквартирного будинку, виявити яке при контрольному огляді можливість існувала, а електрична енергія споживається, однак лічильником не враховується.
28.10.2025 відбулося засідання комісії Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» з розгляду актів про порушення, складених 12.09.2025.
За результатами розгляду акта про порушення № Дн009362 від 12.09.2025 щодо відсутності пломби на ввідному автоматі попереднього однофазного лічильника комісією відповідача прийнято рішення, оформлене протоколом № 10-40 від 28.10.2025. Позивачу було здійснено нарахування вартості необлікованої електричної енергії за період з 12.03.2025 по 12.09.2025 у розмірі 14 706, 30 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач зазначене порушення фактично визнав, домовився з відповідачем про реструктуризацію нарахувань та сплатив їх.
Щодо акта про порушення № Дн009401 від 12.09.2025, який стосувався самовільного підключення, представники позивача заперечували факт вчинення такого порушення.
Позивач посилався на те, що підключення не було самовільним, оскільки воно здійснювалось у межах процедури збільшення потужності, за наявності технічних умов, проєктної документації, оплачених робіт з улаштування вузла обліку та погодження власника електричних мереж.
Під час розгляду акта № Дн009401 комісією відповідача розгляд питання було перенесено на 18.11.2025 для надання позивачем додаткових документів, зокрема листа Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради щодо відсутності заперечень проти перепідключення об'єкта позивача на більшу потужність.
18.11.2025 позивачем було надано лист Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради № 8/11-1344 від 04.11.2025, яким підтверджено погодження відповідного перепідключення.
За результатами розгляду акта про порушення № Дн009401 від 12.09.2025 комісією Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» прийнято рішення, оформлене протоколом №11-11 від 18.11.2025.
Вказаним рішенням комісії позивачу здійснено нарахування вартості необлікованої електричної енергії відповідно до пункту 8.4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії та за формулою № 8 глави 8.4 розділу VIII цих Правил.
Період нарахування визначено з 12.03.2025 по 12.09.2025. Обсяг необлікованої електричної енергії визначено у розмірі 36 692,35 кВт*год, а її вартість - 356 307,19 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням комісії, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР 1» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання незаконним та скасування рішення комісії Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», оформленого протоколом № 11-11 від 18.11.2025 з розгляду акта про порушення № Дн009401 від 12.09.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний акт про порушення складений з порушенням вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, не містить належного та однозначного визначення виду порушення, не підтверджує факту самовільного підключення саме позивачем, а також не може бути належною правовою підставою для здійснення нарахування вартості необлікованої електричної енергії.
Позивач також зазначав, що наявність технічних умов, проєктної документації, погодження власника електромереж та факт встановлення відповідачем нового вузла обліку свідчать про відсутність у його діях ознак самовільного підключення.
Окрім того, позивач звертав увагу на те, що акт технічної перевірки № 795155 від 12.09.2025, яким зафіксовано влаштування та опломбування нового вузла обліку, складено до акта про порушення № Дн009401, що, на думку позивача, ставить під сумнів висновок відповідача про наявність безоблікового споживання електричної енергії.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2026 у справі №904/7107/25 у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що сам факт отримання позивачем технічних умов та наявність проєктної документації не свідчать про правомірність підключення об'єкта до електричних мереж, оскільки для такого підключення необхідним було завершення відповідної процедури, зокрема належне влаштування, опломбування, введення в експлуатацію та прийняття до розрахунків вузла обліку.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що підключення об'єкта позивача за відсутності належним чином введеного в експлуатацію вузла обліку свідчить про самовільне підключення з порушенням схеми обліку, а тому рішення комісії відповідача є правомірним.
Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР 1» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1- 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2026 у справі № 904/7107/25, у межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши встановлені судом першої інстанції обставини справи, надані сторонами докази, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР 1» підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню з огляду на таке.
