вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" травня 2026 р. Справа№ 873/52/22
Північний апеляційний господарський суд
суддя: Євсіков О.О.
без виклику представників сторін,
розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" адвоката Василя Бонтлаба про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу
при розгляді заяви Фермерського господарства «Стоянова І.С.» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню
у третейській справі №873/52/22
за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро»
про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у справі №11/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро»
до Фермерського господарства «Стоянова І.С.»
про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв'язку з неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов'язань,
Короткий зміст і підстави заявлених вимог.
24.04.2026 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро» (далі - Товариство, ТОВ «Нор-Ест Агро») адвокат Василь Бонтлаб сформував у системі «Електронний суд» заяву, у якій просив Північний апеляційний господарський суд стягнути із Фермерського господарства «Стоянова І.С.» (далі - ФГ «Стоянова І.С.», Господарство) на користь Товариства судові витрати на правничу допомогу, понесені в межах справи №873/52/22 за заявою ФГ «Стоянова І.С.» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у справі №873/52/22 у розмірі 27 300,00 грн.
Заявник зазначив, що у запереченні на заяву Господарства про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у третейській справі №873/52/22 в порядку, передбаченому ст. 42, 46, 123, 126, 129 ГПК України, повідомив про те, що у майбутньому із врахуванням умов та на підставі договору про надання правової допомоги з АБ «Василя Бонтлаба» (далі - Бюро) понесе витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані із розглядом судової справи №873/52/22 за заявою ФГ «Стоянова І.С.» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у третейській справі №873/52/22, об'єм, розмір та обсяг котрих на сьогодні визначити неможливо, адже невідомо коли спір за даною заявою остаточно буде вирішено та який розмір витрат додатково змушене буде понести Товариство; в порядку ст. 124 ГПК України зазначало та просило врахувати те, що орієнтовний розмір понесених судових витрат у зв'язку із зверненням до суду та поданням заяви орієнтовний розмір понесених судових витрат в межах судової справи №873/52/22 за заявою Господарства про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у третейській справі №873/52/22, не буде перевищувати розумного, обґрунтованого та середнього ринкового розміру вартості правової допомоги в регіонах України, в яких знаходяться сторони даного спору, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення правової допомоги, які пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону. При цьому Товариство попередньо повідомило суд про те, що сторони керуються тим, що вартість однієї години надання правової допомоги Бюро складає від 1 500,00 гривень до 1 700,00 гривень (в залежності від різного роду умов та чинників), участь у судовому засіданні складає від 2 000,00 гривень до 2 500,00 гривень (в залежності від різного роду умов та чинників, в т. ч., але не виключно тривалості судового засідання та час очікування його початку), а також додаткова оплата за прийняття позитивного для Товариства судового рішення (відмову у задоволенні заяви ФГ «Стоянова І.С.» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у третейській справі №873/52/22), яка не перевищуватиме від одного до чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, Товариство зробило відповідну заяву про понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та завчасно подало її до суду через службу документального діловодства.
Заявник зазначив, що відповідно до договору №09/09/2025 про надання правничої допомоги від 09.09.2025 та акта №45 від 23.04.2026 здачі-приймання правничої допомоги Бюро надало наступну правничу допомогу:
аналіз заяви (із додатками) ФГ «Стоянова І.С.» про визнання наказу Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 по справі №873/52/22 на загальну суму 409 681,26 грн та наказу Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 по справі №873/52/22 на загальну суму 4 496, 81 грн таким, що не підлягає виконанню - 3 години;
аналіз судової практики Касаційного господарського суду Верховного Суду щодо вказаної категорії спорів: визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню - 1 година;
підготовка проекту заперечень щодо заяви ФГ «Стоянова І.С.» про визнання наказу Північного апеляційного господарського суду від 16.032023 по справі №873/52/22 на загальну суму 409 681,26 грн та наказу Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 по справі №873/52/22 на загальну суму 4 496,81 грн таким, що не підлягає виконанню - 3 години;
участь адвоката Бонтлаба В.В. в режимі відеоконференції у засіданні Північного апеляційного господарського суду по справі №873/52/22 щодо розгляду ФГ «Стоянова І.С.» про визнання наказу Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 по справі №873/52/22 на загальну суму 409 681,26 грн та наказу Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 по справі №873/52/22 на загальну суму 4 496, 81 грн таким, що не підлягає виконанню - 2 500,00 гривень;
додаткова оплата («гонорар успіху адвоката») у зв'язку із прийняттям позитивного для клієнта рішення - відмови у задоволенні заяви ФГ «Стоянова І.С.» про визнання наказу Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 у справі №873/52/22 на загальну суму 409 681,26 грн та наказу Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 по справі №873/52/22 на загальну суму 4 496, 81 грн таким, що не підлягає виконанню - 11 500,00 грн.
