"05" травня 2026 р. Справа № 597/624/26
слідчий суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання начальника Заліщицького відділу Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження №12026211150000050 від 23.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,
Начальник Заліщицького відділу Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні №12026211150000050 від 23.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, про накладення арешту на дві купюри номіналом 100 доларів США із серійними номерами МН94802134А та МВ06272886S, які упаковано в сейф-пакет НПУ WAR1304304.
Подане клопотання прокурор мотивує тим, що 23 квітня 2026 року біля 12:25 год. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в смт.Товсте по вул.Наливайка, надав працівникам СРПП ВП № 4 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області, неправомірну вигоду в сумі 200 доларів США за не притягнення його до адміністративної відповідальності.
23 квітня 2026 року відомості про вказане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026211150000050 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України.
23 квітня 2026 року проведено огляд місця події, в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти, а саме дві купюри номіналом 100 доларів США із серійними номерами МН94802134А та МВ06272886S, які упаковані в сейф-пакеті НПУ WAR1304304.
Постановою слідчого СВ Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області від 23.04.2026 дві купюри номіналом 100 доларів США із серійними номерами МН94802134А та МВ06272886S визнано речовим доказом.
Підставою для накладення арешту на грошові кошти в національній валюті є те, що вони є матеріальним об'єктом, який зберіг на собі сліди вчинення злочину, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а вищевказані грошові кошти були об'єктом кримінальних протиправних дій.
Метою арешту майна є збереження речових доказів.
Виходячи з того, що тимчасово вилучені грошові кошти є речовими доказами у даному провадженні, на даний час виникла необхідність у збереженні речових доказів з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, передачі, відчуження.
В судове засідання начальник Заліщицького відділу Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_3 не з'явився, в клопотанні про арешт майна просить розглянути таке за його відсутності та задовольнити у повному обсязі.
У зв'язку з неприбуттям в судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося відповідно до ч.4 ст.107 КПК України.
Дослідивши клопотання про арешт майна, копії долучених до нього матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Правовою підставою для накладення арешту є те, що згідно постанови від 24 квітня 2026 року вищезазначені грошові кошти визнано речовими доказами і долучено до кримінального провадження в якості речового доказу, а тому з метою збереження речового доказу існує необхідність у накладені на нього арешту.
Метою арешту майна є збереження речових доказів.
Вищевказане майно вилучене, а тому в силу положень ст.167 КПК України є тимчасово вилученим майном до вирішення питання про його арешт або повернення.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
У відповідності до ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
В ході розгляду клопотання встановлено, що майно, на яке просить накласти арешт прокурор, вилучене в порядку, визначеному законом, таке майно відповідно до постанови слідчого СВ Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області від 23.04.2026 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12026211150000050 від 23.04.2026 року, і тому відповідає вимогам, визначеним у ст. 98 КПК України.
Вирішуючи питання про накладення арешту на вищевказане майно, слідчий суддя також врахує практику Європейського суду з прав людини та ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п.2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що вказаний речовий доказ має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а відтак, з метою забезпечення завдань арешту майна та запобігання ризикам його приховування, пошкодження та відчуження, з метою забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні, враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням даного кримінального провадження, вважаю, що вимоги начальника Заліщицького відділу Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна доведені, а тому дане клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 98, 107, 131, 167, 170-173, 309, 369, 371, 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання начальника Заліщицького відділу Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12026211150000050 від 23.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України про накладення арешту на майно задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти, а саме дві купюри номіналом 100 доларів США із серійними номерами МН94802134А та МВ06272886S, які упаковано в сейф-пакет НПУ WAR1304304.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Заліщицький районний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_5