Причиною звернення з апеляційною скаргою стала незгода позивача з висновком місцевого господарського суду про правомірність рішення комісії Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», оформленого протоколом № 11-11 від 18.11.2025, яким на підставі акта про порушення № Дн009401 від 12.09.2025 позивачу здійснено нарахування вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 356 307, 19 грн.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що наявність у позивача технічних умов, проєктної документації та сплата вартості робіт з улаштування вузла обліку не свідчать про правомірність підключення об'єкта до електричної мережі, оскільки до моменту належного улаштування, опломбування, введення в експлуатацію та прийняття до розрахунків вузла обліку підключення електроустановок є несанкціонованим. З огляду на це місцевий господарський суд погодився з позицією відповідача про наявність у діях позивача порушення ПРРЕЕ у вигляді самовільного підключення до електричної мережі, що не є власністю оператора системи розподілу, з порушенням схеми обліку.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він зроблений без повного з'ясування фактичних обставин справи, без належної оцінки змісту акта про порушення № Дн009401, без перевірки відповідності цього акта вимогам ПРРЕЕ та без встановлення всіх елементів складу порушення, яке стало підставою для нарахування вартості необлікованої електричної енергії.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку. Водночас сам факт наявності такого переліку правопорушень не звільняє оператора системи розподілу від обов'язку довести належними та допустимими доказами конкретний склад порушення, який інкримінується споживачу, а також відповідність застосованого розрахунку саме цьому виду порушення.
Згідно з п. 8.4.1 ПРРЕЕ оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог глави 8.4 ПРРЕЕ.
За змістом п. 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному Правилами, у разі виявлення конкретного виду порушення, передбаченого цим пунктом. При цьому підпункти 5, 6 та 7 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ розмежовують різні види самовільного підключення: самовільне підключення до електричної мережі без порушення схеми обліку, самовільне підключення до мережі оператора системи з порушенням схеми обліку, а також самовільне підключення до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку. Верховний Суд у постановах від 07.05.2025 у справі № 925/791/24, від 04.11.2025 у справі № 914/2892/24 та від 15.01.2026 у справі № 916/121/25 звертав увагу на таке розмежування різних складів порушень, передбачених п. 8.4.2 ПРРЕЕ, що має значення для правильної кваліфікації дій споживача та визначення належної формули розрахунку.
Згідно з п. 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача, представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт, оформлюється акт про порушення за формою, наведеною у додатку 9 до Правил. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти Правил, усі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, схема підключення електроустановки споживача та її графічне зображення. Текст акта має бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення, усі графи та рядки мають бути заповнені без пропусків. Такі вимоги до змісту акта про порушення прямо відображені у практиці Верховного Суду, зокрема у постанові від 02.12.2025 у справі № 902/255/25.
Верховний Суд у постанові від 13.08.2025 у справі № 922/4789/24 зазначив, що ПРРЕЕ встановлюють різні види порушень, кожен із яких має власний склад та характерні ознаки, що зумовлює відмінність у порядку їх фіксування та у змісті відомостей, які підлягають відображенню в акті про порушення. У цій же постанові Верховний Суд наголосив, що акт повинен давати можливість ідентифікувати конкретне порушення споживачем відповідного підпункту п. 8.4.2 ПРРЕЕ та не призводити до подвійного тлумачення кваліфікації виявленого порушення.
Колегія суддів зазначає, що саме ці критерії - чіткість, однозначність, повнота змісту акта, можливість ідентифікувати конкретний підпункт п. 8.4.2 ПРРЕЕ та перевірити правильність застосованої формули - є визначальними для вирішення питання про правомірність рішення комісії оператора системи розподілу.
Як вбачається зі змісту акта про порушення № Дн009401 від 12.09.2025, відповідач зазначив порушення п. 2.3.3 ПРРЕЕ, що відповідає п. 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме самовільне підключення електроустановок або електропроводки до електромережі, що не є власністю АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», з порушенням схеми обліку. При цьому в акті зазначено, що самовільне підключення виконане кабелем АВВГ 4х10 від електрощитової житлового багатоквартирного будинку, виявити яке при контрольному огляді можливість існувала, електроенергія споживається, лічильником не враховується.
Апелянт у скарзі наголошує, що акт про порушення не містить однозначного та належного формулювання складу порушення, оскільки відповідач фактично поєднав посилання на п. 2.3.3 ПРРЕЕ, який регулює питання забезпечення електроустановок розрахунковими засобами вимірювальної техніки, із кваліфікацією порушення як самовільного підключення до мережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку. Колегія суддів погоджується з тим, що така конструкція акта потребувала від суду першої інстанції ретельної перевірки, оскільки від правильного визначення виду порушення залежить не лише правова кваліфікація дій споживача, але й порядок розрахунку вартості необлікованої електричної енергії.
Суд першої інстанції фактично обмежився висновком, що акт містить цитування підпункту 7 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, а тому не є двозначним. Однак такий висновок є передчасним, оскільки суд не перевірив, чи підтверджується фактичними даними саме той склад порушення, який передбачений підпунктом 7 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме самовільне підключення електроустановок або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.