Заявник зазначає, що правомірно та обґрунтовано зазначив та сформулював зміст наданої правничої допомоги згідно з актом №45 здачі-приймання правничої допомоги від 23.04.2026 згідно з договором №09/09/2025 від 09.09. 2025 про надання правничої допомоги.
Заявник робить висновок, що витрати, які понесло Товариство, сплативши Бюро за правничу допомогу 27 300,00 грн згідно з договором №09/09/2025 про надання правничої допомоги від 09.09.2025, є витратами на професійну правничу допомогу відповідно до ст. 123, 126 ГПК України, а згідно ст. 129 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує за рахунок іншої сторони витрати на професійну правничу допомогу.
Сплата зазначених витрат на професійну правничу допомогу підтверджується платіжним документом, примірник якого знаходиться в додатках до цієї заяви. При цьому заявник просить врахувати, що відповідно до акта №45 від 23.04.2026 здачі-приймання правничої допомоги згідно з договором №09/09/2025 про надання правничої допомоги від 09.09.2025 сторони погодили, що вартість однієї години правничої допомоги Бюро складає 1 900,00 грн, участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції 2 5000,00 грн, а додаткова оплата («гонорар успіху адвоката») у випадку прийняття позитивного для клієнта рішення - відмови у задоволенні заяви ФГ «Стоянова І.С.» про визнання наказу Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 у справі №873/52/22 на загальну суму 409 681,26 грн та наказу Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 у справі №873/52/22 на загальну суму 409 681,26 грн таким, що не підлягає виконанню - 11 500,00 грн.
Вартість наданої правничої допомоги згідно з актом №45 від 23.04.2026 здачі-приймання правничої допомоги обрахована на виконання та із врахуванням розділу 5 договору №09/09/2025 від 09.09.2025 про надання правничої допомоги.
Відповідно до акта №45 від 23.04.2026 здачі-приймання правничої допомоги згідно з договором №09/09/2025 від 09.09.2025 про надання правничої допомоги вартість однієї години роботи адвоката є вдвічі меншим розміром від послуг адвокатів відповідного регіону (як того, де слухається справа, так і того, де знаходяться сторони).
Заявник просить врахувати те, що має місце надання правничої допомоги в період із 15.04.2026 по 23.04.2026, яка деталізована в акті №45 від 23.04.2026 здачі-приймання правничої допомоги згідно з договором №09/09/2025 від 09.09.2025.
Також заявник зазначає, що сторони під час надання правничої допомоги відповідно до акта №45 від 23.04.2026 здачі-приймання правничої допомоги згідно з договором №09/09/2025 від 09.09.2025 про надання правничої допомоги, по-перше, врахували порядок та умови подання ТОВ «Нор-Ест Агро» заперечення в межах судової справи №873/52/22 за заявою ФГ «Стоянова І.С.» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі №873/52/22, по-друге, визначення / обумовлення перед виконавцем даної справи як пріоритетної поряд із іншими справами виконавця за умовами необхідності дотримання принципу інтенсивності та професійності під час виконання робіт та надання послуг у цій справі за вказаною вище заявою ТОВ «Нор-Ест Агро» в межах справи №873/52/22.
Заявник просив врахувати те, що оскільки спір у даній справі №873/52/22 за заявою ФГ «Стоянова І.С.» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у третейській справі №873/52/22, зумовлений (спричинений) неправомірністю та необґрунтованістю заяви ФГ «Стоянова І.С.», що зумовило необхідність подання ТОВ «Нор-Ест Агро» заперечення в межах судової справи №873/52/22 за заявою Господарства, то згідно зі ст. 129, 244 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує за рахунок іншої сторони витрати на професійну правничу допомогу.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви по суті.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2026 прийнято до розгляду заяву представника Товариства адвоката Василя Бонтлаба про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №873/52/22. Розгляд заяви представника Товариства адвоката Василя Бонтлаба про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №873/52/22 постановлено здійснювати без повідомлення учасників справи. Запропоновано відповідачу надати свої заперечення щодо заяви представника Товариства адвоката Василя Бонтлаба про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №873/52/22.
Позиції учасників справи.
Від Господарства заяви, заперечення, клопотання, пояснення, тощо щодо поданої Товариством заяви не надійшли.
Обставини справи, встановлені апеляційним господарським судом.
Товариство звернулося до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків (далі - Третейський суд) з позовом про стягнення з Господарства донарахованого розміру грошових коштів (пені, відсотків річних та інфляційних втрат) у зв'язку з неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов'язання за договорами купівлі-продажу від 12.03.2020 №37/20/60 та від 26.03.2020 №63/20/60.
Рішенням Третейського суду у третейській справі №11/22 задоволено частково позов ТОВ «Нор-Ест Агро» до ФГ «Стоянова І.С.» про стягнення грошових коштів у зв'язку з неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов'язань. Стягнуто з ФГ «Стоянова І.С.» на користь ТОВ «Нор-Ест Агро» донарахований розмір грошових коштів, у зв'язку з неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов'язань за договорами купівлі-продажу №37/20/60 від 12.03.2020 та №63/20/66 від 26.03.2020 у сумі 409 681,26 грн, а також третейський збір у сумі 4 496,81 грн.
ТОВ «Нор-Ест Агро» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою, у якій просило видати наказ на примусове виконання рішення Третейського суду від 24.06.2022 у справі №11/22 та стягнути з ФГ «Стоянова І.С.» судовий збір за видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, сплачений ТОВ «Нор-Ест Агро» у розмірі 1 240,50 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 у cправі №873/70/22, залишеною без змін постановою Верховного Суду 22.11.2022, відмовлено у задоволенні заяви ФГ «Стоянова І.С.» про скасування рішення Третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 та залишено вказане рішення третейського суду без змін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 заяву ТОВ «Нор-Ест Агро» про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Третейського суду від 24.06.2022 у справі №11/22 задоволено. Видано наказ на примусове виконання рішення Третейського суду від 24.06.2022 у справі №11/22. Стягнуто з ФГ «Стоянова І.С.» на користь ТОВ "Нор-Ест Агро" донарахований розмір грошових коштів у зв'язку з неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу №37/20/60 від 12.03.2020, договором купівлі-продажу №63/20/66 від 26.03.2020 у сумі 409 681,26 грн, третейський збір у сумі 4 496,81 грн, судовий збір за розгляд заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду у сумі 1 240,50 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 заяву представника ТОВ «Нор-Ест Агро» адвоката Василя Бонтлаба про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ФГ «Стоянова І.С.» на користь ТОВ «Нор-Ест Агро» 10 300,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених в межах справи №873/52/22 за заявою ТОВ «Нор-Ест Агро» про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Третейського суду від 24.06.2022 у справі №11/22. В решті вимог заяви відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 22.02.2023 апеляційну скаргу ФГ «Стоянова І.С.» залишено без задоволення; ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 у справі №873/52/22 залишено без змін.
Додатковою постановою Верховного Суду від 08.03.2023 заяву ТОВ «Нор-Ест Агро» про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №873/52/22 задоволено частково. Стягнуто з ФГ "Стоянова І.С." на користь ТОВ "Нор-Ест Агро" 5 300,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. У задоволенні заяви ТОВ "Нор-Ест Агро" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в іншій частині відмовлено. Видачу наказу доручено Північному апеляційному господарському суду.
16.03.2023 на виконання вказаних вище ухвал Північного апеляційного господарського суду та додаткової постанови Верховного Суду видано відповідні накази.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2023 скаргу Товариства на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шипкова Є.О. задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шипкова Є.О. у виконавчому провадженні №71394339 (зведене виконавче провадження №71395168) щодо примусового виконання наказів Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 по справі №873/52/22, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №71394339 (зведене виконавче провадження №71395168) щодо примусового виконання наказів Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 у справі №873/52/22 з урахуванням норм та положень Закону України «Про виконавче провадження».
Додатковою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 заяву представника Товариства адвоката Василя Бонтлаба про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шипкова Є.О. на користь Товариства 3 125,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2024 скаргу Товариства на бездіяльність державного виконавця ВПВР управління ЗПВР в Одеській області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти В.І. у виконавчих провадженнях №75085046, №75085109, №75085080, №75085190 та №75085152 щодо примусового виконання наказів Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 у справі №873/52/22 задоволено частково.