Відповідно до п. 1.1.2 ПРРЕЕ самовільне підключення з порушенням схеми обліку - це несанкціоноване, непогоджене оператором системи підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі за схемою, не передбаченою проєктними рішеннями та/або договором з оператором системи, та/або без укладення договору з оператором системи. Отже, для висновку про наявність такого порушення необхідно встановити не лише факт фізичного існування кабельної лінії або підключення, а саме несанкціонованість такого підключення, його невідповідність проєктним рішенням або договору, а також зв'язок такого підключення з безобліковим споживанням електричної енергії.
З матеріалів справи вбачається, що позивач до складання спірного акта здійснював дії, спрямовані на збільшення потужності електроспоживання та модернізацію електропостачання об'єкта: подав заяву про приєднання, отримав технічні умови, розробив проєктну документацію, оплатив роботи з улаштування трифазного вузла обліку та очікував прибуття представників відповідача для встановлення та опломбування нового лічильника. Вказані обставини не свідчать автоматично про правомірність підключення, однак вони спростовують спрощений висновок про очевидну самовільність дій позивача та вимагали від суду першої інстанції встановлення, у чому саме полягала несанкціонованість підключення, яка схема була передбачена проєктом, яка схема фактично встановлена та у чому саме полягає її відхилення від проєктних рішень.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу обґрунтовує правомірність свого рішення тим, що приєднання та підключення є різними етапами, а отримання технічних умов та проєктної документації не надає споживачу права самостійно здійснювати підключення до електричних мереж. Колегія суддів загалом погоджується з тим, що приєднання та підключення є різними правовими і технічними етапами.
Так, відповідно до Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП № 310 від 14.03.2018, процедура приєднання та процедура підключення мають окреме нормативне регулювання. Відповідно до п. 4.8.4 КСР підключення після надання оператором системи розподілу послуги з приєднання електроустановок замовника до електричної мережі здійснюється у встановлений строк після отримання відповідної заяви замовника. Водночас із самого лише розмежування процедур приєднання та підключення не випливає автоматичний висновок про наявність саме самовільного підключення з порушенням схеми обліку у розумінні п. 8.4.2 ПРРЕЕ, якщо оператор системи не довів фактичного складу такого порушення.
Відповідач також посилається на п. 4.1.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018, відповідно до якого підключення до електричних мереж та експлуатація електроустановок без організації приладового комерційного обліку електричної енергії та реєстрації відповідних точок комерційного обліку забороняється. Колегія суддів погоджується з тим, що підключення електроустановок без належного комерційного обліку суперечить вимогам ККО та ПРРЕЕ. Проте у даній справі спірним є не абстрактне питання допустимості експлуатації електроустановок без вузла обліку, а питання про те, чи довів відповідач саме той склад порушення, який покладено в основу рішення комісії, та чи може спірний акт бути належною правовою підставою для нарахування 356 307, 19 грн.
Суд першої інстанції, погодившись із відповідачем, фактично ототожнив відсутність введеного в експлуатацію вузла обліку з доведеністю самовільного підключення. Такий підхід не відповідає вимогам п. 8.2.5, 8.4.2 ПРРЕЕ та правовим висновкам Верховного Суду, оскільки для застосування відповідного виду відповідальності оператор системи має довести не лише формальну невідповідність стану вузла обліку, а конкретні обставини: місце самовільного підключення, спосіб такого підключення, його зв'язок з об'єктом споживача, невідповідність проєктній або договірній схемі, а також вихідні дані, необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електроенергії.
З цього приводу показовою є постанова Верховного Суду від 01.04.2026 у справі № 922/1977/24, у якій суди звертали увагу на необхідність чіткої конкретизації у акті приміщення, до якого виконано самовільне підключення, точки приходу електропроводів та належної фіксації зв'язку між встановленим фактом підключення та об'єктом споживача. У цій справі було зазначено, що акт, який допускає різні варіанти тлумачення і не містить належної фіксації зв'язку між підключенням та об'єктом споживача, не відповідає критерію однозначності та достовірності, передбаченому ПРРЕЕ.
У даній справі відповідач зазначив у акті, що підключення виконане кабелем АВВГ 4х10 від електрощитової житлового багатоквартирного будинку. Водночас з матеріалів справи вбачається, що вказана електрична мережа не є власністю відповідача, а пов'язана з мережами КП «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради. Позивач наполягав, що мав погодження власника мереж, а також що місце підключення передбачалось проєктною документацією. За таких обставин відповідач мав довести не лише факт наявності кабелю, а те, що саме ця кабельна лінія була несанкціонованою, не відповідала проєктним рішенням, забезпечувала електроспоживання без обліку та була пов'язана саме з діями позивача.