Додатковою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2024 заяву представника Товариства адвоката Василя Бонтлаба вих. №08-1/11 від 08.11.2024 задоволено частково. Стягнуто з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь Товариства 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
20.03.2026 до суду надійшла скарга від Товариства на бездіяльність державного виконавця ВПВР управління ЗПВР в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Положай Віктора Євгеновича (далі - виконавець Положай В.Є.) у виконавчому провадженні №75085046 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 у справі №873/52/22.
15.04.2026 до Північного апеляційного господарського суду від представника ФГ «Стоянова І.С.» Ошаріна Д.С. надійшла заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, оскільки представник заявника вважає, що Третейський суд допустив грубе порушення процесуального законодавства, в результаті чого з ФГ «Стоянова І.С.» було безпідставно стягнуто неіснуючу заборгованість, що і було встановлено Господарським судом Одеської області під час вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство ФГ «Стоянова І.С.».
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2026 скаргу Товариства на бездіяльність державного виконавця ВПВР управління ЗПВР в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Положая Віктора Євгеновича у виконавчому провадженні №75085046 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 у справі №873/52/22 залишено без задоволення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника ФГ «Стоянова І.С.» про зупинення виконавчого провадження №72767159 до розгляду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Повідомлено учасників справи про призначення до розгляду заяви ФГ «Стоянова С.І.» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у третейській справі №873/52/22 на 23.04.2026.
Товариство надало заперечення щодо заяви ФГ «Стоянова І.С.» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у якому просило у задоволенні цієї заяви Господарства відмовити.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2026 відмовлено у задоволенні заяви Господарства про визнання такими, що не підлягають виконанню наказів Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2026, виданих у справі №873/52/22 на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22.
24.04.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява від представника Товариства адвоката Василя Бонтлаба, в якій він просить стягнути із Господарства на користь Товариства судові витрати на правничу допомогу, понесені в межах справи №873/52/22 за заявою Господарства про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі №873/52/22, у розмірі 27 300,00 грн.
Обґрунтування цієї заяви наведено вище за текстом цієї ухвали.
З наявних у матеріалах справи документів суд встановив таке.
09.09.2025 Товариство уклало з Бюро договір №09/09/2025 про надання правової допомоги, за умовами п. 1.1 якого Бюро зобов'язується здійснити захист, представництво в суді або надати інші види правничої допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені даним договором, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Безпосереднє представництво інтересів Клієнта від імені Бюро за цим договором здійснює адвокат Бонтлаб В. В. на підставі документів, передбачених процесуальним законодавством (п. 2.2 договору).
Згідно з п. 5.1 договору розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього договору правничу допомогу, визначається сторонами в акті здачі-приймання виконаної правничої допомоги, який є невід'ємною частиною цього договору і враховує обсяг та складність правничої допомоги, тривалість часу, необхідного для її виконання, досвід та кваліфікацію адвоката, строки, ступінь терміновості виконання правничої допомоги та інші суттєві обставини.
Розмір додаткової оплати («гонорар успіху адвоката») Бюро за прийняття позитивного для клієнта судового рішення (повного або часткового задоволення відповідних вимог клієнта, а також повного або часткового відхилення протилежних клієнту вимог іншої зацікавленої сторони в межах певної справи), визначається на рівні від двох до тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (в залежності від різного роду умов та чинників) (п. 5.1.3 договору).
23.04.2026 сторони підписали акт №45 здачі-приймання правничої допомоги згідно договору, якім засвідчили, що Бюро надало, а Товариство як клієнт прийняло наступну правничу допомогу:
- аналіз заяви (із додатками) ФГ «Стоянова І.С.» про визнання наказу Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 по справі №873/52/22 на загальну суму 409 681,26 грн та наказу Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 по справі №873/52/22 на загальну суму 4 496, 81 грн таким, що не підлягає виконанню - 3 години;
- аналіз судової практики Касаційного господарського суду Верховного Суду щодо вказаної категорії спорів: визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню - 1 година;
- підготовка проекту заперечень щодо заяви ФГ «Стоянова І.С.» про визнання наказу Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 по справі №873/52/22 на загальну суму 409 681,26 грн та наказу Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 по справі №873/52/22 на загальну суму 4 496, 81 грн таким, що не підлягає виконанню - 3 години;
- участь Адвоката Бонтлаба В.В. в режимі відеоконференції у засіданні Північного апеляційного господарського суду у справі №873/52/22 щодо розгляду ФГ «Стоянова І.С.» про визнання наказу Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 по справі №873/52/22 на загальну суму 409 681,26 грн та наказу Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 по справі №873/52/22 на загальну суму 4 496,81 гривень таким, що не підлягає виконанню - 2 500,00 гривень;
- додаткова оплата («гонорар успіху адвоката») у зв'язку із прийняттям позитивного для клієнта рішення - відмови у задоволенні заяви ФГ «Стоянова І.С.» про визнання наказу Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 у справі №873/52/22 на загальну суму 409 681,26 грн та наказу Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 у справі №873/52/22 на загальну суму 4 496, 81 грн таким, що не підлягає виконанню - 11 500,00 грн.
У п. 2 акта сторони погодили, що вартість однієї години правничої допомоги Бюро складає 1 900,00 грн, участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції 2 5000,00 грн, а додаткова оплата («гонорар успіху адвоката») у випадку позивного для клієнта рішення: відмови у задоволенні заяви ФГ «Стоянова І.С.» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню - 11 500,00 грн.
Загальна вартість наданої правничої допомоги склала 27 300,00 грн (п. 3 акта).
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Згідно зі ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в т.ч. якщо, судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц).
Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Суд виходить з того, що в силу приписів ст. 59, 131 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу, для надання якої в Україні діє адвокатура, а ст. 16 ГПК України вказує на те, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону).
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Суд зазначає, що принцип в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Суд, вирішуючи питання про судові витрати, зробив, зокрема, такі висновки щодо застосування норм процесуального права:
- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень ст. 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (п. 1.20 постанови Верховного Суду від 19.07.2021 року у справі №910/16803/19);
- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (пункт 3.6 постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21 та пункт 20 постанови Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №917/304/21);
- відшкодування судових витрат, у т.ч. на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної інстанції - до прийняття постанови у справі (додаткова постанова Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17).
Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Суд виходить з того, що згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону).
Отже, гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і, навпаки, підставою для виплати гонорару, визначеного у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (п. 130, 131 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).
У постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу «pacta sunt servanda» та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.
Колегія суддів також виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Також ч. 4-6, 7, 9 ст. 129 ГПК України визначають випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку / дії / бездіяльність обох сторін у вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19).
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що у визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Так у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
Отже, процесуальним законом передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами ст. 123-130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У п. 148 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №686/5757/23 зазначено таке: «Велика Палата Верховного Суду наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи».
Таким чином, вирішуючи заяву / клопотання сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядає конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення
Надані докази, відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно зі ст. 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам ст. 75-79 ГПК України.
Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
Суд дійшов висновку, що надані заявником докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в цілому у сукупності відповідають вимогам ст. 73, 75-79 ГПК України, є належними і допустимими.
Дослідивши докази, якими підтверджуються заявлена до стягнення загальна сума витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що розмір заявлених до стягнення витрат не є співмірним зі складністю цієї справи та складністю виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), з огляду на таке.
Заяву про видачу наказу на примусове виконання рішення Третейського суду від 24.06.2022 у справі №11/22 та стягнення з ФГ «Стоянова І.С.» судового збору за видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, сплаченого ТОВ «Нор-Ест Агро», готував адвокат Василь Бонтлаб, який, як свідчать матеріали справи, здійснює постійний юридичний супровід справи №873/52/22 та обізнаний з усіма її обставинами, в т.ч. щодо підстав видачі наказів, про визнання яких такими, що не підлягають виконанню, подало заяву Господарство. Позиція Товариства, представництво якої здійснює адвокат Василь Бонтлаб, у цьому питанні була незмінною.
Крім того, окремо зазначені у акті послуги аналізу заяви (із додатками) ФГ «Стоянова І.С.» про визнання наказу Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 по справі №873/52/22 на загальну суму 409 681,26 грн та наказу Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 у справі №873/52/22 на загальну суму 4 496, 81 грн таким, що не підлягає виконанню (3 години), та аналізу судової практики Касаційного господарського суду Верховного Суду щодо вказаної категорії спорів (визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню (1 година)) фактично є невід'ємними складовими послуги з підготовки проекту заперечень щодо заяви ФГ «Стоянова І.С.» (3 години).
Суд вважає, що на ФГ «Стоянова І.С.» має бути покладено витрати Товариства за надання цієї (підготовки проекту заперечень) послуги тривалістю 3 години вартістю 1 700,00 грн/год, а всього 5 100,00 грн.
У цих висновках суд враховує, що за текстом заяви, що розглядається, на стор. 4 заявник зазначив що «…вартість однієї години надання правової допомоги АДВОКАТСЬКОГО БЮРО «ВАСИЛЯ ОНТЛАБА» складає від 1 500,00 гривень до 1 700,00 гривень (в залежності від різного роду умов та чинників)», а тому суд виходить з саме з такої вартості однієї години - 1 700,00 грн. У подальшому заявник нічим не обґрунтував збільшення цієї ставки до 1900 грн/год.