Посилання відповідача на те, що акт підписано особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт, саме по собі не спростовує наведених сумнівів. Дійсно, п. 8.2.5 ПРРЕЕ допускає складення акта у присутності не лише представника споживача, а й іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт. Однак підпис такої особи підтверджує передусім факт її присутності при складанні акта і не звільняє оператора системи від обов'язку належно зафіксувати зміст порушення та довести його у суді.
Доводи апелянта щодо відсутності у Чуприної М.С. спеціальних повноважень на представництво інтересів товариства під час складання акта самі по собі не є безумовною підставою для визнання акта недійсним, оскільки ПРРЕЕ допускають підписання акта іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт. Водночас ця обставина підлягає врахуванню у сукупності з іншими доказами, оскільки підпис особи без спеціальних повноважень не може розцінюватися як визнання позивачем факту самовільного підключення або погодження з кваліфікацією порушення.
Колегія суддів також бере до уваги доводи апелянта щодо хронології оформлення документів 12.09.2025. За твердженням позивача, акт технічної перевірки № 795155 щодо влаштування та опломбування нового трифазного вузла обліку складено до акта про порушення № Дн009401, оскільки роботи за актом технічної перевірки завершені о 15:55, а спірний акт про порушення складено о 16:00. Відповідач у відзиві стверджує, що документи оформлювались фактично одночасно після виявлення порушення, проведення замірів та виконання необхідних робіт.
Оцінюючи ці взаємні доводи, колегія суддів зазначає, що наведена хронологія не може бути проігнорована, оскільки вона має значення для встановлення моменту порушення та стану вузла обліку на момент складення спірного акта. Якщо новий вузол обліку був установлений та опломбований до оформлення спірного акта, висновок про наявність на цей момент безоблікового споживання потребує особливо ретельного доказового підтвердження. Натомість суд першої інстанції фактично не надав належної оцінки цій обставині, обмежившись загальним погодженням із позицією відповідача.
Окремого значення набуває те, що 12.09.2025 відповідачем було складено два різні акти про порушення: № Дн009362 щодо відсутності пломби на ввідному автоматі старого однофазного лічильника та № Дн009401 щодо самовільного підключення з порушенням схеми обліку. За першим актом відповідач здійснив нарахування у сумі 14 706, 30 грн, яке позивач сплатив. За другим актом за той самий період з 12.03.2025 по 12.09.2025 нараховано 356 307, 19 грн. Сам по собі факт різного розміру нарахувань за різними порушеннями не свідчить про незаконність розрахунку, оскільки ПРРЕЕ передбачають різні формули для різних видів порушень. Водночас така істотна різниця у нарахуваннях додатково підтверджує необхідність бездоганного встановлення виду порушення та правильності його кваліфікації, чого у даній справі відповідачем належним чином не доведено.
Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що відсутність доказів фактичного споживання електричної енергії не має значення, оскільки головною ознакою порушення є відсутність вузла обліку. Такий підхід спрощує зміст порушення, передбаченого підпунктом 7 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ. Для застосування формули за самовільне підключення з порушенням схеми обліку необхідно довести не лише стан вузла обліку, а саме факт самовільного підключення до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку, та належним чином зафіксувати вихідні дані для розрахунку.
Доводи апелянта про те, що у спірному приміщенні господарська діяльність не здійснювалась, а ремонтні роботи проводились із використанням генератора, не є самостійною та достатньою підставою для скасування рішення комісії, оскільки склад порушення у вигляді самовільного підключення може мати місце незалежно від доведеності фактичного обсягу реального споживання у побутовому розумінні. Проте ці доводи мають значення у сукупності з іншими обставинами справи, оскільки відповідач, стверджуючи про споживання електричної енергії без обліку, повинен був надати докази, які дозволяють суду перевірити обґрунтованість саме такого висновку, а не покладатися лише на формулювання акта.
Щодо відеоматеріалів, на які посилався відповідач, колегія суддів зазначає, що такі докази можуть бути враховані судом за умови їх належності, допустимості та можливості ідентифікувати час, місце, об'єкт фіксації, осіб, які здійснювали фіксацію, а також зв'язок зафіксованого підключення з об'єктом конкретного споживача. Якщо відеофіксація не дозволяє встановити зазначені обставини, вона не може замінити належного оформлення акта про порушення та не усуває недоліків фіксації самого складу порушення.