Також на ФГ «Стоянова І.С.» мають бути покладені витрати Товариства на участь адвоката у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Вартість такої послуги Бюро складає 2 500,00 грн та покладається на Господарство повністю.
Всього до стягнення з ФГ «Стоянова І.С.» на користь Товариства підлягають 7 600,00 грн (5 100,00 грн (1 700,00 грн * 3) + 2 500,00 грн).
Щодо заявленої до відшкодування суми додаткової оплати ("гонорару успіху адвоката") при ухваленні позитивного для клієнта (Товариство) рішення суд зазначає таке.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зазначила, що в рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що з урахуванням практики ЄСПЛ не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Верховний Суд у постанові від 01.07.2025 у справі №914/3455/23 звернув увагу, що особливим різновидом адвокатського гонорару визнається "гонорар успіху" - додаткова винагорода, що є платою адвоката за досягнення конкретного результату, обумовленого сторонами. Чинне законодавство, хоча й не містить визначення такого виду гонорару, проте Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 фактично дійшла висновку про можливість існування "гонорару успіху", визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі такого виду винагороди, що відповідає принципу свободи договору та практиці Європейського суду з прав людини.
Встановлюючи "гонорар успіху", сторонам договору достеменно не відомо, як буде вирішений судовий спір. Втім, за умови досягнення адвокатом заздалегідь визначеного результату, що прогнозується під час укладення договору, у клієнта виникає обов'язок сплатити додаткову грошову винагороду.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею, і така оплата у вигляді гонорару успіху здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правничої допомоги.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 30.09.2025 у справі №910/2461/24 звернув увагу на те, що ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" є розумність заявлених витрат, тобто обґрунтування розміру заявленої суми, а стягнення такої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату. Погоджений додатковий "гонорар успіху" є домовленістю клієнта і адвоката, а тому безумовно не підтверджує обсяг наданих послуг і виконаних робіт, як і не може свідчити про критерій реальності адвокатських витрат, щодо встановлення їхньої дійсності та необхідності саме в розмірі гонорару успіху зазначеного заявником.
Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 (п. 135) зазначила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
У постанові від 05.06.2024 у справі №910/14524/22 (п. 179, 180) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
Оцінивши наведені заявником доводи щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у загальній сумі 27 300,00 грн та подані на їх підтвердження докази, надавши оцінку дотриманню критеріїв формування розміру гонорару адвоката, з урахуванням складності цієї справи та обсягу наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що заявлені у вказаній сумі витрати на професійну правничу допомогу не відповідають вимогам щодо реальності, розумності їх розміру, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору (критерії, визначені ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України).
Так, під час розгляду зави Господарства не вирішувалось питання безпосереднього стягнення будь-яких грошових коштів, необґрунтованість заяви Господарства була доволі очевидною, тим більше для адвоката В. Бонтлаба, якому відомі абсолютно всі обставини правовідносин між Товариством і Господарством, в т. ч. і щодо виконання судових наказів. А тому суд вважає недоречним стягнення з Господарства додаткового «гонорару успіху».
Зважаючи на вище викладене, заява Товариства про відшкодування судових витрат у зв'язку із розглядом даної справи у суді апеляційної інстанції підлягає частковому задоволенню, а саме щодо стягнення 7 600,00 грн на користь заявника. В іншій частині заява задоволенню не підлягає.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. А отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що до стягнення з Господарства на користь Товариства підлягають 7 600,00 грн витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Стягнути з Стягнути із Фермерського господарства «СТОЯНОВА І.С.» (68454, Одеська область, Арцизький район, село Надеждівка, вулиця Центральна, будинок 77; Ідентифікаційний код 22494020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро» (09800, Київська область, Тетіївський район, місто Тетіїв, вулиця Соборна, будинок 3; ідентифікаційний код 38953469) 7 600,00 грн судових витрат на правничу допомогу.
2. У задоволенні решти вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро» відмовити.
Додаткова ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду сторонами в апеляційному порядку, встановленому для оскарження рішення суду першої інстанції.
Додаткова ухвала, якщо вона не буде оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Ухвала складена і підписана 05.05.2026 після виходу судді Євсікова О.О. з відпустки.
Суддя О.О. Євсіков