Відповідно до ст. 13, 74, 76- 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається, а суд оцінює докази за внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження доказів. При цьому обставини, які відповідно до законодавства мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У даному випадку відповідач як оператор системи розподілу, який прийняв рішення про нарахування вартості необлікованої електричної енергії, мав довести належність і достатність акта № Дн009401, наявність у діях позивача саме того виду порушення, який передбачений підпунктом 7 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, а також правильність застосування пункту 8.4.12 ПРРЕЕ та формули № 8. Натомість надані докази не дають можливості дійти беззаперечного висновку про наявність у діях позивача складу такого порушення.
Суд першої інстанції, залишаючи позов без задоволення, не врахував, що правова природа нарахування за ПРРЕЕ передбачає не автоматичне покладення на споживача обов'язку сплатити визначену оператором суму, а попереднє належне встановлення порушення та його правильної кваліфікації. Верховний Суд у постанові від 13.08.2025 у справі № 922/4789/24 саме з цього виходив, зазначаючи, що різні види порушень ПРРЕЕ мають власний склад та характерні ознаки, а тому акт повинен бути складений таким чином, щоб із нього можливо було встановити конкретний вид порушення та перевірити правильність нарахування.
За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам отримання позивачем технічних умов, наявності проєктної документації, погодження власника мереж, оплаті робіт з улаштування вузла обліку, хронології складення акта технічної перевірки та акта про порушення, а також недолікам фіксації факту самовільного підключення.
Водночас доводи відповідача про розмежування процедури приєднання та процедури підключення, про заборону експлуатації електроустановок без комерційного обліку та про можливість складення акта у присутності особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт, є юридично правильними за своїм загальним змістом, однак не спростовують основного висновку суду апеляційної інстанції: у цій справі відповідач не довів належним чином саме той склад порушення, який покладено в основу спірного рішення комісії, а акт № Дн009401 не відповідає критеріям достатності та однозначності, необхідним для здійснення нарахування.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення комісії Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», оформлене протоколом № 11-11 від 18.11.2025 з розгляду акта про порушення № Дн009401 від 12.09.2025, не може вважатися законним та обґрунтованим, оскільки ґрунтується на акті, який не забезпечує належної та однозначної фіксації складу порушення, а відповідачем не доведено наявності підстав для нарахування вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 356 307, 19 грн.
За таких обставин рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2026 у справі № 904/7107/25 підлягає скасуванню на підставі п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, як таке, що ухвалене за неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, за недоведеності обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, з висновками, що не відповідають встановленим обставинам справи, та з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР 1» підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог, визнання незаконним та скасування рішення комісії Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», оформленого протоколом № 11-11 від 18.11.2025 з розгляду акта про порушення № Дн009401 від 12.09.2025.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі «Руїз Торіха проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають достатньою мірою висвітлювати мотиви, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянта та їх відображення у судовому рішенні, а також питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені у справі «Проніна проти України» (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), відповідно до яких пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, однак не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
З огляду на приписи статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ - як джерело права.
У даній справі Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що судом першої інстанції не надано належної оцінки всім істотним обставинам справи, зокрема щодо змісту акта про порушення № Дн009401 від 12.09.2025, правильності кваліфікації дій позивача як самовільного підключення, наявності технічних умов, проєктної документації, погодження власника електричних мереж, а також хронології складання акта технічної перевірки та акта про порушення.
За змістом статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пунктів 1- 4 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення є нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду першої інстанції встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням встановлених обставин справи, меж перегляду судового рішення відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2026 у справі № 904/7107/25 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР 1» - задоволенню.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР 1» про визнання незаконним та скасування рішення комісії Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», оформленого протоколом №11-11 від 18.11.2025 з розгляду акта про порушення № Дн009401 від 12.09.2025, підлягають задоволенню.
Судові витрати.
Зважаючи на задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР 1» та скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог, судові витрати, понесені у зв'язку з поданням позову та апеляційної скарги, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 269, 270, 273, 274, 275, 277, 278, 279, 280, 281, 282, 283, 284, 285, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР 1» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2026 у справі № 904/7107/25 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2026 у справі № 904/7107/25 - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР 1» - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення комісії Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», оформлене протоколом №11-11 від 18.11.2025 з розгляду акта про порушення № Дн009401 від 12.09.2025.
Стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» (49111, м. Дніпро, шосе Запорізьке, будинок 22, ідентифікаційний код 23359034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР 1» (49024, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 46, офіс 61, ідентифікаційний код 34683075) 3 028 грн судового збору за подання позовної заяви та 4 542 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку у строки, передбачені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена та підписана 05.05.2026
Головуючий суддя Л.В. Андрейчук
Суддя С.В. Вінніков
Суддя Г.В. Левшина